Рішення

від 18.09.2023 по справі 918/700/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/700/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаком-2000"

про стягнення в сумі 10 151 грн. 72 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Тарасюта Наталія Володимирівна (поза межами приміщення суду);

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

14 липня 2023 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаком-2000" (далі - відповідач) про стягнення в сумі 10 151 грн. 72 коп.

В обґрунтування позовної заяви Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого дії відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компаком-2000" зобов`язань за договорами поставки № 53-122-01-22-12745 від 21 грудня 2022 року, що у свою чергу призвело до нарахування штрафних санкцій в сумі 10 151 грн. 72 коп. (з яких 7 127 грн. 80 коп. пені та 3 023 грн. 92 коп. штрафу), які позивач просить стягнути з відповідача.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 525, 526, 610, 612, 629, 663, 712 ЦК України, ст.ст. 42, 176, 232 ГПК України.

В судовому засіданні 18 вересня 2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та у розмірі зазначеному в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 18 вересня 2023 року не з`явився, не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.

Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси

Відповідно до наявних у матеріалах справи поштових повідомлень, вбачається, що останні повернуті до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компаком-2000" вважається повідомленим про розгляд справи № 918/700/23 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даного спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.

Заяви та клопотання у справі.

04 серпня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

Судом встановлено, що вказана заява відповідає вимогам ст. 170 ГПК України.

Відповідно до частини 1, 2, 5, 6 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд зазначає, що заява подана в передбачений ГПК України строк, тому, суд приймає подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/700/23 за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаком-2000" про стягнення в сумі 10 151 грн. 72 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07 серпня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07 серпня 2023 року відкладено розгляд справи 918/700/23 по суті на 04 вересня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 вересня 2023 року відкладено розгляд справи 918/700/23 по суті на 18 вересня 2023 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компаком-2000" (далі - постачальник) укладено договір поставки № 53-122-01-22-12745 від 21 грудня 2022року на поставку персонального комп`ютера на суму 43 198 грн. 80 коп. з пдв (далі - договір).

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що продукція поставляється в 2023 році в строк по 20 січня 2023 року. Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом".

Строк дії договору поставки - по 30 червня 2023 року (п. 12.1 Договору).

Поставку товару за договором не здійснено.

Пунктом 9.1 договору визначено, що у випадку порушення строків поставки "Постачальник" зобов`язаний сплатити "Замовнику" пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставлено) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, "Постачальник" додатково сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 роки (п. 9.2. Договору).

Пунктом 9.4 Договору поставки передбачено, якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України. Претензійний порядок досудового вирішення спорів є обов`язковим.

23 січня 2023 року від постачальника надійшов лист № б/н, в якому пропонувалося замінити персональний комп`ютер, який підлягав поставці за договором на аналог, посилаючись на, те, що комп`ютер з відповідними характеристиками згідно з Додатком 1 та Додатком 2 до договору знятий з виробництва та відсутній у офіційних постачальників.

24 січня 2023 року позивачем на адресу відповідача направлений лист № 1471/041, в якому повідомлено про порушення строків поставки продукції та попереджено про відповідальність за таке порушення.

Листом від 01 лютого 2023 року № 2087/041 замовник повідомив постачальнику про необхідність надання підтверджуючих документів від виробника (дистриб`ютора) щодо неможливості поставки комп`ютера, визначеного договором, а також зверталася увага на невідповідність окремих технічних характеристик запропонованого аналога умовам технічної специфікації (додаток 2 до договору), які потребують уточнення.

У відповідь на вказаний лист, відповідач листом № 1 від 06 лютого 2023 уточнив свою пропозицію про заміну комп`ютера та його технічні характеристики.

Позивач 06 березня 2023 року листом № 4245/041 повідомив постачальнику про невідповідність технічних характеристик аналога вимогам специфікації до договору. Листами № 5348/041 від 22 березня 2023 року та № 7357/041 від 18 квітня 2023 року постачальнику повторно повідомлялося про виявлені невідповідності та про відсутність підтверджуючих документів, щодо штрафних санкцій за порушення строків поставки.

Враховуючи ситуацію, що склалася та з метою досудового врегулювання спору щодо сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, позивач надіслав відповідачу претензію № 2844/001-юр від 13 лютого 2023 року про сплату пені.

Відповідь на вказану претензію на адресу позивача не надходила.

Таким чином, на порушення умов Договору Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та не поставив продукцію у визначені строки.

У зв`язку з порушенням умов договору позивач здійснив нарахування штрафних санкцій, а саме позивачем нараховано відповідачу 7 862 грн. 18 коп. пені та 3 023 грн. 92 коп. штрафу (з врахуванням заяви про збільшення).

Таким чином, на переконання позивача, в порушення умов договорів відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та не поставив продукцію у визначені строки.

Враховуючи викладені обставини та прострочення поставки товару за договорами, позивач просить стягнути з відповідача пеню та штраф за порушення строків поставки товару в сумі 10 886 грн. 10 коп.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Джерела права й акти їх застосування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом взято до уваги, що згідно частини 2 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 53-122-01-21-12745 від 21 грудня вересня 2022 року.

В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію договору поставки № 53-122-01-22-12745 від 21 грудня 2022 року; копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаком-2000" від 23 січня 2023 року; копію листа Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" № 1471/041 від 24 січня 2023 року; копію листа Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" № 2087/041 від 01 лютого 2023 року; копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаком-2000" № 1 від 06 лютого 2023 року; копію листа Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" № 4245/041 від 06 березня 2023 року; копію листа Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" № 5348/041 від 22 березня 2023 року; копію листа Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" № 7357/041 від 18 квітня 2023 року; копію претензії № 2844/001-юр від 13 лютого 2023 року.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин з поставки товару; факт виникнення зобов`язання відповідача по поставці товару; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по поставці товару.

Враховуючи прострочення поставки товару за договором, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 9.1 договору пеню та штраф на загальну суму 10 886 грн. 10 коп. (з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) (з яких 7 862 грн. 18 коп. пені та 3 023 грн. 92 штрафу).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що позивачем вірно нараховано суму пені та штрафу.

Отже, зважаючи на викладене, до стягнення з відповідача підлягають наступні штрафні санкції, а саме 7 862 грн. 18 коп. пені та 3 023 грн. 92 штрафу по договору № 53-122-01-22-12745 від 21 грудня 2022 року.

На думку суду, встановлені обставини щодо прострочення відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару, свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача за позовом, тому, останній слід задоволити в повному обсязі.

Отже, з правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується та приймає останні.

Оцінка аргументам відповідача не надавалась, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових заперечень.

Порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у не повній поставці товару та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не поставив обумовлений договором товар у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 684 грн. 00 коп., покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компаком-2000" (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 58, прим. 167, код. 42668690) на користь з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, м. Вараш, код. 05425046) 7 862 (сім тисяч вісімсот шістдесят два) грн. 18 коп. пені, 3 023 (три тисячі двадцять три) грн. 92 штрафу та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 вересня 2023 року.

Суддя Войтюк В.Р.