Ухвала

від 13.09.2023 по справі 910/8101/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/8101/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 (колегія суддів: Пономаренко Є. Ю., Євсіков О. О., Руденко М. А.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" до відповідачів: 1) Дочірнього підприємства "Край Проперті", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк", 3) Приватного акціонерного товариства "Банкомзв`язок", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права іпотеки,

за участю представника відповідачів - 2, 3 - Шульги А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Край Проперті" (далі - ДП "Край Проперті"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" (далі - ТОВ "Шейк") та Приватного акціонерного товариства "Банкомзв`язок" (далі - ПрАТ "Банкомзв`язок") про визнання права іпотеки за іпотечним договором від 27.09.2011, укладеним між позивачем та відповідачем - 1, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. і зареєстрованим за № 11270, на майно, розташоване за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок № 13-Б, а саме: трансформаторну підстанцію 6079 площею 62,3 кв. м; трансформаторну підстанцію 6080 площею 62,5 кв. м; нежитлову будівлю № 10, магазин площею 99,4 кв. м; нежитлову будівлю № 9, магазин площею 99,6 кв. м; нежитлову будівлю № 6, кафе площею 279,5 кв. м; нежитлову будівлю № 7, кафе площею 99,7 кв. м; нежитлову будівлю № 8, заклад громадського харчування площею 366,5 кв. м.

2. На обґрунтування позовних вимог Банк послався на те, що внаслідок застосування процедури звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ним та ДП "Край Проперті", за позивачем зареєстровано право власності на предмет іпотеки, тоді як за ТОВ "Шейк" зареєстровано право власності на сім об`єктів нерухомого майна, розташованих за тією ж адресою, що і предмет іпотеки, які призначені для обслуговування нерухомого майна, є складовими частинами єдиного об`єкта, виконують функцію допоміжного господарського призначення й інженерного забезпечення основного об`єкта, і його експлуатація без цих об`єктів неможлива. Ці об`єкти є приналежностями нерухомого майна, переданого в іпотеку, та є його невід`ємними частинами, а тому, на думку позивача, на них також поширюється іпотека за іпотечним договором.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 22.09.2011 позивач і ДП "Край Проперті" уклали договір про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ, лімітом 51 167 000 доларів США та зі строком повернення 31.03.2017.

4. Цей договір забезпечувався заставою:

- обладнання Торгово-розважального центру "Магелан" (далі - ТРЦ Магелан") та іпотекою нежитлової будівлі, нежитлового будинку - громадського центру з об`єктами (літ. "А"), розташованих за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок № 13 Б, що належать ДП "Край Проперті";

- заставою майнових прав на поставку товарів по контракту від 25.07.2011 № 27-с, укладеному між ДП "Край Проперті" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Край" (далі - ТОВ "Край";

- майновими правами на орендні платежі за договорами оренди нерухомого майна, які укладені або будуть укладені в майбутньому, при цьому обсяг переданих в заставу майнових прав на орендні платежі повинен становити не менше 70 % від загального об`єму щомісячних орендних платежів, що здійснюються на користь ДП "Край Проперті";

- іпотекою нерухомості і заставою обладнання, розташованих за адресою: Хмельницька область, с. Крупень, вул. Б. Хмельницького, 45, що належать Приватному підприємству "Консалтингова фірма "Прометей" (далі ПП "КФ "Прометей";

- іпотекою нерухомості, розташованої за адресою: Київська область, Славутський район, м. Волочиськ, вул. Копачевська (Примакова), 3, що належить ПП "КФ "Прометей";

- іпотекою нерухомості, розташованої за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, 14, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіті-Стейт" (далі - ТОВ "Сіті - Стейт");

- іпотекою нерухомості, офісних приміщень та підвальних приміщень, розташованих за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, 14, що належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітістейсервіс" (далі - ТОВ "Сітістейсервіс";

- порукою Приватного акціонерного товариства "Універсам № 16" (далі - ПрАТ "Універсам № 16") на весь розмір зобов`язань позичальника за кредитним договором.

5. Цього ж дня позивач і ДП "Край Проперті" уклали договір про відкриття кредитної лінії №120-В/11/55/КЛ, лімітом 5 000 000 доларів США.

6. Цей договір забезпечувався заставою:

- обладнання ТРЦ "Магелан" та іпотекою нежитлової будівлі, нежитлового будинку - громадського центру з об`єктами (літ. "А"), розташованих за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок № 13 Б, що належить ДП "Край Проперті";

- заставою майнових прав на поставку товарів по контракту від 25.07.2011 № 27-с, укладеному між ДП "Край Проперті" та ТОВ "Край";

- майновими правами на орендні платежі за договорами оренди нерухомого майна, які укладені або будуть укладені в майбутньому, при цьому обсяг переданих в заставу майнових прав на орендні платежі повинен становити не менше 70% від загального об`єму щомісячних орендних платежів, що здійснюються на користь ДП "Край Проперті";

- іпотекою нерухомості та заставою обладнання, розташованих за адресою: Хмельницька область, с. Крупень, вул. Б. Хмельницького, 45, що належать ПП "КФ "Прометей";

- іпотекою нерухомості, розташованої за адресою: Київська область, Славутський район, м. Волочиськ, вул. Копачевська (Примакова), 3, що належить ПП "КФ "Прометей";

- іпотекою нерухомості, розташованої за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, 14, що належить ТОВ "Сіті-Стейт";

- іпотекою нерухомості, офісних приміщень та підвальних приміщень, розташованих за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, 14, та належить ТОВ "Сітістейсервіс";

- порукою ПрАТ "Універсам №16" на весь розмір зобов`язань позичальника за кредитним договором.

7. 27.09.2011 позивач як іпотекодержатель і ДП "Край проперті" як іпотекодавець уклали іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 11270, у забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця за названими вище договорами про відкриття кредитних ліній. Предметом іпотеки за цим договором є нежитловий будинок (літ. А) загальною площею 28 539,50 кв. м., розташований за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок № 13 Б, реєстраційний номер: 34696251, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Нерухомість знаходиться на земельній ділянці площею 34 157 кв. м, кадастровий номер: 79:485:021, згідно з договором суборенди земельної ділянки, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Банкомзв`язок" та іпотекодавцем 18.08.2006. Заставна вартість предмета іпотеки склала дає 461 418 602 грн, що еквівалентно 57 868 290, 61 доларів США. Предмет іпотеки зареєстрований у встановленому порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності.

8. У пунктах 3.5, 3.6, 6.1, 6.5 іпотечного договору сторони узгодили, що усі наступні поліпшення предмету іпотеки, які будуть проведені іпотекодавцем, складають його невід`ємну частину та іпотекодержатель має право звернути на них стягнення для задоволення своїх вимог. Усі наступні поліпшення предмету іпотеки не можуть відокремлюватись або вилучатися від предмета іпотеки без згоди іпотекодержателя. За рахунок предмета іпотеки банк має право задовольнити свої вимоги. Стягнення може бути звернуто на всі речі - складові, що входять до предмета іпотеки, або на будь-яку одну чи декілька з них за вибором іпотекодержателя, якщо вони виділені в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна. Якщо іпотекодержатель зверне стягнення на одну річ - складову предмету іпотеки, але його вимогу не буде задоволено повністю, він зберігає право застави/іпотеки на інші речі - складові частини, які є предметом іпотеки.

9. 19.12.2017 позивач у позасудовому порядку звернув стягнення на предмет іпотеки, переданий за іпотечним договором, шляхом реєстрації права власності на нежитловий будинок-громадський центр з об`єктами (літ. А) загальною площею 28 539,50 кв. м, розташований за адресою: місто Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок № 13-Б.

10. За ТОВ "Шейк" зареєстровано право власності на такі об`єкти нерухомого майна за цією ж адресою: трансформаторна підстанція 6080 площею 62,5 кв. м; трансформаторна підстанція 6079 площею 62,3 кв. м; нежитлове приміщення, магазин площею 99,4 кв. м.; нежитлове приміщення, магазин площею 99,6 кв. м; нежитлове приміщення № 6 (кафе) площею 279,5 кв. м, нежитлове приміщення № 7 (кафе) площею 99,7 кв. м; нежитлове приміщення № 8 (заклад громадського харчування) площею 366,5 кв. м. Ці об`єкти набуті ТОВ "Шейк" у власність у зв`язку із внесенням них 19.01.2018 до статутного капіталу двома учасниками ДП "Край Проперті", ПрАТ "Банкомзв`язок".

11. Позивач наполягає на тому, що предмет іпотеки та вищезазначені будівлі є одним об`єктом та використовується у спільній діяльності, що підтверджується таким: об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок № 13-Б, мають призначення - для обслуговування нерухомого майна за тією ж адресою; експлуатація предмета іпотеки за відсутності названих вище об`єктів неможлива; ці об`єкти по відношенню до предмета іпотеки виконують функцію допоміжного господарського призначення й інженерного забезпечення основного будинку; вони є складовими частинами єдиного нерухомого майна - громадського центру з об`єктами (літ. А) площею 28 539,50 кв. м, який знаходиться за тією ж адресою.

12. На переконання позивача, що ці об`єкти були приналежностями переданого в іпотеку банку нерухомого майна та стали невід`ємною його частиною після реєстрації права власності на них як на окремі об`єкти нерухомого майна. Тому на такі об`єкти поширюється іпотека за названим вище іпотечним договором.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

13. 19.09.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про відмову у позові через неефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права, визначивши, що таким способом, який спроможний відновити порушене право позивача, є звернення стягнення на майно. При цьому суд установив обставини належності спірного майна до предмета іпотеки.

14. 05.06.2023 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою змінив це рішення у мотивувальній частині, виключивши зі змісту його мотивувальної частини висновки, зроблені по суті спору, щодо наявності обставин належності спірного майна до предмета іпотеки, а в решті - залишив його без змін.

Короткий зміст касаційної скарги

15. Банк звернувся з касаційною скаргою про зміну мотивувальної частини постанови в частині підстав для відмови у позові та викладення її в редакції судового рішення суду першої інстанції. Підставою касаційного оскарження визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції прийняв постанову без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 (стосовно обов`язку суду при розгляді справи дотримуватися всебічності, повноти й об`єктивності при з`ясування її обставин та оцінки доказів, а також відповідності судового рішення критеріям, обумовленим статтями 236, 237 ГПК України) та від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 (щодо ефективності обраного способу захисту).

16. Скаржник вважає помилковим висновок апеляційного господарського суду, який змінив судове рішення місцевого господарського суду у частині визначення приналежності спірних приміщень до предмета іпотеки, оскільки на думку позивача без установлення цих обставин неможливо установити чи ефективний спосіб захисту порушеного права обрав позивач.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

17. ТОВ "Шейк" та ПрАТ "Банкомзв`язок" у відзиві на касаційну скаргу заперечили проти доводів скаржника та просили залишити її без задоволення, а постанову - без змін, оскільки наведена скаржником підстава касаційного оскарження не підтверджена.

Позиція Верховного Суду

18. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

19. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 викладено правову позицію, відповідно до якої на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

20. Проаналізувавши судові рішення, висновки яких, на думку скаржника, не враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, колегія суддів установила таке.

21. Для вирішення цього спору необхідно встановити чи ефективний спосіб захисту порушеного права обрав позивач шляхом звернення до суду з позовом про визнання права іпотеки за іпотечний договором.

22. Як зазначено раніше, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову через те, що позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, встановивши при цьому обставини належності спірного майна до предмета іпотеки.

23. Натомість суд апеляційної інстанції змінив це рішення, виключивши зі змісту його мотивувальної частини висновки, зроблені по суті спору, щодо викладеного вище, погодившись при цьому із судом першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту не спроможний поновити його порушені права, оскільки визнавши за іпотекодержателем право іпотеки, останній не отримає задоволення своїх вимог в межах одного судового провадження та буде змушений звертатися до суду з новим позовом, тоді як задоволення вимоги про звернення стягнення на майно призведе до ефективного захисту прав іпотекодержателя.

24. Отже, апеляційний господарський суд указав на необхідність відмови у позові лише через обрання позивачем неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для ухвалення такого рішення незалежно від інших встановлених судом обставин та без необхідності викладення висновків по суті спору про належність спірного майна до предмета іпотеки.

25. Банк, наполягаючи на помилковості такого висновку суду апеляційної інстанції, посилається на недослідження ним усіх доказів у справі, порушення у зв`язку з цим процесуальних норм та невідповідності постанови статтям 236, 237 ГПК України, яка, як наполягає скаржник, прийнята без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

26. У справі № 924/233/18 вирішувався спір про стягнення заборгованості за договором поставки молока, у також пені, інфляційних втрат і 3 % річних. Суди відмовили у задоволенні позову унаслідок недоведення позивачем заявлених вимог первинними документами та невідповідністю частини документів критеріям доказів, які можуть підтверджувати його вимоги.

27. Верховний Суд скасував судові рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, зазначивши, що такі висновки судів зроблені без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для розгляду заявлених вимог про стягнення заборгованості за договором поставки з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів, визначених ГПК України. Звернув увагу на необхідність дослідження судами, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху товару, зокрема, обставини його перевезення за видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо. Також виснував про необхідність здійснення належної оцінки видаткових накладних, приймальних квитанцій на закупівлю молока, проведених господарських операцій між контрагентами зі спірних поставок. При цьому Верховний суд зробив висновок про те, що: "Наявність дефектів первинних документів не є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову та не позбавляє сторони можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Суд в межах наявних в нього повноважень передбачених процесуальним законом здійснює розгляд таких вимог з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України".

28. Колегія суддів вважає, що наведена скаржником постанова Верховного Суду прийнята не у подібних правовідносинах, оскільки на розгляд суду у справі № 924/233/18 передавалося питання стосовно наявності обов`язку відповідача сплати борг за договором поставки молока і основним питанням було підтвердження позивачем своїх вимог документально первинними документами, тоді як у цій справі вирішувалося питання про обрання позивачем ефективного способу захисту та необхідності у зв`язку з цим вирішення спору по суті за наслідками установлення обставин належності спірного майна до предмета іпотеки.

29. Крім того, Банк вважає, що оскаржувана ним постанова прийнята без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16.

30. У справі № 912/1856/16 вирішувався спір про визнання поновленим договору оренди земельних ділянок, укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди цих земельних ділянок відповідно до вимог частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також визнання недійсними рішень Держгеокадастру про відмову у поновленні договору оренди земельних ділянок. Установлено, що станом на час розгляду справи земельні ділянки, які були предметом договору оренди, про поновлення якого подано позов у цій справі, поділені, внаслідок чого сформовано інші земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери та які надано у власність зазначеним фізичним особам. Тобто земельні ділянки, про поновлення договору оренди яких подано позов, не існували як об`єкти цивільних прав, оскільки в їх межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки. У зв`язку з поділом земельних ділянок, які були предметом договору оренди, та формуванням інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об`єктивно відбулась зміна меж земельних ділянок та їх площі, припинилось існування цих земельних ділянок в дійсних межах, що унеможливило ефективний захист прав позивача шляхом поновлення договору оренди й укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди. Тому спростовані доводи скаржника про те, що відповідач без погодження із землекористувачем передав земельні ділянки у власність третім особам, унаслідок чого порушені законні права скаржника, і суд касаційної інстанції зазначив, що ці вимоги позивача не підлягають розгляду, оскільки не спроможні забезпечити ефективного поновлення його прав.

31. Натомість у цій справі суди відмовили у позові унаслідок неефективного способу захисту стосовно вимог про визнання права іпотеки і суд апеляційної інстанції виключив зі змісту мотивувальної частини рішення висновки, зроблені по суті спору, стосовно установлення обставин належності спірного майна до предмета іпотеки.

32. Тому правовідносини у наведених Банком у касаційній скарзі справах не можна вважати подібними внаслідок наявності у відмінностей у фактичних обставинах справ, пов`язаних із правами й обов`язками сторін, чим зумовлений різний зміст спірних правовідносин.

33. Отже, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що висновки апеляційного господарського суду у цій справі зроблені без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 та від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, оскільки у цій справі та у справах, на які послався скаржник, суди дійшли відповідних висновків не у зв`язку з неоднаковим застосуванням норм права, а у зв`язку з наявністю різних обставин справ, що формують зміст правовідносин, та їх різної оцінки судами у кожному конкретному випадку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

35. Зважаючи на те, що наведена Банком підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася після відкриття касаційного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 5 частини першої статті 296 цього ж Кодексу, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за його касаційною скаргою у цій справі.

Судові витрати

36. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника та не підлягає поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 910/8101/18 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач