Рішення

від 05.09.2023 по справі 754/9521/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/924/23

Справа №754/9521/21

РІШЕННЯ

Іменем України

05 вересня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Сенюти В.О.

за участю секретаря судового засідання: Солонюк К.Г.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Лук`янець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідачів про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування. Подану позовну заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилася спадщина. Померлий за життя придбав: 17.11.2008 року земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0865 га кадастровий номер 8000000000:62:146:0116 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., зареєстрованого в реєстрі № 3596 та 18.11.2008 року земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0914 га кадастровий номер 8000000000:62:146:0114 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. зареєстрованого в реєстрі № 3610. Позивачка, дізнавшись про наявність спадщини, 02.08.2018 року звернулася до Першої Селидівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Іншим спадкоємцем померлого була ОСОБА_5 , яка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та згодом відмовилась від спадщини на користь позивача. Проте, 11.04.2019 року Перша Селидівська державна нотаріальна контора надіслала на адресу позивача постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв з підстав відсутності реєстрації в установленому законом порядку за спадкодавцем права власності на вказані земельні ділянки. В подальшому стало відомо, що власником спірних земельних ділянок є ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 21.12.2016 року. Тобто вказані договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок були укладені вже після смерті ОСОБА_6 . Внаслідок вказаних дій, позивачка як спадкоємець після смерті свого батька, була позбавлена спадкового майна та можливості у нотаріальному порядку оформити спадкові права. Враховуючи те, що ОСОБА_6 у встановленому законом порядку не встиг здійснити державну реєстрацію права власності на вказані вище земельні ділянки згідно договорів купівлі - продажу від 17.11.2008 року та 18.11.2008 року, а також зважаючи на те, що власником цих земельних ділянок згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно значиться ОСОБА_4 , позивачка вважає наявні підстави витребувати у відповідача з незаконного володіння вказані земельні ділянки та визнання за позивачкою права власності в порядку спадкування на вказані земельні ділянки, оскільки існують перешкоди для оформлення її спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2021 року цивільну справу № 754/9521/21 передано головуючому судді Сенюті В.О.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.06.2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.07.2021 року забезпечено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування, шляхом накладення арешту на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0865га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:146:0116, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 та на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0914 га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:146:0114, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 - до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 08.11.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 21.07.2021 року залишено без мін.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2021 року витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пікалової В.В. належним чином завірені матеріали нотаріальної справи щодо укладення 21.12.2016 року договору купівлі-продажу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0865га, кадастровий номер 8000000000:62:146:0116, покупець ОСОБА_4 ; належним чином завірені матеріали нотаріальної справи щодо укладення 21.12.2016 року договору купівлі-продажу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0865га, кадастровий номер 8000000000:62:146:0114, покупець ОСОБА_4 . Витребувано з Першої Селидівської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 14/2013 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11.05.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивачки подану позовну заяву підтримав, просив задовольнити з викладених підстав.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Лук`янець О.О. проти задоволення позовної заяви заперечувала. Пояснила, що представником позивача невірно обрано спосіб захисту прав, оскільки у постанові Київського апеляційного суду від 16.09.2021 року у справі за № 754/6499/19 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, вказано, що правильним способом захисту прав ОСОБА_7 є оскарження постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Письмові матеріали справи не містять належних та достовірних доказів про те, що померлий ОСОБА_6 здійснив державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки у відповідності з чинним законодавством. Враховуючи те, що спадкодавець не набув права власності на спірні земельні ділянки, то спадкоємець не набуває права власності у порядку спадкування.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Письмові матеріали справи містять заяву відповідачки, в якій остання вказала про відсутність у неї державних актів на спірні земельні ділянки, прибути в судове засідання не має можливості за станом здоров`я (Т.2 а.с. 39).

Вислухавши вступне слово, дослідивши письмові матеріали справи, матеріали цивільної справи №754/6499/19 та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, ОСОБА_7 є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , про що свідчить копія свідоцтва про народження від 10.12.1997 року (Т.1 а.с.9).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.11.2021 року прізвище позивачки « ОСОБА_9 » було змінено на прізвище « ОСОБА_10 », у зв`язку із державною реєстрацією шлюбу (Т. 2 а.с.175 -178).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 15.06.2010 року № серія НОМЕР_2 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 42 років, про що зроблено відповідний актовий запис №169.

05.02.2013 року ОСОБА_5 звернулася до Першої Селидівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки померлий є її сином, з яким вона мешкала за однією адресою разом із донькою померлого - ОСОБА_7 .

11.04.2019 року ОСОБА_11 , який діє від імені ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої 02.08.2018 року звернувся до Першої Селидівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6 . Спадщину ОСОБА_12 прийняла фактично, оскільки на момент смерті спадкодавця була малолітньою дитиною. Окрім неї спадкоємицею є мати спадкодавця ОСОБА_5 , яка спадщину прийняла.

11.04.2019 року державним нотаріусом Першої Селидівської державної нотаріальної контори винесено постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо частини земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 площею 0,0914 га за кадастровим номером 8000000000:62:146:0114 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) та частини земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0865 га за кадастровим номером 8000000000:62:146:0116 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), оскільки з поданих документів, право власності на вказані земельні ділянки не зареєстровано в установленому порядку за спадкодавцем. Таким чином у спадкодавця не виникло права власності на вказані земельні ділянки з підстав відсутності реєстрації в установленому законом порядку за спадкодавцем права власності на вказані земельні ділянки.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформований 04.06.2021 року власником земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:62:146:0114, 8000000000:62:146:0116 є ОСОБА_4 .

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

З договорів купівлі-продажу земельних ділянок, які є предметом розгляду, слідує, що право приватної власності на земельну ділянку переходить від продавця до покупця після підписання договору купівлі - продажу, повного розрахунку між сторонами та переоформлення державного акту на право власності на земельну ділянку на ім`я покупця та його державної реєстрації.

Проте письмові матеріали справи не містять доказів про проведення державної реєстрації вказаних земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:62:146:0114, 8000000000:62:146:0116 за померлим ОСОБА_6 .

Доводи представника позивачки проте, що померлий розпочав процедуру оформлення державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки, проте через смерть не завершив суд вважає неспроможними та не приймає їх до уваги.

Відповідно до письмових матеріалів справи, 08.11.2021 року на адвокатський запит Департамент земельних ресурсів надав відповідь, про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:146:0114, 8000000000:62:146:0116 у визначеному законодавством порядку не реєструвалися та не видавалися.

Інформаційним листом від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно суди повинні розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності.

Пунктом 4.20 розділу 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Якщо право власності на нерухоме майно підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності, нотаріус зобов`язаний прийняти такі документи разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину.

При дотриманні названих умов, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду шляхом оскарження дій нотаріуса за правилами позовного провадження.

З матеріалів справи слідує, що постановами державного нотаріуса Першої Селидівської державної нотаріальної контори Доценко О.В. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину спірних земельних ділянок через відсутність їх реєстрації в установленому законом порядку за спадкодавцем.

Пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази про те, що ОСОБА_6 проводилась державна реєстрація права власності спірних земельних ділянок у відповідності з чинним законодавством.

Крім того, судом в судовому засіданні, оглянуто цивільну справу №754/6499/19 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18.06.2019 позовну заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задоволено. Визнано за ОСОБА_7 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на наступне майно: земельну ділянку площею 0,0914га, кадастровий номер 8000000000:62:146:0114;земельну ділянку площею 0,0865га, кадастровий номер 8000000000:62:146:0116;земельну ділянку площею 0,0952га, кадастровий номер 8000000000:62:146:0118; земельну ділянку площею 0,0953га, кадастровий номер 8000000000:62:146:0120; земельну ділянку площею 0,0914га, кадастровий номер 8000000000:62:146:0119; земельну ділянку площею 0,0983га, кадастровий номер 8000000000:62:202:0138; земельну ділянку площею 0,0926га, кадастровий номер 8000000000:62:202:0169; земельну ділянку площею 0,1000га, кадастровий номер 8000000000:62:202:0170; земельну ділянку площею 0,0929га, кадастровий номер 8000000000:62:146:0088; земельну ділянку площею 0,0994га, кадастровий номер 8000000000:62:202:0171; земельну ділянку площею 0,0926га, кадастровий номер 8000000000:62:202:0175; земельну ділянку площею 0,100га, кадастровий номер 8000000000:62:202:0168; земельну ділянку площею 0,0995га, кадастровий номер 8000000000:62:202:0167; земельну ділянку площею 0,0927га, кадастровий номер 8000000000:62:202:0174; земельну ділянку площею 0,0946га, кадастровий номер 8000000000:62:202:0176.

Постановою Київського апеляційного суду від 16.09.2021 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18.06.2019 в частині визнання за ОСОБА_7 права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на : земельну ділянку площею 0,0914 га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0114, що розташована за адресою АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - земельну ділянку площею 0,0865 га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0116, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - земельну ділянку площею 0,0952 га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0118, що розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - земельну ділянку площею 0,0953 га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0120, що розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - земельну ділянку площею 0,0914 га, кадастровий номер - 8000000000:62:146:0119, що розташована за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині, яким в задоволенні даних позовних вимог - відмовлено. У вказаному рішенні судом було встановлено, що відсутні належні та допустимі докази про те, що ОСОБА_6 проводилась державна реєстрація права власності спірних земельних ділянок у відповідності з чинним законодавством.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання за позивачкою право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:146:0114, 8000000000:62:146:0116 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_6 .

Позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь позивачки задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Оскільки, позивачка ОСОБА_3 не набула у власність в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_6 земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:62:146:0114, 8000000000:62:146:0116, а відтак підстави для витребування спірного майна відсутні.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачка не надала суду належні, достовірні, допустимі, достатні докази на підтвердження вимог, викладених в позовній заяві, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 141, 211, 258, 259, 263 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1258, 1259, 1261 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 21 липня 2021 року у справі № 754/9521/21, а саме арешт на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0865га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:146:0116, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 та на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0914 га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:146:0114, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 - скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено: 21.09.2023 року.

Суддя: В.О.Сенюта