Постанова

від 16.01.2024 по справі 910/9412/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2024 р. Справа№ 910/9412/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 16.01.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 21.09.2023

у справі № 910/9412/23 (суддя Гулевець О.В)

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ"

про стягнення 310 005, 00 грн

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ" про стягнення 310 005, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 2022/080/114 від 22.08.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ" на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області пеню у сумі 95 150,16 грн, штраф у сумі 214 855,20 грн та судовий збір у сумі 4 650,07 грн.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що відповідачем порушено обумовлений договором № 2022/080/114 від 22.08.2022 строк поставки товару, у зв`язку з чим позивачем правомірно нараховано пеню у розмірі 95 150,16 грн та штраф у розмірі 214 855,20 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі №910/9412/23 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. При цьому скаржник стверджував, що неможливість належного виконання умов договору від 22.08.2022 в частині своєчасної поставки товару спричинена затримкою виробника Drager Safety AGCo. KGaA у виробництві товарів за замовленням №08-2 (яке було здійснено завчасно) у зв`язку зі збільшенням навантаження внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України. Також апелянт посилався на виникненням обставин непереборної сили, у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, що підтверджується листом ТПП від 28.02.2022. Також апелянт заявив клопотання про зменшення заявленого до стягнення розміру пені та штрафу на 99%.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2023 апеляційну скаргу у справі №910/9412/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/9412/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/9412/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/9412/23 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги та призначено судове засідання на 16.01.2024.

На адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

В судовому засіданні 16.01.2024 був присутній представник скаржника. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений шляхом доставки процесуальних документів в Електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 25.12.2023.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані відповідачем пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 22.08.2022 між Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ" (покупець, відповідач) укладено договір про закупівлю № 2022/080/114, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність маски Panorama Nova Р, за кодом код ДК 021:2015: 35110000-8 Протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (Протипожежне обладнання), в кількості, комплектації та технічними характеристиками згідно із специфікаціями (додаток 1, додаток 2), які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар належної якості, у строки та на умовах цього договору.

Покупець забезпечує приймання та оплату товару в кількості та за цінами відповідно до цього договору (п. 1.2. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна договору становить 3 069 360,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 511 560,00 грн.

Згідно із п. 2.2. договору покупець здійснює оплату протягом 10 банківських днів з моменту отримання кожної партії товару.

Пунктами 3.1.-3.2. договору визначено, що продавець здійснює передачу товару покупцю за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, 2. Продукція має бути поставлена замовнику у повному обсязі до 10.11.2022 року. Допускається дострокова поставка частини товару або товару у повному обсязі, про що продавець повинен повідомити замовника письмово за три робочих дні. Транспортування товару відбувається за рахунок продавця.

Відповідно до п. 4.1. договору приймання-передача товару здійснюється представниками сторін за накладною в місці передачі товару.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 21.11.2022, а в частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за цим договором, продовження воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого відповідно до Указів Президента України від 14.03.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 №259 "Про продовження воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 №341 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" договору автоматично продовжується на період на який продовжено воєнний стан, але не пізніше 31.12.2022 (п. 11.1. договору).

Відповідно до Специфікації, яка є Додатком № 1 до договору сторони визначили найменування товару - маска Panorama Nova Р, кількість товару - 522 шт, загальна вартість - 3 069 360,00 грн.

Позивач зазначив, що відповідачем поставлено товар з порушенням строків, визначених договором № 2022/080/114 від 22.08.2022, а саме 12.12.2022 відповідачем було поставлено товар у кількості 522 шт загальною вартістю 3 069 360,00 грн відповідно до видаткової накладної № 2022/080 від 12.12.2022.

У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару у визначений строк, позивачем нараховані штрафні санкції в сумі 310 005,00 грн, з яких: пеня у сумі 95 150,16 грн (нарахована за період з 11.11.2022 по 12.12.2022) та 7% штрафу в сумі 214 855,20 грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 52 01-6849/52 19 від 23.12.2022 про сплату штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань з поставки товару в сумі 310 005,00 грн.

У відповідь на претензію відповідач надіслав позивачу лист вих.№26/12 від 26.12.2022, в якому просив скасувати вимогу про сплату штрафних санкцій, оскільки поставка товару була здійснена по першій можливості в умовах обставин непереборної сили.

Оскільки, відповідач вимоги позивача не задовольнив, сплату штрафних санкцій не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами частини першої статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Як встановлено вище, пунктом 1.-3.2. договору визначено, що продавець здійснює передачу товару покупцю за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, 2. Продукція має бути поставлена замовнику у повному обсязі до 10.11.2022 року.

Судом встановлено, що відповідачем в порушенням умов укладеного сторонами договору № 2022/080/114 від 22.08.2022 було порушено строк поставки товару, а саме товар у кількості 522 шт загальною вартістю 3 069 360,00 грн відповідно до видаткової накладної № 2022/080 від 12.12.2022 було поставлено 12.12.2022.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з своєчасної поставки товару за договором № 2022/080/114 від 22.08.2022, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 95 150,16грн, нараховану за період з 11.11.2022 по 12.12.2022 та 214 855,20 штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів.

За умовами п. 8.2. договору за порушення строків виконання зобов`язання продавець сплачує на користь покупця пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково продавець сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.

Як вірно встановлено місцевим судом, оскільки відповідач фактично поставив товар позивачу 12.12.2022, обґрунтованим є нарахування пені на підставі п. 8.2. договору у період з 11.11.2022 по 11.12.2022.

При цьому, колегія суддів перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені дійшла висновку, що останній є арифметично правильним. Таким чином, розмір пені за прострочення виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за договором №2022/080/114 від 22.08.2022 становить 95 150,16 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ" 7% штрафу від вартості товару, що становить 3 069 360,00 грн за прострочення поставки товару понад 30 днів в розмірі 214 855,20 грн є обґрунтованими.

При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ" просило місцевий господарський суд зменшити розмір пені та штрафу на 99%, в обґрунтування чого відповідач зазначив, що останнім було виконано зобов`язання у повному обсязі з дотриманням якості, технічних та кількісних характеристик, 10.11.2022 ТОВ "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ" було повідомлено позивача щодо причин прострочення зобов`язання з проханням відтермінувати строк поставки товару. Відповідач вказав, що здійснив усі необхідні дії для виконання зобов`язання у строк: завчасно здійснив замовлення, оплатив рахунок, відразу забрав від виробника товар та після доставки до міста Київ здійснило передпродажну підготовку товару і 08.12.2022 відправлено товар до позивача, який отримав його 12.12.2022. Причиною затримки поставки було перевантаження виробника товару та проблеми логістики комплектуючого обладнання.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дійшовши наведеного висновку щодо підстав та умов зменшення судом неустойки, що підлягає стягненню за порушення господарського (договірного) зобов`язання за правилами статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, щодо індивідуальності як у обставинах, якими обумовлені підстави та розмір нарахованої неустойки у відповідних правовідносинах, так і у обставинах, якими обґрунтовується та обумовлюється зменшення пені у цих правовідносинах, відповідно, відсутність єдиних критеріїв при вирішенні питання щодо підстав і міри зменшення неустойки, а також враховуючи встановлені у цій справі:

- обставини щодо ціни договору - 3 069 360,00 грн (пункт 2.1);

- обставини щодо обґрунтованої суми пені в розмірі 95 150,16 грн та суми штрафу в розмірі 214 855,20 грн;

- обставини, за яких позивач нарахував відповідачу спірні суми пені та штрафу;

- обставини, якими відповідач обґрунтував клопотання про зменшення заявленого у цій справі розміру неустойки;

- обставини, за яких місцевий суд вбачав відсутність підстав для зменшення розміру пені та штрафу у спірних правовідносинах, апеляційний суд погоджується з висновками та мотивами місцевого суду в оскаржуваному рішенні про відмову у задоволенні клопотання відповідача щодо зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій на 99%.

А тому доводи скаржника про незаконність та необґрунтованість цих висновків та оскаржуваного судового рішення не знайшли свого правового та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, через що відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо посилань апелянта на настання форс-мажорних обставин спричинених введенням воєнного стану на території України як на підставу звільнення від господарського зобов`язання щодо сплати штрафних санкцій у зв`язку з порушенням строку поставки товару обумовленого договором №2022/080/114 від 22.08.2022, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 14.02.2024.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Іншими словами, невиконання зобов`язання має знаходитись у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дією обставин непоборної дії.

Натомість відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 22.08.2022.

Крім того, апеляційним судом враховано, що договір №2022/080/114 від 22.08.2022 був укладений сторонами 22 серпня 2022 року, тобто, після введення в Україні військового стану, з огляду на що посилання відповідача на порушення умов вказаного договору в частині здійснення своєчасної поставки товару у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин є недоцільним, оскільки відповідач на момент підписання договору від 22.08.2022 був обізнаний про існування вищезазначених обставин.

Колегія суддів зазначає, що господарські відносини відповідача з третіми особами в межах іншого договору №74 від 04.11.2022, посилання на який міститься в апеляційній скарзі, є окремими самостійними відносинами між відповідачем та вказаними особами, та не стосуються предмету даного спору.

Усі інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі №910/9412/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ".

Матеріали справи №910/9412/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 06.02.2024 після виходу з відпустки головуючого судді Коробенка Г.П. та виходу з лікарняного судді Кравчука Г.А.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук