Постанова

від 20.09.2023 по справі 695/474/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 695/474/22Провадження № 22-ц/821/1390/23Категорія: 305010900

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.

за участю секретаря: Винник І.М.

учасники справи:

позивач: ПАТ «Страхова компанія «АРКС»

відповідач: ОСОБА_1

представник відповідача: ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 травня 2023 року (ухваленого під головуванням судді Романової О.Г. в приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області, повний текст судового рішення виготовлено 31 травня 2023 року) у справі за позовом ПАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

15 лютого 2022 ПАТ «СК «АРКС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 07.04.2021 між ПАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_4 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за № 37261а1чр, відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб Renault (д.р.н. НОМЕР_1 ).

11.05.2021 о 07 год. 50 хв. в м. Черкаси, вул. Благовісна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Renault (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_4 (власник автомобіля- ОСОБА_4 ) та автомобіля Renault (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Renault (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту №37261а1чр від 07.04.2021.

Згідно постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.05.2021 (справа № 711/3068/21), дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України (ст. 124 КУпАП).

ОСОБА_4 (Страхувальник) звернулася до ПАТ «Страхова компанія «АРКС» з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ARX2793185 від 07.06.2021 та умов договору страхування № 37261а1чр від 07.04.2021, розмір страхового відшкодування склав 145489,33 грн., яке позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО, згідно платіжного доручення № 787547 від 08.06.2021.

Відповідно до п. 3 договору страхування №37261а1чр від 07.04.2021 вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ «Креді Агріколь Банк».

П. 27.1 договору страхування № 37261а1чр від 07.04.2021 передбачено, що страхове відшкодування виплачується на підставі заяви Страхувальника (Вигодонабувача) і страхового акту, який складається Страховиком.

Позивачем та ПАТ «Креді Агріколь Банк» на підставі генерального договору № IMA-11-1/2011 про співробітництво та додаткової угоди № 22 погоджено умови щодо отримання згоди вигодонабувача щодо визначення напрямку виплати страхового відшкодування.

Зокрема, відповідно до п. 5.2 генерального договору № IMA-11-1/2011 про співробітництво (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 22) по заявлених страхових випадках, за якими виплати страхового відшкодування здійснюються на рахунок СТО, виплата страхового відшкодування здійснюється без погодження з вигодонабувачем.

Відповідно до п. 27.13 договору страхування № 37261а1чр від 07.04.2021 при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої Договором франшизи.

Розрахунок розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування за зазначеним вище страховим випадком наступний: 145489,33 грн. 0,00 грн. = 145489,33 грн., де 145489,33 грн. вартість відновлювального ремонту ТЗ Renault (д.р.н. НОМЕР_1 ), згідно рахунку № 0000003120 та калькуляції АВР № АВ-К-04736; 0,00 грн. франшиза, згідно договору страхування.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 14.09.2021 була направлена на адресу відповідача претензія про регресні вимоги за вих. № СУ/009395/4-1. Однак, з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків.

На підставі вищевикладеного, з посиланням на норми ст. 1192 ЦК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «АРКС» 145489,33 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 березня 2023 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 травня 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «АРКС» 145489,33 грн. шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір в сумі 2481,00

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що оскільки ОСОБА_1 , відповідальність якого на момент ДТПне була застрахована, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11.05.2021 в м. Черкаси по вул. Благовісній, 463 та те, що страховик здійснив перерахування страхової суми на відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_4 внаслідокпошкодження автомобіля Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 145489,33 грн., суд прийшов до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача.

Водночас, суд першої інстанції зауважив, що у справі, яка розглядається, позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Незважаючи на те, що позивач невірно кваліфікував правову підставу звернення до суду, як регрес, вказане, на переконання суду першої інстанції, не змінює дійсних відносин сторін у справі, які слід кваліфікувати, як суброгація, а тому застосуванню підлягає саме Закон України «Про страхування».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 31 липня 2023 року, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції необґрунтованим, постановленим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 травня 2023 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову -відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга,зокрема,мотивована тим,що суд першої інстанції не врахував, що визначення вартості відновлювальних робіт автомобіля за кошторисом СТО можливо лише, коли сторони договору добровільного договору страхування погодились з таким розміром. Водночас, при заявленні вимоги до винної в ДТП особи в порядку регресу чи суброгації визначення такої шкоди має бути підтверджено належними та допустимими доказами, однак рахунок №0000003120 від 20 травня 2021 року таким не являється.

Вказує, що наданий в якості доказу на підтвердження розміру понесених позивачем витрат Акт виконаних робіт №АВК-04736 від 31.08.2021 року не узгоджується з актом огляду автомобіля, оскільки зазначений обсяг робіт та заміна запчастин не були направлені на усунення пошкоджень транспортного засобу, що були отримані внаслідок ДТП.

Також звертає увагу суду на те, що сторона відповідача надала змістовні та обгрунтовані заперечення щодо розрахунку розміру страхового відшкодування, які жодним чином не були взяті до уваги та не були спростовані позивачем.

Вказує, що відповідач не був запрошений на огляд пошкодженого автомобіля, що порушило право відповідача переконатись у реальності розміру завданих збитків.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 18 серпня 2023 року, ПАТ «СК «АРКС», вважаючи доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 травня 2023 року залишити без змін, вважаючи рішення суду законним, обгрунтованим, таким, що відповідає зібраним доказам, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На відзив ПАТ «СК «АРКС» представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано пояснення.

Фактичні обставини справи, які встановлені судом першої інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є власником автомобіля Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 55 т. 1).

11.05.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів «Рено Кліо», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 та «Рено Дастер», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_4 .

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.05.2021 ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Судове рішення набрало законної сили 01.06.2021 (а.с. 13 т. 1).

Між гр. ОСОБА_4 та ПАТ «Страхова компанія «АРКС» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Класік» № 37261а1чр від 07.04.2021, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечить закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 45-51 т. 1).

Відповідно до копій витягу зі Статуту ПрАТ «СК «АРКС», відомостей з ЄДРПОУ, позивачем було здійснено заміну найменування з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (а.с. 60 т. 1).

Відповідно до п. 3 договору добровільного страхування № 37261а1чр від 07.04.2021 вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ «Креді Агріколь Банк».

П. 27.1 цього Договору передбачено, що страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування і страхового акта, який складається страховиком, та листа вигодонабувача про особу, який належить виплатити страхове відшкодування (страхувальник, вигодонабувач або СТО, що обирається відповідно до умов виплати страхового відшкодування, згідно з розділом 14 Договору (з урахуванням п. 27.17 Договору).

Позивачем та ПАТ «Креді Агріколь Банк» на підставі генерального договору № IMA-11-1/2011 про співробітництво та додаткової угоди № 22 погоджено умови щодо отримання згоди вигодонабувача щодо визначення напрямку виплати страхового відшкодування.

Зокрема, відповідно до п. 5.2 генерального договору № IMA-11-1/2011 про співробітництво (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 22) по заявлених страхових випадках, за якими виплати страхового відшкодування здійснюються на рахунок СТО, виплата страхового відшкодування здійснюється без погодження з Вигодонабувачем.

Відповідно до п. 27.13 договору добровільного страхування № 37261а1чр від 07.04.2021, при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в Кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої в розділі 10 Договору франшизи по відповідному ризику.

Згідно п. 10.3 Договору збитки у випадку пошкодження транспортного засобу внаслідок подій за ризиками, згідно з п. 9.2- п. 9.7 Договору (збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди) становить 0,00 % від страхової суми.

Розмір виплаченого страхового відшкодування становить: 145489,33 грн. (вартість відновлювального ремонту ТЗ, згідно рахунку № 0000003120 та калькуляції АВР № АВ-К-04736) 0,00 грн. (франшиза) = 145489,33 грн.

07.06.2021 страхувальник транспортного засобу Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 ( ОСОБА_4 ) звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту, що підтверджено копією заяви (а.с. 22 т. 1).

Із матеріалів справи судом не встановлено, що відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована відповідно до вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальностівласниківтранспортних засобів».

Відповідно до відомостей розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АRX2793185 від 07.06.2021, ремонтної калькуляції № 1.003.21.0 від 31.06.2021 та акту виконаних робіт № АВ-К-04736 від 31.08.2021 розмір страхового відшкодування склав 145489,33 грн., який позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО, згідно платіжного доручення №787547 від 08.06.2021 (а.с. 12 т. 1).

З метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію про регресні вимоги в сумі 145489,33 грн., вих. № СУ/009395/4-1 від 08.09.2021, з вимогою перерахувати суму боргу (а.с. 7-8 т. 1), однак, відповідачем у добровільному порядку претензія не була задоволена.

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Таким чином, особа, винна у деліктному зобов`язанні, повинна відшкодувати завдану шкоду, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За загальним правилом, з урахуванням статті 1192 ЦК України, розмір шкоди встановлюється на підставі проведених досліджень, що дозволяють визначити розмір реальних збитків. Такі дослідження надають фактичний або прогнозований висновок (залежить, зокрема, від часу та місця виконання робіт, вартості деталей).

Матеріалами справи підтверджено, що позовні вимоги заявлено, виходячи з фактичних витрат, що були здійснені для відновлення пошкодженого транспортного засобу.

Розмір такої шкоди визначено страховим актом № АRX2793185 від 07.06.2021, ремонтною калькуляцією № 1.003.21.0 від 31.06.2021 та актом виконаних робіт № АВ-К-04736 від 31.08.2021 згідно яких вартість відновлювального ремонту ТЗ Renault (д.р.н. НОМЕР_1 ) складає 145 489,33 грн.

Апеляційний суд враховує, що, заперечуючи проти ремонтної калькуляції та акту виконаних робіт з підстав розбіжності їх даних, скаржник в той же час не заперечує, що ДТП сталася з його вини, що має наслідком його відповідальність з відшкодування шкоди. Окрім того, скаржник не надає доказів, які б могли спростувати дані про конкретні пошкодження та необхідність заміни деталей і виконання робіт, що відповідно до статті 12 ЦПК України є обов`язком сторони у справі. Натомість, суд зазначає, що обставини ДТП, локалізація місць зіткнення та перелік пошкоджених вузлів і деталей автомобіля Renault (д.р.н. НОМЕР_1 ) узгоджуються між собою, а аргументи скаржника в цій частині ґрунтуються виключно на припущеннях.

Також колегіясуддів зважаєна те,що судпершої інстанціїсприяв відповідачевів реалізаціїйого процесуальнихправ,спрямованих наотримання необхіднихдоказів,зокрема ухвалоюЧорнобаївського районногосуду Черкаськоїобласті від06березня 2023року заклопотанням представникавідповідача усправі призначеносудову автотоварознавчуекспертизу.Однак,відповідно до листа судового експерта Кипи С.М., в зв`язку з тим, що після ДТП аварійний стан автомобіля змінено (автомобіль відремонтовано), а наявні в матеріалах справи документи не несуть достатньої інформації для об`єктивної відповіді на поставлені перед експертом питання, експертизу провести не можливо (а.с 101 т. 2).

Окрім того, відповідно до частини 1 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Відповідач зазначеним право не скористався, доказів, які б могли спростувати доводи та нівелювати докази позивача не надав.

Оцінюючи обставини справи у їх сукупності, враховуючи, що відповідач не надав доказів виконання ним деліктного зобов`язання, та не спростував приведені позивачем розрахунки розміру матеріального збитку, що були завдані потерпілій особі ОСОБА_4 суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, яке на переконання колегії суддів, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи скаржника про те, що Акт виконаних робіт №АВК-04736 від 31.08.2021 року не узгоджується з актом огляду автомобіля, оскільки зазначений обсяг робіт та заміна запчастин не були направлені на усунення пошкоджень транспортного засобу, завданих внаслідок ДТП не знайшли свого об`єктивного підтвердження за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни за наведеними у апеляційній скарзі доводами, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 258, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Чорнобаївськогорайонного судуЧеркаської областівід 26травня 2023рокуу справі за позовом ПАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

В.Г. Бородійчук