Рішення

від 12.09.2023 по справі 917/582/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2023 Справа № 917/582/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд", вул. Клочківська, 98-А, м. Харків, 61058

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера", вул. Бірюзова Маршала, 81-В, оф.303, м. Полтава 36007

про стягнення 6 034 820,04 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники згідно протоколу судового засідання від 12.09.2023 р.

встановив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" 6 034 820,04 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 11.06.2019 року між сторонами Договору купівлі-продажу № 502, з яких : 4 072 702,50 грн. основний борг, 276 832,19 грн. 3% річних від суми боргу за період з 01.04.2021 по 10.04.2023 та 1 685 285,35 грн інфляційні втрати за період з січня 2021 по лютий 2023.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : розрахунок заборгованості, копія акту звірки взаєморозрахунків, копія договору №502 від 11.06.2019, копія видаткової накладної №1044 від 01.02.21, копія видаткової накладної №1041 від 01.02.21, копія видаткової накладної №1665 від 15.02.21, копія видаткової накладної №1733 від 16.02.21, копія видаткової накладної №2170 від 24.02.21, копія видаткової накладної №2650 від 05.03.21, копія видаткової накладної №2655 від 05.03.21, копія видаткової накладної №2877 від 11.03.21, копія видаткової накладної №2988 від 12.03.21, копія видаткової накладної №4236 від 08.04.21, копія видаткової накладної №4870 від 19.04.21, копія видаткової накладної №305 від 12.01.21, копія видаткової накладної №1044 від 01.02.21, копія видаткової накладної №285 від 13.01.21, копія видаткової накладної №395 від 05.01.21, копія видаткової накладної №549 від 19.01.21, копія видаткової накладної №549 від 19.01.21, копія видаткової накладної №743 від 23.01.21, копія ТТН №743 від 23.01.2021, копія видаткової накладної №744 від 25.01.21, копія видаткової накладної №750 від 26.01.21, копія видаткової накладної №902 від 29.01.21, копія акцизної накладної №1281 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №1265 та Квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №1142 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №1142 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №1265 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №959 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №930 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №930 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №841 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №841 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №657та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №386 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №456 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №456 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №386 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №29 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №29 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №29 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №2020 та квитанція ДПС про отримання документу, копія акцизної накладної №334 та квитанція ДПС про отримання документу, копія податкової накладної №1201, копія податкової накладної №1452, копія податкової накладної №1199, копія податкової накладної №1139, копія податкової накладної №1138, копія податкової накладної №1137, копія податкової накладної №1136, копія податкової накладної №788, копія податкової накладної №586, копія податкової накладної №582, копія податкової накладної №523, копія податкової накладної №522, копія податкової накладної №406, копія податкової накладної №521, копія податкової накладної №405, копія податкової накладної №392, копія податкової накладної №314, копія податкової накладної №294, копія податкової накладної №1200, копія податкової накладної №183, копія податкової накладної №182, копія податкової накладної №87 та інші.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

13.04.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" про стягнення з відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" 6 034 820,04 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 11.06.2019 року між сторонами Договору купівлі-продажу № 502.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023 справу № 917/632/23 розподілено судді Ціленко В.А.

Суд ухвалою від 18.04.2023 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, справу ухвалив розглядати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 18.05.2023 року на 09:00 год.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 року справу № 917/582/23 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 18.05.2023 з огляду на неявку представників сторін у судове засідання відклав підготовче судове засідання на 07.06.2023 р. на 09:00.

Суд ухвалою від 23.05.2023 задовольнив заяву позивача про участь в судовому засіданні по справі №917/582/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Суд ухвалою від 07.06.2023 оголосив протокольну ухвалу про перерву у підготовчому судовому засіданні до 29.06.2023 року до 13:30 години з повідомленням відповідача ухвалою.

Суд у судовому засіданні 29.06.2023 року з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.07.2023 року на 13:00 з повідомленням відповідача ухвалою.

Відповідач представництво у жодне судове засідання не забезпечив, причин цього суду не повідомив, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за його відсутності не надав. Останній був належним чином за місцезнаходженням згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та покладені на нього судом обов`язки, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвал суду у даній справі з відміткою пошти щодо відсутності адресата за вказаною адресою).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 18.04.2023 вважається врученою відповідачу 27.04.2023 р.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався, в тому числі і після отримання подальших ухвал суду у даній справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві, та на позовних вимогах наполягав.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 12.09.2023 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено коли буде підписано повний текст судового рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

11 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу товарів № 502, (далі Договір, а.с. 14-17), за умовами якого сторони, зокрема, узгодили наступне :

-в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати нафтопродукти, масла (мастила) та автохімію (надалі - товар) у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти товар та повністю оплати його ціну (вартість) (п. 1.1 Договору);

-загальна кількість товару, що передається за цим договором у власність Покупця, сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичного обсягу поставленого (переданого у власність) товару (п. 1.3 Договору);

-передача кожної партії товару здійснюється лише за умови надходження авансового платежу (передоплати) усієї вартості (ціни) партії товару на поточний рахунок Продавця у визначені договором строки, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових угодах) до цього Договору (п. 2.3 Договору);

-кількість товару у кожній партії зазначається Сторонами у відповідній видатковій накладній або у відповідному акті приймання-передачі товару (п. 2.4 Договору);

-факт поставки (передачі у власність) кожної партії товару в рамках цього Договору може підтверджуватися або актами приймання-передачі, або видатковими накладними на переданий товар, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Датою поставки (передачі у власність) партії товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній або акті приймання-передачі товару (п. 2.5 Договору);

-сторони погоджуються, що видаткова накладна (акт приймання-передачі) на передану партію товару є документом який засвідчує факт передачі у власність партії товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами назву, кількість, ціну (вартість) партії товару. Кожна видаткова накладна (акт приймання-передачі) на передану партію товару є невід`ємною частиною цього Договору (п. 2.6 Договору);

-Покупець зобов`язаний здійснити попередню (авансову) оплату ціни (вартості) кожної партії товару, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових угодах) до цього Договору. Невиконання цього обов`язку Покупцем надає Продавцеві право відмовитися від виконання своїх обов`язків за цим Договором повністю або частково (у тому числі відмовитися від передачі у власність (поставки) товару). Оплата ціни (вартості) товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Продавця. Розрахунки за товар здійснюються в грошовій одиниці України - гривні. Покупець зобов`язаний здійснити оплату кожної замовленої партії товару на підставі рахунку, виставленого Продавцем, протягом дня його виставлення (п. 3.5, 3.6. Договору);

-Сторони домовилися про таку послідовність погашення (сплати) своїх грошових зобов`язань за цим Договором, при надходженні будь-яких оплат згідно цього Договору : 1) пеня; 2) штраф; 3) прострочена (несвоєчасно сплачена) та/або частково несплачена, та/або несплачена сума - в послідовному хронологічному порядку виникнення, починаючи з першої; 4) плата за переданий у власність (поставлений) товар в послідовному (хронологічному) порядку виникнення зобов`язань по оплаті, починаючи з першого (п. 5.5. Договору);

-Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим Договором. Передача у власність (поставки) товару за цим Договором здійснюється протягом 1 (одного) року з моменту укладення цього Договору. У випадку, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк щоразу автоматично пролонговується (продовжується) ще на 1 (один) рік (п. 7.1 Договору);

-зміни і доповнення до цього Договору, а також тексти його додатків (додаткових угод) вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі і підписані уповноваженими представниками обох сторін (п. 8.1 Договору);

- сторони дійшли згоди складати, підписувати уповноваженими особами та відправляти засобами електронного документообігу М.Е.Dok 1S в електронному вигляді з накладенням електронно-цифрового підпису первинні та інші розрахункові документи: додатки до договору, видаткові накладні або акти прийому-передачі або акти виконаних робіт, податкові накладні, рахунки-фактури, акти звіряння тощо (п. 8.2 Договору).

На виконання умов Договору за період з 04.01.2021 року по 15.11.2021 року позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 5 603 270,00 грн, що підтверджується підписаними у визначений договором спосіб представниками сторін видатковими накладними, а саме : копія видаткової накладної №1044 від 01.02.21 (а.с. 53), копія видаткової накладної №1041 від 01.02.21 (а.с. 54), копія видаткової накладної №1665 від 15.02.21 (а.с. 55), копія видаткової накладної №1733 від 16.02.21 (а.с. 56), копія видаткової накладної №2170 від 24.02.21 (а.с. 57), копія видаткової накладної №2650 від 05.03.21 (а.с. 58), копія видаткової накладної №2655 від 05.03.21 (а.с. 59), копія видаткової накладної №2877 від 11.03.21 (а.с. 60), копія видаткової накладної №2988 від 12.03.21 (а.с. 61), копія видаткової накладної №4236 від 08.04.21 (а.с. 62), копія видаткової накладної №4870 від 19.04.21 (а.с. 63), копія видаткової накладної №305 від 12.01.21 (а.с. 64), копія видаткової накладної №285 від 13.01.21 (а.с. 65), копія видаткової накладної №395 від 05.01.21 (а.с. 27), копія видаткової накладної №549 від 19.01.21 (а.с. 28), копія видаткової накладної №743 від 23.01.21 (а.с. 30), копія видаткової накладної №744 від 25.01.21 (а.с. 32), копія видаткової накладної №750 від 26.01.21 (а.с. 33), копія видаткової накладної № 902 від 29.01.21 (а.с. 34).

При цьому, в додатки до позовної заяви позивач залучив копії деяких видаткових накладних, які підписані сторонами у паперовому вигляді та дублюють паперові копії видаткових накладних, оформлених та підписаних в електронній формі, а саме : копія видаткової накладної №549 від 19.01.21 (а.с. 29), копія видаткової накладної №285 від 13.01.21 (а.с. 66) та копія видаткової накладної №395 від 05.01.21 (а.с. 67).

Крім того, позивачем було оформлено відповідні акцизні накладні на відпуск нафтопродуктів (а.с. 18-25, 35-52, 68-84) та податкові накладні (а.с. 85-106).

За даними позивача, відповідач в порушення умов Договору не повністю розрахувався за отриманий ним товар, заборгованість останнього складає 4 072 702,50 грн.

На момент звернення до суду із даним позовом за даними позивача заборгованість Договором Відповідачем погашена не була.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6 034 820,04 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 11.06.2019 року між сторонами Договору купівлі-продажу № 502, з яких яких : 4 072 702,50 грн. основний борг, 276 832,19 грн. 3% річних від суми боргу за період з 01.04.2021 по 10.04.2023 та 1 685 285,35 грн інфляційні втрати за період з січня 2021 по лютий 2023.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору купівлі-продажу.

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 693 Цивільного Кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження узгодження сторонами строку оплати товару іншого, ніж попередня оплата (п. 2.3 та п. 8.1 Договору), на наявність таких сторони не посилаються.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами ст. 538 Цивільного Кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що видаткові накладні, на які посилається позивач на підтвердження поставки відповідачу товару, скріплені електронними підписами обох сторін.

Як вже зазначалось судом у описовій частині даного рішення, у п. 2.6, п. 8.1 та 8.2 Договору передбачено складання, підписання уповноваженими особами та відправка засобами електронного документообігу М.Е.Dok 1S в електронному вигляді з накладенням електронно-цифрового підпису первинних та інших розрахункових документів.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Оскільки надані позивачем копії електронних документів (видаткових накладних) складено відповідно до вимог чинного законодавства та останні містять усі необхідні реквізити, останні мають таку ж юридичну силу, як і документи, складені у паперовому вигляді. Таким чином, підписані сторонами видаткові накладні є самостійними та достатніми доказами отримання відповідачем товару.

Отже, матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення поставки товару відповідачу за вказаним вище видатковими накладними. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором та приписів ст. 693 Цивільного кодексу України не здійснив попередньої оплати товару, вартість отриманого товару оплатив частково, заборгованість останнього складає 4 072 702,50 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, здійснений позивачем розрахунок суми основної заборгованості перебуває в межах розрахунку суду, суд дійшов до висновку про те, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 4 072 702,50 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Щодо долученого позивачем до матеріалів справи двостороннього акта звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021 по 16.03.2023 господарський суд зазначає наступне.

21.12.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 916/499/20 досліджував питання щодо використання акту звірки взаєморозрахунків, як доказу господарської операції. Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018р. у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018р. у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019р. у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Разом із тим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, спрямовані на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості.

Зважаючи, що акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021 по 16.03.2023 не підписано уповноваженими особами сторін та не скріплено їх печатками, суд не приймає останній як допустимий доказ.

В частині позовних вимог щодо стягнення 276 832,19 грн. 3% річних від суми боргу за період з 01.04.2021 по 10.04.2023 та 1 685 285,35 грн інфляційних втрат за період з січня 2021 по лютий 2023 суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Договорі сторони узгодили, що Покупець зобов`язаний здійснити попередню (авансову) оплату ціни (вартості) кожної партії товару, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових угодах) до цього Договору. Невиконання цього обов`язку Покупцем надає Продавцеві право відмовитися від виконання своїх обов`язків за цим Договором повністю або частково (у тому числі відмовитися від передачі у власність (поставки) товару). Оплата ціни (вартості) товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Продавця. Розрахунки за товар здійснюються в грошовій одиниці України - гривні. Покупець зобов`язаний здійснити оплату кожної замовленої партії товару на підставі рахунку, виставленого Продавцем, протягом дня його виставлення (п. 3.5, 3.6 Договору).

Отже, у разі відсутності інших умов оплати у додатках (додаткових угодах) до Договору, сторони визначили два варіанта розрахунків за товар, а саме : 1) попередня (авансова) оплата ціни (вартості) кожної партії товару та 2) оплата кожної замовленої партії товару на підставі рахунку, виставленого Продавцем, протягом дня його виставлення.

Як встановлено судом вище, Позивачем не надано суду ні додатків (додаткових угод) до Договору, якими було б визначено інші умови оплати товару (п. 2.3 та п. 8.1 Договору), а ні доказів виставлення Відповідачу рахунків, на підставі яких останній повинен був оплатити отриманий ним товар. На наявність таких позивач не посилався.

Тобто, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, коли саме у відповідача настав момент виникнення зобов`язань з оплати отриманого ним товару по кожній окремій накладній. Оскільки дана обставина унеможливлює здійснення судом перевірки правильності нарахування позивачем 3% річних від суми боргу та інфляційних втрат, суд приходить до висновку про їх недоведеність та необґрунтованість, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Подані позивачем за клопотанням вх. № 10450 від 25.08.2023 документи, що підтверджують заборгованість відповідача, судом в силу ч. 2 та ч. 8 ст. 80 ГПК України до розгляду не приймаються, оскільки подані не у встановлений строк без обґрунтування неможливості подання їх у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4 072 702,50 грн основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому у цій частині підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 685 285,35 грн інфляційних втрат та 276 832,19 грн 3% річних позовні вимоги задоволенню не підлягають як недоведені.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозсфера" (вул. Бірюзова Маршала, 81-В, оф.303, м. Полтава 36007, код ЄДРПОУ 39712901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" (вул. Клочківська, 98-А, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 34392042) 4 072 702,50 грн основного боргу.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 685 285,35 грн інфляційних втрат та 276 832,19 грн 3% річних відмовити.

4.Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 21.09.2023.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик