Рішення

від 21.09.2023 по справі 523/9346/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/9346/23

Провадження №2/523/3761/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді Малиновського О.М.

за участю секретаря Дашковської Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАПОМЕД» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

ОСОБА_1 звернувся до суді з позовною заявою про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 13.05.2020р. працює на посаді керівника Відділу державного ринкового нагляду за обігом медичних виробів Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі за текстом Відділ). До Міністерства охорони здоров`я було направлено скаргу від 16.01.2023р. за підписом директора ТОВ «ЛАПОМЕД» (далі за текстом Товариство) щодо неправомірних дій працівників Відділу, зокрема керівника Відділу ОСОБА_1 . У скарзі відповідачем було зазначено про наявність організованої співробітниками Відділу корупційну схему. Водночас до скарги відповідач не долучив жодних належних доказів на підтвердження своїх слів.

На думку позивача директором Товариства у скарзі від 16.01.2023р. були зазначені наступні відомості, які є недостовірними та мають негативний вплив на нього, а саме:

працівники ДЛС створюють штучні незаконні перешкоди щодо прийняття повідомлень від уповноважених осіб щодо свого місцезнаходження та переліку медичних виробів та не вносять відповіді відомості у Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, а саме залишають повідомлення без розгляду за незаконними причинами, що не викладені у п. 10 Наказу МОЗ №122 від 10.02.2017р.;

коли товари надходять для митного оформлення працівники ДЛС надають завідомо брехливі консультації працівникам Митної служби України та в телефонному режимі повідомляють, що якщо відомості про товар не внесені у Реєстр є такими, що не відповідають вимогам постанови «Про затвердження технічного регламенту щодо медичних виробів» від 02.10.2013р. №753;

в процесі розмов ОСОБА_1 дозволяв собі сміятися з наших слів, казати щоб ми не сперечалися, а робили усе, що служба зазначає в своїх листах з незаконними вимогами. На моє запитання нащо він консультує митників таким чином, що вони блокують митне оформлення вантажів з медичними товарами він казав, що це його єдина правильна правова оцінка, а рішення суду протирічить його думкам лише тому, що в українських судах не хочуть розбиратися в питанні.

Вважаючи, що поведінка відповідача по відношенню до нього носить свідомо-вольовий характер і є неправомірною, не відповідає нормам права, не є соціально корисною та допустимою, а навпаки є соціально шкідливою, руйнує стабільний правопорядок в державі, позивач просить:

визнати відомості недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порочать честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 , зазначених директором Товариства у скарзі від 16.01.2023р. щодо:

-організації корупційної схеми працівниками Відділу;

-працівники ДЛС створюють штучні незаконні перешкоди щодо прийняття повідомлень від уповноважених осіб щодо свого місцезнаходження та переліку медичних виробів та не вносять відповіді відомості у Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, а саме залишають повідомлення без розгляду за незаконними причинами, що не викладені у п. 10 Наказу МОЗ №122 від 10.02.2017р.;

-коли товари надходять для митного оформлення працівники ДЛС надають завідомо брехливі консультації працівникам Митної служби України та в телефонному режимі повідомляють, що якщо відомості про товар не внесені у Реєстр є такими, що не відповідають вимогам постанови «Про затвердження технічного регламенту щодо медичних виробів» від 02.10.2013р. №753;

-в процесі розмов ОСОБА_2 дозволяв собі сміятися з наших слів, казати щоб ми не сперечалися, а робили усе, що служба зазначає в своїх листах з незаконними вимогами. На моє запитання нащо він консультує митників таким чином, що вони блокують митне оформлення вантажів з медичними товарами він казав, що це його єдина правильна правова оцінка, а рішення суду протирічить його думкам лише тому, що в українських судах не хочуть розбиратися в питанні;

зобов`язати Товариство спростувати поширені відомості у скарзі від 16.01.2023р. зазначені вище, у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом направлення на адресу МОЗ України листа з інформацією про те, що Товариством поширена недостовірна інформація, є такою, що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, порочить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 .

Крім цього, посилаючись на те, що поширення відповідачем недостовірної інформації є очевидним та умисним фактом завдання шкоди, ОСОБА_1 просить стягнути з Товариства завдану моральну шкоду в розмірі 10000,00грн.

Директор Товариства направив до суду відзив на позовні вимоги в яких пред`явленні позовні вимоги не визнав у повному обсязі зазначивши, що пред`явлені позовні вимоги є безпідставними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 07.06.2023р. було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.07.2023р. було закрито підготовче провадження у справі з призначенням розгляду справи за участю сторін.

ІІІ. Позиції сторін.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Направив заяву про підтримання позовних вимог та розгляду справи за його відсутності.

Директор Товариства направив до суду заяву в якій просив розглянути справу за відсутності представника.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 з 13.05.2020р. по теперішній час працює на посаді керівника Відділу державного ринкового нагляду за обігом медичних виробів Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

До Міністерства охорони здоров`я України надійшла скарга від 16.01.2023р. від ТОВ «ЛАПОМЕД», підписана директором ОСОБА_3 , в якій останній стверджував, наступні факти:

- працівниками Відділу організовано корупційну схему;

- працівники Відділу створюють штучні незаконні перешкоди щодо прийняття повідомлень від уповноважених осіб щодо свого місцезнаходження та переліку медичних виробів та не вносять відповідні відомості у Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, а саме залишають повідомлення без розгляду за незаконними причинами, що не викладені у п. 10 Наказу МОЗ №122 від 10.02.2017р.;

- коли товари надходять для митного оформлення працівники Відділу надають завідомо брехливі консультації працівникам Митної служби України та в телефонному режимі повідомляють, що якщо відомості про товар не внесені у Реєстр є такими, що не відповідають вимогам постанови «Про затвердження технічного регламенту щодо медичних виробів» від 02.10.2013р. №753;

- в процесі розмов ОСОБА_2 дозволяв собі сміятися з наших слів, казати щоб ми не сперечалися, а робили усе, що служба зазначає в своїх листах з незаконними вимогами. На моє запитання нащо він консультує митників таким чином, що вони блокують митне оформлення вантажів з медичними товарами він казав, що це його єдина правильна правова оцінка, а рішення суду протирічить його думкам лише тому, що в українських судах не хочуть розбиратися в питанні.

Актом комісії з перевірки інформації зазначеної в скарзі ТОВ «ЛАПОМЕД» від 30.01.2023р., утвореної на підставі наказу МОЗ України від 20.01.2023р. №21, було встановлено, що відомості зазначені у скарзі на дії працівників Відділу є необґрунтовані та непідтверджені. В діях працівників Відділу відсутній склад злочину пов`язаний з корупційними діями.

Звертаючись до суду з позовними вимогами ОСОБА_1 стверджує, що відомості зазначені у скарзі Товариством не відповідають дійсності, є такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно із ч.1 ст.277ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Згідно ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Тлумачення ст.40 Конституції України свідчить, що у випадку, коли особа звертається до органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заявою, в якій міститься та/чи інша інформація, і вразі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте вході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама пособі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст.40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Аналогічне роз`яснення висловлено в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», в якому роз`яснено, що відповідно до ст.40Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

При цьому, суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевіряти таку інформацію та надавати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст.40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

У відповідність до Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 647, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я.

Відділ державного ринкового нагляду за обігом медичних виробів Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками є структурним підрозділом зазначеної вище Державної служби України.

Зі змісту скарги убачається, що директор ТОВ «ЛАПОМЕД» звертаючись до МОЗ України вказував на організацію корупційної схеми працівниками Відділу та на незадовільну організацію роботи, зокрема:

- працівниками Відділу організовано корупційну схему;

- працівники Відділу створюють штучні незаконні перешкоди щодо прийняття повідомлень від уповноважених осіб щодо свого місцезнаходження та переліку медичних виробів та не вносять відповідні відомості у Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, а саме залишають повідомлення без розгляду за незаконними причинами, що не викладені у п. 10 Наказу МОЗ №122 від 10.02.2017р.;

- коли товари надходять для митного оформлення працівники Відділу надають завідомо брехливі консультації працівникам Митної служби України та в телефонному режимі повідомляють, що якщо відомості про товар не внесені у Реєстр є такими, що не відповідають вимогам постанови «Про затвердження технічного регламенту щодо медичних виробів» від 02.10.2013р. №753.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також уразі звернення до суду органів та осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Вказаний вище текст скарги, який на думку ОСОБА_1 порушує його честь, гідність та ділову репутацію не містить інформації саме про ОСОБА_1 , оскільки в ньому йде мова про невизначене коло працівників Відділу. Тобто, поширена інформація не стосується фізичної особи ОСОБА_1 , який звернувся до суду з позовом, а, отже, не може порушувати особисті немайнові права саме позивача.

Таким чином, ОСОБА_1 не довів порушення його прав, оскільки інформація, що була розміщена у скарзі від 16.01.2023р. та зазначена вище за своїм контекстом стосується невизначеного кола працівників Відділу. При цьому та обставина, що позивач є керівником Відділу, не є підставою визначати порушення прав позивача, оскільки він звернувся до суду із цим позовом, як фізична особа, а не як керівник указаного Відділу з метою представлення його інтересів та захисту ділової репутації.

Щодо висловів, які були вказані у скарзі та стосуються безпосередньо ОСОБА_1 , а саме, - «в процесі розмов ОСОБА_2 дозволяв собі сміятися з наших слів, казати щоб ми не сперечалися, а робили усе, що служба зазначає в своїх листах з незаконними вимогами. На моє запитання нащо він консультує митників таким чином, що вони блокують митне оформлення вантажів з медичними товарами він казав, що це його єдина правильна правова оцінка, а рішення суду протирічить його думкам лише тому, що в українських судах не хочуть розбиратися в питанні».

Як було встановлено судом скарга від імені ТОВ «ЛАПОМЕД» була направлена до МОЗ України 16.01.2023р. з метою проведення перевірки, як компетентним органом, можливих фактів організації корупційної схеми працівниками, незадовільної організацію роботи Відділу та неналежної поведінки ОСОБА_1 , як державного службовця.

При цьому МОЗ України є органом, який уповноважений проводити таку перевірку щодо інформації, яка містилась у скарзі.

В зв`язку з чим суд дійшов висновку, що подання директором ТОВ «ЛАПОМЕД» скарги до МОЗ України на дії керівника Відділу Чекаліна В.В. свідчить про реалізацію Товариством конституційного права, передбаченого ст.40 Конституції України, а не є поширенням недостовірної інформації, в зв`язку з чим відсутні підстав для задоволення позову.

Крім того, позивачем не доведено, що зазначені у скарзі відомості, які стосуються саме ОСОБА_1 мотивовані цілеспрямованими діями на приниження його честі, гідності та ділової репутації.

З наведеного убачається, що відповідач реалізував своє право на звернення до компетентного органу, в якому з суб`єктивної точки зору критично оцінив певні події та дії позивача та просив вжити відповідних заходів реагування та висловив свою оцінку поведінки позивача у формі, яка не є принизливою.

Враховуючи відсутність правових підстав для висновку щодо приниження честі, гідності та ділової репутації позивача з боку відповідача за встановлених вище обставин, відсутні також і підстави для стягнення моральної шкоди в зв`язку з не встановленням обставин її заподіяння.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність пред`явленого позовну в задоволенні якого слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12,13,76,141,259,263-265,268, 279 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАПОМЕД» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 21 вересня 2023р.

Суддя