Постанова

від 14.09.2023 по справі 918/292/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року Справа № 918/292/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - Мозоль Н.Р.

третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.05.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 19.06.2023 у справі №918/292/23 (суддя Політика Н.А.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Скринник Любові Миколаївни

до Рівненської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальний заклад "Рівненський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" Рівненської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.05.2023 позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Рівненської міської ради (8 скликання) від 30 березня 2023 року №3131 "Про затвердження проєкту землеустрою та передачу Комунальному закладу "Рівненський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" Рівненської міської ради в постійне користування вільної від забудови земельної ділянки на вул. В`ячеслава Чорновола (в районі Басівкутського водосховища)" з моменту його прийняття. Стягнуто з Рівненської міської ради на користь фізичної особи-підприємця Скринник Любові Миколаївни витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 684, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не враховано, що оскаржуваним рішенням не порушуються права позивача, оскільки право позивача на оренду земельної ділянки площею 943 кв.м, кадастровий номер 5610100000:01:047:0001, для будівництва та обслуговуванні кафе, яка розташована у м. Рівному на вул. Чорновола (район Басівкутського водосховища) було припинено, а договір оренди земельної ділянки від 26.05.2005 був розірваний.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги відповідач посилається на рішення Рівненської міської ради № 1270 "Про припинення права оренди земельної ділянки на вул. Чорновола (район Басівкутського водосховища) та розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.05.2005.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/292/23 у складі: головуючий суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2023 апеляційну скаргу Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.05.20233 залишено без руху та надано апелянту 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.

06.07.2023 від Рівненської міської ради надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали від 23.06.2023.

Розпорядженням керівника апарату суду №01-05/275 від 06.07.2023 у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Мельника О.В. у період з 03.07.2023 по 04.08.2023 включно, відповідно до ст. 32 ГПК України та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2023 визначено колегію суддів для розгляду справи №918/292/23 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є.

Розпорядженням керівника апарату суду №01-05/297 від 10.07.2023 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Гудак А.В. та судді-члена колегії Олексюк Г.Є. у період з 03.07.2023 по 04.08.2023 включно, відповідно до ст. 32 ГПК України та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023 визначено колегію суддів для розгляду справи №918/292/23 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Бучинська Г.Б.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №918/292/23/4492/23 від 10.07.2023 витребувано матеріали справи №918/292/23 з Господарського суду Рівненської області. 14.07.2023 матеріали справи №918/292/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.05.2023 у справі №918/292/23; розгляд апеляційної скарги призначено на "14" вересня 2023 р. об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 1.

Запропоновано позивачу у строк до 04.08.2023 надати суду відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Запропоновано третій особі у строк до 04.08.2023 надати суду письмові пояснення з приводу поданої апеляційної скарги та докази надсилання таких пояснень та доданих до них документів іншим учасникам справи.

Роз`яснено учасникам справи право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали направлено позивачу та відповідачу на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи, третій особі - поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 195).

Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 19.06.2023 у справі №918/292/23 заяву представника фізичної особи-підприємця Скринник Любові Миколаївни від 25.05.2023 року про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №918/292/23 - задоволено частково. Стягнуто з Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-а, код ЄДРПОУ 34847334) на користь фізичної особи-підприємця Скринник Любові Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп. У решті вимог витрат на правову допомогу - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції додатковим рішенням від 19.06.2023 у справі №918/292/23 Рівненська міська рада звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 19.06.2023 у справі №918/292/23 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що оскаржуване додаткове рішення було прийняте судом першої інстанції без належної перевірки фактів та доказів по даній справі, оскільки представником позивача не надано жодних доказів ні суду, ні сторонам на підтвердження зазначеної у заяві інформації, щодо понесення витрат на професійну правничу допомоги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Рівненської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 19.06.2023 у справі №918/292/23; розгляд апеляційної скарги призначено на "14" вересня 2023 р. об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 1; об`єднано до спільного розгляду апеляційну скаргу Рівненської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 19.06.2023 у справі №918/292/23 з апеляційною скаргою Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.05.2023 у справі №918/292/23.

Запропоновано позивачу у строк до 04.08.2023 надати суду відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Запропоновано третій особі у строк до 04.08.2023 надати суду письмові пояснення з приводу поданої апеляційної скарги та докази надсилання таких пояснень та доданих до них документів іншим учасникам справи.

Роз`яснено учасникам справи право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали направлено позивачу та відповідачу на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи, третій особі - поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 215).

20.07.2023 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов письмовий відзив на апеляційні скарги Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.05.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 19.06.2023 у справі №918/292/23, в якому останній вважає оскаржувані рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду законними та обґрунтованими, а тому просить залишити їх без змін, а апеляційні скарги - без задоволення (а.с. 217-223).

Третя особа не скористалась своїм процесуальним правом на подачу письмових пояснень з приводу поданих апеляційних скарг.

В судове засідання 14.09.2023 з`явилась представник відповідача, яка підтримала доводи, викладені в апеляційних скаргах та надала усні пояснення по суті спору.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційних скарг стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

26.05.2005 між Рівненською міською радою (далі - Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Скринник Любов Миколаївною (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно п. 1 якого Орендодавець, згідно з рішенням Рівненської міської ради 29 сесії четвертого скликання № 1282 від 22.03.2005 року передає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться в м. Рівне по вул. Чорновола (в районі Басівкутського озера).

В оренду передається земельна ділянка площею 943 кв.м. На земельній ділянці не знаходяться об`єкти нерухомого майна. Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування кафе. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 29 669 грн 36 коп., грошова оцінка 1 кв.м. складає - 31 грн 46 коп. згідно з довідкою Рівненського міського управління земельних ресурсів № 03-20/53 від 05.05.2005 року. Орендар зобов`язується в місячний термін після здачі об`єкта в експлуатацію замовити новий розрахунок грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням коефіцієнта функціонального використання для подальшого встановлення орендної плати за земельну ділянку і укладання додаткової угоди до договору оренди (пункти 2-7 Договору).

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 Договору).

Відповідно до п. 35 Договору його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Сторони узгодили між собою та зафіксували у п. 36 Договору, що його дія припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 37 Договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є підстави, передбачені чинним законодавством України.

У відповідності до акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 26.05.2005 року Рада передала, а Підприємець прийняв земельну ділянку на підставі договору оренди від 26.05.2005 року та зареєстрованого у реєстрі за № 2239.

Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради були видані позивачу містобудівні умови та обмеження забудови орендованої земельної ділянки №01-М/87 від 05.07.2012 року.

Наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 06.07.2021 року № 75 земельній ділянці, яка знаходиться в оренді позивача присвоєно поштову адресу: м. Рівне, вул. В`ячеслава Чорновола, 86-б.

19.11.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області для позивача зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт за № РВ 08312222844.

23.11.2012 позивач повідомив Раду про початок виконання будівельних робіт на орендованій земельній ділянці на підставі зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт № РВ 08312222844 від 19.11.2012 року.

09.03.2023 року Рівненською міською радою прийнято рішення № 3081 "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в постійне користування Комунальному закладу "Рівненський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" Рівненської міської ради вільної від забудови земельної ділянки на вул. В`ячеслава Чорновола (в районі Басівкутського водосховища)".

Відповідно до пункту 1 вказаного рішення відповідач надав дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 943 м.кв. на вул. В`ячеслава Чорновола (в районі Басівкутського водосховища) (кадастровий номер 5610100000:01:047:0001) Комунальному закладу "Рівненський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" Рівненської міської ради в постійне користування для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту (07.02). Земельну ділянку вирішено відвести за рахунок земель рекреаційного призначення комунальної власності територіальної громади міста Рівного, що згідно з цільовим призначенням призначені для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (03.08).

30.03.2023 Рівненською міською радою прийнято рішення № 3131 "Про затвердження проєкту землеустрою та передачу Комунальному закладу "Рівненський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" Рівненської міської ради в постійне користування вільної від забудови земельної ділянки на вул. В`ячеслава Чорновола (в районі Басівкутського водосховища)".

Фізична особа-підприємець Скринник Любов Миколаївна (далі - Підприємець, позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Рівненської міської ради (далі - Рада, відповідач), в якій просить (з врахуванням заяви про зміну предмету позову) визнати незаконним та скасувати рішення Рівненської міської ради (8 скликання) від 30 березня 2023 року № 3131 "Про затвердження проєкту землеустрою та передачу Комунальному закладу "Рівненський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" Рівненської міської ради в постійне користування вільної від забудови земельної ділянки на вул. В`ячеслава Чорновола (в районі Басівкутського водосховища)" з моменту його прийняття.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.05.2023 позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Рівненської міської ради (8 скликання) від 30 березня 2023 року №3131 "Про затвердження проєкту землеустрою та передачу Комунальному закладу "Рівненський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" Рівненської міської ради в постійне користування вільної від забудови земельної ділянки на вул. В`ячеслава Чорновола (в районі Басівкутського водосховища)" з моменту його прийняття.

Місцевий господарський суд вказав, що враховуючи встановлені Північно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 12.04.2022 у справі №918/917/21 обставини того, що міська рада як сторона договору оренди ні умовами договору, ні нормами чинного законодавства не була наділена правом в односторонньому порядку розривати договір оренди земельної ділянки від 26.05.2005 року, тому прийняте відповідачем рішення від 30 березня 2023 року № 3131 "Про затвердження проєкту землеустрою та передачу Комунальному закладу "Рівненський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" Рівненської міської ради в постійне користування вільної від забудови земельної ділянки на вул. В`ячеслава Чорновола (в районі Басівкутського водосховища)" порушує права позивача, оскільки спірна земельна ділянка перебуває на праві оренди у позивача, а тому Рішення Ради підлягає визнанню недійсним.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.05.2023 у справі №918/292/23 та мотивами суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 6 статті 31 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" врегульовано правовідносини щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, відповідно до якого дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та у наслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Колегією суддів встановлено, що 30.09.2021 року Рівненською міською радою було прийняте рішення за № 1270 "Про припинення права оренди земельної ділянки на вул. Чорновола (район Басівкутського водосховища) та розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.05.2005" (далі - рішення № 1270).

Відповідно до п. 1 Рішення № 1270 відповідач припинив для позивача право оренди земельної ділянки площею 943 кв.м., кадастровий номер 5610100000:01:047:0001 для будівництва та обслуговування кафе, яка розташована у м. Рівному на вул. Чорновола, (район Басівкутського водосховища) у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати. Пунктом 2 рішення № 1270 розірвано в односторонньому порядку договір. Пунктом 3 рішення № 1270 зобов`язано управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради здійснити державну реєстрацію припинення прав оренди земельної ділянки площею 943 кв.м., кадастровий номер 5610100000:01:047:0001 призначеної для будівництва та обслуговування кафе. Пунктом 4 рішення № 1270 віднесено земельну ділянку до земель запасу земель рекреаційного призначення комунальної власності.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.04.2021 у справі №918/917/21 позов задоволено. Рішення Рівненської міської ради (8 скликання) від 30 вересня 2021 року №1270 "Про припинення права оренди земельної ділянки на вул. Чорновола (район Басівкутського водосховища) та розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.05.2005" - визнано незаконним та скасовано його в повному обсязі з моменту його прийняття.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням суду першої інстанції відповідач у справі - Рівненська міська рада оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Північно-західного апеляційного суду від 12.04.22 року рішення Господарського суду Рівненської області від 27.04.2021 у справі №918/917/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП Скринник Любов Миколаївни - відмовлено.

Постанова мотивована тим, що рішення Рівненської міської ради № 1270 "Про припинення права оренди земельної ділянки на вул. Чорновола (район Басівкутського водосховища) та розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.05.2005" прийняте в односторонньому порядку без звернення до суду, що суперечить п. 36 договору оренди землі. Ураховуючи те, що міська рада як сторона спірного договору оренди ні умовами договору, ні нормами чинного законодавства не була наділена правом в односторонньому порядку розривати договір оренди земельної ділянки від 26.05.2005, то прийняте відповідачем в односторонньому порядку рішення Рівненської міської ради № 1270 "Про припинення права оренди земельної ділянки на вул. Чорновола (район Басівкутського водосховища) та розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.05.2005" не створює юридичних наслідків з розірвання договору оренди землі та, як наслідок, не порушує прав позивачки, оскільки за змістом п. 36 вказаного договору, його дія припиняється шляхом розірвання лише у випадку розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду. При цьому припинення права оренди, про що зазначено в п. 1 спірного рішення відповідача, може бути наслідком лише розірвання договору. Наведені в п. 1 та п. 2 спірні рішення відповідача були первинними по відношенню до похідного від них рішення щодо вчинення відповідної реєстраційної дії, зазначеної в п. 3 рішення Рівненської міської ради № 1270 від 30.09.2021. За таких обставин рішенням відповідача не було припинене право оренди позивачки, не було розірвано договір оренди, таке рішення не може бути підставою для вчинення реєстраційної дії, про яку зазначено в п. 3 рішення № 1270, а в разі й вчинення останньої - позивачка не буде позбавлена права на судовий захист.

Окрім того апеляційним судом встановлено, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.01.2023 року у справі № 918/965/22 за позовом фізичної особи-підприємця Скринник Любов Миколаївни до Рівненської міської ради було визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (правонаступник якого Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради) Панасюк Валерії Олексіївни про державну реєстрацію припинення речового права № 61075408 від 22.10.2021, яким було припинено право фізичної особи-підприємця Скринник Любов Миколаївни на оренду земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:047:0001.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 у справі №918/965/22 апеляційну скаргу Рівненської міської ради залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вище зазначену норму права суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правомірно взяв до уваги, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовими рішеннями, що набрали законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності установлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдицїї полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Колегія суддів також враховує правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №917/1338/18, відповідно до яких обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, колегією суддів встановлено, що на момент прийняття органом місцевого самоврядування оскаржуваного рішення, не було припинено право оренди Підприємця земельною ділянкою площею 943 кв.м., кадастровий номер 5610100000:01:047:0001 для будівництва та обслуговування кафе, яка розташована у м. Рівне на вул. Чорновола (район Басівкутського водосховища) та не було розірвано договір оренди вказаної земельної ділянки, що було встановлено постановами Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 року у справі № 918/917/21 та від 20.04.2023 у справі №918/965/22.

Як вбачається з матеріалів справи 09.03.2023 року Рівненською міською радою прийнято рішення № 3081 "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в постійне користування Комунальному закладу "Рівненський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" Рівненської міської ради вільної від забудови земельної ділянки на вул. В`ячеслава Чорновола (в районі Басівкутського водосховища)".

Вказаним рішенням Рада надала дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 943 м.кв. на вул. В`ячеслава Чорновола (в районі Басівкутського водосховища) (кадастровий номер 5610100000:01:047:0001).

В подальшому, 30.03.2023 Рівненською міською радою прийнято рішення № 3131 "Про затвердження проєкту землеустрою та передачу Комунальному закладу "Рівненський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" Рівненської міської ради в постійне користування вільної від забудови земельної ділянки на вул. В`ячеслава Чорновола (в районі Басівкутського водосховища)".

Згідно з частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є, зокрема, територіальні громади.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення, у зв`язку з прийняттям відповідного акта, прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відтак, для правильного вирішення питання про наявність або відсутність підстав для визнання рішення міської ради недійсним, суду необхідно з`ясувати чи порушуються права позивача у зв`язку з прийняттям такого рішення.

Колегією суддів враховується, що оскільки господарським судом у справі №918/917/21 було встановлено, що Договір оренди від 26.05.2005 є чинним, а рішення Міської ради від 30.09.2021 №1270 «Про припинення права оренди земельної ділянки на вул.Чорновола (район Басівкутського водосховища) та розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.05.2005» таким, що не породжує юридичних наслідків з розірвання договору оренди землі, то виходячи зі змісту положень ч.4 ст.75 ГПК України, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що на момент прийняття Радою оскаржуваного рішення, позивач була орендарем спірної земельної ділянки.

Згідно ст. 12 Земельного кодекс України до повноважень, зокрема, міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Однак, такі земельні ділянки мають бути вільними і не обтяженими правами на них інших осіб. В іншому разі такі дії кваліфікуються як втручання держави в право особи на мирне володіння майном.

У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Колегією суддів звертається увага на доводи апеляційної скарги, а також пояснення представника відповідача, які зводяться до того, що дії Ради є правомірними лише з тих підстав, що відсутнє рішення суду про визнання недійсним рішення Рівненської міської ради за № 1270 від 30.09.2021 року "Про припинення права оренди земельної ділянки на вул. Чорновола (район Басівкутського водосховища) та розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.05.2005" (далі - рішення № 1270). Інших обґрунтувань в доведення законності прийнятого рішення відповідачем не надано.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку, що прийняте радою оскаржуване рішення порушує права позивача як діючого орендаря земельної ділянки, а тому ці права підлягають судовому захисту шляхом задоволення позову.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 19.06.2023 у справі №918/292/23 колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Водночас у частині 5 наведеної правової норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених витрат в сумі 20 000 грн 00 коп. представник позивача надав Договір про надання правової допомоги від 15 березня 2023 року №15/03/23, укладений між фізичною особою-підприємцем Скринник Любов`ю Миколаївною (далі - Клієнт) та адвокатом Тарновецьким Ярославом Мирославовичем (далі - Адвокат) та Акт про надання правової допомоги від 23 травня 2023 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги від 15 березня 2023 року №15/03/23 за цим Договором Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу на умовах і в порядку, визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити Адвокату надану правову допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору про надання правової допомоги від 15 березня 2023 року №15/03/23 Адвокат надає Клієнту наступну правову допомогу:

1.2.1. підготовка та подання до господарського суду Рівненської області позовної заяви до Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Рівненською міською радою (8 скликання) від 09.03.2023 за № 3081 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування Комунальному закладу "Рівненський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" Рівненської міської ради вільної від забудови земельної ділянки на вул. В`ячеслава Чорновола (в районі Басівкутського водосховища) з моменту його прийняття.

1.2.2. участь в судових засіданнях господарського суду Рівненської області при розгляді останнім господарської справи за позовом Клієнта до Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Рівненською міською радою (8 скликання) від 09.03.2023 за № 3081 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування Комунальному закладу "Рівненський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" Рівненської міської ради вільної від забудови земельної ділянки на вул. В`ячеслава Чорновола (в районі Басівкутського водосховища) з моменту його прийняття.

1.2.3. підготовка та подання до Господарського суду Рівненської області інших процесуальних документів.

1.2.4. підготовка та подання до Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу на рішення господарського суду Рівненської області (за необхідності).

1.2.5. участь в судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду при розгляді останнім апеляційної скарги на рішення господарського суду Рівненської області (за необхідності).

Відповідно до пункту 2.8. Договору про надання правової допомоги від 15 березня 2023 року № 15/03/23 надання правової допомоги фіксується фактом безпосереднього її надання, однак на вимогу будь-якої Сторони на підтвердження надання правової допомоги вони можуть скласти акт про надання правової допомоги. У цьому випадку Адвокат складає і надає два примірника такого акту Клієнту. Клієнт повинен протягом 3 (трьох) календарних днів в з моменту отримання акту про надання правової допомоги його погодити (підписати) і один примірник погодженого акту повернути Адвокату або надати свої обґрунтовані письмові заперечення проти акту (у цьому випадку Сторони будуть намагатися їх врегулювати шляхом переговорів). Погоджений Сторонами акт про надання правової допомоги є підтвердженням належного надання Адвокатом правової допомоги Клієнту та виконання Адвокатом інших умов Договору, а також визначення розміру плати за надання правової допомоги.

Плата за надання правової допомоги складається з гонорару та з фактичних витрат, необхідних для виконання Договору (пункт 3.1. Договору про надання правової допомоги від 15 березня 2023 року № 15/03/23).

В пункті 3.2. Договору про надання правової допомоги від 15 березня 2023 року № 15/03/23 сторони погодили, що розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої п. 1.2.1-1.2.3. Договору становить 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

Відповідно до пункту 3.4. Договору про надання правової допомоги від 15 березня 2023 року № 15/03/23 Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту ухвалення судом рішення у справі.

Договір набирає юридичної сили з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (у випадку їх наявності) і діє до його належного виконання. Моментом підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (у випадку їх наявності) цього Договору є дата, зазначена в преамбулі до цього Договору.

Судом встановлено, що Договір про надання правової допомоги від 15 березня 2023 року № 15/03/23 підписаний його сторонами, підпис Адвоката скріплений печаткою.

Правову допомогу за вказаним договором надавав Клієнту адвокат Тарновецький Ярослав Мирославович.

Доказом того, що Тарновецький Ярослав Мирославович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 13 червня 2002 року № 167.

Також до матеріалів справи долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВК № 1078515 від 07 квітня 2023 року адвоката Тарновецького Ярослава Мирославовича, виданий Адвокатським об`єднанням "Тарновецький та партнери" на підставі договору про надання правової допомоги від 15 березня 2023 року № 15/03/23.

23.05.2023 між фізичною особою-підприємцем Скринник Любов`ю Миколаївною (далі - Клієнт) та адвокатом Тарновецьким Ярославом Мирославовичем (далі - Адвокат) підписано Акт про надання правової допомоги згідно Договору про надання правової допомоги від 15 березня 2023 року № 15/03/23, згідно з яким Адвокатом надано правову допомогу Клієнту такого характеру:

- Підготовка та подання до Господарського суду Рівненської області позовної заяви до Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасувати рішення Рівненської міської ради (8 скликання) від 09.03.2023 за № 3081 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування Комунальному закладу "Рівненський міський центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" Рівненської міської ради вільної від забудови земельної ділянки на вул. В`ячеслава Чорновола (в районі Басівкутського водосховища) - кількість витраченого часу 7 год., сума 10 000 грн 00 коп.;

- Підготовка та подання до Господарського суду Рівненської області інших процесуальних документів у справі № 918/292/23 - кількість витраченого часу 3 год., сума 5 000 грн 00 коп.;

- Представлення інтересів Клієнта у Господарському суді Рівненської області під час розгляду справи № 918/292/23 - кількість витраченого часу 3 год., сума 5 000 грн 00 коп.

В Акті про надання правової допомоги від 23.05.2023 зазначено, що загальний розмір гонорару складає 20 000 (Двадцять тисяч) гривень 00 копійок, які Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокату на протязі 30 календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Рівненської області 22.05.2023 у справі № 918/292/23.

Суд першої інстанції, враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, дійшов висновку про те, що справедливими, розумними та співмірними є витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн 00 коп.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та звертає увагу, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Апеляційний господарський суд при визначенні суми, належної до відшкодування іншою стороною, виходить із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважує у справі № 922/1964/21, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дану позицію підтримав Верховний Суд у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019 року.

Таким чином з урахуванням конкретних обставин справи, обсягу матеріалів, предмету спору, з огляду на критерії реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правову допомогу як такого, що є неспівмірним з обсягом наданих послуг та необґрунтованим з точки зору його необхідності.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційних скаргах, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подані апеляційні скарги, не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд апеляційних скарг покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Рівненської міської ради на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.05.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 19.06.2023 у справі №918/292/23 залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу №918/292/23 повернути доГосподарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "21" вересня 2023 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Бучинська Г.Б.