Ухвала

від 21.09.2023 по справі 912/1755/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 вересня 2023 рокуСправа № 912/1755/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр "АСТОР ГРУП" від 11.09.2023 про забезпечення позову у справі №912/1755/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр "АСТОР ГРУП" (вул. Олійника Степана, буд. 13, кв. 81, м. Київ, 02068)

до відповідача: Приватного підприємства приватна виробнича фірма "Ацинус" (вул. В.Перспективна, буд. 65, м. Кропивницький, 25006)

про зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр "АСТОР ГРУП" до Приватного підприємства приватна виробнича фірма "Ацинус" про зобов`язання останнього передати позивачу в строкове платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться в підвальному та на третьому поверхах будівлі за адресою: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 63, загальною площею 1 295,00 квадратних метрів, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором оренди нежитлових приміщень №119-21 від 07.12.2021 в частині передання в строкове платне користування вказаних нежитлових приміщень.

Ухвалою від 21.09.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1755/23.

При цьому, разом з позовною заявою позивач подав суду заяву про забезпечення позову до набрання законної сили рішенням у даній справі шляхом:

- заборонити Приватному підприємству приватна виробнича фірма "Ацинус" та будь-яким третім особам користуватися нежитловими приміщеннями, що знаходяться в підвальному та на третьому поверхах будівлі за адресою: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 63, загальною площею 1 295,00 квадратних метрів;

- заборонити Приватному підприємству приватна виробнича фірма "Ацинус" передавати третім особам в користування (оренду, суборенду, найм, піднайм тощо) нежитлових приміщень, що знаходяться в підвальному та на третьому поверхах будівлі за адресою: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 63, загальною площею 1 295,00 квадратних метрів.

На виконання ч. 5ст. 139 Господарського процесуального кодексу України позивачем до заяви додано платіжну інструкцію №538 від 08.09.2023, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову у даній справі заявник зазначає, що відповідач в порушення умов договору оренди нежитлових приміщень №119-21 від 07.12.2021, станом на 12.09.2023 не передав позивачу об`єкт оренди відповідно до умов вказаного договору.

Заявник вказує на існування ризику початку використання відповідачем об`єкта оренди на власний розсуд або передання його третім особам.

На думку заявника, вказані обставини можуть призвести до того, що у разі ухвалення в подальшому судового рішення, за наслідками розгляду судом по суті заявлених позовних вимог на користь позивача, останньому необхідно буде докласти значних зусиль для повернення такого об`єкта оренди до стану, який би дозволив безперешкодно використовувати його відповідно до умов договору, в тому числі щодо звільнення аб`єкта оренди від майна та/або результатів діяльності як відповідача, так і третіх осіб.

Як вказує заявник, такі зусилля можуть бути обумовлені необхідністю позивачеві звертатися до суду із позовами про розірвання та/або визнання недійсними будь-яких договорів, щодо об`єкта оренди, в тому числі договорів оренди/суборенди, а також необхідністю фізичного приведення об`єкта до стану, який буде придатний для використання для здійснення позивачем діяльності з надання медичних послуг.

Тому, на думку позивача, є об`єктивна необхідність заборонити як відповідачу, так і третім особам користуватися об`єктом оренди.

При розгляді заяви про забезпечення позову, господарський суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язано застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише застереження у заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або імовірну неможливість ефективного поновлення прав позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Тобто, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених ст.74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 №921/40/20 від 12.09.2022 у справі №911/172/22).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Як вже зазначено, заявник вказує на існування ризику початку використання відповідачем об`єкта оренди на власний розсуд або передання його третім особам.

Однак, в порушення вимог ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не подано, до заяви про забезпечення доказів не додано.

Крім того, заявником не подано суду доказів на підтвердження відмови відповідача передати в строкове платне користування вказані нежитлові приміщення.

Таким чином, посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на використання останнім об`єкта оренди на власний розсуд або передання його третім особам та в подальшому ухилення від виконання судового рішення, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що факт невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлових приміщень №119-21 від 07.12.2021 є предметом розгляду у справі №912/1755/23, не є беззаперечним, тому не може бути єдиною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, на думку суду, станом на дату винесення зазначеної ухвали відсутні підстави для вжиття у справі №912/1755/23 заходів забезпечення позову, оскільки у даному випадку обставин, з якими процесуальний закон пов`язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр "АСТОР ГРУП" про забезпечення позову визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр "АСТОР ГРУП" від 11.09.2023 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду.

Копію ухвали направити позивачу (astor-group@ukr.net) та відповідачу (вул. В.Перспективна, буд. 65, м. Кропивницький, 25006; ST.LUKA@ACINUS.ORG).

Суддя М.С. Глушков