Ухвала

від 21.09.2023 по справі 2-4758/10

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/927/23 Справа № 2-4758/10 Суддя у 1-й інстанції - Ваврушак Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

УХВАЛА

21 вересня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Максюти Ж.І.

суддів Зайцевої С.А., Пищиди М.М.

за участю секретаря - Ніколиної А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2022 року у справі №2-4758/10 за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

09.02.2022 представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Алексенко В. Ю. звернувся з заявою про зупинення виконання по виконавчому провадженню у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2022 року в задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Алексенка Віталія Юрійовича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття помилкового рішення суду, просив скасувати ухвалу суду та ухвалити нове яким рішення, яким заяву задовольнити.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статті 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України та, відповідно, статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України також гарантують те, що цивільне та господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 77 ЦПК України).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Міжнародні стандарти у сфері судочинства приділяють значну увагу питанням дотримання принципу змагальності судового процесу.

Так, у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Зв`язок принципів змагальності та рівності, що, зокрема, досліджений у роботі «Конституційний принцип рівності та його особливості в адміністративному судочинстві», акцентовано також у деяких рішеннях Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне витребувати відповідні докази, а саме виконавчі провадження заведені у відношенні ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 259, 260, 84 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Витребувати у:

1) Покровського відділудержавної виконавчоїслужби умісті КривомуРозі Дніпропетровськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняміністерства юстиції(м.Одеса)(вулицяКараманиць Федора,будинок 37В, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50096) - виконавчого провадження № 24826033, яке заведене на підставі виконавчого листа №2-4758/10 від 23.07.2021 у відношенні ОСОБА_1 .

2) Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. (вулиця Воскресенська, будинок 46, прим. 54, м. Дніпро, 49000) - належним чином завірену копію виконавчого провадження № 67173073, яке заведене на підставі виконавчого листа №2-4758/10 від 23.07.2021 у відношенні ОСОБА_1 .

До 25 жовтня 2023 року витребувані докази надати Дніпровському апеляційному суду (м. Дніпро, вул. Харківська, 13) з посиланням на цивільну справу за № 22-ц/803/927/23, а у разі відсутності можливості подати докази, які вимагає суд, - повідомити про це суд із зазначенням причин.

За невиконання ухвали без поважних причин винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала не перешкоджає провадженню у справі і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: М.М.Пищида

С.А.Зайцева