Рішення

від 13.09.2023 по справі 906/259/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/259/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Решетник А.П., витяг з ЄДР;

Мудрик С.В., довіреність №208 від 02.01.2023;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку"

Житомирської обласної ради

до Чепюк Юлії Сергіївни

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо

предмета спору, на стороні позивача Житомирського комунального

комерціалізованого підприємства ''М`ясомолторг" Житомирської обласної ради

про стягнення 28797,63 грн

Процесуальні дії по справі.

Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Петрової Юлії Сергіївни про стягнення 28797,63 грн заборгованості з орендної плати за період з грудня 2020 року по грудень 2021 року відповідно до договору оренди нерухомого майна від 09.01.2019 №1965.

Ухвалою від 20.02.2023 суд звернувся до Органу реєстрації Станишівської сільської територіальної громади Житомирського району щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи Петрової Юлії Сергіївни , яку позивач визначив відповідачем у даній справі.

09.03.2023 на виконання вимог вказаної ухвали суду від Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області надійшов лист від 27.02.2023 №521, у якому повідомлено що згідно реєстру територіальної громади гр. Чепюк (попереднє прізвище - Петрова) Юлія Сергіївна , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.42-43).

Ухвалою суду від 13.03.2023 позовну заяву КП "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків шляхом надання письмової заяви із зазначенням вірних ПІБ та місцезнаходження відповідача, надання належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

20.03.2023 на виконання вимог вказаної ухвали суду позивач подав заяву про усунення недоліків від 20.03.2023, до якої приєднано докази надіслання позовної заяви з додатками на адресу відповідача згідно з реєстру територіальної громади (а.с.47-49).

Ухвалою господарського суду від 21.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; cудове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.04.2023.

18.04.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 14.04.2023, згідно з яким останній не погодився з позовними вимогами з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, а також розглядати справу за його відсутності у зв`язку із несенням служби в Силах територіальної оборони Збройних Сил України. До відзиву відповідачем долучено, зокрема, свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 27.03.2020, відповідно якого після державної реєстрації розірвання шлюбу відповідачу присвоюється прізвище Чепюк (а.с.53-67).

Ухвалою суду від 19.04.2023 постановлено вважати відповідачем у справі №906/259/23 Чепюк Юлію Сергіївну , перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 22.05.2023; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Житомирське комунальне комерціалізоване підприємство ''М`ясомолторг" Житомирської обласної ради.

03.05.2023 на поштову адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 27.04.2023, згідно з якою останній не погодився з доводами відповідача, вважає їх необґрунтованими, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.79-89, 106-110).

05.05.2023 до суду від відповідача надійшла заява від 03.05.2023 про поновлення процесуального строку для подання відзиву (а.с.90-93), а також заява від 03.05.2023 про долучення доказів до матеріалів справи та здійснення розгляду справи за відсутності відповідача у зв`язку з неможливістю останнього особисто прибути у судові засідання через перебування на військовій службі (а.с.95-99).

Ухвалою суду від 22.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17.07.2023.

23.06.2023 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову та відзиву (а.с.111-115, 126-129).

Враховуючи те, що суддя Прядко О.В. з 14.07.2023 по 17.07.2023 перебувала у відпустці, судове засідання 17.07.2023 не проводилось.

Ухвалою суду від 18.07.2023 підготовче засідання призначено на 04.08.2023.

Ухвалою суду від 04.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/259/23 до судового розгляду по суті на 13.09.2023.

Відповідач та (або) його представник і представник третьої особи у засідання не з`явилися.

04.08.2023 до суду від представника третьої особи надійшла заява про проведення подальших судових засідань у справі без його участі (а.с.125).

08.08.2023 на поштову адресу (04.08.2023 електронним зв`язком) до суду від відповідача надійшли пояснення від 03.08.2023, у яких останній просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та розглянути справу за його відсутності у зв`язку з перебуванням на військовій службі (а.с.118-120, 130-140).

У засіданні 13.09.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги за предметом та підставами позову, просив задовольнити їх у повному обсязі.

13.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна від 09.01.2019 №1965 в частині внесення орендної плати за користування нежитловими приміщеннями за період з грудня 2020 року по грудень 2021 року, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 28797,63 грн (а.с.1-3).

Відповідач з позовними вимогами не погодився, вважає їх необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві на позовну заяву від 14.04.2023 відповідач зазначив, що з початком дії карантину, зокрема через обмеження, які були введенні, у зв`язку з неможливістю здійснення підприємницької діяльності та, відповідно, виконання зобов`язань за договором оренди, звернувся до позивача з проханням звільнити від обов`язку сплачувати орендну плату на строк дії карантину за орендовані приміщення, однак відповіді так і не отримав. У липні 2021 року було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Петрової Ю.С. У зв`язку з цим та зі скрутним матеріальним становищем відповідач не мав змоги в подальшому виконувати умови договору оренди, сплачувати орендну плату, а тому вирішив достроково (фактично за пів року до закінчення) припинити дію договору, про що заздалегідь, відповідно до умов п.8.2 договору, повідомив як орендодавця, так і балансоутримувача, тобто повідомив їх про намір припинити дію договору оренду та з`явитися для підписання акта приймання-передачі нежитлових приміщень, але представник позивача не з`являвся. Відповідач повідомив, що 31.08.2021 між ним та балансоутримувачем було складено і підписано акт приймання - передачі орендованого майна, а 04.09.2021 такий акт було направлено на адресу позивача і отримано ним 14.09.2021; балансоутримувач останній раз проводив нарахування по утриманню орендованого приміщення у серпні 2021 року (а.с.53-58).

За змістом відповіді на відзив від 27.04.2023, позивач з доводами відповідача не погодився, зазначив, що заборгованість останнього виникла за період з 24.12.2020 по 23.12.2021; жодних актів приймання-передачі на поштову адресу не отримував, тому нарахування за оренду здійснювалося до закінчення строку дії договору; акт приймання-передачі, поданий відповідачем з відзивом, не містить підпису орендодавця, а підписаний лише орендарем та балансоутримувачем; докази отримання акта приймання-передачі орендодавцем відсутні. Окрім того, позивач наголосив, що підстави для звільнення відповідача від орендної плати під час дії карантину відсутні, відповідач орендував майно, яке належить до комунальної власності, і не входив до переліку орендарів, яких рішенням органу місцевого самоврядування було звільнено від орендної плати на період гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (а.с.79-80).

Третя особа у своїх поясненнях щодо позову та відзиву від 31.05.2023 повідомила, що між нею як балансоутримувачем та відповідачем як орендарем було укладено договір №18/04/19 від 18.04.2019 про надання послуг з утримання орендованого нерухомого майна та відшкодування наданих комунальних послуг, розрахунки за договором від імені відповідача здійснював ОСОБА_5 , з вересня 2021 року нарахування за договором не здійснювались, всі майнові зобов`язання перед балансоутримувачем з боку відповідача виконано. При цьому зазначено, що будь-які письмові звернення (повідомлення) орендаря в липні 2021 року щодо наміру припинення дії договору оренди нерухомого майна та підписання акта приймання-передачі у балансоутримувача відсутні. ОСОБА_5 в усній формі звертався до третьої особи про припинення оренди приміщень та передачу їх балансоутримувачу, для чого 31.08.2021 надав на підпис три примірники акта приймання-передачі від 31.08.2021, вже підписані відповідачем і не підписані зі сторони орендодавця, попередньо здавши приміщення; сам орендар на території підприємства з червня 2021 року не з`являвся. Балансоутримувач в усній формі попередив орендодавця про намір Петрової (Чепюк) Ю.С. та ОСОБА_5 припинити оренду. Третя особа наголосила, що письмова заява від орендаря про дострокове розірвання договору оренди не надходила, третій примірник акта з підписами усіх сторін до підприємства так і не повертався, тому вважає, що орендар проігнорував законне дострокове припинення договору оренди, яке полягало у підписанні акта приймання-передачі всіма сторонами (а.с.111-113).

Відповідач у своїх поясненнях від 03.08.2023 відмітив, що тричі звертався до позивача: перший раз під час дії карантину про звільнення від нарахування орендної плати, другий раз у липні 2021 з повідомленням про намір припинити дію договору оренди та з`явитися для підписання акта приймання-передачі нежитлових приміщень, а третій раз 04.09.2021, направляючи позивачу акт приймання-передачі від 31.08.2021, однак жодного документа дозвільного характеру або рішення позивача про відмову у його видачі не отримував. Відтак відповідач вважає, що до спірних правовідносин має бути застосовано принцип «мовчазної згоди», тому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.130-134).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2019 між КП «Агенція з питань регіонального розвитку» Житомирської обласної ради (орендодавець, позивач) та ФОП Петровою (Чепюк) Юлією Сергіївною (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №1965 (далі - договір) (а.с.8-9), згідно з п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежилі приміщення на першому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Сингаївського, 3, що знаходяться на балансі Житомирського комунального комерціалізованого підприємства «М`ясомолторг» Житомирської обласної ради (балансоутримувач, третя особа), вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 109067,00 грн, без ПДВ, загальною площею 34,85 кв.м. Майно передано в оренду з метою розміщення офісного приміщення.

Вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акта приймання-передачі вказаного приміщення (п.2.1 договору). Приміщення вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.2.3 договору).

У розділі 3 договору сторони погодили умови щодо орендної плати, зокрема:

3.1. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

3.2. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради, і становить, без ПДВ, за базовий місяць оренди - жовтень 2018 р., 48,00 грн за 1 кв.м. (за домовленістю сторін). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди січень 2019 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад, грудень 2018, січень 2019.

3.3. Орендна плата за кожний наступний місяць визначаться шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та перераховується орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця.

3.6. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання-передачі.

3.8. У день підписання договору орендар перераховує авансовий платіж у розмірі ста відсотків орендної плати за перший місяць оренди на рахунок орендодавця, який буде частково врахований за останній місяць оренди. У разі невиконання чи неналежного виконання орендарем своїх обов`язків, першочергове стягнення штрафних санкцій, передбачених цим договором або чинним законодавством України, здійснюється за рахунок вищезазначеного платежу.

Згідно з пп.6.8, 6.19 договору, орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку орендодавця).

Даний договір діє з 09.01.2019 по 08.12.2021 включно (п.8.1 договору). Зміна умов або розірвання даного договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом місяця з дня отримання пропозицій (п.8.2 договору).

Одностороння відмова від договору оренди не допускається, крім випадків передбачених чинним законодавством та цим договором (п.8.6 договору). Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендодавцем; смерті фізичної особи-орендаря (п.8.7 договору).

Відповідно до Розрахунку плати за оренду приміщень, орендованих ФОП Петрова Ю.С. (за домовленістю сторін), вартість орендної плати за базовий місяць оренди - жовтень 2018 року погоджено у розмірі 109067,00 грн без ПДВ (а.с.10).

Згідно з актом приймання - передачі від 09.01.2019, балансоутримувач передає, а орендар приймає відповідно до договору оренди нерухомого майна від 09.01.2019 №1965 нежилі приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлі (літ.А) за адресою: м. Житомир, вул. Сингаївського, 3, загальною площею 34,85 кв.м., вартість яких визначена експертною грошовою оцінкою і становить 109067,00 грн, без ПДВ, станом на 30.09.2018. Стан орендованого майна задовільний. Акт підписано балансоутримувачем, орендарем та орендодавцем (а.с.11).

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату за користування орендованими приміщеннями за грудень 2020 року - грудень 2021 року на загальну суму 28797,63 грн, а саме: №4766 від 24.12.2021 на суму 2250,00 грн з ПДВ; №48 від 29.01.2021 на суму 2261,47 грн з ПДВ: №519 від 24.02.2021 на суму 2299,75 грн з ПДВ; №966 від 25.03.2021 на суму 2316,02 грн з ПДВ; №1431 від 26.04.2021 на суму 2371,30 грн з ПДВ: №1915 від 25.05.2021 на суму 2364,97 грн з ПДВ; № 2374 від 25.06.2021 на суму 2409,70 грн з ПДВ; №2842 від 26.07.2021 на суму 2388,34 грн з ПДВ; №3288 від 25.08.2021 на суму 2388,71 грн з ПДВ; №3742 від 24.09.2021 на суму 2381,54 грн з ПДВ; №4170 від 25.10.2021 на суму 2433,94 грн з ПДВ: №4589 від 25.07.2021 на суму 2453,52 грн з ПДВ: №4995 від 23.12.2021 на суму 652,03 грн з ПДВ (а.с.12-24).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 14.05.2020 було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Петрової Юлії Сергіївни за її рішенням (а.с.39-40).

Відповідачем до матеріалів справи надано копію акта приймання-передачі від 31.08.2021 (додаток №3 до договору), за яким балансоутримувач приймає, а орендар передає відповідно до договору оренди нерухомого майна від 09.01.2019 №1965 нежилі приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлі (літ.А) (інв.№8,9,10) за адресою: м. Житомир, вул. Сингаївського, 3, загальною площею 34,85 кв.м. (корисною площею 30,7 м.кв.), вартість яких визначена експертною грошовою оцінкою і становить 109067,00 грн, без ПДВ, станом на 30.09.2018. Стан орендованого майна задовільний (а.с.61).

Суд встановив, що даний акт від 31.08.2021 підписано балансоутримувачем та орендарем, при цьому підпис зі сторони орендодавця відсутній.

Відповідач повідомив, що акт приймання-передачі від 31.08.2021 було направлено на адресу орендодавця (позивача) 04.09.2021, про що свідчить опис вкладення у цінний лист і поштова квитанція (а.с.60, 63), та отримано позивачем 14.09.2021.

Позивач заперечив факт надходження даного акта і зазначив, що нарахування відповідачу орендної плати здійснювалося до закінчення строку дії договору.

З матеріалів справи слідує, що 03.10.2022 позивач направляв відповідачу претензію від 03.10.2022 №0077 щодо невиконання умов договору з вимогою підписати акт звірки взаєморозрахунків та погасити заборгованість у розмірі 28797,63 грн (а.с.26-30).

Дану претензію отримано відповідачем 06.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.30), однак залишено без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення вказаної суми заборгованості в судовому порядку.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання, за ст.174 ГК України, є господарський договір.

Положеннями ст.ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нерухомого майна від 09.01.2019 №1965.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується факт прийняття відповідачем у користування нерухомого майна комунальної власності за договором оренди від 09.01.2019 №1965.

Відповідно до ч.1-2, ч.5 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.1, 4 ст. 286 ГК України).

Частиною 3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній на момент укладення договору) визначено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Як зазначалось вище, умови щодо орендної плати погоджено сторонами у розділі 3 договору, зокрема у п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.6.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за договором виникла за період з 24.12.2020 по 23.12.2021 та становить 28797,63 грн (а.с.81).

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву, заперечив наявність вказаної заборгованості, посилаючись на повернення ним майна з оренди та припинення договору.

Суд відхиляє доводи відповідача в цій частині як необґрунтовані, виходячи з того, що акт приймання-передачі від 31.08.2021 всупереч умовам п.2.3 договору не підписано орендодавцем, який є стороною цього договору, факт його отримання останнім заперечується, доказів протилежного матеріали справи не містять. Поряд із цим суд враховує, що договором не передбачено випадків, які свідчили б про зобов`язання орендодавця (позивача) підписувати акт про повернення майна до закінчення строку дії договору.

Відповідно до п.8.2 договору, на який посилається відповідач, зміна умов або розірвання даного договору можуть мати місце з а п о г о д ж е н н я м с т о р і н. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом місяця з дня отримання пропозицій.

Представник позивача під час надання усних пояснень по суті спору вказав, що повідомлень про дострокове розірвання договору від відповідача не надходило, останній для підписання акта приймання-передачі до позивача не з`являвся, а балансоутримувачем акт підписано з огляду на те, що у відповідача відсутній перед ним борг.

Відповідно до п.8.7 договору, повернення майна балансоутримувачу не є підставою припинення даного договору.

Щодо принципу «мовчазної згоди», який, на думку відповідача, має бути застосовано до спірних правовідносин, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено;

дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру;

дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру;

документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Таким чином, з урахуванням характеру договірних правовідносин між сторонами, у даному випадку не є можливим застосуванням принципу «мовчазної згоди», оскільки такий може застосовуватись при отриманні від органів державної влади дозволів на здійснення господарської діяльності. Посилання відповідача на позицію, викладену у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №560/602/19 від 22.07.2021 та у справі №826/5252/17 від 04.06.2019, не є релевантним до спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.631 ГПК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст.763 ГПК України).

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що договір оренди було припинено 08.12.2021 у зв`язку із закінченням строку, на який він укладався, при цьому саме по собі закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання, яке не було виконано належним чином. У зв`язку з цим суд відхиляє посилання відповідача на неправомірність нарахування позивачем заборгованості за спірний період як безпідставні та необґрунтовані.

Окрім того, в матеріалах справи міститься копія листа відповідача за вих.№07 від 23.03.2020, адресованого голові Житомирської обласної ради (копія директору КП «Агенція з питань регіонального розвитку» Житомирської обласної ради), з проханням звільнити від обов`язку сплачувати орендну плату на строк дії карантину за офісні приміщення на першому поверсі в будівлі за адресою: м. Житомир, вул. П. Сингаївського, 3, що знаходяться на балансі Житомирського комунального комерціалізованого підприємства «М`ясомолторг» Житомирської обласної ради, в адмінприміщенні літери «А», інвентаризаційний номер №5, корисною площею 17,4 кв.м., а також інвентаризаційний номер №6, інвентаризаційний номер №7 корисною площею 12,3 кв.м. з 23.03.2020 (а.с.62).

Згідно з приписами ч.ч.4, 6 ст.762 ЦК України, наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 р. № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 №553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 ГК України, частин четвертої та шостої статті 762 ЦК України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу, у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19" від 16.06.2020 №692-IX, який набрав чинності 16.07.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді".

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили, тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ст.762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду, зокрема у справах №914/1248/18, №914/2264/17, №910/13158/20, №922/1010/21 та №911/3067/20.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин, а відтак і наявності підстав для звільнення від орендної плати за спірний період на підставі ч.6 ст.762 ЦК України.

Водночас, постановою Кабінетів Міністрів України «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» №611 від 15.07.2020 врегульовано деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном.

Так, відповідно до п.1 постанови КМУ №611 від 15.07.2020, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

Відповідно до п.2 постанови КМУ №611 від 15.07.2020, орендодавців державного майна зобов`язано забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину.

У Додатку 2 до постанови КМУ №611 від 15.07.2020 наведено Перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків, серед яких у т.ч., орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень (зокрема в аеропортах); вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).

З огляду на викладене, звільняються від орендної плати орендарі, які використовували нерухоме державне майно, натомість відповідач орендував нежитлові приміщення, що належать до комунальної власності.

При цьому рішеннями Житомирської обласної ради від 24.12.2020 №45 «Про орендну плату» та від 27.05.2021 №132 «Про орендну плату», відповідно до статей 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 762 ЦК України, постанови КМУ від 11.03.2020 №211, зі змінами, у зв`язку із встановленням карантину та запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів, враховуючи рекомендації постійних комісій обласної ради з питань бюджету та фінансів, з питань комунальної власності та майнових відносин, було вирішено встановити орендарям плату за оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад області згідно з додатком. Комунальному підприємству "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради провести відповідний перерахунок орендної плати та здійснювати контроль за використанням об`єктів оренди (а.с.85, 82).

Однак, згідно додатків до вказаних рішень обласної ради, відповідач не входив до переліку орендарів, яких було звільнено від орендної плати (а.с.85 на звороті - 87; 82 на звороті - 84).

Враховуючи викладені обставини та перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що такий є законним і обґрунтованим, позивачем правильно обраховано щомісячну орендну плату, виходячи із розміру ставки за базовий місяць з урахуванням коригування на індекс інфляції за наступні місяці, до закінчення строку дії договору.

Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями ст.ст.76, 77, 86 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надав доказів погашення наявної заборгованості.

Враховуючи вищевикладені обставини, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 28797,63 грн заборгованості з орендної плати за договором від 09.01.2019 №1965 є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2684,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Чепюк Юлії Сергіївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (майдан ім.С.П.Корольова, буд.12, м.Житомир, Житомирська обл., 10014, код ЄДРПОУ: 32744337) 28797,63 грн основного боргу та 2684,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.09.23

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - позивачу (рек.) + agencia@meta.ua;

3,4 - відповідачу (рек. за 2 адресами) ( АДРЕСА_2 ),

( АДРЕСА_3 );

+ ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3;

5 - третій особі (рек.) - Житомирське комунальне комерціалізоване підприємство ''М`ясомолторг" Житомирської обласної ради (10025, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Павла Сингаївського, буд.3, код ЄДРПОУ 01553557).