Постанова

від 05.12.2023 по справі 910/6963/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. Справа№ 910/6963/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Скорік Ю.Б,

від відповідача - Золотопуп С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"

на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 р. (повний текст складено 05.10.2023 р.)

у справі № 910/6963/23 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"

про стягнення грошових коштів

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М"

про зобов`язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" про стягнення заборгованості у розмірі 28396,44 грн, з яких: основний борг у розмірі 25648,80 грн, інфляційні втрати у розмірі 2266,46 грн, 3% річних у розмірі 481,18 грн.

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" звернулось до Господарського суду м. Києва із зустрічним позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" про зобовязання здійснити перерахунок розміру плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій багатоквартирного будинку № 2 по вулиці Великій Васильківській в м. Києві, зменшивши розмір плати Товариству з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" до 896,22 грн за період з 01 лютого 2022 року до 01 лютого 2023 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.09.2023 р. у справі № 910/6963/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" основний борг у розмірі 25648,80 грн, інфляційні втрати у розмірі 2266,46 грн, 3% річних у розмірі 480,66 грн; в іншій частині позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" відмовлено повністю.

До суду 12.09.2023 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" надійшли заява, в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" витрати на професійну правову допомогу в розмірі 41500,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 р. у справі № 910/6963/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" про стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 41500,00 грн задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить змінити оскаржуване додаткове рішення, задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4839,59 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказує на те, що дана справа за своєю складністю є типовою справою з усталеною судовою практикою, відтак адвокату позивача не потрібно було витрачати значні зусилля на надання правової допомоги, тому розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката є неспівмірним із часом, витраченим адвокатом, та із ціною позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6963/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/6963/23.

До суду 09.11.2023 р. надійшли матеріали справи № 910/6963/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" та призначено справу № 910/6963/23 до розгляду на 05.12.2023 р.

У судовому засіданні 05.12.2023 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

28.04.2023 р. між Адвокатським об`єднанням «Скорік і партнери» (далі - адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати» (далі - клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги № К-А/109/23 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі, на умовах та в порядку, що визначені цим договором, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору за здійснену правову допомогу та послуги, що надаються адвокатським об`єднанням, клієнт сплачує гонорар (винагороду).

Як передбачено п. 5.3 договору, гонорар визначається сторонами на підставі додатку до договору та фіксується в актах приймання-передачі робіт (надання послуг). За фактом виконання послуг клієнт в обов`язковому порядку підписує акт приймання-передачі робіт (надання послуг) протягом трьох днів від дати їх надання адвокатським об`єднанням. Акт приймання-передачі робіт (надання послуг) повинен містити відомості про те, які саме послуги надані або перелік документів, складених при виконанні договору.

08.09.2023 р. між Адвокатським об`єднанням «Скорік і партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати» було укладено додаток № 2 до договору розрахунок вартості послуг (гонорару) адвокатського об`єднання щодо розгляду Господарським судом м. Києва справи № 910/6963/23.

Згідно з вказаним розрахунком вартість послуг по договору про надання правничої допомоги № К-А/109/23 від 28.04.2023 р. в рамках розгляду справи № 910/6963/23 складає 41500,00 грн, а саме:

- підготовка та подання позовної заяви - 10000,00 грн;

- підготовка та подання відповіді на відзив по первісному позову - 7000,00 грн;

- підготовка та подання відзиву на зустрічний позов - 10000,00 грн;

- підготовка та подання заперечень на зустрічний позов - 7000,00 грн;

- участь у судових засіданнях (20.07.2023 р., 01.08.2023 р., 07.09.2023 р.) - 7500,00 грн.

Також 08.08.2023 р. між Адвокатським об`єднанням «Скорік і партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Карпати» було підписано акт приймання-передачі робіт (надання послуг) на загальну суму 41500,00 грн з переліком послуг, зазначених у додатку № 2 до договору.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як передбачено ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 р. у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020 р.

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019 р.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Доводи скаржника про те, що дана справа за своєю складністю є типовою справою з усталеною судовою практикою, адвокату позивача не потрібно було витрачати значні зусилля на надання правової допомоги, розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката є неспівмірним із часом, витраченим адвокатом, та із ціною позову, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, відповідач не надав, а тому останнім не доведено неспівмірності розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності даної справи.

При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 р. року у справі № 910/5410/19.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача вартість витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 41500,00 грн.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, наведеного вище не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 р. у справі № 910/6963/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2023 р. у справі № 910/6963/23 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 10.01.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко