Ухвала

від 20.09.2023 по справі 910/12995/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.09.2023Справа № 910/12995/23

За позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в

особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грод-Хаус»

про стягнення 298.972,78 грн

Суддя Сівакова В.В.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

16.08.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грод-Хаус» про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,5724 га з кадастровим номером 8000000000:72:475:003 на вул. Аеродромній, 14 у Солом`янському районі міста Києва в сумі 298.972,78 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокуратура зазначає, що з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08.04.2019 за ТОВ «Грод-Хаус» зареєстровано право власності на майновий комплекс загальною площею 2688,2 кв.м, що розташований на земельній ділянці площею 0,5724 га з кадастровим номером 8000000000:72:475:0003 на вул. Аеродромній, 14 у Солом`янському районі міста Києва. Рішенням Київської міської ради № 6863/6904 від 20.06.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «Грод-Хаус» передано в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,5724 га (кадастровий номер 8000000000:72:475:0003) для експлуатації та обслуговування єдиного майнового комплексу на вул. Аеродромній, 14, у Солом`янському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв`язку із належністю ТОВ «Грод-Хаус» права власності на зазначене нерухоме майно. Прокуратура зазначає, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права відповідача на земельну ділянку площею 0,5724 га з кадастровим номером 8000000000:72:475:0003 на вул. Аеродромній, 14 у Солом`янському районі міста Києва не зареєстровані. Виходячи з наведеного, товариство, набувши в 2019 у власність нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку, на якій воно розташоване не оформило, договір оренди вказаної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрований. Разом з цим, 11.06.2021 відомості про зазначену земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру. Відтак, земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільний прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України. При цьому, Головне управління ДПС у місті Києві листом від 08.06.2023 повідомило, що згідно з даними, наявними в інформаційних ресурсах ГУ ДПС у місті Києві, інформація щодо подання відповідачем декларацій по платі за землю та сплати земельного податку та/або орендної плати з 2021 року по червень 2023 року до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДПС у місті Києві, відсутня. Таким чином, з 11.06.2021 без достатніх правових підстав, не сплачуючи орендну плату, відповідач використовує зазначену земельну ділянку для експлуатації та обслуговування розташованого на ній власного нерухомого майна, що є підставою для стягнення з товариства безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/1713/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/12995/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.10.2023.

14.09.2023 (під час перебування судді у відпустці) прокуратурою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просить до набрання рішенням законної сили

1) накласти арешт на єдиний майновий комплекс загальною площею 2688,2 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 946575180000) на вул. Аеродромній, 14 у Солом`янському районі міста Києва, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Грод-Хаус» (ЄДРПОУ 42880617) у межах суми позову 298.972,78 грн та судового збору в розмірі 4.484,59 грн;

2) заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно єдиного майнового комплексу загальною площею 2688,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 946575180000) на вул. Аеродромній, 14 у Солом`янському районі міста Києва, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Грод-Хаус» (ЄДРПОУ 42880617), та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у межах суми позову 298.972,78 грн та судового збору в розмірі 4.484,59 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дану ухвалу постановлено з перевищенням встановленого наведеною нормою строку, проте у розумний строк - після виходу судді з відпустки.

Розглянувши заяву Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову суд відзначає наступне

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Заявником суду не наведено жодних підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача.

Обраний прокуратурою спосіб забезпечення позову не співвідноситься з предметом позову, а отже відсутній конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому заходи про накладення арешту на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс загальною площею 2688,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Аеродромна, 14 та заборони державним реєстраторам та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього майна не спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Крім цього, вартість майна на яке вимагається накладення арешту та заборону вчиняти реєстраційні дії щодо нього значно перевищує розмір пред`явлених вимог про стягнення коштів.

За таких обставин заявлені заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову.

Приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви прокуратури про вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно з п. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набрала чинності 20.09.2023. Ухвала підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її підписання.

СуддяВ.В.Сівакова