Рішення

від 15.11.2007 по справі 15/189а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/189а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

15.11.07                                                                                           Справа№ 15/189а

за позовною заявою Приватного підприємства “Теком-Сервіс”, м.Львів

до відповідача-1 Галицької районної адміністрації, м.Львів

до відповідача-2 Львівської міської ради, м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління комунальної власності Львівської міської ради, м.Львів

про визнання нечинним розпорядження № 853 від 05.07.2006р. та скасування свідоцтва про право власності

 Суддя Т.Костів

при секретарі О.Вітинській

Представники

Від позивача: Юхименко Р.І. (довіреність б/н від 17.10.2007р.)

Від відповідача-1: Покора І.О. (довіреність №1111-31-вих від 29.11.2006 р.)

Від відповідача-2: Золотий Я.М. (довіреність №1.7 вих-9 від 19.01.2007 р.)

Від 3-ої особи: Золотий Я.М. (довіреність №3202-207 від 22.01.2007 р.)

Суть спору: Позовну заяву подано приватним підприємством “Теком-Сервіс”, м. Львів, до Галицької районної адміністрації, м. Львів, за участю третьої особи –1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівська міська рада, м. Львів, третьої особи –2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Управління комунальної власності Львівської міської ради, м. Львів, про визнання нечинним розпорядження Галицької районної адміністрації №853 від 05.07.2006 р. “Про оформлення територіальній громаді м. Львова права комунальної власності на нежитловий будинок №26 на пл. Ринок”, скасування свідоцтва про право власності на не житловий будинок №Г-01910 від 05.07.2006 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.07.2007 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 19.07.2007 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 19.07.2007 р., 04.09.2007 р., 20.09.2007 р., 02.10.2007 р., 10.10.2007 р. 18.10.2007 р., 30.10.2007р. В судовму засіданні 13.11.2007р. оголошено перерву до 15.11.2007р.

17.10.2007р. позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, а саме позивач просить визнати недійсним Розпорядження № 853 Галицької районної адміністрації від 05.07.2006р., скасувати свідоцтво № Г-01910 про право власності на нежитловий будинок, видане Галицькою районною адміністрацією 05.07.2006р. та визнати за ПП „Телком-Сервіс” право власності на 52/100 частини нежитлового приміщення за адресою: м.Львів, пл.Ринок,26.

Враховуючи заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність переведення Львівської міської ради зі статусу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у статутус відповідача-2.

Представникам роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що на виконання умов договору оренди нежитлових приміщень від 20.05.1998 р., за згодою орендодавця позивач за власний рахунок провів реконструкцію аварійного будинку площею 900 кв.м. за адресою м. Львів, пл. Ринок, 26. Внаслідок реконструкції було створено новий об'єкт площею 1872,9 кв.м. за рахунок надбудови двох додаткових поверхів. Будинок був введений в експлуатацію. Посилається на ч. 4 ст. 778 ЦК України, згідно із якою, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Однак, відповідач, не врахувавши цього оспорюваним розпорядженням оформив право власності на весь будинок в цілому, у т.ч. на збільшену площу, за територіальною громадою м. Львова та видав свідоцтво про право власності.           З врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить визнати за позивачем право власності на новозбудовані 52/100 частини вказаного будинку. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача-1 позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні на позов. Ствердив, що будинок на пл. Ринок, 26 передавався позивачу лише в оренду. Власник будинку не мав наміру передавати його у власність позивачу. Просить у позові відмовити.

Представник відповідача-2 та третьої особи проти позову заперечив з мотивів, зазначених у поясненнях. Ствердив, що проведення реконструкції будинку на пл. Ринок, 26 у м. Львові було обов'язком позивача як орендаря, однак, затрати орендаря на реконструкцію будинку повністю зараховувались в суму належної з орендаря орендної плати за 40 років. Відповідно, позивач не має права на зроблені ним поліпшення та не має правовстановлюючих документів, які б підтверджували його право власності на добудову. Просять у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням №171 від 20.03.1998 р. "Про подальше використання будинку №26 на пл. Ринок”, було вирішено передати аварійний будинок №26 на пл. Ринок загальною площею 900 кв.м. у безоплатну оренду позивачу з істотними умовами: термін договору оренди –40 років, термін вводу в експлуатацію об'єкту до 30.12.2000 р..

У відповідності до цього рішення, 20.05.1998 р. між Управлінням комунального майна департаменту економічної політики та ресурсів виконавчого комітету Львівської міської ради (орендодавець) та позивачем (орендар) був укладений договір на оренду нежитлових приміщень №6851, згідно із п. п. 1.2., 2.1. якого в оренду передавався аварійний не житловий будинок загальною площею 900 кв.м. за адресою м. Львів, пл. Ринок, 26 терміном на 40 років до 20.05.2038 р.. У відповідності до п. 3.4. договору, орендар має право здійснювати за свій рахунок переобладнання об'єкту оренди чи його перепланування за погодженням з орендодавцем. При цьому, поліпшення орендованого майна, які проведені за рахунок коштів орендаря і які можна відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, залишаються за орендарем. Згідно із п. 4.1. договору, орендна плата за 40 років компенсується в повному об'ємі передачею Львівській міській раді у власність квартири вартістю 11300 грн. за адресою м. Львів, вул. Туган-Барановського, 3/7а, а також затратами на реставрацію пам'ятника архітектури XVI ст., яким є будинок на пл. Ринок, 26. При цьому, відповідно до п. 5.1. договору, капітальний ремонт об'єкту оренди проводиться орендарем за власні кошти (п. 5.1.). Договір не розірваний, недійсним у встановленому порядку не визнавався, доказів зворотнього суду не надано.

Як випливає з матеріалів справи, позивач отримав необхідні дозволи і погодження на проведення реставраційних робіт, що підтверджується, зокрема, наказом №17 від 01.02.1999 р. департаменту землеустрою та планування забудови міста “Про надання дозволу приватному підприємству “Теком-Сервіс” на реставрацію і пристосування пам'ятки архітектури XV-XIX ст. –житлового будинку на пл. Ринок, 26 у м. Львові”, дозволом на виконання будівельних робіт №114/99, робочим проектом, технічними умовами, висновками тощо.

Матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідних робіт позивачем, про що свідчать, зокрема, акти виконаних робіт, податкові накладні, рахунки тощо. Зазначена обставина не заперечувалась сторонами в ході судового розгляду. Посилання третьої особи на ту обставину, що ці роботи проводились в рахунок орендної плати, не заперечують позовних вимог, оскільки реставраційні роботи, які враховуються в суму орендної плати, проводились по будинку площею 900 кв.м.. Додатково до цих робіт, скориставшись наданим правом, позивач провів роботи щодо невід'ємних покращень будинку. В результаті проведення робіт, площа будинку на пл. Ринок, 26 збільшилась на 972,90 кв.м. і становила 1872,9 кв.м., що підтверджується технічним паспортом та визнається сторонами.

Посилання третьої особи на відсутність згоди на таку реконструкцію з боку орендодавця не заслуговує на увагу та спростовується змістом додатку №1 від 29.03.2002 р. до договору оренди №6851 від 20.05.1998 р. не житлового будинку №26 на пл. Ринок у м. Львові, згідно із яким орендодавець визнав факт завершення у повному обсязі капітального ремонту та реконструкції вказаного будинку та погодив його збільшену площу в розмірі 1872,9 кв.м..

Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 07.03.2002 р. підтверджується виконання позивачем робіт у відповідності до встановлених норм і правил та збільшення загальної площі до 1872,9 кв.м.. Цей акт затверджено наказом №1610-182-07 від 20.03.2002 р. департаменту землеустрою та планування забудови міста “Про затвердження акту державної технічної комісії про готовність до експлуатації адміністративно-торгового центру, після реконструкції існуючого будинку на пл. Ринок, 26”.

Оспорюваним розпорядженням №853 від 05.07.2006 р. . “Про оформлення територіальній громаді м. Львова права комунальної власності на нежитловий будинок №26 на пл. Ринок”, вирішено оформити територіальній громаді міста Львова право комунальної власності на нежитловий будинок №26 на пл. Ринок загальною площею 1872,9 кв.м.. Розпорядження було реалізоване і на його підставі відповідач видав територіальній громаді м. Львова Свідоцтво про право власності на не житловий будинок №Г-01910 від 05.07.2006 р.. Станом на дату розгляду справи судом, право власності на підставі вказаного свідоцтва зареєстровано за територіальною громадою м. Львова, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.07.2006 р..

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. Однак, згідно із ч. 3 ст. 23 цього закону в редакції, яка діла на час існування спірних відносин, орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення ЦК України застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. У відповідності до ч. 4 ст. 778 ЦК України, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. При цьому, частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Матеріали справи свідчать, що площа новоствореного майна становить 52/100 ідеальних часток будинку. Належних доказів зворотнього суду не надано.

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. У відповідності до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації і державної реєстрації. Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності. Враховуючи наведене, вимоги в частині визнання права власності на 52/100 будинку підлягають задоволенню.

Матеріали справи свідчать, що виносячи оспорюване розпорядження, відповідач не врахував ту обставину, що до проведення покращення відповідачу належало право власності на будинок площею лише 900 кв.м., а правовстановлюючі документи на будинок після реконструкції не свідчили про те, що збільшення площі відбулось за рахунок відповідача.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Згідно із ч. 10 ст. 59 вказаного закону, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов у цій частині слід задовольнити.Судові витрати покладаються на відповідача-1.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 12, 33-35, 45, 49, 80, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Визнати нечинним розпорядження Галицької районної адміністрації №853 від 05.07.2006 р. “Про оформлення територіальній громаді м.Львова права комунальної власності на нежитловий будинок №26 на пл. Ринок”.

3.          Скасувати свідоцтво № Г-01910 про право власності на нежитловий будинок, видане Галицькою районною адміністрацією 05.07.2006р.

4.          Визнати за приватним підприємством “Теком-Сервіс” (ЄДРПОУ 23957093, м. Львів, вул. Гнатюка, 24/2) право власності на 52/100 ідеальних частин не житлового будинку за адресою м. Львів, пл. Ринок, 26.

5.          Стягнути з Галицької районної адміністрації (м.Львів, вул.Ліста,1) на користь приватного підприємства “Теком-Сервіс” (ЄДРПОУ 23957093, м.Львів, вул.Гнатюка, 24/2) 85,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Костів Т.С.