Постанова

від 21.09.2023 по справі 380/18170/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року

м. Київ

справа №380/18170/22

адміністративне провадження №К/990/24244/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Гелемеєм Юрієм Миколайовичем, на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року, постановлену в складі головуючого судді Чаплик І.Д., і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Святецького В.В., суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Адвокат Гелемей Юрій Миколайович (далі - Гелемей Ю.М.) 14 грудня 2022 року звернувся в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, у якій просив визнати протиправним і скасувати наказ в.о. начальника Львівської митниці Державної митної служби України від 12 жовтня 2022 року №1268-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити позивача на посаді заступника начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» Львівської митниці.

2. У позовній заяві також заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з посиланням на те, що копію наказу про звільнення від 12 жовтня 2022 року №1268-о позивач отримав 14 листопада 2022 року та невідкладно звернувся за правовою допомогою. 15 листопада 2022 року він уклав договір про надання правової допомоги, а наступного робочого дня підготовлено та 17 листопада 2022 року подано адвокатський запит до відповідача.

3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено йому строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання, зокрема, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із наведенням поважності причин такого пропущення та наданням відповідних доказів, зокрема, доказів ознайомлення з оскаржуваним наказом.

4. 05 січня 2023 року до суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків в позовній заяві, до якої додана відповідь Львівської митниці від 28 грудня 2022 року №7.4-1/12/8/25694 на адвокатський запит від 26 грудня 2022 року №02-03-20/2022, в якій зазначено про те, що копія наказу Львівської митниці від 12 жовтня 2022 року №1268-о «Про звільнення ОСОБА_1 » надсилалася ОСОБА_1 листом Львівської митниці від 25 жовтня 2022 року №7.4-1-12/10/20624 на домашню та електронні адреси, вказані в його особовій картці державного службовця, а заявою, яка надійшла до суду першої інстанції 10 січня 2023 року, представник позивача повідомив, що позивач вказаний лист Львівської митниці отримав 15 листопада 2022 року в поштовому відділенні №26 міста Львова.

5. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року відкрито провадження у справі.

6. Разом із тим, до суду першої інстанції від Львівської митниці надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, в якому йдеться про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - без поважних причин, оскільки з наказом від 12 жовтня 2022 року №1268-о ОСОБА_1 ознайомився 07 листопада 2022 року, тому саме з цього дня йому стало відомо про порушення його прав, а з позовом він звернувся 14 грудня 2022 року.

7. Представник позивача подав заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що до суду надано докази отримання позивачем копії оскаржуваного наказу поштовим зв`язком 15 листопада 2022 року. У відповіді відповідача на адвокатський запит указано, що наказ надіслано поштовим зв`язком та інформації щодо отримання наказу позивачем в інший спосіб не надавалося.

8. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду та надіслання на адресу відповідача обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з указаним позовом і доказів на підтвердження поважності причин такого пропущення.

9. Представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків в позовній заяві з клопотанням про поновлення строків звернення до адміністративного суду, в якому зазначав про те, що ОСОБА_1 14 листопада 2022 року звернувся за правовою допомогою до адвоката. 15 листопада 2022 року позивач уклав договір про надання правової допомоги №03-01-11/2022 та 17 листопада 2022 року подано адвокатський запит до відповідача, відповідь на який і стала основою для звернення з позовом. Представник позивача указував, що йому було відомо про отримання оскаржуваного наказу позивачем поштою 15 листопада 2022 року, а про наявність доказів отримання позивачем зазначеного наказу 07 листопада 2022 року йому стало відомо лише в підготовчому засіданні. Представник позивача посилався на те, що поведінка позивача щодо неповідомлення точної дати отримання оскаржуваного наказу пов`язана із його сімейним життям, а саме онкологічним захворюванням дружини протягом тривалого часу, що, зважаючи на незначний термін пропущення, є вагомою підставою для його поновлення. Представник позивача також указував на своєчасне вчинення всіх процесуальних дій щодо підготовки позову та практику Верховного Суду щодо необхідності уникати надмірного формалізму при вирішенні питання застосування процесуальних норм і можливість поновлення пропущеного строку протягом річного терміну.

10. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року визнано неповажними причини пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовною заявою у справі до Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Клопотання представника Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді залишено без розгляду.

11. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року - без змін.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Адвокат Гелемей Ю.М. подав в інтересах ОСОБА_1 до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

13. Касаційна скарга мотивована тим, що залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції: порушив норми процесуального права; не дотримався стандартів доказування, оскільки існує дисбаланс стосовно доказів і процесуальної поведінки позивача та відповідача; критично оцінивши доводи щодо отримання позивачем копії оскаржуваного наказу поштовим відправленням 15 листопада 2022 року, не навів аргументів щодо такої позиції, при цьому, що в матеріалах справи є дані з журналу отримання кореспонденції, де зазначено, що позивач отримав лист 15 листопада 2022 року; не взяв до уваги недобросовісну поведінку відповідача, який у відповіді на адвокатський запит щодо дати отримання позивачем наказу зазначив про надсилання його листом від 25 жовтня 2022 року, тобто визнав факт повідомлення позивача про оскаржуваний наказ через поштовий зв`язок, а в судовому процесі відповідач уже указав на факт отримання копії оскаржуваного наказу позивачем 07 листопада 2022 року, тим самим приховавши таку інформацію від адвоката - представника позивача; необґрунтовано відхилив пояснення представника позивача та докази щодо суперечностей позивача в датах отримання оскаржуваного наказу, які останній пояснив при укладенні договору про надання правової допомоги. До суду першої інстанції були надані медичні документи, проте аналіз таких документів з боку суду є суперечливим: з одного боку судом правильно вказано про онкологічну хворобу дружини позивача, а з іншого, - з оцінки суду, - висновується, що позивачем не доведено, що онкологічна хвороба могла тривати після завершення перебування в стаціонарі (серпень 2023 року). Водночас факт зазначеної тривалості та складності, а інколи й неможливості лікування онкологічних хвороб, є загальновідомим. Суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги процесуальної поведінки позивача, яка не містить ознак зволікання, й аналіз поведінки останнього свідчить, що дані щодо дати отримання оскаржуваного наказу, які зазначені в позовній заяві, підтвердилися. Відповідна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року в справі №473/653/17, проте судами не застосована.

ІІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

14. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Данилевич Н.А., Уханенка С.А. ухвалою від 24 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15. Львівською митницею подано відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року - без змін, оскільки вони прийняті з додержанням норм процесуального права та з урахуванням усіх обставин.

16. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року №1590/0/78-23 за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Данилевич Н.А. на суддю Радишевську О.Р.

17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 20 вересня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 21 вересня 2023 року.

ІV. Позиція Верховного Суду

18. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваним судовим рішенням судів попередніх інстанцій, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

19. За правилами пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

20. Публічна служба, за визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

21. Питання строків звернення до адміністративного суду врегульовано приписами статті 122 КАС України, згідно із частиною першою якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

22. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).

23. За правилами частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

24. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

25. Таким спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п?ятою статті 122 КАС України. Цією нормою установлені скорочені строки звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, які своєю чергою не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. Водночас не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.

26. Предметом спору в цій справі є правомірність наказу в.о. начальника Львівської митниці Державної митної служби України від 12 жовтня 2022 року №1268-о «Про звільнення ОСОБА_1 », яким припинено державну службу та звільнено 25 жовтня 2022 року ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» Львівської митниці.

27. Судом першої інстанції, зокрема, установлено, що за змістом відповіді Львівської митниці від 28 грудня 2022 року №7.4-1/12/8/25694 на адвокатський запит від 26 грудня 2022 року №02-03-20/2022 копія оскаржуваного наказу надсилалася ОСОБА_1 листом Львівської митниці від 25 жовтня 2022 року №7.4-1-12/10/20624 на домашню та електронні адреси, вказані в його особовій картці державного службовця. Водночас у клопотанні, яке надійшло на адресу суду 16 березня 2023 року, Львівська митниця зазначила, що не скеровувала на електронну адресу позивача наказ від 12 жовтня 2022 року №1268-о.

28. У заяві, яка надійшла на адресу суду 10 січня 2023 року, представник позивача указав про отримання позивачем листа Львівської митниці від 25 жовтня 2022 року №7.4-1-12/10/20624 з копією оскаржуваного наказу в поштовому відділенні №26 міста Львова 15 листопада 2022 року та подав докази отримання позивачем поштового конверта 15 листопада 2023 року за №7900069133351.

29. Як слідує з клопотання відповідача, яке надійшло на адресу суду 16 березня 2023 року, Львівська митниця супровідним листом від 25 жовтня 2022 року №7.4-1-12/10/20624 скерувала позивачеві копію наказу від 12 жовтня 2022 року №1268-о засобами поштового зв`язку. Проте 29 листопада 2022 року поштовий конверт повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наданими копією конверта та трекером поштового відправлення №7900069133157.

30. Львівською митницею надано суду копію наказу від 12 жовтня 2022 року №1268-о з листком про ознайомлення, на якому міститься відмітка з датою 07 листопада 2022 року та підпис ОСОБА_1 .

31. З цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 14 грудня 2022 року, що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті.

32. За результатами дослідження наданих сторонами доказів, аналізу наведених ними міркувань та заперечень суд першої інстанції констатував, що обставин, які б об`єктивно перешкоджали позивачеві реалізувати своє право на подання позовної заяви протягом законодавчо встановленого строку, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від самого позивача та його представника. Суд першої інстанції дійшов висновків про неповажність причин пропущення позивачем строку звернення до суду, вказаних у позовній заяві та клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, і необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду в зв`язку з пропущенням строку звернення до суду.

33. Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що вказані у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави та подані на їхнє підтвердження докази не є такими, що відповідають критеріям поважності, реальності, непереборності та такими, що об`єктивно були нездоланними на час плину строків звернення до суду.

34. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.

35. Вирішуючи питання про поважність причин пропущення строку, суд повинен надавати оцінку всім доводам, викладеним заявником у клопотанні/заяві про поновлення строку та причинам, що зумовили пропущення такого строку.

36. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

37. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які вона (сторона) вчиняла, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

38. Приписами частин третьої та четвертої статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

39. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

40. Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що при застосуванні процесуальних норм необхідно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

41. Як слідує із матеріалів цієї справи, у доводах сторін є певні розбіжності щодо отримання позивачем копії наказу про звільнення. Разом із тим, відповідно до наданої відповідачем до суду першої інстанції копії наказу від 12 жовтня 2022 року №1268-о з листком про ознайомлення, із цим наказом ОСОБА_1 ознайомився під підпис 07 листопада 2022 року, а позов подано 14 грудня 2022 року, тому суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що позивачем пропущено установлений законом строк звернення до адміністративного суду.

42. Проте Верховний Суд уважає, що визнаючи неповажними причини пропущення позивачем строку звернення до суду з указаним позовом, суд першої інстанції, як і суд апеляційної інстанції, не врахували належним чином усіх необхідних обставин і наведених позивачем та його представником аргументів.

43. Зокрема, суди попередніх інстанцій не надали належного значення тому, що пропущення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом з дня ознайомлення позивача із наказом про звільнення є незначним, при цьому що останній не бездіяв, не допустив необ`єктивного зволікання, 14-15 листопада 2022 року звернувся за правовою допомогою і 17 листопада 2022 року адвокатом був поданий до відповідача відповідний запит щодо отримання інформації та матеріалів стосовно звільнення ОСОБА_1 для підготування обґрунтованої позовної заяви, відповідь на який надана Львівською митницею листом від 24 листопада 2022 року.

44. З огляду на всі обставини та матеріали цієї справи, неможливо стверджувати про недобросовісність дій позивача та зловживання ним своїми процесуальними правами.

45. Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції, з яким помилково погодився суд апеляційної інстанції, дійшов невмотивованих висновків щодо неповажності причин пропущення позивачем строку звернення до суду та наявності підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Доводи, викладені у касаційній скарзі щодо неврахування судами попередніх інстанцій всіх обставин і порушення норм процесуального права, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

46. За таких обставин, Верховний Суд, з огляду на приписи частин першої та четвертої статті 353 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 , подана адвокатом Гелемеєм Ю.М., підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Гелемеєм Юрієм Миколайовичем, задовольнити.

2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року в справі №380/18170/22 скасувати.

3. Справу №380/18170/22 направити для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко