Рішення

від 21.09.2023 по справі 910/9412/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2023Справа № 910/9412/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ»

про стягнення 310 005, 00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ" про стягнення 310 005, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 2022/080/114 від 22.08.2022.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

29.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/9412/23, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

22.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов.

14.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

З огляду на наведені відповідачем пояснення щодо строку на подання відзиву на позов у зв`язку із відсутністю копії позовної заяви та необхідностю ознайомитися з матеріалами справи, з метою сприяння відповідачу у реалізації ним процесуальних прав, виходячи з положень статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність продовження відповідачу процесуального строку встановленого судом для подачі відзиву на позовну заяву та прийняти поданого відповідачем до суду відзиву на позов.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в порушення умов договору № 2022/080/114 від 22.08.2022 відповідач поставив позивачу товар відповідно до видаткової накладної № 2022/080 від 12.12.2022, з порушенням встановлених строків поставки.

У зв`язку із простроченням відповідачем поставки товару позивачем нарахована пеня у сумі 95 150,16 грн та штраф у сумі 214 855,20 грн.

Позиція відповідача

У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що ТОВ «ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ» діяло на засадах добросовісності, розумності та справедливості з метою виконати замовлення на підставі договору № 2022/080/114 від 22.08.2022.

Відповідач зазначає, що звертався до позивача з листом № 09/11 від 09.11.2022 з проханням відтермінувати строк поставки товару у зв`язку з перевантаженням виробництва та проблемами логістики комплектуючих, яких критично не вистачало. Також, відповідач вказує, що надіслав позивачу додаткову угоду щодо продовження строку поставки до 20.12.2022. Однак, відповіді від позивача не отримав.

Крім того, відповідач просив суд зменшити штрафні санкції на 99%.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.08.2022 між Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ» (покупець, відповідач) укладено договір про закупівлю № 2022/080/114 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність маски Panorama Nova Р, за кодом код ДК 021:2015: 35110000-8 Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Протипожежне обладнання), в кількості, комплектації та технічними характеристиками згідно із специфікаціями (додаток 1, додаток 2), які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар належної якості, у строки та на умовах цього договору.

Покупець забезпечує приймання та оплату товару в кількості та за цінами відповідно до цього договору (п. 1.2. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна договору становить 3 069 360,00 грн (Три мільйони шістдесят дев`ять тисяч триста шістдесят гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ 20% - 511 560,00 грн (П`ятсот одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок).

Згідно із п. 2.2. договору покупець здійснює оплату протягом 10 банківських днів з моменту отримання кожної партії товару.

Пунктами 3.1.-3.2. договору визначено, що продавець здійснює передачу товару покупцю за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, 2. Продукція має бути поставлена замовнику у повному обсязі до 10.11.2022 року. Допускається дострокова поставка частини товару або товару у повному обсязі, про що продавець повинен повідомити замовника письмово за три робочих дні. Транспортування товару відбувається за рахунок продавця.

Відповідно до п. 4.1. договору приймання-передача товару здійснюється представниками сторін за накладною в місці передачі товару.

За умовами п. 8.2. договору за порушення строків виконання зобов`язання продавець сплачує на користь покупця пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково продавець сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 21.11.2022, а в частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за цим договором, продовження воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого відповідно до Указів Президента України від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 №259 «Про продовження воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 №341 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» договору автоматично продовжується на період на який продовжено воєнний стан, але не пізніше 31.12.2022 (п. 11.1. договору).

Відповідно до Специфікації, яка є Додатком № 1 до договору сторони визначили найменування товару - маска Panorama Nova Р, кількість товару - 522 шт, загальна вартість - 3 069 360,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем поставлено товар з порушенням строків, визначених договором № 2022/080/114 від 22.08.2022, а саме 12.12.2022 відповідачем було поставлено товар у кількості 522 шт загальною вартістю 3 069 360,00 грн відповідно до видаткової накладної № 2022/080 від 12.12.2022.

У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару у визначений строк, позивачем нараховані штрафні санкції в сумі 310 005,00 грн, з яких: пеня у сумі 95 150,16 грн (нарахована за період з 11.11.2022 по 12.12.2022) та 7% штрафу в сумі 214 855,20 грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 52 01-6849/52 19 від 23.12.2022 про сплату штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань з поставки товару в сумі 310 005,00 грн.

