Ухвала від 19.09.2023 по справі 910/21627/21

УХВАЛА

19 вересня 2023 року

м. Київ

Справа № 910/21627/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуюча), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

представників учасників справи:

позивача - Олійник Я.А., адвокат (довіреність від 12.01.2023 №21/12-2-23/1-1),

відповідача - Пащенко М.В. (у порядку самопредставництва),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Копейка Г.І., адвокат (ордер від 15.09.2023),

скаржника (особи, яка не брала участі у справі) - Онуфрієнко М.В., адвокат (ордер від 17.07.2023 №1132708),

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 (головуючий суддя: Хрипун О.О., судді: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.)

у справі № 910/21627/21

за позовом приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" (далі - ПАТ "Київспецтранс")

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК)

про визнання частково недійсним рішення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Профпереробка" (далі - ТОВ"Профпереробка"),

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Київспецтранс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсним та скасування рішення тимчасової адміністративної колегії АМК від 26.10.2021 № 144-р/тк (далі - рішення АМК) у справі № 143-26.13/116-20 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, на підставі якого ПАТ "Київспецтранс" визнано винним у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції та накладено штраф у загальному розмірі 3 044 980,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2022 (суддя Плотницька Н.Б.) позов задоволено повністю, визнано недійсним та скасовано рішення АМК в частині пунктів 1, 3, 4, 6, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, стягнуто з АМК на користь позивача судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність АМК вчинення учасником торгів антиконкурентних узгоджених дій, передбачених статтею 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 апеляційну скаргу АМК задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2022 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судом апеляційної інстанції перевірено відповідність змісту рішення АМК (в контексті кожного окремого інкримінованого порушення антимонопольного законодавства - у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів Торгів 1, 2, 3, 4, 5 та 6) та встановлено " відсутність підстав для визнання недійсним рішення АМК у розрізі приписів статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції у частині щодо кожного інкримінованого ним ПАТ "Київспецтранс" порушення антимонопольного законодавства.

Постановою Верховного Суду від 11.04.2023 зі справи № 910/21627/21 касаційні скарги ПАТ "Київспецтранс" та ТОВ "Профпереробка" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі № 910/21627/21 - без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної та касаційної інстанцій, ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив постанови апеляційного господарського суду та Верховного Суду зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Скаржник в обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень зазначає про те, що оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 та постановою Верховного Суду від 11.04.2023 у справі було вирішено питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 , оскільки постанова від 20.12.2022 у справі № 910/21627/21 вказує на взаємозв`язок ОСОБА_1 з ПАТ "Київспецтранс", ТОВ "Профпереробка", акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Мемфіс" і безпосередньо стосується прав, свобод, інтересів та обов`язків ОСОБА_1 . Постанова від 20.12.2022 у справі № 910/21627/21 вказує, що: "вказана фізична особа як кінцевий бенефіціарний власник обох товариств, посадова особа позивача, не могла не мати реального механізму вирішального впливу на їх діяльність, зокрема і у випадку прийняття позивачем рішення, щодо участі в Торгах 1, 2, 3, 4, 5 та 6".

ОСОБА_1 вважає, що словосполучення у Постанові від 20.12.2022 у справі № 910/21627/21 "не могла не мати" є припущенням суду, яке не підкріплене жодним аргументом у мотивувальній частині. Суд мав би надати опис конкретних фактів, способів, методів, прийомів, які призвели до інкримінованого ОСОБА_1 впливу на констатоване вчинення сторонами справи № 910/21627/21 спотворення торгів.

Водночас, ОСОБА_1 зазначає, що він є акціонером ПАТ "Київспецтранс" і має право на отримання дивідендів, які залежать від прибутку ПАТ "Київспецтранс". Рішення АМК від 26.10.2021 № 144-р/тк, постанова апеляційного суду від 20.12.2022 у справі № 910/21627/21, постанова Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №910/21627/21 призводять до необґрунтованого стягнення з ПАТ "Київспецтранс" та ТОВ "Профпереробка" сум штрафу і відповідно зменшує розмір прибутку, що є підґрунтям для виплати дивідендів.

Окрім того, ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі з посиланням на приписи частин четвертої та п`ятої статті 305 ГПК України просить переглянути його касаційну скаргу в межах доводів, які не входили до підстав аргументації касаційних скарг ПАТ "Київспецтранс" та ТОВ "Профпереробка"" під час касаційного розгляду справи та скасувати постанову Верховного Суду від 11.04.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/21627/21.

Від АМК надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить закрити касаційне провадження у справі №910/21627/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі статті 296 ГПК України. У випадку встановлення Верховним Судом відповідності касаційної скарги вимогам ГПК України, касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити без задоволення, а постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 та Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №910/21627/21 - без змін.

Від ПАТ "Київспецтранс" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 з проханням скасувати постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 та Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №910/21627/21 та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2022.

Від ТОВ "Профпереробка" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 з проханням скасувати постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 та Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №910/21627/21 та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2022.

За доводами ОСОБА_1 викладеними у касаційній скарзі з посиланням на приписи частин четвертої та п`ятої статті 305 ГПК України, він просить переглянути касаційну скаргу в межах доводів, які не входили до підстав аргументації касаційних скарг ПАТ "Київспецтранс" та ТОВ "Профпереробка"" під час касаційного розгляду справи та скасувати постанову Верховного Суду від 11.04.2023.

При цьому ОСОБА_1 визначає підставами касаційного оскарження пункти 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 305 ГПК України якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Із цього приводу Суд відзначає, що ОСОБА_1 дійсно не був присутнім під час касаційного розгляду справи за касаційними скаргами ПАТ "Київспецтранс" та ТОВ "Профпереробка". Касаційні скарги ПАТ "Київспецтранс" та ТОВ "Профпереробка" подавались з підстав визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому, необхідно врахувати, що за правилами частини першої статті 287 ГПК України право на подання касаційної скарги на судове рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Тобто, вказаною процесуальною нормою визначено право особи подати касаційну скаргу на судове рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Отже, право на звернення з касаційною скаргою мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, тому необхідним є з`ясування процесуального статусу ОСОБА_1 та його право на касаційне оскарження у цій справі.

У розумінні частини першої статті 287 ГПК України судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають з сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який іншій правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Зазначене узгоджується із сталою і послідовною правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 26.11.2019 у справі № 911/2284/17, від 18.03.2020 у справі № 910/2030/18.

Крім того, ураховуючи, що спірні правовідносини виникли за участю АМК, у сфері вчинення учасником торгів антиконкурентних узгоджених дій, передбачених статтею 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" то і права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі однак мають стосуватися саме таких правовідносин.

Суд також звертається до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, Касаційного господарського суду від 09.10.2020 у справі №910/12465/18 в якій також зазначено, що особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 зі справи, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 11.04.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю, у зв`язку з відсутністю підстав для визнання недійсним рішення АМК у розрізі статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у частині щодо інкримінованого ПАТ "Київспецтранс" порушення антимонопольного законодавства.

Зі змісту судових рішень у справі вбачається, шо:

- предметом розгляду у справі № 910/21627/21 є вимоги ПАТ "Київспецтранс" про визнання недійсним та скасування рішення тимчасової адміністративної колегії АМК від 26.10.2021 № 144-р/тк (далі - рішення АМК) у справі № 143-26.13/116-20 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, на підставі якого ПАТ "Київспецтранс" визнано винним у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції та накладено штраф у загальному розмірі 3 044 980,00 грн;

- суд апеляційної інстанції перевірив відповідність змісту рішення АМК (в контексті кожного окремого інкримінованого порушення антимонопольного законодавства - у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів Торгів 1, 2, 3, 4, 5 та 6) та встановив у розрізі приписів статті 59 Закону №2210-ІІІ - відсутність підстав для визнання недійсним рішення АМК у частині щодо кожного інкримінованого ним саме ПАТ "Київспецтранс" (як сторони - учасника) порушення антимонопольного законодавства. Водночас суд апеляційної інстанції посилався на те, що питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи саме з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України ;

- судом апеляційної інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси та/або обов`язки скаржника, ОСОБА_1 безпосередньо не брав участі у торгах, рішенням АМК не вирішувалось питання про порушення ОСОБА_1 антимонопольного законодавства - у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, на ОСОБА_1 не накладався штраф за порушення антимонопольного законодавства, отже безпосередньо права та обов`язки та/або інтереси такої особи постановами суду апеляційної та касаційної інстанцій не зачіпаються;

- як у мотивувальній, так і в резолютивній частинах оскаржуваного судового рішення відсутні будь-які висновки щодо прав або обов`язків чи інтересів скаржника, а містяться виключно висновки про факт порушення ПАТ "Київспецтранс" пункту 4 частини другої статті 6, пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Послуги зі збирання сміття із закладів освіти" (ідентифікатор процедури закупівлі UA-2020-01-24-003836-a), проведених Управлінням освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації;

- посилання у тексті постанов на те, що ОСОБА_1 , як кінцевий бенефіціарний власник обох товариств (ПАТ "Київспецтранс" та ТОВ "Профпереробка"), посадова особа позивача, не міг не мати реального механізму вирішального впливу на діяльність цих товариств є обставиною, яка досліджувалась АМК та додатково вказувала на пов`язаність підприємств під час участі у торгах. Водночас всі обставини та докази у справі на які посилався АМК досліджувалась судом апеляційної інстанції виходячи саме з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.

Отже, оскільки ПАТ "Київспецтранс" в позовній заяві вимагало визнання недійсним Рішення АМК лише в частині, що стосується позивача; судові рішення попередніх інстанцій з даної справи прийнято виключно в межах позовних вимог та не містить положень щодо прав, обов`язків та/або інтересів ОСОБА_1 .

Окремо, необхідно зазначити, що сама по собі наявність статусу акціонера товариства не є достатньою підставою для висновку про те, що ухвалені постанови суду у цій справі, впливають на права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 .

Як роз`яснив Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 у справі № 18-рп/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У цьому ж рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто, інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного рішення Конституційного Суду України.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Необхідно розмежовувати звернення учасника до суду від свого імені і звернення від імені товариства.

Оскільки товариство та його учасники є різними суб`єктами права, кожний з яких має власне відокремлене майно, то накладення штрафу на товариство за порушення антимонопольного законодавства спричиняє негативні наслідки саме для товариства, а не для його учасників, в тому числі і щодо можливості отримання (не отримання) дивідендів, про що зазначав представник скаржника.

Отже, оскаржувані постанови не обмежують, позбавляють чи припиняють права чи інтереси учасників господарського товариства, у тому числі щодо права на управління справами ПАТ "Київспецтранс" чи ТОВ "Профпереробка" в порядку, передбаченому його статутними документами, чи права на одержання частки прибутку (дивідендів). Також за загальним правилом акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва. Легітимні інтереси господарського товариства формулюються його вищими органами і захищаються в суді виконавчими органами останнього, а не окремим акціонером (учасником).

Таким чином, апеляційним господарським судом у розгляді даної справи не було розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є ОСОБА_1 і в постанові суду апеляційної інстанції не містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

Пунктом 3 частини першої статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після його відкриття за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

У зв`язку з тим, що оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції не вирішувалися питання права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 та з огляду на приписи пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі № 910/21627/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова