Постанова

від 12.09.2023 по справі 909/101/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 909/101/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Жируна Р. М. (адвокат),

третьої особи - Дідик Х. М. (у порядку самопредставництва),

розглянув касаційну скаргу Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2021 (суддя Неверовська Л. М.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 (судді: Бойко С. М. - головуючий, Бонк Т. Б., Якімець Г. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд"

до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент розвитку громад та територій, дорожнього, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації,

про стягнення 1 542 890,81 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" (далі - ТОВ "Мега-Пауер-Буд", Товариство) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) про стягнення 1 542 890,81 грн, з яких: 401 517,00 грн 3% річних, 1 141 373,81 грн інфляційних втрат.

2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду в частині оплати виконаних робіт та вартості поставленого товару. Правомірність зазначеного договору та наявність заборгованості відповідача встановлено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 та набрало законної сили. У зв`язку з тим, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 не виконано, основна заборгованість відповідачем не погашена, позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати за період з 28.02.2017 по 01.02.2021.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2021 позов задоволено.

4. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 задоволено заяву Товариства і Департаменту про затвердження мирової угоди в цій справі; затверджено відповідну мирову угоду (далі - Мирова угода), зміст якої викладено в резолютивній частині ухвали; визначено, що Мирова угода є виконавчим документом із строком її пред`явлення до виконання 20.12.2024; визнано нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2021 у цій справі; закрито провадження у справі № 909/101/21.

5. Постановою Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 01.11.2022 ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі № 909/101/21 скасовано, справу передано на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду в частині: розгляду заяви ТОВ "Мега-Пауер-Буд" і Департаменту про затвердження Мирової угоди, визнання нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2021 у справі № 909/101/21 та закриття провадження у цій справі і в частині розподілу судових витрат, здійсненого в скасованій ухвалі.

6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

7. Постанову мотивовано тим, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми, тому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що з ухваленням рішення Господарським судом Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17 зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за договором підряду не припинилося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі Департамент просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що судами застосовано норми матеріального та процесуального права без урахування відповідних висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:

- застосовано норми статей 15, 16, 112 ЦК України без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 910/406/21, від 25.11.2021 у справі № 922/2194/21, від 03.05.2018 у справі № 924/478/16, від 20.01.2020 у справі № 922/416/19;

- застосовано норми статті 605 ЦК України та статті 75 ГПК України без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 497/1085/16-ц, від 02.12.2020 у справі № 569/22588/18, від 02.12.2020 у справі № 569/22588/18, від 26.05.2021 у справі № 761/10758/17, від 12.07.2022 у справі № 463/3577/17, від 31.05.2023 у справі № 910/21353/21, від 23.05.2023 у справі № 918/351/21 (918/1226/20).

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

10. Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшло.

Розгляд справи Верховним Судом

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 909/101/21 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 12.09.2023.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. 24.10.2011 Управлінням житлово-комунального господарства Івано-Франківської області (правонаступником якого є Департамент) (замовник) та ТОВ "Буд-Енерго-Стандарт" (підрядник) було укладено договір підряду № 23 на виконання підрядних робіт, за умовами якого:

- замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання робіт щодо об`єкта "Реконструкція каналізаційних мереж та очисних споруд м. Коломия. І етап - реконструкція очисних споруд" (пункт 1.1);

- вартість робіт за договором складає 7 316 044,00 грн (пункт 3.1);

- розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі актів приймання виконаних робіт форми (КБ - 2в), довідки про вартість виконаних робіт форми (КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт за повністю виконані роботи (пункт 4.1);

- забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням здійснює підрядник (пункт 5.7).

13. На підставі актів за грудень 2011 (на суму 34 702,86 грн, 9 933,19 грн, 15 083,82 грн, 576 191,65 грн, 2 333,10 грн, 411 423,64 грн, 10 491,28 грн) всього на суму 1 060 159,54 грн, акта коригування на суму 5 559,51 грн, які підписані сторонами, підрядник здав, а замовник прийняв роботи за договором без зауважень на загальну суму 1 054 600,03 грн.

14. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу обладнання та устаткування на суму 5 234 077,95 грн, що підтверджується видатковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

15. Позивач виконав зобов`язання за договором в повному обсязі. За виконані роботи та поставлений товар відповідач мав сплатити узгоджену сторонами суму 6 288 677,98 грн (1 054 600,03 грн та 5 234 077,95 грн).

16. Відповідач за виконані роботи та за отриманий товар за договором розрахувався частково, всього на суму 2 882 216,29 грн.

17. За неоплачені відповідачем роботи та за отриманий, однак не оплачений товар, у останнього виник борг у сумі 3 406 461,69 грн (6 288 677,98 грн - 2 882 216,29 грн).

18. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Енерго-Стандарт" (далі - ТОВ "Буд-Енерго-Стандарт") до Департаменту про стягнення заборгованості в сумі 7 269 573,67 грн та стягнуто з Департаменту на користь ТОВ "Буд-Енерго-Стандарт" 3 406 641,69 грн основного боргу, 454 291,79 грн 3% річних, 3 408 820,19 грн інфляційних втрат та 109 043,60 грн судового збору. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 зазначене рішення залишено без змін.

19. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17 встановлено факт наявності заборгованості відповідача за виконані роботи та за отриманий товар за договором підряду № 23 на виконання підрядних робіт від 24.11.2011 у сумі 3 406 641,69 грн та відсутність доказів сплати останньої, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України не підлягає повторному доказуванню при розгляді в цій справі.

20. 14.03.2017 на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17 видано наказ № 225 на примусове виконання рішення суду.

21. 10.10.2017 між ТОВ "Буд-Енерго-Стандарт" (первісний кредитор) та ТОВ "Мега-Пауер-Буд" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого позивач (ТОВ "Буд-Енерго-Стандарт") передав ТОВ "Мега-Пауер-Буд" право вимоги за договором підряду від 24.10.2011 № 23.

22. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2018 замінено стягувача щодо виконання наказу від 14.03.2017 № 225 виданого на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17 з ТОВ "Буд-Енерго-Стандарт" на ТОВ "Мега-Пауер-Буд".

23. З огляду на те, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 у справі № 909/51/17 на час звернення позивача до суду з цим позовом не було виконано, ТОВ "Мега-Пауер-Буд" на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 1 542 890,81 грн, з яких: 401 517,00 грн - 3% річних, 1 141 373,81 грн - інфляційні втрати.

Позиція Верховного Суду

24. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

26. Відповідно до частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

27. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

28. Статтею 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

29. Таким чином, кожна вимога кредитора має бути розглянута та прийняте рішення, яке надсилається кредитору.

30. Згідно з частиною 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

31. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Департамент з 11.11.2019 перебуває у стані припинення.

32. Статтею 112 ЦК України передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

33. Виходячи із змісту статті 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду.

34. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

35. У постанові від 25.11.2021 у справі № 922/2194/21 Верховний Суду зазначив:

"29. З урахуванням змісту оскаржуваних судових рішень та доводів касаційної скарги, Верховному Суду необхідно вирішити питання щодо належності та ефективності обраного позивачем способу захисту у справі за позовом про стягнення грошової суми до відповідача, який перебуває у стані припинення.

…

67. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

68..

69. Водночас, законодавством передбачений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється шляхом звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи. Такого способу захисту порушеного особою, що припиняється, права стягувача (кредитора) як звернення із вимогами саме про стягнення заборгованості норми статей 104-112 ЦК України не передбачають.

70. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 922/416/19.

71. Також у вказаній постанові міститься посилання на висновки Верховного Суду у постанові від 03.05.2018 у справі № 924/478/16, згідно яких суд погодився з висновками місцевого та апеляційного господарського судів щодо того, що позивачем відповідно до вимог статті 112 ЦК та з урахуванням приписів частини другої статті 16 ЦК України обраний не вірний спосіб захисту, оскільки жодна норма цивільного законодавства не вимагає додаткового звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості до звернення з позовом про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу боржника. Належним способом захисту прав кредитора у такому випадку є вимога про зобов`язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника визнаних ним вимог, а не про стягнення з боржника грошових коштів. Звернення кредитора з позовом про стягнення заборгованості з боржника не вирішить спору щодо наявності чи відсутності підстав для включення цих вимог до ліквідаційного балансу особи, що припиняється.

72. Вочевидь, прийняття судом рішення про задоволення позову про стягнення з боржника, який перебуває в стані припинення, грошових коштів не свідчить про можливість ефективного захисту порушеного права позивача, оскільки не виключає необхідності в подальшому звернутись до ліквідаційної комісії відповідача щодо визнання його кредиторських вимог, та, у випадку відмови у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду, повторного звернення до суду".

36. У постанові від 20.01.2020 у справі № 922/416/19 Верховний Суд дійшов такого правового висновку: "законодавством передбачений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється шляхом звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи. Такого способу захисту порушеного особою, що припиняється, права стягувача (кредитора) як звернення із вимогами саме про стягнення заборгованості норми статей 104-112 ЦК України не передбачають".

37. У пункті 101 постанови від 26.10.2022 у справі № 910/406/21 Верховний Суд наголосив на тому, що виходячи зі змісту статті 112 ЦК України, у разі відмови у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду. У постановах Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 922/416/19, від 03.05.2018 у справі № 924/478/16 зазначено, що належним способом захисту прав кредитора є вимога про зобов`язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника кредиторських вимог.

38. Водночас, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, застосували до спірних правовідносин норми матеріального права без урахування зазначених висновків Верховного Суду щодо належного та ефективного способу захисту у подібних правовідносинах.

39. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

40. Оскільки позивач у цій справі обрав спосіб захисту порушеного права, заявивши позов про стягнення грошової суми до відповідача, який перебуває в стані припинення, у той час як законодавством передбачений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється, шляхом звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи, колегія суддів дійшла висновку, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови в позові, а належним способом захисту прав позивача є вимога про зобов`язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника кредиторських вимог.

41. Інші доводи касаційної скарги, у тому числі щодо оцінки договору про припинення зобов`язання, укладеного 14.01.2022 між ТОВ "Мега-Пауер-Буд" та Департаментом, Департаментом розвитку громад та територій, дорожнього, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної адміністрації, Департаментом економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Івано-Франківської обласної адміністрації, стосуються виключно питань встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній. Проте за імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Тому перевірка такого роду доводів скаржника перебуває поза встановленими процесуальним законом межами розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Висновки Верховного Суду

42. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

43. Згідно із частиною 1 статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

44. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 3 статті 311 ГПК України).

45. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що під час вирішення цього спору суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, застосували до спірних правовідносин норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо належного та ефективного способу захисту у подібних правовідносинах.

46. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2021 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 909/101/21, ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат

47. Оскільки за результатами касаційного перегляду справи рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають до скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, то судові витрати згідно зі статтею 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації задовольнити.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 909/101/21 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" на користь Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації 34 715,06 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги, 46 286,74 грн судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази на виконання цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай