Рішення

від 07.09.2023 по справі 910/6963/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2023Справа № 910/6963/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати М»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леді Плюс»

про стягнення грошових коштів

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М"

про зобов`язати вчинити дії

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Горенюк Т.О.

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) Скорік Ю.Б.; Старицька Ю.Ю.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) Золотопуп С.В.

В судовому засіданні 07.09.2023 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників учасників справи, що повне рішення буде складено 21.09.2023 року.

СУТЬ СПОРУ:

03 травня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" (позивач) надійшла позовна заява № 28 від 01.05.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 28 396,44 грн., з них: основного боргу - 25 648,80 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 80 копійок), інфляційних втрат - 2266,46 грн. (дві тисячі двісті шістдесят шість гривень 46 копійок) та 3% річних - 481,18 грн. (чотириста вісімдесят одна гривня 18 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2019 року, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 25 648,80 грн. Крім того, за порушення виконання зобов`язань за договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 2266,46 грн. та 3% річних у розмірі 481,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6963/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

24 травня 2023 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" надійшов зустрічний позов б/н від 23.05.2023 року (сформований в системі "Електронний суд" 23.05.2023 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М", в якому викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" здійснити перерахунок розміру плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій багатоквартирного будинку № 2 по вулиці Великій Васильківській в місті Києві у наслідок перерви в їх наданні, ненадання та надання не в повному обсязі, зменшивши розмір плати Товариству з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" до 896,22 грн. за період з 01 лютого 2022 року до 01 лютого 2023 року.

Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані тим, що ТОВ "Управляюча компанія "Карпати М" не оприлюднило склад фактично понесених витрат та обсяг виконаних складових послуги, та не повідомило ТОВ "Леді Плюс" про економію коштів і напрями їх використання (у разі виникнення такої економії). Крім того, ТОВ "Управляюча компанія "Карпати М" не надано інформації про склад фактично понесених ним витрат, обсяг виконаних робіт, економію коштів на управління багатоквартирним будинком № 2 по вулиці Великій Васильківській в місті Києві за період з 01 лютого 2022 року по 01 лютого 2023 року, як і не надано документів, що їх підтверджують.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 року у справі № 910/6963/23 зустрічний позов б/н від 23.05.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" про зобов`язання вчинити дії залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

09 червня 2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" надійшла заява № 05/06/2023-1 від 05.06.2023 року «Про усунення недоліків зустрічного позову» (вказана заява направлена засобами поштового зв`язку 05.06.2023 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля на конверті).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 року прийнято зустрічний позов до розгляду та відкрито провадження у справі, об`єднано зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" про зобов`язання вчинити дії в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" про стягнення грошових коштів, ухвалено перейти до розгляду справи № 910/6963/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.07.2023 року.

В підготовчому засіданні 20.07.2023 року судом оголошувалася перерва.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 01.08.2023 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/6963/23 до судового розгляду по суті на 07.09.2023 року.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 07.09.2023 року первісні позовні вимоги підтримав, проти зустрічного позову заперечив. Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечив, зустрічні позовні вимоги підтримав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" є управителем багатоквартирного будинку № 2 по вулиці Велика Васильківська (Червоноармійська) в місті Києві та утримує і обслуговує всю внутрішньобудинкову систему опалення, що розташована в цьому будинку.

19.07.2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" було укладено договір № 1532601 (надалі - договір № 1532601) на постачання теплової енергії у гарячій воді за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 2 (Велика Васильківська, 2).

Предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з пунктами 2.3.1. - 2.3.2. договору № 1532601 абонент (Компанія) зобов`язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені в додатку № 1 до цього договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії, а також виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені у додатку № 4 до цієї угоди.

Відповідно до п. 8.1. договору № 1532601 останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018 року.

Згідно п. 8.2. договору № 1532601 дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.5. договору № 1532601).

Договір № 1532601 підписаний уповноваженими представниками Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Компанії, а також скріплений печатками вказаних контрагентів.

Так, на виконання умов договору № 1532601 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у період з лютого 2022 року по січень 2023 року включно постачало до будинку Компанії № 2 по вулиці Велика Васильківська (Червоноармійська) в місті Києві теплову енергію, що підтверджується копіями актів приймання-передавання товарної продукції № 3111410/2/1 за лютий 2022 року, № 3111410/3/1 за березень 2022 року, № 3111410/4/1 за квітень 2022 року, № 3111410/5/1 за травень 2022 року, № 3111410/6/1 за червень 2022 року, № 3111410/7/1 за липень 2022 року, № 3111410/8/1 за серпень 2022 року, № 3111410/9/1 за вересень 2022 року, № 3111410/10/1 за жовтень 2022 року, № 3111410/11/1 за листопад 2022 року, № 3111410/12/1 за грудень 2022 року, № 3111410/1/1 за січень 2023 року, підписаних первісним позивачем та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В., зареєстрованого за № 346 (реєстраційне посвідчення від 17.05.2010 року № 022640) є власником нежитлових приміщень площею 165,3 м2 (у підвалі будинку) та площею 288,5 м2 (на першому поверсі), розташованих у вищевказаному будинку по вулиці Велика Васильківська в місті Києві. Опалювальна площа належних Товариству приміщень становить 288,5 м2.

01.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія «Карпати М" (виконавець) було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов`язання забезпечити належне надання послуг з управління будинком, визначених цим договором, що пов`язані з користуванням, утриманням та обслуговуванням приміщення, будинку, прибудинкової території, спільних площ та об`єктів благоустрою, а споживач, у свою чергу, зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги виконавця та виконувати інші зобов`язання і правила щодо користування та експлуатації приміщення, будинку, прибудинкової території, спільних площ та об`єктів благоустрою, визначених або передбачених договором.

У пунктах 1.1., 1.3., 1.6., 1.7., 1.10. договору сторонами погоджено такі терміни:

- "Будинок" - багатоквартирний будинок № 2, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська;

- "Приміщення" - нежитлове приміщення загальною площею 288,5 м2, яке належить споживачу та розташоване у фасадній частині будинку, а також нежитлове приміщення, загальною площею 165,3 м2, яке належить споживачу та розташоване в підвалі будинку (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.06.2020);

- "Послуги" - житлово-господарські послуги (послуги з управління будинком), які спрямовані на забезпечення належних умов проживання та перебування осіб у жилих та нежилих приміщеннях, будинках та спорудах, комплексах будинків і споруд, відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків та правил, перелік та порядок надання яких визначений вказаним Договором;

- "Внутрішньобудинкові системи" - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку та прибудинкової території;

- "Споживач" - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до п. 2.1. договору предметом договору є регулювання взаємовідносин сторін щодо забезпечення користування, утримання, обслуговування та експлуатації приміщення, будинку, прибудинкової території, спільних площ та об`єктів благоустрою, які входять до будинку.

Виконавець надає послуги з управління будинком відповідно до тарифу, його структури та строків надання послуг. Вартість послуг виконавця сплачується споживачем за чинними на час сплати тарифами (п. 3 договору).

Згідно п. 3.5. договору в зазначені цим договором послуги також включаються послуги на постачання теплової енергії у гарячій воді на потреби опалення за наявності засобу обліку теплової енергії будинку згідно з тарифом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго". Споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно фактично опалюваній площі (об`єму) приміщення. Плата за надані послуги справляється згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 та рахунків, виставлених Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", та сплачується на підставі відповідного рахунку. Вказаний тариф може змінюватись в залежності від виставленого рахунку теплопостачальної організації.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.4. договору плата за послуги з управління будинком, що надаються за цим договором, нараховується виконавцем та сплачується споживачем щомісячно не пізніше 20 (двадцятого) числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим. Плата вноситься споживачем на підставі отриманого останнім рахунку.

У випадку неотримання споживачем чергового рахунку на сплату послуг за розрахунковий місяць до 15 числа наступного місяця, споживач зобов`язаний самостійно звернутися до виконавця для отримання такого рахунку не пізніше 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим, та сплатити його у відповідності до умов цього договору (п. 4.5. договору).

Згідно п. 11.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом наступних 3 років.

За умовами п. 11.5. даного правочину у випадку, якщо за місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не заявить про намір припинити його дію або переглянути, цей договір вважається пролонгованим на такий же строк та на тих же умовах.

Означений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених контрагентів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Підставами для виникнення зобов`язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов`язання можуть виникати з договорів (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (що застосовується у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 (далі - Правила) споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно п. 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Пунктом 40 Правил на споживача теплової енергії покладений обов`язок, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

При цьому, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п.п. 6, 9, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги":

- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

- колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачі у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;

- управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний:

- укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

- забезпечувати цілість обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;

- оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пунктом 3 ч. 4 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що колективний споживач зобов`язаний забезпечувати розподіл між споживачами, об`єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (ч. 6 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналогічне положення щодо необхідності оплати за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, як правильно встановлено судом першої інстанції, встановлено і ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у редакції Закону № 2189-VIII.

Тобто, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Так, ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М» здійснює оплату за спожиту теплову енергію згідно вузла обліку, який забезпечує загальний облік споживання комунальної послуги теплопостачання в адміністративній частині будинку № 2 по вулиці Велика Васильківська в місті Києві на підставі укладеного з третьою особою договору № 1532601.

Тобто, виконання теплопостачальною організацією своїх зобов`язань щодо надання послуг централізованого опалення, зобов`язує споживача їх оплатити, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання.

Разом з цим, відповідно до умов договору позивач (ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М») взяв на себе зобов`язання забезпечити належне надання послуг з управління будинком, визначених цим договором, що пов`язані з користуванням, утриманням та обслуговуванням приміщення, будинку, прибудинкової території, спільних площ та об`єктів благоустрою (куди включено й послуги на постачання теплової енергії у гарячій воді), а відповідач (ТОВ «Леді Плюс») зобов`язався своєчасно (щомісячно не пізніше 20 числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим) та в повному обсязі оплачувати послуги виконавця.

Так, у матеріалах справи містяться складені позивачем (ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М») акти надання послуг № 29 від 28.02.2022 року на суму 2137,40 грн., № 70 від 31.03.2022 року на суму 2137,40 грн., № 80 від 30.04.2022 року на суму 2137,40 грн., № 105 від 31.05.2022 року на суму 2137,40 грн., № 141 від 30.06.2022 року на суму 2137,40 грн., № 165 від 31.07.2022 року на суму 2137,40 грн., № 192 від 31.08.2022 року на суму 2137,40 грн., № 221 від 30.09.2022 року на суму 2137,40 грн., № 248 від 31.10.2022 року на суму 2137,40 грн., № 274 від 30.11.2022 року на суму 2137,40 грн., № 301 від 31.12.2022 року на суму 2137,40 грн. та № 8 від 31.01.2023 року на суму 2137,40 грн.

Крім того, матеріали справи містять виписані позивачем (ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М») на відшкодування вартості споживачем послуг з теплопостачання рахунки на оплату від 01.03.2022 року № 26 на суму 2137,40 грн., від 01.04.2022 року № 36 на суму 2137,40 грн., від 02.05.2022 року № 46 на суму 2137,40 грн., від 01.06.2022 року № 56 на суму 2137,40 грн., від 01.07.2022 року № 77 на суму 2137,40 грн., від 01.08.2022 року № 87 на суму 2137,40 грн., від 01.09.2022 року № 98 на суму 2137,40 грн., від 03.10.2022 року № 109 на суму 2137,40 грн., від 01.11.2022 року № 121 на суму 2137,40 грн., від 01.12.2022 року № 131 на суму 2137,40 грн., від 03.01.2023 року № 8 на суму 2137,40 грн. та від 01.02.2023 року № 20 на суму 2137,40 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).

17.10.2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Зазначена правова позиція щодо стандарту доказування викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 924/233/18.

При цьому, суд критично оцінює твердження ТОВ «Леді Плюс», що Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" заявою від 24.03.2022 року № 24/03/2022-1 повідомило ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М» про намір припинити дію договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2019 року унаслідок чого він є припиненим з 01.05.2022 року, оскільки за загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору.

Поряд з цим, у заяві від 24.03.2022 року № 24/03/2022-1 ТОВ «Леді Плюс» в якості підстави для розірвання договору посилалося на його пункт 11.5., яким фактично врегульовано порядок пролонгації даного правочину. Однак положень про надання відповідачу права на односторонню відмову (розірвання) договору означений пункт не містить.

Враховуючи вищевикладене, на переконання суду докази, подані позивачем (ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М») в обґрунтування заявлених ним позовних вимог є більш вірогідними ніж докази, подані відповідачем (ТОВ «Леді Плюс») на їх спростування. Факт не погашення відповідачем (ТОВ «Леді Плюс») заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, яка складає 25 648,80 грн. підтверджений матеріалами справи та ним не спростований.

Позивач за первісним позовом також просить стягнути з відповідача за первісним позовом на його користь інфляційні втрати у розмірі 2266,46 грн. та 3% річних у розмірі 481,18 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем за первісним позовом у позовній заяві розрахунку інфляційних втрат, в межах заявленого позивачем за первісним позовом періоду, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, не виходячи за межі визначеного позивачем за первісним позовом періоду, за розрахунком позивача за первісним позовом, становить 2266,46 грн.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем за первісним позовом у позовній заяві розрахунку 3% річних, судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом становить 480,66 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 0,52 грн. позивачу за первісним позовом належить відмовити.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем за первісним позовом у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем за первісним позову в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача за первісним позовом суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судові витрати позивача за первісним позовом по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2683,95 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом.

Щодо зустрічних позовних вимог.

Так, за твердженням позивача за зустрічним позовом, ТОВ "Управляюча компанія "Карпати М" не оприлюднило склад фактично понесених витрат та обсяг виконаних складових послуги, та не повідомило ТОВ "Леді Плюс" про економію коштів і напрями їх використання (у разі виникнення такої економії). Крім того, ТОВ "Управляюча компанія "Карпати М" не надано інформації про склад фактично понесених ним витрат, обсяг виконаних робіт, економію коштів на управління багатоквартирним будинком № 2 по вулиці Великій Васильківській в місті Києві за період з 01 лютого 2022 року по 01 лютого 2023 року, як і не надано документів, що їх підтверджують.

З огляду на викладене, позивач за первісним позовом просить суд зобов`язати ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М» здійснити перерахунок розміру плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій багатоквартирного будинку № 2 по вулиці Великій Васильківській в місті Києві у наслідок перерви в їх наданні, ненадання та надання не в повному обсязі, зменшивши розмір плати Товариству з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" до 896,22 грн. за період з 01 лютого 2022 року до 01 лютого 2023 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

При цьому, суд відзначає, що ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов`язок виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку здійснити перерахунок вартості послуг саме у разі неналежного виконання договору.

Разом з цим, матеріали справи не містять, а позивачем за зустрічним позовом (ТОВ «Леді Плюс») не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що останньому надано послуги не в повному обсязі, або неналежної якості.

Крім того, згідно з пунктом 5.1. договору в разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, відхилення їх кількісних або якісних показників від нормативних, виконавець здійснює перерахунок розміру плати за надані послуги. У цілях цього договору сторони погодились, що у випадку надання виконавцем послуг неналежної якості або ненадання послуг, включених у рахунок, споживач повинен звернутися до виконавця з письмовою вимогою для проведення перерахунку належних до сплати платежів. Така письмова вимога споживача має бути надіслана виконавцю протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання рахунку виконавця. Виконавець має розглянути подану таким чином письмову вимогу та проінформувати споживача у письмовій формі протягом 10 (десяти) робочих днів про результати розгляду вимоги споживача з одночасним наданням нового рахунку з перерахованим розміром суми, належної до сплати, у випадку, якщо вимоги підлягають задоволенню.

Вимоги чи претензії, що подаються виконавцю не у письмовій формі та/або із порушенням строків їх подання, що встановлені цим договором, не підлягають розгляду виконавцем. У такому випадку споживач зобов`язаний оплатити надані послуги у відповідності до виставленого та наданого виконавцем рахунку, відповідно до умов цього договору та протягом строку, що встановлений цим договором для здійснення оплати (п. 5.2. договору).

Проте, матеріали справи не місять доказів звернення до ТОВ «Управляюча компанія «Карпати М» з письмовими вимогами для проведення перерахунку належних до сплати платежів за спірний період, а також надіслання виконавцю таких вимог протягом 5 робочих днів після отримання рахунків (які Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" згідно з п. 4.5. договору в будь-якому разі зобов`язане отримувати самостійно).

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини даної справи, беручи до уваги наведені вище норми і вимоги законодавства та висновки, яких дійшов суд, розглядаючи первісний позов, суд дійшов висновку, що у даному випадку підстави, з яких суд дійшов висновку про задоволення первісного позову, виключають можливість задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" про зобов`язання здійснити перерахування розміру плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій багатоквартирного будинку за період з 01.02.2022 року по 01.02.2023 року.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" (ідентифікаційний код 32385845, адреса: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 13/15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" (ідентифікаційний код 32597613, адреса: 04053, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 2) грошові кошти: основного боргу - 25 648,80 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 80 копійок), інфляційних втрат - 2266,46 грн. (дві тисячі двісті шістдесят шість гривень 46 копійок), 3% річних - 480,66 грн. (чотириста вісімдесят гривень 66 копійок) та судовий збір - 2683,95 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят три гривні 95 копійок).

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В зустрічному позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.09.2023р.

Суддя О.В. Котков