Рішення

від 21.09.2023 по справі 400/13648/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2023 р. № 400/13648/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 01.12.2021 № 3602/314/АВ/П/ТД-ФС,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 01.12.2021 № МК3602/314/АВ/П/ТД/-ФС.

На обґрунтування позовних вимог позивач заперечує обставини, описані в постанові відповідача про накладення штрафу, які кваліфіковані відповідачем як порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Позивач зазначає, що її співпраця з громадянкою ОСОБА_2 відповідно до договору про надання послуг №1/17/21 від 17.09.2021 не містить ознак трудових відносин: ОСОБА_2 не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, позивач не забезпечує для неї необхідні умови праці. Також позивач посилається на допущення відповідачем процедурних порушень під час проведення перевірки та накладення на неї штрафу.

Ухвалою від 23.02.2022 суд за заявою позивача ужив заходів забезпечення позову, зупинивши стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу у сумі 60000 грн за виконавчим провадженням № 68243806 на підставі постанови Управління Держпраці у Миколаївській області № МК3600/314/АВ/П/ТД-ФС від 01.12.2021 до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Ухвалою від 17.05.2022 Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Лебедєвої Г.В. відкрив провадження у справі № 400/13648/21 та постановив вирішити питання форми розгляду справи, дати судового засідання, дотримання вимог статей 19, 122, 160-161, Кодексу адміністративного судочинства України після завершення бойових дій поблизу м. Миколаєва та зняття загрози безпечному здійсненню правосуддя.

Копія ухвали від 17.05.2022 про відкриття провадження у справі вручена відповідачу 19.05.2022, що підтверджується довідкою про доставлення ухвали на офіційну електронну адресу відповідача 18.05.2022 о 22 год 35 хв.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.10.2022, справу № 400/13648/21 передано на розгляд судді Птичкіній В.В.

Ухвалою від 31.10.2022 суд прийняв справу № 400/13648/21 до свого провадження, установив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи та доказів, зокрема відповідачу: відзиву на позовну заяву за кожним з доводів позовної заяви та доказів на його підтвердження з доказами його направлення позивачу - п`ятнадцять днів з моменту отримання копії ухвали; належно засвідчених копій всіх документів, на підставі та з урахуванням яких було винесено спірну постанову, зокрема доказів на підтвердження законності проведеного інспекційного відвідування, дотримання його процедури та умов для притягнення позивача до відповідальності, п`ятнадцять днів з моменту отримання копії ухвали.

На виконання ухвали від 31.10.2022 відповідач повідомив суду, що 28.10.2022 у результаті військової агресії російської федерації проти України та ведення бойових дій у м. Миколаєві та Миколаївської області приміщення Управління Держпраці було повністю зруйновано пуском ракет по м. Миколаєву, в результаті руйнування відбулося загоряння приміщення, внаслідок чого всі матеріали перевірок, матеріали судових проваджень, зокрема матеріали щодо ФОП ОСОБА_1 були втрачені та відновленню не підлягають. За таких умов відповідач не має змоги надати жодних доказів у справі. Крім того, відповідач зазначив, що направляв відзив через систему "Електроний суд".

Суд зауважує, що відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

30.08.2021 відповідач провів інспекційне відвідування позивача в приміщенні кафе за адресою: АДРЕСА_1 , де позивач здійснює господарську діяльність.

За результатами інспекційного відвідування відповідач постановою від 01.12.2021 № МК3602/314/АВ/П/ТД/-ФС наклав на позивача штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в сумі 60 000 грн.

Постанова від 01.12.2021 № МК3602/314/АВ/П/ТД/-ФС мотивована тим, що під час інспекційного відвідування в приміщенні кафе, де здійснює господарську діяльність позивач, інспектор праці зафіксував факт перебування однієї особи, яка здійснювала продаж продовольчих товарів та представилася ОСОБА_2 .

На підтвердження правовідносин з ОСОБА_2 позивач надала інспектору праці цивільно-правовий договір від 17.08.2021 № 1/17/21 про надання послуг (виконання робіт) з продажу наданих позивачем товарів на загальну суму 30000 грн. Відповідач виснував у постанові від 01.12.2021 № МК3602/314/АВ/П/ТД/-ФС, що виконання зазначених робіт відноситься до робіт, притаманних професії продавця продовольчих товарів згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 65 «Торгівля та громадське харчування»), погодженого Міністерством праці та соціальної політики України, затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 30.11.1999 № 918. Відповідач вказав, що продавець продовольчих товарів є професією працівника, що вбачається із змісту Національного класифікатора України професій ДК 003:2010 (код 5220 відповідно до Класифікатора професій України). Відповідач зазначив, що праця ОСОБА_2 не є юридично самостійною, а здійснюється в межах діяльності позивача за КВЕД 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, з систематичним виконанням трудових функцій, притаманних для робіт продавця продовольчих товарів. Будь-яких підтверджувальних документів щодо оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 позивач не надала.

На підставі цього відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України, оскільки ОСОБА_2 була допущена до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене підтверджується змістом постанови від 01.12.2021 № МК3602/314/АВ/П/ТД/-ФС (а. с. 79-82).

Позивач заперечує факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з позивачем, натомість наполягає на існуванні між ними цивільно-правових відносин, що виникли на підставі договору про надання послуг від 17.08.2021 № 1/17/21 (а. с. 84-86).

Отже, у цій справі спірним є питання дотримання відповідачем процедури інспекційного відвідування та факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з позивачем станом на день проведення інспекційного відвідування 30.08.2021.

Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Частина четверта статті 24 Кодексу законів про працю України забороняє допущенння працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф за правопорушення, передбачене абзацом другим пункту 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків).

Суд ураховує, що рішенням від 22.03.2022 у справі № 484/5073/21 (а. с. 134-137) Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області задовольнив позовну заяву ОСОБА_2 до позивача про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

Первомайський міськрайонний суд установив такі обставини:

- «… 17.08.2021 року між ОСОБА_3 та ФОН ОСОБА_1 на період з 17.08.2021р. по 10.09.2021р. включно укладався строковий цивільно-правовий договір №1/17/21 про надання послуг, за умовами якого позивачка зобов`язувалась виконати роботу, а саме здійснити продаж наданих замовником товарів на загальну суму 30 тис. грн. будь-яким зручним для виконавця способом, а боржник зобов`язався надавати виконавцю всі необхідні документи, інформацію та довіреності необхідні для виконання покладених на виконавця обов`язків, своєчасно здійснювати розрахунки з виконавцем та у випадках передбачених договором компенсувати витрати виконавця»;

- «Замовником та боржником підписаний Акт наданих послуг від 10.09.2021 року. Послуги виконані повністю у визначений договором термін. Замовник претензій за обсягом, якості та термінів надання послуг не мав. Для підтвердження здійсненого продажу товарів, позивач та відповідач також уклали Додаток від 10.09.2021 року до акту наданих послуг за Договором про надання послуг №1/17/21 від 17.08.2021 року із розрахунком відсоткової ставки винагороди позивача».

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.03.2022 у справі № 484/5073/21 набрало законної сили 10.05.2022.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, установлена обставина щодо позивача, а саме: укладення позивачем цивільно-правового договору від 17.08.2021 № 1/17/21 з ОСОБА_2 про виконання робіт.

Саме такі дату і номер (від 17.08.2021 № 1/17/21) має договір, досліджений відповідачем під час розгляду справи про накладення штрафу, під час якого відповідач дійшов висновку про існування між ОСОБА_2 і позивачем трудових відносин.

За приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки обставина укладення позивачем з ОСОБА_2 цивільно-правового договору установлена рішенням суду, яке набрало законної сили, ця обставина не потребує доказування.

За такого, доведеною є обставина існування між позивачем та ОСОБА_2 цивільно-правових, а не трудових відносин, що виключає порушення позивачем вимог частини першої статті 21, частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України, про яке стверджує відповідач, та наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законі про працю України.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо процедурних порушень, на які посилається позивач у позовній заяві, суд вказує, що сторони не подали до суду жодного доказу на підтвердження того, як проходила процедура інспекційного відвідування, на підставі яких суд мав би можливість надати оцінку діям посадових осіб відповідача.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 908 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви до адміністративного суду, та судовий збір у сумі 744,30 грн, який на підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код: 39787411) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області від 01.12.2021 № МК3602/314/АВ/П/ТД/-ФС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 60000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код: 39787411) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 908 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код: 39787411) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 744,30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна