Рішення

від 21.09.2023 по справі 520/21528/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 вересня 2023 року № 520/21528/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДІКТ" (вул. Гвардійців Широнінців, буд. 7-А, оф. 7,м. Харків,61153, код ЄДРПОУ 21762837) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (м-н Свободи, Держпром, 6 під, 7 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати неправомірною та скасувати Постанову від 25.07.2023р. № 029361 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 51000 грн.

Позивач вважає зазначену постанову протиправною, оскільки вона ухвалена з порушеннями норм діючого законодавства, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши надані матеріали справи та надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Предметом спірних правовідносин є правомірність застосування до Позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративно- господарського штрафу.

Так, за змістом частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтями 238, 239 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частини першої статті 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності

При цьому, для правильного вирішення справи по суті необхідним є дослідження нормативно-правового регулювання, яке визначає вимоги до осіб, які є учасникам правовідносин з перевезення.

Так, відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про транспорт» № 232/94- ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт».

На підставі частини 1 статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт», основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Положення Закону України «Про автомобільний транспорт» визначають можливість застосування штрафів до осіб, які порушують визначені законодавством вимоги. За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», є адміністративно - господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 55, суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до частини першої статті 128 ГК України, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Таким чином, суб`єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», може бути лише суб`єкт господарювання.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2);

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3);

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4);

Рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12);

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14);

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19). Крім того, пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: - наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

Виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Згідно з положеннями статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством:

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж інші документи, передбачені законодавством.

Крім того, відповідно до частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документи.

Щодо обставин перевірки, то Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області та направлення на перевірку № 015954 від 2-6-06.2023, 29.06.2023 співробітниками Відділу проводилась рейдова перевірка на 4 км а/д 0-191512.

Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422).

Відповідно до пункту 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки 8САМА, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом ККСЖЕ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки 5СА№А, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом ККСШЕ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким перевозився вантаж за товарно-транспортною накладною № Р230 від 29.06.2023, було встановлено, що:

здійснення ТЗ перевезення вантажу на дорогах місцевого значення з нормативно- допустимою загальною масою 24 т загальною масою 37,208 т. (понад 30,00 %).

У зв`язку з виявленням вищезазначених порушень, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № АР 023322 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.06.2023, в якому зафіксовано відсутність на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», який відповідно до пункту 21 Порядку N° 1567.

Водій зі змістом акту № АР 023322 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.06.2023 був ознайомлений та підписав його без зауважень та заперечень.

Щодо розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства та винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до пункту 25 Порядку, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Повідомленнями N° 54280/38/24-23 від 19.07.2023, направленим поштою 19.07.2023 рекомендованим повідомленням № 0600033626980, Позивача було викликано для розгляду справи на 25.07.2023 з 9.00 до 12.00.

Відповідно, до даних трекінгу Укрпошти, вищевказане повідомлення про розгляд справи було відправлено Позивачу 19.07.2023, тобто Відповідач в повній мірі виконав свій обов`язок щодо належного та своєчасного інформування Позивача про час та місце розгляду справи, оскільки вже 21.07.2023 воно знаходилось у точці видачі, 25.07.2023 відправлення не вручене під час доставки, а вручено пізніше..

Таким чином, суд дійшов висновку, що Позивач був заздалегідь повідомлений про час та місце розгляду означеного акту, натомість неотримання вказаної кореспонденції знаходиться у сфері його відповідальності, яку Відповідач не може гарантувати, а тому правомірно розглянуто справу та прийнято рішення без участі представника Позивача.

Правомірність означених дій узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеної у постановах N° 820/4624/17 від 11.02.2020 та № 820/4810/17 від 01.03.2018.

У зв`язку з вищезазначеним, за результатами розгляду акту № АР 023322 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.06.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 029361 від 25.07.2023 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф.

Згідно з пунктом 29 Порядку № 1567, копію постанови № 029361 від 25.07.2023 направлено 26.07.2023 Позивачу, разом із супровідним листом № 56219/38/24-23 від 26.07.2023 та згідно рекомендованого повідомлення № 0600034934409, яке отримано Позивачем 31.07.2023.

Доводи позивача про неможливість розгляду справи про порушення без участі Позивача/ без пересвідчення отримання повідомлення про розгляд, є, на думку суду, необґрунтованими, оскільки приписами Порядку N° 1567 передбачений порядок процедури розгляду, який Відповідачем було дотримано, а наведені висновки Верховного Суду дають характеристику таких правовідносин, які є схожими з тими, які виникли у даному випадку.

Крім того, слід зазначити, що Позивач не позбавлений права у судовому процесі довести ті обставини, які, як він вважає, можуть по іншому встановити певне правове регулювання, проте із доданих матеріалів таке не вбачається.

Суд вказує, що статтею 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон) визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо, є обов`язковими для власників транспорту.

Статтею 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Звертаємо увагу суду, що перелік документів згідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10.12.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок № 1007/1207).

На підставі пункту 6 Порядку № 422, у зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Укртрансбезпеки, було складено довідку № 0020845 від 29.06.2023 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 029181 від 29.06.2023.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у... порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N° 198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями, та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № ЗО (далі - Правила № 30).

Пунктом 4 Правил № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначає про те, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси згідно наданого до справи переліку.

Ураховуючи дані вказаного переліку, при проїзді дорогами місцевого значення, встановлюються вимоги щодо вагових параметрів транспортних засобів.

Приписами підпункту 5 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від" 27.06.2007 № 879, документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Матеріалами справи підтверджено, що Актом № АР 023322 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.06.2023 встановлено, що:маса вантажу за товарно-транспортною накладною № Р230 від 29.06.2023 21т;маса тягача (SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) - 7,439 т; маса напівпричепу (KRONE, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) -8,769 т. Загальна маса дорівнює 37,208 т.

Таким чином, враховуючи що Позивачем здійснювалося перевезення вантажів дорогами місцевого значення, максимальне ваговий показник для яких становить 24 т., загальною масою 37,208 т (маса ТЗ із вантажем), тобто з перевищенням габаритно-вагових норм понад 30,00 %, дії останнього підпадають під відповідальність, встановлену абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідальність у вигляді адміністративно - господарського штрафу передбачена саме за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», товарно-транспортна накладна обов`язково повинна бути наявна у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, учасниками яких є три сторони - перевізник, вантажовідправник та вантажоодержувач, тобто відповідальність за наявність товарно - транспортної накладної під час перевезення вантажів на договірних умовах несуть саме перевізники.

Факт використання Позивачем транспортного засобу SCANIA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у своїй господарській діяльності підтверджується товарно-транспортною накладною № Р230 від 29.06.2023, у графі «автомобільний перевізник» зазначено «ТОВ «Едікт».

Наведене є достатнім для встановлення статусу «автомобільний перевізник».

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях правомірно було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 029361 від 25.07.2023 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у відповідності до абзацу 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано у відношенні Позивача адміністративно-господарський штраф.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки відповідача, на думку суду, підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими та такими що, відображають дійсних обставин справи.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДІКТ" (вул. Гвардійців Широнінців, буд. 7-А, оф. 7, м. Харків, 61153, код ЄДРПОУ 21762837) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (м-н Свободи, Держпром, 6 під, 7 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.