Постанова

від 15.11.2023 по справі 910/12995/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2023 р. Справа№ 910/12995/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 15.11.2023 у справі №910/12995/23 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги заступника керівника Київської міської прокуратури

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2023

у справі № 910/12995/23 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі

Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грод-Хаус»

про стягнення 298 972,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грод-Хаус» про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,5724 га з кадастровим номером 8000000000:72:475:003 на вул. Аеродромній, 14 у Солом`янському районі міста Києва в сумі 298 972,78 грн..

Також заступником керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить до набрання рішенням законної сили:

- накласти арешт на єдиний майновий комплекс загальною площею 2 688,2 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 946575180000) на вул. Аеродромній, 14 у Солом`янському районі міста Києва, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Грод-Хаус» (ЄДРПОУ 42880617) у межах суми позову 298 972,78 грн. та судового збору в розмірі 4 484,59 грн.;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно єдиного майнового комплексу загальною площею 2 688,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 946575180000) на вул. Аеродромній, 14 у Солом`янському районі міста Києва, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Грод-Хаус» (ЄДРПОУ 42880617), та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у межах суми позову 298 972,78 грн. та судового збору в розмірі 4 484,59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/12995/23 в задоволенні заяви заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що:

- заявником суду не наведено жодних підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача;

- обраний прокуратурою спосіб забезпечення позову не співвідноситься з предметом позову, а отже відсутній конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому заходи про накладення арешту на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс загальною площею 2688,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Аеродромна, 14 та заборони державним реєстраторам та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього майна не спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Крім цього, вартість майна на яке вимагається накладення арешту та заборону вчиняти реєстраційні дії щодо нього значно перевищує розмір пред`явлених вимог про стягнення коштів;

- за таких обставин заявлені заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/12995/23 та ухвалити нове рішення, яким заяву заступника керівника Київської міської прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала прийнята з невідповідністю викладених у ній висновків обставинам справи та з порушенням норм процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- предметом спору є стягнення до місцевого бюджету значної суми, а саме - майже 300 000,00 грн., від сплати яких відповідач упродовж тривалого часу безпідставно ухиляється;

- у даному випадку позовні вимоги спрямовані на задоволення потреб територіальної громади столиці;

- беручи до уваги те, що прокурор звернувся до суду з майновою вимогою, судове рішення у разі задоволення якої вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватись та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- в свою чергу відсутність на даний час будь-яких доказів на підтвердження дій відповідача, спрямованих на відчуження належного на праві власності нерухомого майна, не спростовує наявності у нього можливості відчужити нерухоме майно у будь-який час, якщо невжити заходи забезпечення позову, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів держави в межах цієї справи.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2023, справу № 910/12995/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12995/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, на надходження матеріалів вищезазначеної справи.

19.10.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження у справі № 910/12995/23.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею, у відрядженні розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 09.1-08/4299/23 від 23.10.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10273/23.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/12995/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю., задоволено клопотання заступника керівника Київської міської прокуратури про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/12995/23 та поновлено апелянту вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/12995/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 15.11.2023 о 14:45 год.

27.10.2023 до суду від відповідача надійшла заява, в якій відповідач з посиланням на те, що апеляційна скарга не може бути задоволена, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, відповідач повідомив колегію суддів про те, що 19.10.2023 ним платіжним дорученням № 610 перераховано на рахунок ГУК у м. Києві 298 972,00 грн. з призначенням платежу «орендна плата за земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:475:0003», з огляду на що ним до Господарського суду міста Києва подано клопотання про закриття провадження у справі через відсутність предмета спору.

До заяви відповідачем додані копії платіжного доручення № 610 від 19.10.2023 та клопотання про закриття провадження у справі через відсутність предмета спору.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. на підготовці для підтримання кваліфікації в НШСУ розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4535/23 від 13.11.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17661/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/12995/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

Щодо наданих відповідачем додаткових доказів, колегія суддів зазначає наступне.

З наданих відповідачем додаткових доказів слідує, що всі вони не існували на момент розгляду по суті судом першої інстанції заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 та від 11.09.2019 у справі № 922/393/18.

За таких обставин, додані відповідачем під час апеляційного перегляду копії платіжного доручення № 610 від 19.10.2023 та клопотання про закриття провадження у справі через відсутність предмета спору, як додаткові докази, колегією суддів до уваги не приймаються.

13.11.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 провадження у справі № 910/12995/23 закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору, просить апеляційну провадження закрити.

Станом на 15.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач представників в судове засідання не направив, про причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

У судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив апеляційне провадження закрити.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення прокурора та позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвалу суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грод-Хаус» про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,5724 га з кадастровим номером 8000000000:72:475:003 на вул. Аеродромній, 14 у Солом`янському районі міста Києва в сумі 298 972,78 грн..

В обґрунтування заявлених вимог прокуратура зазначає, що:

- за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08.04.2019 за ТОВ «Грод-Хаус» зареєстровано право власності на майновий комплекс загальною площею 2688,2 кв.м, що розташований на земельній ділянці площею 0,5724 га з кадастровим номером 8000000000:72:475:0003 на вул. Аеродромній, 14 у Солом`янському районі міста Києва;

- рішенням Київської міської ради № 6863/6904 від 20.06.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «Грод-Хаус» передано в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,5724 га (кадастровий номер 8000000000:72:475:0003) для експлуатації та обслуговування єдиного майнового комплексу на вул. Аеродромній, 14, у Солом`янському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв`язку із належністю ТОВ «Грод-Хаус» права власності на зазначене нерухоме майно;

- відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права відповідача на земельну ділянку площею 0,5724 га з кадастровим номером 8000000000:72:475:0003 на вул. Аеродромній, 14 у Солом`янському районі міста Києва не зареєстровані;

- отже, товариство, набувши в 2019 у власність нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку, на якій воно розташоване, не оформило, договір оренди вказаної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрований;

- разом з цим, 11.06.2021 відомості про зазначену земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру, а відтак земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільний прав у розумінні ст. 79/1 ЗК України;

- при цьому, Головне управління ДПС у місті Києві листом від 08.06.2023 повідомило, що згідно з даними, наявними в інформаційних ресурсах ГУ ДПС у місті Києві, інформація щодо подання відповідачем декларацій по платі за землю та сплати земельного податку та/або орендної плати з 2021 року по червень 2023 року до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДПС у місті Києві, відсутня;

- таким чином, з 11.06.2021 без достатніх правових підстав, не сплачуючи орендну плату, відповідач використовує зазначену земельну ділянку для експлуатації та обслуговування розташованого на ній власного нерухомого майна, що є підставою для стягнення з товариства безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Також, заступником керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить до набрання рішенням законної сили:

- накласти арешт на єдиний майновий комплекс загальною площею 2688,2 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 946575180000) на вул. Аеродромній, 14 у Солом`янському районі міста Києва, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Грод-Хаус» (ЄДРПОУ 42880617) у межах суми позову 298 972,78 грн. та судового збору в розмірі 4 484,59 грн.;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно єдиного майнового комплексу загальною площею 2 688,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 946575180000) на вул. Аеродромній, 14 у Солом`янському районі міста Києва, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Грод-Хаус» (ЄДРПОУ 42880617), та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у межах суми позову 298 972,78 грн. та судового збору в розмірі 4 484,59 грн.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач послався на те, що:

- предметом спору є стягнення до місцевого бюджету значної суми, а саме - майже 300 000,00 грн., від сплати яких відповідач упродовж тривалого часу безпідставно ухиляється;

- у даному випадку позовні вимоги спрямовані на задоволення потреб територіальної громади столиці;

- беручи до уваги те, що прокурор звернувся до суду з майновою вимогою, судове рішення у разі задоволення якої вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватись та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- в свою чергу відсутність на даний час будь-яких доказів на підтвердження дій відповідача спрямованих на відчуження належного на праві власності нерухомого майна, не спростовує наявності у нього можливості відчужити нерухоме майно у будь-який час, якщо не вжити заходи забезпечення позову, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів держави в межах цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/12995/23 в задоволенні заяви заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову відмовлено повністю, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19).

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у спірному випадку саме на заявника покладений обов`язок належними та допустимими доказами довести, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, прокурор фактично послався на те, що відповідач може вчинити дії, спрямовані на відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна.

Колегія суддів зазначає, що сам лише факт ймовірної реалізації відповідачем належного йому майна не може свідчити про неможливість виконання рішення суду у цій справі у випадку задоволення позовних вимог, так як матеріали справи не містять доказів, які б надали змогу встановити наявність чи відсутність у відповідача коштів або іншого майна та, відповідно, встановити що відповідач не має достатньо коштів для виконання своїх зобов`язань.

Слід окремо зауважити на тому, що прокурором не надано жодних доказів того, що відповідач вчиняє дії щодо відчуження належного йому майна.

Отже апелянтом не доведено обґрунтованість його побоювань, що невжиття заявлених ним у заяві заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у випадку задоволення заявлених у цій справі позовних вимог, а відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що саме лише посилання прокурора на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що:

- обраний прокуратурою спосіб забезпечення позову не співвідноситься з предметом позову, а отже відсутній конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому заходи про накладення арешту на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс загальною площею 2688,2 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Аеродромна, 14 та заборони державним реєстраторам та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього майна не спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову;

- вартість майна, на яке вимагається накладення арешту та заборону вчиняти реєстраційні дії щодо нього, значно перевищує розмір пред`явлених вимог про стягнення коштів;

- за таких обставин заявлені заходи забезпечення позову не відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову.

Зважаючи на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволенні заяви заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає про те, що, в розумінні положень процесуального законодавства, закриття судом першої інстанції провадження у цій справі № 910/12995/23 не є підставою для закриття цього апеляційного провадження.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/12995/23, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга заступника керівника Київської міської прокуратури задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/12995/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/12995/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/12995/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 15.11.2023.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

С.А. Гончаров