Рішення

від 14.09.2023 по справі 520/19232/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2023 року № 520/19232/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,

представника позивача - Носова К.В.,

представника відповідача - Лисенка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Селянського (Фермерського) господарства Никоненко В.О. до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Селянське (Фермерське) господарство Никоненко В.О. звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, від 22.03.2023 №13020/6/20-40-04-13-08 про не підтвердження Селянському (Фермерському) господарству ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, підтвердити Селянському (Фермерському) господарству Никоненко В.О. (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Селянського (Фермерського) господарства Никоненко В.О. (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023, про що видати відповідну довідку.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, від 22.03.2023 №13020/6/20-40-04-13-08 про не підтвердження Селянському (Фермерському) господарству ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік є протиправним та таким, що порушує права позивача, а відтак підлягає скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.07.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також, представником відповідача із посиланням на норми Податкового кодексу України вказано, що позивачем несвоєчасно подано «загальну» податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік за своїм місцем знаходження (місцем перебування на податковому обліку), відомості про наявність земельних ділянок, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік за типом документу «звітна», щодо кожної земельної ділянки за місцем розташування такої земельної ділянки, відомості про наявність земельних ділянок, а саме 09.03.2023 року, чим порушено термін, визначений у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України. З огляду на зазначене статус платника єдиного податку на 2023 рік позивачу не підтверджено, про що платнику направлено лист ГУ ДФС від 22.03.2023 року №13020/6/20-40-04-13-08.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

Селянське (Фермерське) господарство Никоненко В.О. (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований 05.03.1994 року, номер запису 14541200000000266, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Основним видом діяльності позивача є «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур» (код КВЕД 01.11).

У позовній заяві вказано, що Селянське (Фермерське) господарство ОСОБА_1 з 2016 року є платником єдиного податку 4 групи, зокрема, статус платника єдиного податку 4 групи на 2022 рік підтверджено Довідкою-підтвердженням від 10.07.2023 №37003/6/20-40-04-13-08.

Під час розгляду справи встановлено, що для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік позивачем до контролюючого органу було подано: розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 13.02.2023 № 9021232002; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 09.03.2023 № 9044926340 з додатком 1: Відомості про наявність земельних ділянок від 09.03.2023 № 9044926340; загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 09.03.2023 № 9044937633 з додатком: Відомості про наявність земельних ділянок від 09.03.2023 № 9044937633.

Листом Головного управління ДПС у Харківській області від 22.03.2023 №13020/6/20-40-04-13-08 позивача було повідомлено про те, що з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, Селянським фермерським господарством «Никоненко В.О.» (п н 22668483) подано до контролюючого органу за місцем знаходження платника податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік за типом документу «загальна» від 09.03.2023 № 9044937633, відомості про наявність земельних ділянок від 09.03.2023 №9044937632, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік за типом документу «звітна», щодо кожної земельної ділянки за місцем розташування такої земельної ділянки від 09.03.2023 №9044926340, відомості про наявність земельних ділянок від 09.03.2023 №9044926338 та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 13.02.2023 №9021232002. Згідно пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. Отже, контролюючим органом зазначено, що позивачем не своєчасно подано «загальну» податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік за своїм місцем знаходження (місцем перебування на податковому обліку), відомості про наявність земельних ділянок, податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік за типом документу «звітна», щодо кожної земельної ділянки за місцем розташування такої земельної ділянки, відомості про наявність земельних ділянок, а саме 09.03.2023 року, чим порушено термін, визначений у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України. В зв`язку з чим, поданій господарством звітності для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 09.03.2023 року за реєстраційним номером № 9044926340, №9044926338, №9044937633, №9044937632 та від 13.02.2023 за реєстраційним номером №9021232002 присвоєно ознаку «історія подання». Враховуючи зазначене повідомлено позивача, що статус платника єдиного податку на 2023 рік Селянському (Фермерському) господарству ОСОБА_1 не підтверджено.

У позовній заяві позивачем вказано, що податковим органом не було встановлено невідповідності поданої господарством податкової звітності вимогам статті 48 Податкового кодексу України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп. 298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України (пропущення встановлених цією нормою строків). Наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені ст.120 Податкового кодексу України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Податковим кодексом України розмірах. Водночас, представником позивач а наголошено на обставинах того, що до моменту прийняття відповідачем рішення про не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку 4 групи, останній станом на 09.03.2023 надав вичерпний перелік документів, що передбачені пп. 298.8.1. п.298.1. ст.298 Податкового кодексу України, а отже обов`язок щодо подання необхідної звітності позивачем було хоча і з простроченням, але виконано самостійно. Відтак, позивач наголошує на тому, що контролюючий орган мав усі наявні матеріали, що підтверджують статус позивача, як платника єдиного податку четвертої групи та позивач подав загальну податкову декларацію з додатками, звітну податкову декларацію з додатками та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва. Відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 10.12.2019 у справі №806/499/16, від 08.01.2021 у справі №580/2725/19, податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для не підтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників. Крім того, представником позивача наголошено на обставинах того, що із відповіді від 10.07.2023 №158/ЗПІ/20- 40-04-13-08 на запит позивача про надання публічної інформації, вбачається, що перевірка Селянського (Фермерського) господарства ОСОБА_1 податковим органом не проводилась та саме рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи не приймалось, податковим органом поінформовано платника податків про не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, що є порушенням Податкового кодексу України, оскільки прийняття рішення саме про не підтвердження певного права, у тому числі права перебувати на спрощеній системі оподаткування (статусу платника єдиного податку), не передбачено чинними положеннями Податкового кодексу України.

Позивач, вважаючи зазначене рішення контролюючого органу протиправним звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 ст. 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пп. 4 п. 291.4 ст. 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Положеннями пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПК України визначено, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відтак, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до пп. 295.9.1 п.295.9 ст. 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 299.1, 299.2 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно п.299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

З аналізу вищевказаних норм слід дійти висновку про те, що Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункт 299.10 статті 299) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункт 291.5 статті 291), але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п.298.8 ст. 298 Податкового кодексу України не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 814/1394/15.

В той же час, приписами п.291.5-1 ст. 291 ПК України встановлено випадки (умови) за яких суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, тоді як порядок анулювання реєстрації платників єдиного податку врегульовано положеннями статті 299 ПК України.

Згідно з п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України закріплені вичерпні підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи, які не тотожні підставам за яких суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Законодавством чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Під час розгляду справи встановлено доводи позивача стосовно того, що у попередніх роках господарство вже було платником єдиного податку четвертої групи, доказів на спростування вказаного до суду подано не було, а відтак, спірним у даній справі є саме питання підтвердження статусу платника єдиного податку, а не дії господарства, спрямовані на перехід на спрощену систему оподаткування.

Матеріали справи свідчать та сторонами не спростовано, що позивачем податкову звітність було подано до контролюючого органу 09.03.2023 року.

Відповідно до пп. 299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Тобто способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом за наявності обставин за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Згідно з пп. 299.2 ст.299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до абз.2 пп. 76.1. ст.76 ПК Україну вся податкова звітність суцільним порядком підлягає камеральній перевірці.

Згідно з приписами п.76.3. ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Пунктом 86.2. ст.86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач, який прийняв податкову звітність позивача, яка подавалась з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, не здійснив письмової відмови у її прийняті, а відтак після надходження такої звітності зобов`язаний був провести камеральну перевірку поданої позивачем звітності, і у разі виявлення порушень податкового законодавства щодо подання такої звітності, як то подання неповного комплекту документів, порушення строків подання тощо, скласти акт перевірки та протягом трьох днів надати його для підписання позивачу.

Вказані дії контролюючого органу давали б можливість позивачу як платнику податків відповідно до п.86.7. ст. 86 ПК України, у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.

Однак, вказаного контролюючим органом здійснено не було.

Суд наголошує на обставинах того, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Під час розгляду справи судом встановлено, що контролюючим органом перевірки позивача проведено не було та, відповідно, не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства. Також, рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку відповідачем не приймалось.

Відтак, відсутність рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи вказує на не доведення податковим органом дотримання ним як суб`єктом владних повноважень способу реалізації владних управлінських функцій, а також свідчить про безпідставність та протиправність дій податкового органу щодо не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році.

Крім того, суд зазначає, що направлений на адресу позивача лист Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, від 22.03.2023 №13020/6/20-40-04-13-08 не є рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки не містить висновку відповідача про таке анулювання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що відповідачем не було дотримано передбачену законодавством процедуру перевірки податкової звітності позивача, як платника єдиного податку, за наслідками якої було встановлено факт несвоєчасного подання позивачем податкової звітності передбаченої пп.298.8.1. п.298.8 ст.298 ПК України, та не підтверджено Селянському (Фермерському) господарству ОСОБА_1 статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Відтак, на переконання суду, наявні підстави для визнання протиправними дій Головного управління ДПС Харківській області щодо відмови у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році та наявності правових підстав для зобов`язання відповідача поновити позивача як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023 року та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Селянського (Фермерського) господарства ОСОБА_1 , як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023, про що видати відповідну довідку.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Селянського (Фермерського) господарства Никоненко В.О.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Селянського (Фермерського) господарства ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, щодо не підтвердження Селянському (Фермерському) господарству ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, поновити Селянському (Фермерському) господарству Никоненко В.О. (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Селянського (Фермерського) господарства Никоненко В.О. (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023, про що видати відповідну довідку.

Стягнути на користь Селянського (Фермерського) господарства Никоненко В.О. ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - 22668483) сплачену суму судового збору у розмірі 2694 (дві тисячі шістсот дев`яносто чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП - 43983495).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 21 вересня 2023 року.

Суддя Мельников Р.В.