Постанова

від 18.09.2023 по справі 753/16311/18-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/16311/18-ц головуючий у суді І інстанції Новак Р.В.

провадження № 22-ц/824/8481/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаряЩавлінського С.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Березіною Світланою Геннадіївною, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління справами Верховної Ради України про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Управління справами Верховної Ради України про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління справами Верховної Ради України про стягнення грошових коштів - залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , через представника - адвоката Березіну Світлану Геннадіївну, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просив скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення є передчасним. Пояснює, що довідкою від 26 квітня 2022 року, яка є в матеріалах справи, було зафіксовано, що в судове засідання по справі не з`явилися всі особи по справі (а.с.148, т.1). Вказує, що на даний час на адресу суду першої інстанції представником апелянта направлено адвокатський запит щодо проведення судом взагалі будь-яких судових засідань по розгляду цивільних справ 26 квітня 2022 року. Також апелянт зазначає, що 03 травня 2022 року ОСОБА_1 була підписана довіреність на представництво інтересів позивача адвокатом Березіною Світланою Геннадіївною.

У апеляційній скарзі вказано, що 02 листопада 2022 року представником апелянта на офіційну електронну адресу Печерського районного суду м. Києва направлено клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку з неможливістю представника бути присутньою у судовому засіданні, оскільки з 28 жовтня 2022 року по 14 листопада 2022 року остання знаходилася на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Київська міська клінічна лікарня №10». Наголошує, що клопотання про перенесення судового засідання з додатками було надіслано до суду 02 листопада 2022 року о 09 год 16 хв. Проте під час ознайомлення з матеріалами справи 20 березня 2023 року в матеріалах справи вищевказане клопотання від 02 листопада 2022 року з додатками відсутнє. Зазначає, що на даний час представником апелянта надіслано адвокатський запит на адресу місцевого суду щодо отримання та реєстрації даного клопотання від 02 листопада 2022 року з додатками до нього у канцелярії суду. Зазначає, що відповідь на адвокатський запит буде надіслано до Київського апеляційного суду окремо.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

23 травня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу. У вказаному відзиві відповідач просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року у справі № 753/16311/18-ц - без змін. Зазначає, що оскільки позивач був у встановленому порядку повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, однак у судові засідання, призначені на 26 квітня 2022 року та на 02 листопада 2022 року, не з`явився і заяви про розгляд справи без його участі позивач до суду не подавав та враховуючи, що справа тривалий час перебувала на розгляді у суді першої інстанції, суд першої інстанції правомірно залишив позов без розгляду. Подання 02 листопада 2022 року представником позивача «…клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку з моєю неможливістю бути присутньою у судовому засіданні…» відповідач вважає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки позивач не був позбавлений можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника або ж проведення розгляду справи з його участю поза межами приміщення суду з дотриманням положень, визначених ст. 212 ЦПК України.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з такого.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач недобросовісно користується наданими законом процесуальними правами, в судове засідання повторно не з`явився без поважних причин. При цьому суд першої інстанції взяв до уваги, що позивач в судове засідання призначене на 26.04.2022, 02.11.2022 будучи належним чином повідомленим повторно не з`явився, суду не повідомив про причини неявки.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (частини перша і друга статті 131 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Як вбачається з матеріалів справи, у судове засідання, призначене на 26 квітня 2022 року, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи учасники не з`явилися, у зв`язку з чим судом першої інстанції було складено довідку про те, що відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (а.с.184).

Зі змісту судової повістки від 23 серпня 2022 року вбачається, що судове засідання було перепризначено на 02 листопада 2022 року об 11 год 00 хв (а.с.185).

Однак, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційним судом встановлено відсутність доказів належного повідомлення позивача та його представника про дату, час та місце розгляду справи, призначеної до розгляду на 02 листопада 2022 року об 11 годині 00 хвилин.

У матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо отримання чи неотримання ОСОБА_1 чи його представником судової повістки про виклик у судове засідання на 02 листопада 2022 року об 11 годині 00 хвилин.

А відтак, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про достатність підстав, передбачених цивільним процесуальним законом, для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Управління справами Верховної Ради України про стягнення грошових коштів без розгляду.

Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.

Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Березіною Світланою Геннадіївною, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року, - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова