Рішення

від 21.09.2023 по справі 320/14120/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2023 року справа №320/14120/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ФУРНІТУРА" до Київської митниці Держмитcлужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-ФУРНІТУРА" звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA100320/2022000072/2 від 08.11.2022 Київської митниці Держмитслужби (підрозділ, що прийняв рішення: Відділ митного оформлення № 1 м/п «Столичний» UA 100320);

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, видана Київською митницею Держмитслужби №UA100320/2022/001725 від 08.11.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року відкрито провадження у справі та ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що для митного оформлення імпортованого товару митниці надано основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яка підлягає скасуванню. На переконання представника позивача, у рішенні про коригування заявленої митної вартості №UA100320/2022/001725 від 08.11.2022, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган не дав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Також позивач зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки в документах, які надані позивачем до митного органу разом з митною декларацією містились розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що фактично сплачена та підлягає сплаті за товар. Також відповідач зазначає, що транспортні витрати по зовнішньоекономічній операції не підтверджено, оскільки в наданих документах, у тому числі наданих додатково, не зазначено (конкретизовано) вартість на навантаження (перевантаження) товару в порту Gdansk (Польща). Послуги вказано загальною фразою - транспортно-експедиційні послуги, міжнародне автоперевезення тощо. На думку відповідача, відбулось залучення третіх осіб для перевезення заявленого до митного оформлення вантажу, проте відстежити увесь ланцюг залучення таких осіб та підтвердити понесені ними витрати є неможливим у зв`язку з ненаданням позивачем усіх документів. Митний орган також звернув увагу на те, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких уже здійснено в Україні в час, максимально наближений до часу експорту товарів, заявлених до митного оформлення. Окрім вказаного, відповідач зазначає, що наданий декларантом висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 03.11.2022 № 853 не містить порівняння та аналізу цін на аналогічну продукцію. Єдине, що зазначено у висновку, це те, що джерелами інформації є інтернет-сайти: made-in-china; alibaba.com. Отже, на переконання відповідача, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято уповноваженим органом з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товарів, які не спростовані позивачем.

Також у відзиві відповідач просить замінити його правонаступником.

Щодо процесуального правонаступництва відповідача у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» від 30.09.2020 року №895 вирішено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком шляхом їх приєднання до Державної митної служби, в тому числі і Київську митницю Держмитслужби.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №895 установлено, що територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

На теперішній час до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про утворення філії (іншого відокремленого підрозділу) - Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Згідно з частиною першою статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку замінити відповідача у справі правонаступником, а саме: Київську митницю Держмитслужби її правонаступником - Київською митницею (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 жовтня 2010 року ТОВ «ТК -Фурнітура» як Покупець уклало контракт № TKF-01 з Постачальником NINGBO MH INDUSTRY CO LTD (резидент Китайської Народної Республіки).

Відповідно до п. 1.1. Контракту Продавець зобов`язується передавати у власність Покупця , а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати швейну фурнітуру в кількості й асортименті та по ціні , яка визначається в інвойсах на кожну партію Товару, в порядку і на умовах визначених цим Контрактом.

Відповідно до п. 4.1. Контракту поставка товару здійснюється на умовах FOB Ningbo (Китай). Також можливі і інші форми відвантаження, які узгоджуються Сторонами кожного разу при поставці та відображаються у проформі -інвойсі.

У пункті 4.2. Контракту зазначено, що відвантаження товару проводиться в асортименті, кількості і по ціні відповідно до умов Інвойсу.

Пунктом 4.4. Контракту передбачено, що відвантаження, зберігання і продаж куплених по цьому Контракту товарів будуть здійснюватися на території України.

Поставки продукції від Постачальника до позивача здійснено згідно з умовами Контракту на підставі інвойсу від 09.09.2022, який повністю оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 78 від 12.09.2022.

03 листопада 2022 року TOB «TK-Фурнітура» через уповноважену особу TOB «АМСОН» подало митну декларацію № UA 100320/2022/320538.

Декларантом на підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подано митному органу наступні документи:

- Зовнішньо-економічний Контракт № TKF-01 від 14.10.2010 з додатками

- Інвойс № 22МН443067 від 09.09.2022;

- Платіжне доручення в іноземній валюті № 78 від 12 вересня 2022 року, що підтверджує оплату Інвойс № 22МН443067 від 09.09.2022;

- Автотранспортна накладна CMR № 380571 від 31.10.2022;

- Висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 03.11.2022 № 853 про підтвердження відповідності цін;

- Сертифікат походження країни-виробника № 22с3302А0745/01775;

- Копія митної декларації країни відправлення;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару;

- Довідку про транспорті витрати від ТОВ «Ламан Шилінг» № 393184 від 28.10.2022, в якій деталізовано склад витрат, пов`язаних з перевезенням вантажу. У тому числі заявлено, що витрати з транспортно-експедиторського обслуговування , що включає в себе перевантаження вантажу з морського порту Гданськ на автомобільний транспорт складає 68 523,70 грн.

