Рішення

від 21.09.2023 по справі 520/19689/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2023 року № 520/19689/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕЛО» (вул. Гвардійців Широнінців, буд. 33, офіс 11, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 43957706) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16 Б, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення митної вартості товару, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА807000/2023/000299/2 від 06.06.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807000/2023/000304.

Позов мотивовано протиправністю відмови у митному оформленні товару за ціною договору (контракту) та протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом необхідних документів у повному обсязі, які містили об`єктивні та достовірні дані на підтвердження заявленої позивачем митної вартості та яких було достатньо для здійснення відповідачем митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив та зазначив, що на підтвердження митної вартості задекларованого товару позивачем надано контролюючому органу документи, які не містили достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Позивачу було запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, втім, такі документи ним надано не було. Відтак, відповідачем правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товару, відповідно, відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного ТОВ «УКРВЕЛО» зовнішньоекономічного контракту № ВRТ12012021 від 18.09.2021р. з продавцем TINJIN BORUITE BICYCLE CO, LTD НА МИТНУ ТЕРИТОРІЮ України надійшов придбаний позивачем товар- велосипеди з кульковими підшибниками (країна виробництва Китай).

З метою митного оформлення придбаних товарів та випуску їх у вільний обіг 06.06.2023р. ТОВ «УКРВЕЛО» через декларанта подано електронну митну декларацію №23UА807200006704U4 разом із відповідними супровідними документами, згідно яких митна вартість товару била визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявлених відомостей щодо митної вартості ввезеного товару, з вказаною митною декларацією ТОВ «УКРВЕЛО» через митного брокера подано наступні документи:

пакувальний лист №BRT223004 від 08.04.2023р.;

рахунок-фактура (інвойс) №BRT223004 від 06.04.2023р.;

автотранспортна накладна №01/06-03 від 01.06.2023р.;

сертифікат про проходження товару №23С040000732/00003 від 21.04.2023р.;

документ, що підтверджує вартість перевезеного товару №020623/3 від 02.06.2023р.;

доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) №1 від 18.01.2022р.;

доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) №2 від 05.04.2022р.;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № BRT12012021 від 18.09.2021р.;

договір про надання послуг митного брокера №0401-27 від 05.01.2022р.;

договір про перевезення (ТЕО) №0111/21/06 від 01.11.2021.

За результатами розгляду поданих документів відповідач своїм електронним повідомленням до документа №23UА807200006704U4 від 06.06.2023р. повідомим декларанта, що у поданих документах не міститься всіх відомості, що підтверджують підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів, чи відомостій щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товару, та запранував надати додатковий пакет документів, для підтвердження митної вартості товару. Позивачем було надано додатковий пакет документів:

висновок експерта №20-06/06-2023 від 05/06/2023р.;

експортну декларацію країни відправлення №021720230000085812;

копію експортної декларації країни відправлення №021720230000085812 з перекладом українською мовою;

прас лист № BRT12012021 від 03.04.2023р. рахунок-фактура щодо транспортно-експедиційних послуг № РФ-17051 від 02.06.2023.

За результатами розгляду поданих документів, відповідач відмовив в митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом ммитною вартістю направивши засобами електронного звязку Рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2023/000299/2 від 06.06.2023р., з посиланням на п.2 ст.58 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи, є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VIу редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі МК України).

МК України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарівта правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД;фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарівта метод її визначення.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). В разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рах

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за за

Частиною 12 статті 264 МК України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Суд зазначає, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, а може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі №21-591а15.

Судом встановлено, що передбачені частиною 2 статті 53 МК України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, а саме: пакувальний лист №BRT223004 від 08.04.2023р.; рахунок-фактура (інвойс) №BRT223004 від 06.04.2023р.; автотранспортна накладна №01/06-03 від 01.06.2023р.; сертифікат про проходження товару №23С040000732/00003 від 21.04.2023р.; документ, що підтверджує вартість перевезеного товару №020623/3 від 02.06.2023р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) №1 від 18.01.2022р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) №2 від 05.04.2022р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № BRT12012021 від 18.09.2021р.; договір про надання послуг митного брокера №0401-27 від 05.01.2022р.; договір про перевезення (ТЕО) №0111/21/06 від 01.11.2021р. не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей та вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.

Водночас, у оскаржуваному рішенні №UА807000/2023/000299/2 від 06.06.2023р. відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією №23UА807200006704U4, зазначено, що вони надані не в повному обсязі, містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи документи, які були подані позивачем до митного оформлення, відповідачем не наведено у спірному рішенні належного обґрунтування наявності об`єктивних сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару чи перешкод у встановленні повноти, достовірності та об`єктивності відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товару. Крім того, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000| /2023/000299/2 від 06.06.2023р., відповідач посилається на митну декларацію №UA100330/2023/139662 від 07.05.2023р., що була взята митницею для порівняння цін та на підставі якої і було здійсненно коригування митної вартості товару, та вартості за одиницю товару позивача у бік її збільшення, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п.п.2,4 ч.2 ст.55 МУ України. Відповідачем не наведені пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних(аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та відповідач не зазначив докладну інформацію і джерела , які використовувалися митним органом при визначені митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних(аналогічни) товарів.

Постановою Верховного Суду від 25 травня 2021р. у справі №520/10386/2020 встановлено, що кожна окрема одиниця товару ( у зазначеній справі товаром також були вело комплектуючи), яка підлягає декларуванню має власні повністю індивідуалізовані характеристики, які впливають на ціну, що підтверджується специфікацією. Відтак висновки митного органу про необхідність коригування товарів у кілограмах є помилковими.

Суд вважає, що зазначені відповідачем сумніви у рішенні про коригування митної вартості №UА807000/2023/000299/2 від 06.06.2023р. щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом-ціною договору, не відповідають дійсним обставинам справи, є припущеннями митного органу та не підтверджені достатніми доказами та взагалі не обґрунтовані, що не може бути підставою для неприйняття заявленої декларантом митної вартості товару по цінц договору.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною 6 статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідачем не доведено недостовірність та необ`єктивність відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товару, які наведено в оскаржуваному рішенні, а також не наведено які саме числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,не підтверджені документами, які були надані декларантом разом з митною декларацією №23UА807200006704U4.

Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

На порушення норм МК України оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Стосовно посилання відповідача на те, що до митниці не надано митну декларацію країни відправника, слід зазначити, що експертна декларація країни відправника не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, митна декларація країни виробника була надана додатково декларантом на вимогу митного органу та надання якої підтьверджуєтьсмя і відображено в повідомленні «довідправка документів до документа №23 UА807200006704 U4» від 06.06.2023р. та листом декларанта (ТОВ «АЛІДАР») від 06.06.2023р.. Крім того, надання митної декларації країни відправника констатується самим митним органом в своєму рішенні про коригування митним органом зазначається «декларантом підприємства було надано до митниці митну декларацію країни відправлення». Тому підстави для висновків про відсутність митної декларації країни відправлення є безпідставними. Крім того, суд зазначає, що посилання відповідача на те, що декларантом підприємства було надано до митниці митну декларацію країни відправлення, але не зроблено верифікацію експортної митної декларації відповідно до вимог листа ДМСУ від 08.10.2020 №11/2-10.16/11627-еп, така процедура не передбачена положеннями чинного МК України або іншими законами чи нормативно-правовими актіми, а передбачене лише листом ДМСУ від 08.10.2020 №11/2-10.16/11627-еп, який носить суто інформаційний характер, який передбачений лише для митних органів, і не містить жодного правового обов`язку для суб`єктів господарювання.

Суд зазначає, що на момент декларування з первинною митною декларацією декларантом були подані інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а саме було подано: інвойс, пакувальний лист, прайс лист виробника товару, сертифікат про походження товару, про що також зазначено у картці відмови. Отже підстави для висновків відповідача про відсутність банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, відсутні. Та будь які інші документи стосовно здійснення оплати за товар митним органом не вимагалися.

Судом, з обставин справи встановлено, що митний орган формально, без законних на те підстав і на свій власний розсуд посилається на відсутність коносамента при митному оформленні, який не є обов`язковим для підтвердження митної вартості в розумінні п.6 ч.2 ст.53 МК України.так як даний документ не містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У зв`язку з цим судом не встановлені підстави для висновків про можливе не включення всіх складових митної вартості товару та не підтвердження задекларованої митної вартості товарів.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи відсутність у спірному рішенні належного обґрунтування контролюючим органом наявності об`єктивних сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару, зважаючи на підтвердження наявними у матеріалах справи належними та достатніми доказами митної вартості товарів, заявленої позивачем у поданій до митного оформлення митній декларації №23UА807200006704U4, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від №UА807000/2023/000299/2 від 06.06.2023р., відтак вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807000/2023/000304/2, оскільки судом встановлено відсутність перешкод для митного оформлення товарів за митною декларацією №23UА807200006704U4.

Отже, позовні вимоги ТОВ «УКРВЕЛО» є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у розмірі 2684,00 грн відповідно до платіжної інструкції від 18.07.2023 № 69 та у розмірі 6170,94 грн відповідно до платіжної інструкції від 18.07.2023 № 68.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕЛО» (вул. Гвардійців Широнінців, буд. 33, офіс 11, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 43957706) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16 Б, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення митної вартості товару - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА807000/2023/000299/2 від 06.06.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807000/2023/000304.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16 Б, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕЛО» (вул. Гвардійців Широнінців, буд. 33, офіс 11, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 43957706) судовий збір у розмірі 8 854,94 грн (вісім тисяч вісімсот п`ятдесят чотири гривні 94 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.