Ухвала

від 06.02.2023 по справі 761/20210/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20210/22

Провадження № 2-з/761/76/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши заяву Підприємства «Основа» Громадської організації Товариства книголюбів «Основа» про забезпечення позову до подачі позовної заяви Підприємства «Основа» Громадської організації Товариства книголюбів «Основа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання припиненим права іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява Підприємства «Основа» Громадської організації Товариства книголюбів «Основа» про забезпечення позову в порядку ч. 2 ст. 149 ЦПК України, шляхом накладення арешту на нежилі приміщення групи приміщень №6 (в літ. «А») загальною площею 66,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 70976480391; заборонити приватним та державним виконавцям України вчиняти дії спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки, продаж на прилюдних торгах у тому числі у формі електронних торгів зазначеного нежитлового приміщення, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження»; заборонити будь-яким органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в тому числі державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо зазначеного нерухомого майна. Заява мотивована тим, що Підприємство «Основа» Громадської організації Товариства книголюбів «Основа» є власником зазначеного нерухомого майна. Заявник зазначає що стало жертвою незаконної схеми «позбавлення права власності на нерухоме майно», що активно застосовувались у 2013-2014 роках, а саме шляхом укладання нікчемних правочинів, на підставі підроблених документів, щодо реалізації майна з прилюдних торгів та подальшого кількаразового відчуження такого майна до так званого добросовісного набувача, одного з осіб, які в подальшому матимуть статус відповідачів. Також заявник зазначає що готує позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання припиненим права іпотеки. Заявник просить суд, з метою унеможливлення подальшого відчуження нерухомого майна, через виявлення факту порушення прав заявника, виникає гостро необхідність у неможливості здійснення будь-яких дій щодо майна.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

14 червня 2021 року Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі № 308/8567/20 винесено постанову у якій зазначено, що у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У п. 4 даної постанови Пленуму зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги, серед іншого, інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заявником надані матеріали, що Підприємства «Основа» Громадської організації Товариства книголюбів «Основа» є власником групи приміщень №6 (в літ. «А») загальною площею 66,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , згідно постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09.06.2010 у справі №2а-225/2010 яким затверджено договір купівлі продажу окремого індивідуально визначеного майна (приміщення), що підлягає продажу шляхом викупу від 09.06.2010.

Згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкт нерухомого майна від 07.07.20215 р., група приміщень №6 (в літ. «А») загальною площею 66,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , власник якого є Підприємства «Основа» Громадської організації Товариства книголюбів «Основа».

В подальшому нерухоме майно, а саме групи приміщень №6 (в літ. «А») загальною площею 66,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 неодноразово реалізовувалось з прилюдних торгів (копії наявні в матеріалах справи).

Предметом майбутнього спору, як вказує заявник, є вищезазначене нерухоме майно, а саме витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання припиненим права іпотеки ОСОБА_2 за іпотечним договором від 31.05.2019 р., укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Станом на день розгляду заяви право власностіправо власності на групу приміщень №6 (в літ. «А») загальною площею 66,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 .

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Так зазначив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. у справі №183/5864/17-ц.

Також в зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи, що надані матеріали містять відомості щодо наявності спору стосовно нерухомого майна та інформаія про його відчуження, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на предмет спору.

Разом з тим, зважаючи на те, що представником Підприємства «Основа» Громадської організації Товариства книголюбів «Основа`не доведено, що поряд із накладенням арешту на майно є необхідність застосовувати інші заходи забезпечення позову, вважаю за можливе відмовити в задоволенні в цій частині заяви.

Також слід зазначити, що відповідно доч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149,151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Накласти арешт на нежилі приміщення групи приміщень №6 (в літ. «А») загальною площею 66,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 70976480391.

Дані про боржника: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Дані про боржника: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Дані про стягувача: Підприємства «Основа» Громадської організації Товариства книголюбів «Основа» ЄДРПОУ: 21682707, адреса: м. Київ, вул. Пушкінська, 8, літ «А».

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Виконання ухвали покласти на Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ). Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: