Постанова

від 29.02.2024 по справі 400/13648/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/13648/21

Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 21.09.2023р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

30.12.2021р. фізична особа-підприємець (надалі ФОП ) ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області (нині - Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці) про визнання протиправною та скасування постанови від 01.12.2021р. №МК3602/314/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 60000грн., за порушення вимог ст.ст.21, 24 КЗпП України, а саме за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що висновки інспекційного відвідування є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на належних доказах, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2023р. позов задоволений з підстав того, що відповідачем не доведено правомірності свого рішення стосовно використання позивачем праці робітника без оформлення трудових договорів.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що матеріали справи містять належні докази про залучення ФОП ОСОБА_1 до роботи фізичної особи із систематичним виконанням трудових функцій працівника для забезпечення здійснення господарської діяльності без укладення трудового договору, що свідчить про порушення вимог ст.21 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. №413.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі службової записки інспектора праці Шитикова О.Л. від 30.08.2021р., Управлінням Держпраці у Миколаївській області виданий наказ від 30.08.2021р. №351 щодо проведення інспекційного відвідування за додержанням вимог законодавства про працю суб`єктів господарювання Миколаївської області згідно з додатком, зокрема, ФОП ОСОБА_1 у термін з 30.08.2021р. по 10.09.2021р. /а.с.179-180/

В період з 30.08.2021р. по 10.09.2021р. інспектором праці, на підставі направлення на здійснення інспекційного відвідування №302, здійснено інспекційне відвідування позивача за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведення якого складено акт від 06.09.2021р. №МК3602/314/АВ.

Вказаним актом інспекційного відвідування встановлено порушення позивачем ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 Кодексу Законів про працю України (надалі - КЗпП України), постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. №413, а саме фактично допущено ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. /а.с.186-191/

27.10.2021р. Управлінням Держпраці у Миколаївській області направлено ФОП ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу №16/9652, в якому зазначено, що розгляд справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 відбудеться протягом 45-денного строку, починаючи з 25.10.2021р. шляхом дослідження матеріалів і вирішення питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. /а.с.193-194/

Постановою Управління Держпраці у Миколаївській області від 01.12.2021р. №МК3602/314/АВ/П/ТД-ФС накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 60000грн. за порушення вимог ст.ст.21, 24 КЗпП України, а саме за фактичний допуск ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору (контракту). /а.с.195-196/

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою про накладення штрафу за порушення трудового законодавства позивач звернулася до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до положень ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947р. про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004р. №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969р. про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.092004р. №1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №823 (надалі - Порядок №823).

Відповідно до п.2 Порядку №295 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з п.1 Положення про Управління Держпраці у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018р. №84 Управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Повноваження Управління поширюються на територію Миколаївської області.

Відповідно до підпункту 5 п.5 Порядку №823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Так, підставою прийняття наказу Управління Держпраці у Миколаївській області від 30.08.2021р. №351 слугувала службова записка інспектора праці Шитикова О.Л. від 30.08.2021р. про повідомлення щодо виявлення порушень законодавства України про працю. /а.с.179/

Вимогами ч.1 ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», яка ратифікована Законом України №1985-IV (1985-15) від 08.09.2004р., визначено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується.

Частиною 2 ст.12 Конвенції передбачено, що у разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, інспектор праці діяв на підставі наказу Управління Держпраці у Миколаївській області 30.08.2021р. №351 та направлення №302. /а.с.180-181/

Згідно п.8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до п.п.16-19 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

В період з 30.08.2021р. по 10.09.2021р. інспектором праці, на підставі направлення на здійснення інспекційного відвідування №302, здійснено інспекційне відвідування позивача за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Одеська, 151В, за результатами проведення якого складено акт від 06.09.2021р. №МК3602/314/АВ.

Отже, Управлінням Держпраці у Миколаївській області дотримано процедуру проведення інспекційного відвідування, встановлену Порядком №823.

Частиною 4 ст.265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 КЗпП України та ч.2-7 ст.53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509 (надалі - Порядок №509).

Відповідно до п.2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою управління Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Відповідно до п.3-7 Порядку №509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абз.3-7 п.2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абз.3-7 п.2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абз.3-7 п.2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абз.1 п.3 цього Порядку.