07.11.2022 відповідачем направлено на адресу декларанта запит про необхідність надання додаткових документів, який мотивований наступним:

«За результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією від 03.11.2022 № UA 100320/2022/320538 встановлено, що вони не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності, зокрема:

1. У наданій до митного оформлення довідці про транспорті витрати зазначено вартість перевезення від порту Ningbo(Китай) до порту Gdansk (Польща), та від порту Gdansk (Польща) до кордону України п/п Ягодин, але у довідці не зазначено вартість на навантаження (перевантаження) товару порту Gdansk (Польща), що є складовою митної вартості і ці витрати передбачають умови поставки FOB Ningbo (Китай).

2. Також декларантом разом з поданою МД надано платіжне доручення на оплату товару, в якому є посилання на зовнішньоекономічний контракт, але не має посилання на інвойс, що унеможливлює ідентифікувати за яку партію здійснена оплата.

3. У наданому прайс-листі відсутні умови поставки товару, відповідно до яких можна застосувати вказані ціни за товар.

4. У наданому висновку про вартісні характеристики товару відсутня інформація про конкретних виробників аналогічної продукції, з якими проводиться порівняльний аналіз цін».

У зв`язку з чим, відповідач просив позивача додатково надати наступні документи:

1) Транспортні документи за маршрутом транспортування;

2) каталоги, специфікації прейскуранти виробника товару з урахуванням зауважень;

3) висновки про вартісні характеристики товару з урахуванням зауважень;

4) за бажанням декларанта інші документи.

08.11.2022 позивач надав відповідачеві на вказаний запит документи, що підтверджують оплату за транспортно-експедиторські послуги, а саме:

- Договір на транспортно-експедиторські послуги № 1572-42 від 04.08.2016, укладений між ТОВ «ТК-Фурнітрура» та ТОВ «Ламан Шилінг»;

- Платіжне доручення про оплату послуг перевезення № 2343 від 28.10.2022;

- Рахунок-фактуру № NLS 4457148 від 28.10.2022 на оплату послуг перевезення (транспортно-експедиторських послуг).

Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА 100320/2022/000072/2 від 08.11.2022, згідно з яким відповідач визначив митну вартість товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу відповідно ст. 64 Митного Кодексу України. Відповідач заначив, що визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого здійснено за МД від 08.09.2022 №UА 100320/2022/315771, від 15.09.2022 № UА 100320/2022/316298 та від 23.08.2022 № UА 100320/2022/314293.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця Держмитслужби видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.11.2022 № UA 100320/2022/001725.

Незгода із прийнятим відповідачем рішенням та карткою відмови в прийнятті митної декларації обумовила позивача на звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

У статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України.

Згідно із частинами першою та другою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації

У частинах другій, третій та п`ятій статті 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У пунктах 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до підпункту 4.5.10 пункту 4.5 розділу 4 Порядку № 631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Частиною першою статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом першим частини четвертої, частиною п`ятою та шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої та десятої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, із викладених правових норм убачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Судом встановлено, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України надано повний пакет документів відповідно до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 МК України.

У той же час, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів підставою для висновку відповідача про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору стала наявність у документах, наданих декларантом, розбіжностей, зокрема, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та з доданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Зокрема, митним органом оскаржуване рішення обґрунтовано тим, що:

1. У наданій до митного оформлення довідці про транспорті витрати зазначено вартість перевезення від порту Ningbo(Китай) до порту Gdansk (Польща), та від порту Gdansk (Польща) до кордону України п/п Ягодин, але у довідці не зазначено вартість на навантаження (перевантаження) товару порту Gdansk (Польща), що є складовою митної вартості і ці витрати передбачають умови поставки FOB Ningbo (Китай).

2. Також декларантом разом з поданою МД надано платіжне доручення на оплату товару, в якому є посилання на зовнішньоекономічний контракт, але не має посилання на інвойс, що унеможливлює ідентифікувати за яку партію здійснена оплата.

3. У наданому прайс-листі відсутні умови поставки товару, відповідно до яких можна застосувати вказані ціни за товар.

4. У наданому висновку про вартісні характеристики товару відсутня інформація про конкретних виробників аналогічної продукції, з якими проводиться порівняльний аналіз цін.

Між тим, суд зазначає, що відповідно до п. 1.1. Контракту Продавець зобов`язується передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати швейну фурнітуру в кількості й асортименті та по ціні , яка визначається в інвойсах на кожну партію Товару, в порядку і на умовах визначених цим Контрактом.

Позивачем при митному оформленні товарів надано відповідачу рахунок-фактуру на товар - інвойс № 22МН443067 від 09.09.2022, тобто Товариством надано відомості щодо ціни товару відповідно до вимог зовнішньоекономічного контракту, тоді як відповідачем не наведеного жодного обґрунтування, яким чином вказані недоліки вплинули на визначення митної вартості імпортованого товару.

До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

До контролюючого органу в якості додаткового документу для підтвердження заявленої митної вартості подаються прейскуранти (прайс-листи) саме від виробника товару, який оцінюється. У першу чергу, при розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка містяться в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Тобто, позивачем надано відомості щодо ціни товару відповідно до вимог зовнішньоекономічного контракту. Разом із цим, відповідачем не наведено жодного обґрунтування, яким чином вказані недоліки вплинули на визначення митної вартості.

Посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист виробника NINGBO MH INDUSTRY CO LTD (резидент Китайської Народної Республіки) не містить посилання на спосіб поставки, як на підставу коригування митної вартості, є безпідставним, з огляду на таке.

Спосіб поставки - це істотна умова Договору поставки, який має визначатися у договірних документах, погоджених між Сторонам. Згідно з умовами зовнішньо-економічного контракту № TKF-01 від 14.10.2010 умови та спосіб поставки визначаються Сторонами в Інвойсі. Отже, саме контракт, інвойс, платіжне доручення на оплату інвойсу є визначальними для митної вартості товару, і саме щодо вказаних документів у декларанта є обов`язок подати їх на обґрунтування митної вартості.

Крім того, прайс-лист, прейскурант цін - це документ, який не відображає та не підтверджує господарської операції по здійсненню поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом. Це документ, виготовлений виробником товарів - довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців та жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів і не зобов`язує у прайс-листі зазначати спосіб поставки товару. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічну позицію стосовно недопустимості коригування митної вартості на підставі неповноти відомостей прайс-листів висловив Верховний Суд у справі № 810/690/17 у постанові від 23 жовтня 2020 р.

Отже, доводи відповідача про те, що у наданому прайс-листі відсутні умови поставки товару, відповідно до яких можна застосувати вказані ціни за товар, на думку суду, є безпідставними.

Щодо аргументу відповідача про те, що у довідці про транспорті витрати не зазначено вартість на навантаження (перевантаження) товару порту Gdansk (Польща), що є складовою митної вартості товару, суд зазначає таке.

У наданій до митного оформлення довідці про транспорті витрати зазначено, що витрати з транспортно-експедиторського обслуговування включають в себе вартість перевезення від порту Ningbo(Китай) до порту Gdansk (Польща), та від порту Gdansk (Польща) до кордону України п/п Ягодин.

У цій довідці зазначена вартість на навантаження (перевантаження) товару порту Gdansk (Польща), що є складовою митної вартості і ці витрати передбачають умови поставки FOB Ningbo (Китай) та складає 68 523, 70 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивачем також надані бухгалтерські документи, які свідчать про повний розрахунок за надані транспортно-експедиторські послуги.

Отже, викладені обставини свідчать про безпідставні висновки митного органу щодо не зазначення у довідці вартості на навантаження (перевантаження) товару порту Gdansk (Польща), що є складовою митної вартості товару.

Що стосується доводів відповідача про те, що у платіжному дорученні № 78 від 12 вересня 2022 року наявне лише посилання на контракт та відсутнє посилання на інвойс, що виключає можливість перевірити за якою поставкою товарів здійснено перерахування коштів, то суд їх відхиляє, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що Банком не проведено операцію за платіжним дорученням. Окрім того, сума інвойсу № 22МН443067 від 09.09.2022 та сума у платіжному дорученні № 78 від 12 вересня 2022 року є ідентичними.

Щодо доводів відповідача про відсутність у висновку про вартісні характеристики товару інформації щодо конкретних виробників аналогічної продукції, з якими проводився порівняльний аналіз цін, суд вважає їх безпідставними, оскільки висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» (від 03.11.2022 № 853) про підтвердження відповідності цін не міститься у переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товару, що зазначені у приписах ст. 53 МК України. Цей документ наданий декларантом додатково на підтвердження відповідності заявленої митної вартості товару дійсним ринковим цінам.

За наведеного, суд дійшов висновку, що викладені митним органом в оскаржуваному рішенні мотиви для коригування митної вартості шляхом застосування резервного методу є необґрунтованими.

Слід також зазначити, що неподання декларантом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Разом із тим, суд зауважує, що при вирішенні спору по суті не враховує посилання митного органу на наявність у митного органу інформації про імпортування подібних (аналогічних) товарів за вищою митною вартістю, оскільки при здійсненні коригування митної вартості в рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідних товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо). Разом із тим, у спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно вимог частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Натомість, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своїх дій при винесенні оскаржуваного рішення. Відповідачем жодним чином не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Тобто, відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, на які вказував відповідач, та які спростував позивач.

Крім того, спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості.

Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товарів за основним методом, визначивши митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості №UA100320/2022000072/2 від 08.11.2022 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку позовним вимогам про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає таке.

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

З огляду на той факт, що на час прийняття оскаржуваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу, таке рішення митного органу також є протиправними та належать скасуванню.

Отже, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, під час звернення позивача із цим позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 5 368,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями від 17.01.2023 № 126, №128, який підлягає стягненню з відповідача на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA100320/2022000072/2 від 08.11.2022 Київської митниці Держмитслужби (підрозділ, що прийняв рішення: Відділ митного оформлення № 1 м/п «Столичний» UA 100320).

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, видана Київською митницею Держмитслужби №UA100320/2022/001725 від 08.11.2022.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-ФУРНІТУРА" (код ЄДРПОУ: 30606259) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.