Рішення

від 15.11.2007 по справі 33/59

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/59

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

15.11.07                                                                                                                 Справа   № 33/59

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом :Дочірнього підприємства „Рідна Марка” (м. Київ)

до відповідача :Товариства з обмеженою відповідальністю „Львів-200” (м. Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 1 888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн. 90 коп. (з яких: 1 431,59 грн. –основний борг, 164,16 грн. –пеня, 45,77 грн. –3 % річних та 247,37 грн. –інфляційні).

Суддя :                       Цікало А.І.                                                                  При секретарі :         Мільчук І.Л.

Представники:

Позивача:Демвіцький М.О. –представник (довіреність № 11 від 18.12.2006 р.)

Відповідача:не з‘явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Дочірнім підприємством „Рідна Марка” (м. Львів) подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Львів-200” (м. Львів) про стягнення заборгованості в сумі 1 888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн. 90 коп. (з яких:1 431,59 грн. –основний борг, 164,16 грн. –пеня, 45,77 грн. –3 % річних та 247,37 грн. –інфляційні).

Ухвалою суду від 15.10.2007 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 25.10.2007 року. У зв'язку з неявкою представника відповідача, 25.10.2007 р. розгляд справи було відкладено на 15.11.2007 р.

Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 15.10.2007 р. та про відкладення розгляду справи від 25.10.2007 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 15.11.2007р. представник позивача представив суду частину витребуваних документів та довідку Головного управління статистики у Львівській області № 20-09/2940 від 12.11.2007 р., згідно якої відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Львів-200” (код ЄДРПОУ 31144956), зареєстрований за адресою вказаною у позовній заяві : вул. Б. Хмельницького, 294, м. Львів, 79037.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив задоволити позовні вимоги з підстав наведених у заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 15.10.2007 р. та про відкладення розгляду справи від 25.09.2007 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив,   явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Конверти з ухвалами повернулись до суду з відміткою поштового відділення „За закінченням терміну зберігання” хоча згідно довідки Головного управління статистики у Львівській області № 20-09/2940 від 12.11.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Львів-200 зареєстроване за адресою вказаною у позовній заяві : вул. Б. Хмельницького, 294, м. Львів, 79037.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі  матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

30 червня 2003 року між Дочірнім підприємством „Рідна Марка” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Львів-200” укладено договір поставки № ЛВ-128 (надалі –Договір), який набрав чинності з 04.07.2003 р., про поставку товару в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках та накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, ціни на товар зазначаються у накладних.

Станом на день звернення з позовом до суду сума заборгованості відполвідача перед позивачем за отриманий товар становить 1 431,59 грн.

На час розгляду справи відповідач не представив доказів погашення боргу.

Відповідно до п. 3.3 Договору, оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом семи календарних днів з моменту передачі йому товару.

На час розгляду справи відповідач не представив доказів погашення боргу.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивачем правомірно нараховано, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 5.2 Договору: 164,16 грн. –пені, 45,77 грн. –3 % річних та 247,37 грн. –інфляційних).

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.  

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона, повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦУ України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач доказів погашення заборгованості не представив, відзив на позов не подав, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив,  явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 510, 526, 530, 548, 625  ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218 ГК України,  ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Львів-200” (вул. Б. Хмельницького, 294, м. Львів, 79037; код ЄДРПОУ 31144956) на користь Дочірнього підприємства „Рідна Марка” (вул. Електриків, 29 „А”, м. Київ, 04176; код ЄДРПОУ 32378225) –1 431 (одна тисяча чотириста тридцять одна) грн. 59 коп. –основного боргу, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 16 коп. –пені, 45 (сорок п'ять) грн. 77 коп. – 3 % річних, 247 (двісті сорок сім) грн. 37 коп. –інфляційних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.      Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                    Цікало А.І.