У відповідь на претензію відповідач надіслав позивачу лист вих.№26/12 від 26.12.2022, в якому просив скасувати вимогу про сплату штрафних санкцій, оскільки поставка товару була здійснена по першій можливості в умовах обставин непереборної сили.

Оскільки, відповідач вимоги позивача не задовольнив, сплату штрафних санкцій не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладений договір про закупівлю № 2022/080/114 від 22.08.2022, відповідно до умов якого відповідач зобов`язується передати у власність маски Panorama Nova Р, за кодом код ДК 021:2015: 35110000-8 Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Протипожежне обладнання), в кількості, комплектації та технічними характеристиками згідно із специфікаціями (додаток 1, додаток 2), які є невід`ємною частиною договору, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити товар належної якості, у строки та на умовах цього договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом пунктами 3.1.-3.2. договору сторонами погоджено, що продавець здійснює передачу товару покупцю за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, 2. Продукція має бути поставлена замовнику у повному обсязі до 10.11.2022.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, а також не заперечувалось відповідачем, ТОВ «ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ» в порушення умов договору у строк до 10.11.2022 включно поставки товару не здійснив.

Щодо посилань відповідача на засвідчення Торгово-Промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, то суд зазначає наступне.

Згідно з листом Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Відповідно до 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Отже, лист Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 не є належним доказом щодо встановлення обставин непереборної сили у даних правовідносинах.

Судом встановлено, що відповідачем не надано належних доказів неможливості виконання зобов`язання внаслідок настання форс-мажорних обставин, зокрема сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України.

При цьому, судом враховано, що договір про закупівлю № 2022/080/114 від 22.08.2022 укладений під час настання обставин, на які посилається відповідач у відзиві на позов.

Крім того, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідач повинен був оцінити строк виконання зобов`язання з оплати за перевезення вантажу та об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у визначений законом строк.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вище наведеного суд вважає необґрунтованими викладені у відзиві заперечення відповідача.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У пункті п. 8.2. договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язання продавець сплачує на користь покупця пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково продавець сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення негрошового зобов`язання - порушення строків поставки товару.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем допущено порушення строків постачання товару, позивачем правомірно нараховані пеня та 7% штрафу, у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання з поставки товару.

Судом встановлено, що позивач здійснює нарахування пені з 11.11.2022 по 12.12.2022.

Оскільки судом встановлено, що відповідач фактично поставив товар позивачу 12.12.2022, суд вважає, що обґрунтованим є нарахування пені на підставі п. 8.2. договору у період з 11.11.2022 по 11.12.2022.

При цьому, розрахунок пені у сумі 95 150,16 грн є арифметично вірним, у зв`язку із чим суд задовольняє позов у цій частині.

Як підтверджено матеріалами справи, мало місце прострочення поставки товару понад 30 днів, у зв`язку із чим, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 7% від вартості товару, що становить 3 069 360,00 грн. Розрахунок штрафу у сумі 214 855,20 грн є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Водночас, відповідачем заявлено про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%.

У зазначеній заяві відповідач посилається на те, що останнім було виконано зобов`язання у повному обсязі з дотриманням якості, технічних та кількісних характеристик, 10.11.2022 ТОВ «ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ» було повідомлено позивача щодо причин прострочення зобов`язання з проханням відтермінувати строк поставки товару.

Відповідач вказує, що здійснив усі необхідні дії для виконання зобов`язання у строк: завчасно здійснив замовлення, оплатив рахунок, відразу забрав від виробника товар та після доставки до міста Київ здійснило передпродажну підготовку товару і 08.12.2022 відправлено товар до позивача, який отримав його 12.12.2022. Причиною затримки поставки було перевантаження виробника товару та проблеми логістики комплектуючого обладнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 №6-100цс14.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача, суд зазначає, що штраф та пеня підлягають стягненню за самий факт допущення порушень, незалежно від того, чи завдано у зв`язку з цим збитки. Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку, а тому клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд залишає без задоволення.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ» повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ" (01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 31, офіс 400/10, ідентифікаційний код 41327438) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88006, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Болгарська, будинок 2, ідентифікаційний код 38629032) пеню у сумі 95 150,16 грн, штраф у сумі 214 855,20 грн та судовий збір у сумі 4 650,07 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.09.2023.

Суддя О.В. Гулевець