27.10.2021р. Управлінням Держпраці у Миколаївській області направлено ФОП ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу №16/9652, в якому зазначено, що розгляд справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 відбудеться протягом 45-денного строку, починаючи з 25.10.2021р. шляхом дослідження матеріалів і вирішення питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. Вищезазначене повідомлення отримано позивачем 29.10.2021р. /а.с.193-194/

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова винесена 01.12.2021р., а тому справа розглянута у строк, визначений п.3-7 Порядку №509.

Постановою Управління Держпраці у Миколаївській області від 01.12.2021р. №МК3602/314/АВ/П/ТД-ФС накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 60000грн. за порушення вимог ст.ст.21, 24 КЗпП України, а саме за фактичний допуск ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору (контракту). /а.с.195-196/

Згідно ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом тощо.

Згідно ст.2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Так, ст.21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частиною 3 ст.24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 52 КЗпП України, для працівників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п`ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (ст. 50, 51 КЗпП України).

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п`ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.

П`ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою.

Відповідно до абз.4 ст.79 КЗпП України, черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Згідно з абз.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Частиною 5 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що роботодавцям забороняється, зокрема, застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст. 265 КЗПпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

В ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 перевіряючим встановлено, що фактично допущено ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що в ході проведення інспекційного ФОП ОСОБА_1 інспектором праці отримано письмові пояснення ОСОБА_2 , яка зазначила, що з 16.08.2021р. проходить стажування на посаді касира-продавця у ФОП ОСОБА_1 , з режимом роботи з 08.00 год. до 08.00 год. (доба через дві доби). Також вона повідомила, що виконання посадових обов`язків передбачає: відпуск покупців, здійснення касових та розрахункових операцій, викладку товару, а ФОП ОСОБА_1 надає розпорядження та контролює виконання роботи ОСОБА_2 /а.с.183/

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.29 Закону України «Про зайнятість населення» з метою набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов`язків, удосконалення професійних знань, навичок та умінь, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетентностей здобувані професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікованого робітника, спеціальність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, освітньо- професійний ступінь фахового молодшого бакалавра, ступені вищої освіти молодшого бакалавра або бакалавра та продовжують здобувати освіту на наступному рівні освіти, мають право у вільний від навчання час проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, у роботодавця на умовах, визначених договором про стажування, строк якого не може перевищувати шести місяців.

У разі якщо в період стажування особа, зазначена у частині першій цієї статті, виконує професійні роботи, роботодавець за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки (за наявності), яка в разі відсутності на вимогу працівника оформлюється згідно із законодавством.

Відомості про проходження стажування вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення.

Порядок укладення договору про стажування та типова форма договору про стажування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стажування проводиться під керівництвом працівника, визначеного роботодавцем.

Також, ст.35 Закону України «Про зайнятість населення» передбачена можливість проходження стажування безробітними.

Укладення між територіальним органом Державної служби зайнятості з роботодавцем і безробітним договору у порядку, визначеному пунктами 6.2-6.4, передбачено Порядком професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики та Міністерства освіти і науки України від 31.05.2013р. №318/655.

Згідно з ч.6 ст.18 Закону України «Про освіту» стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов`язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.02.2023р. у справі №260/2181/20 стажування можуть проходити особи, які потребують практичного досвіду, закріплення теоретичних знань на практиці та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів перебування ОСОБА_2 на стажуванні у ФОП ОСОБА_1 в спірний період, у відповідності до ст.ст.29, 35 Закону України «Про зайнятість населення».

Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях підтвердила, що на зміні 30.08.2021р. працював продавець ОСОБА_2 , яка знаходиться на двотижневому випробувальному терміні з 20.08.2021р. /а.с.182/

Частинами 1, 2 ст.26 КЗпП України передбачено, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Таким чином, ст.26 КЗпП України чітко встановлено, що умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що позивач у власних поясненнях зазначила про фактичний допуск до роботи з випробуванням продавця ОСОБА_2 , але не надала доказів оформлення трудових відносин у відповідності до вимог КЗпП України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ст.ст.21, 24 КЗпП України, а саме фактичний допуск ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, оскаржувана постанова Управління Держпраці у Миколаївській області від 01.12.2021р. №МК3602/314/АВ/П/ТД-ФС щодо застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 60000грн. є правомірною.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи неповно дослідив обставини справи та помилково застосував норми матеріального закону, тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року скасувати.

Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко