Постанова

від 19.09.2023 по справі 905/1191/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 905/1191/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача: Климов О.Ю.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Проценко Олега Євгеновича

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Склярук О.І., Гетьман Р.А., Гребенюк Н.В.

від 05.06.2023

у справі за позовом Фізичної особи - підприємця Проценко Олега Євгеновича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Григор`ївський рудник"

про стягнення 6 522 579,67 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хід розгляду справи

1. У червні 2021 року Фізична особа-підприємець Проценко Олег Євгенович (далі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Григор`ївський рудник» (далі - Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі, еквівалентному 124 396, 86 доларів США, що станом на 17.06.2021 становить 3 424 147,96 грн; 48% річних у розмірі, еквівалентному 87 684, 45 доларів США, що станом на 17.06.2021 становить 2 413 602, 17 грн, штраф 20 відсотків у розмірі, еквівалентному 24 879, 37 доларів США, що станом на 17.06.2021 становить 684 829, 53 грн.

2. Рішенням господарського суду Донецької області від 10.11.2022, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі №905/1191/21, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача:

- суму основного боргу у розмірі, еквівалентному 124 396, 86 доларів США, що станом на 17.06.2021 становить 3 362 136,13 грн;

- 48 % річних у розмірі, еквівалентному 87 684, 45 доларів США, що станом на 17.06.2021 становить 2 369 891,47 грн;

- штраф 20 відсотків у розмірі, еквівалентному 24 879, 37 доларів США, що станом на 17.06.2021 становить 672 427,17 грн;

- судовий збір у сумі 96 066,82 грн.

Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткової постанови

3. 20 березня 2023 року Позивач подав до апеляційного суду заяву щодо стягнення на його користь з Відповідача судових витрат, в якій просив стягнути 676 445 грн 08 коп. витрат, понесених ним на правову допомогу при розгляді цієї справи відповідно до укладеного з адвокатом договору про надання правової допомоги від 10.05.2021 з додатками, та поштові витрати у розмірі 108 грн (далі - Заява).

4. Заява мотивована тим, що адвокатом Позивача під час розгляду цієї справи виконано наступні роботи:

- складання відзиву на апеляційну скаргу, робота по підготовці якого зайняла 10 годин вартістю 9 000 грн

- складання заяви про забезпечення позову, робота по підготовці якої зайняла 6 годин вартістю 3 000 грн

- складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 19.01.2023 та 28.02.2023 підготовка яких зайняла 2 години вартістю 2 000 грн

- складання заяви про стягнення судових витрат підготовка якої склала 3 години, вартістю 2000 грн

- участь у судових засіданнях 14.02.2023 та 14.03.2023 р. вартістю по 9 000 грн

- складання клопотання про стягнення судових витрат від 20.03.2023р, підготовка якого зайняла 7 годин, вартістю 2000 грн

- поштові витрат у розмірі 108 грн

- гонорар адвоката 640 445 грн 80 коп.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

5. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №905/1191/21 заяву Позивача щодо стягнення на його користь з Відповідача витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 27 000,00 грн та поштові витрати у розмірі 108,00 грн. У решті вимог заяви - відмовлено.

6. Додаткова постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що винагорода адвоката в зазначеному Позивачем розмірі, на думку суду апеляційної інстанції, є завищеною щодо Відповідача та не співмірною зі складністю справи: з урахуванням обсягу та характеру доказів та кількості сторін. Справа не є складною і як наслідок - не потребувала пошуку та вивчення адвокатом Позивача значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання для підготовки відзиву на апеляційну скаргу. Доводи апеляційної скарги фактично повторювали доводи, які викладалися Відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції, а тому підготовка адвокатом Позивача відзиву на апеляційну скаргу не потребувала додаткового витрачання часу. Отже, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, та зважаючи на приписи статті 129 ГПК України щодо порядку розподілу судових витрат між сторонами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відшкодуванню за рахунок Відповідача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 27 000 грн та поштові витрати в розмірі 108 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду на додаткову постанову апеляційного суду від 05.06.2023, в якій просив її скасувати в частині відмови в задоволенні заяви Позивача щодо стягнення на його користь з Відповідача витрат на правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким його заяву задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на користь Позивача 670 445,08 грн понесених ним витрат на правову допомогу.

8. Скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження додаткової постанови є порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

9. Відповідачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив відмовити в задоволенні касаційної скарги Позивача та залишити без змін додаткову постанову апеляційного суду.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

10. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 2 частина 3 пункти 1,12

Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Стаття 15 частина 1

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Стаття 16 частини 1, 2

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74. Обов`язок доказування і подання доказів

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 86. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 123 частина 3

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Стаття 124 частини 1, 3

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Стаття 126

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стаття 129 частина 5

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Стаття 130 частина 5

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

11. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"

Стаття 1 частина 1 пункт 4

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Стаття 26 частина 1

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Стаття 30

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд виходить з того, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт дванадцятий частина третя стаття 2 ГПК України).

13. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

14. Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

15. Згідно частинами 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

16. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

17. Право Позивача, у разі задоволення позову, заявити вимоги про компенсацію Відповідачем понесених ним судових витрат, закріплено у частині 4 статті 129 ГПК України.

18. Враховуючи, що позов було задоволено повністю, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість відшкодування Відповідачем понесених Позивачем судових витрат, які пов`язані з розглядом даної справи.

19. При цьому, Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

20. Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

21. Крім цього, сталою практикою Верховного Суду деталізовано як критерії, які суд з власної ініціативи може застосовувати при вирішенні питання про повну чи часткову відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу, так і їх порядок застосування. Зокрема:

1) визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №910/21570/17, від 14.11.2018 у справі №921/2/18, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 10.10.2019 у справі №909/116/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, постанова ВПВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);

2) вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.06.2018 у справі №904/8478/16). У постановах від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 01.08.2019 у справі №915/237/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо;

3) під час вирішення питання про розподіл судових витрат на підставі ч.ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України господарський суд, відмовляючи стороні з власної ініціативи, або за наявності заперечень протилежної сторони у відшкодуванні повністю або частково цих витрат в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

22. Суд погоджується, що суд апеляційної інстанцій дослідивши обставини, надаючи оцінку доказам, дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для покладання на Відповідача понесених Позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції у розмірі 640 445 грн 80 коп. (гонорар адвоката згідно додаткової угоди від 10.05.2021), а також витрат пов`язаних зі сплатою робіт адвоката по складанню заяв про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції від 19.01.2023 та 28.02.2023 вартістю 2 000 грн.

23. Суд зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, повністю відповідають позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду, яка викладена у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

24. Суд зазначає, що суди зобов`язані оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

25. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

26. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

27. Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про часткове задоволення заяви представника Позивача щодо вирішення питання про розподіл судових витрат та стягнення з Відповідача на користь Позивача саме 27 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки стягнення 670 445,08 грн є дійсно неспівмірним із складністю справи та наданими адвокатом Позивача послугами у справі.

28. Крім того, Суд проаналізувавши висновки Верховного Суду, на які посилається Скаржник у касаційній скарзі, а саме: у справі №922/445/19, зазначає, що висновки в оскаржуваному судовому рішенні апеляційного суду жодним чином не суперечать, а навпаки, відповідають висновкам викладеним у зазначеній постанові Верховного Суду.

29. Також, Суд зазначає, що доводи Скаржника, стосовно того, що суд апеляційної інстанції ухвалюючи оскаржувану постанову виходив виключно з грошової суми, що вже була сплачена Позивачем, а тому задовольнив заяву в межах фактично сплаченої Позивачем грошової суми, не відповідають дійсності, оскільки судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові наведеного не зазначено.

30. Аргументи Скаржника щодо неправильної оцінки апеляційним судом доказів зводяться до їх переоцінки і не можуть бути предметом розгляду в касаційному порядку, оскільки відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, Скаржник не спростував висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого судового рішення.

32. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

33. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

34. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Проценко Олега Євгеновича залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі №905/1191/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова