Рішення

від 28.09.2023 по справі 754/9521/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-др/754/149/23

Справа №754/9521/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Сенюти В.О.

при секретарі: Солонюк К.Г.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Лук`янець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Лук`янець Олени Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Лук`янець О.О., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 , звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування.

Заява мотивована тим, що 16.06.2021 року між АО «А.ДВА.КА.Т» та ОСОБА_3 укладено договір № 16/06/2021 року про надання правової допомоги. 05.09.2023 року в судових дебатах представником відповідача ОСОБА_3 зроблена заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно абз.2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Відповідач ОСОБА_3 на даний час поніс витрати під час розгляду справи у розмірі 115685,10 грн. та судовий збір в сумі 460,00 грн., які просить стягнути з позивачки.

Стороною позивача подані заперечення, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 115685,10 грн., судовий збір 460,00 грн., з підстав зловживання представником відповідача процесуальними правами, відсутність квитанцій про оплату заявлених витрат. Представник відповідача посилається на складання адвокатських запитів та скарг, які фактично відсутні в матеріалах справи, не досліджувались судом та не зрозуміле їх значення у вказаній справі. Відповідачем ОСОБА_3 не було подано відзиву на позовну заяву, та не дотримано вимог ст. 178 ЦПК України.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Лук`янець О.О. подану заяву підтримала, просила задовольнити з викладених підстав.

Представник позивача проти поданої заяви заперечував, з підстав викладених у запереченнях.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином.

Вивчивши зміст поданої до суду заяви, вислухавши думку представників, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05.09.2023 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування - відмолено. Заходи забезпечення позову вжиті на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 21.07.2021 року у справі № 754/9521/21, а саме арешт на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0865га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:146:0116, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 та на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,0914 га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:146:0114, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 - скасовано.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Лук`янець О.О. у судових дебатах просила вирішити питання щодо витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст.59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Разом з тим, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Суд при ухваленні додаткового рішення враховує правову позицію, висловлену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

Згідно з висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 слідує, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги ( договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої палати у справі № 755/9215/15ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Також в питанні надання доказів правомірності надання правової допомоги, варта уваги позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги ( договору, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтам тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача було надана додаток № 1 до Договору № 13/06/2021 про надання правової допомоги від 16.06.2021 року, акти приймання передачі наданих послуг від 30.09.2021 року, 29.10.2021 року, 30.11.2021 року, 31.12.2021 року, 31.01.2022 року, 28.02.2022 року, 30.11.2022 року, 31.01.2023 року, 28.02.2023 року, 30.04.2023 року, 31.05.2023 року, 30.06.2023 року, 31.07.2023 року, 05.09.2023 року, текст скарги МЮУ, адвокатські запити у кількості 5 одиниць.

Заперечення представника позивача, про те, що представник відповідача не подав попередній розрахунок судових витрат з першою заявою по суті, суд приймає критично, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 , 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Письмові матеріали справи не містять жодних заяв представника відповідача ОСОБА_2. по суті, а наявні клопотання не можуть вважатися заявами по суті в розумінні положення ч. 2 ст. 174 ЦПК України.

Доводи представника позивача щодо відмови у задоволенні заяви представника відповідача з підстав зловживання процесуальними правами, суд до уваги не приймає, оскільки письмові матеріали справи не містять висновків суду щодо зловживання стороною відповідача ОСОБА_3 процесуальними правами.

Разом з тим, згідно п. 5.3. договору № 16/06/2021 про надання правової допомоги, укладений між АО «А.ДВА.КА.Т» та ОСОБА_3 сторони домовились про те, що замовник оплачує послуги виконавця відповідно до підписаного акту шляхом перерахування зазначено в акті суми на поточний рахунок виконавця, вказаний у п. 13 даного Договору, не пізніше 5 календарних днів після передачі акту.

Всупереч п. 5.3. договору № 16/06/2021 про надання правової допомоги, представником позивача не було надано доказів оплати сум, вказаних в актах, що були долучені до заяви про стягнення витрат.

Крім того, акти приймання передачі, надані представником відповідача не містять деталізації обсягів часу на вчинення дій, що вказані в акті, а зазначені дії, не стосувались розгляду справи.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

До того ж, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати адвоката, пов`язані з наданням правової допомоги, якщо сторона відповідача їх має на увазі, повинні бути підтверджені відповідними доказами понесення таких витрат (квитанції, чеки чи інші первинні фінансові документи).

Взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог заяви про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Вимога про стягнення з позивачки судового збору у розмірі 460,00 грн. задоволенню не підлягає з підстав її необґрунтованості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137, 141, 264, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Ухвалити по цивільній справі № 754/9521/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про витребування майна та визнання права власності в порядку спадкування додаткове рішення.

У задоволенні вимог заяви представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Лук`янець Олени Олександрівни про стягнення з ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 115685,10 грн., судовий збір у сумі 460,00 грн. - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Повний текст рішення суду складено: 04.10.2023 року.

Суддя: В.О. Сенюта