Рішення

від 22.09.2023 по справі 240/9663/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 року м. Житомир справа № 240/9663/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" до Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України у якому просить визнати дії відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної №20 від 25.07.2022 протиправними а зобов`язати відповідача здійснити реєстрацію в ЄРПН днем фактичного подання на реєстрацію податкову накладну №20 від 25.07.2022.

В обґрунтування позову вказує, що відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України позивач 25.07.2022 склав та 15.08.2022 направив на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №20. Однак, 15.08.2022 була отримана квитанція у якій вказано про закінчення терміну дії сертифікату за КНЕДП, порушення вимог п. 5 постанови КМУ №1246, а також зазначено про недійсність електронного підпису директора ОСОБА_1 .. При повторних направленнях до ЄРПН 15.02.2023 та 16.02.2023 податкової накладної від 25.07.2022, позивач отримав квитанції у яких зазначено про порушення вимог ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" - відсутня інформація про право підпису на дату складання документа особи, що засвідчила податкову накладну. Обґрунтовуючи позов, представник позивача вказує, що у самій квитанції про не прийняття ПН зазначено, що термін дії сертифікату печатки закінчився 16.01.2023, тоді як ПН була направлена на реєстрацію ще у серпні 2022 року. При відправленні у лютому 2023 року податкової накладної №20 від 25.07.2022 до ЄРПН у позивача, як платника податку, момент виникнення обов`язку скласти ПН та її зареєструвати не збігаються у часі, однак чинний порядок не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації ПН в ЄРПН. На дату відправлення ПН 15.01.2023 та 16.01.2023 ЕЦП директора та печатка підприємства були чинними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 09.05.2023. Заперечуючи позовні вимоги відповідач звертає увагу суду, що у разі зміни керівника на підприємстві (автора, який набуває статусу СЕД шляхом приєднання до Договору та надає право підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису), електронний документ, який був створений на дату дії повноважень попереднього керівника, але не підписаний чинним КЕП, вважається не завершеним (створеним) згідно вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» якими зазначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Отже, новий керівник та відповідальні особи не можуть підписати такий документ, оскільки діють в рамках іншого Договору, дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документу. Відповідач у відзиві також зауважує, що позивачем не було належним чином повідомлено контролюючий орган щодо зміни уповноваженої особи на право підпису податкових накладних. Вказує, що ТОВ «Укршпон Трейд» набуто статусу суб`єкта електронного документообігу (СЕД) 15.02.2023 відповідно до першого надісланого електронного документа. Податкова накладна, надіслана на реєстрацію ТОВ «Укршпон Трейд», складена 25.07.2022 до набуття права підпису ОСОБА_2 . Звертає увагу, що зміна директора не є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), оскільки зміна директора є передбачуваною подією, а позивач не позбавлений права здійснити всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН. Крім того, у спірному випадку контролюючий орган взагалі не здійснював перевірку податкових накладних на відповідність усім визначеним критеріям, оскільки ним було відмовлено у прийнятті до реєстрації податкових накладних, а не відмовлено в реєстрації ПН в ЄРПН. Таким чином, оскільки фактично податковим органом не було прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, то зобов`язання відповідача зареєструвати вказані податкові накладні є передчасним. Просить відмовити у задоволенні позову.

У період із 12.06.2023 по 07.07.2023 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" було сформовано податкову накладну №20 від 25 липня 2022 року.

Обґрунтовуючи позов, представник позивача вказує ПН №20 було направлено засобами телекомунікаційного зв`язку до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.08.2022.

Вказана обставина підтверджується скриншотом з електронного кабінету платника податків.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, податкову накладну, яка підписана ЕП ОСОБА_1 та направлена засобами телекомунікаційного зв`язку до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не було прийнято, що підтверджується квитанцією від 13.02.2023 (а.с. 21).

У квитанції від 13.02.2023 вказано: виявлені помилки: порушення вимог статті 13 Закону України "Про електронні довірчі послуги" термін дії сертифікату завершено за даними КНЕДП. Дата завершення 16.01.2023, поточна дата 13.02.2023. Документ не може бути прийнятий. Підписи документа: перший - печатка, сертифікат - чинний; директор Нестеренко Віктор Олександрович, сертифікат не чинний; порушення вимог п. 5 постанови КМУ №1246, а саме: невірна послідовність накладання підписів (а.с. 21).

З матеріалів справи вбачається, що Наказом №25-2968302447 від 10.02.2023 (типова форма №П-1) ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд".

Податкову накладну №20 від 25.07.2022 за підписом ОСОБА_2 було направлено на реєстрацію до ЄРПН 15.02.2023.

Електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних отримано позивачем 15.02.2023.

У вказаній квитанції вказано: Документ не прийнято. Виявлені помилки: документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3454815297 ОСОБА_3 ). Зареєстровані підписи особи: - директор з 13.02.2023 по 15.02.2023, директор з 15.02.2023 по 14.02.2023. Документ не може бути прийнятий - рядок 1. Порушено порядок обрахунку графи 10 розділу Б. Сума у графі 10 не збігається з розрахованою (а.с. 24).

З матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що 16.02.2023 ПН №20 від 25.07.2022 за підписом ОСОБА_2 було направлено на реєстрацію до ЄРПН.

У електронній квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 лютого 2023 (а.с. 27) вказано: Документ не прийнято. Виявлені помилки: документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (3454815297 ОСОБА_3 ). Зареєстровані підписи особи: - директор з 13.02.2023 по 15.02.2023, директор з 15.02.2023 по 14.02.2023.

Вважаючи таку відмову у реєстрації ПН №20 від 25.07.2023 протиправною, позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України, зокрема, передбачено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у реєстрі визначається відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок №1246).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

- кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

- кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п. 11 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС України в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі по тексту - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Пунктом 15 Порядку №1246 унормовано, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для неприйняття податковим органом до реєстрації поданої позивачем податкової накладної №20 від 25.07.2022 була відсутність інформації про право підпису на дату складання документів особою, що засвідчила спірну податкову накладну, а саме ОСОБА_4 .

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що станом на дату формування податкової накладної №20 від 25.07.2022 директором підприємства був ОСОБА_1 .

Разом з тим, станом 15.02.2023 та 16.02.2023 ( дата направлення ПН №20 від 25.07.2022) на реєстрацію до ЄРПН, директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" був ОСОБА_5 .

Згідно статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації врегульовані Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до пунктів 12, 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

У частині 2 статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261) затверджений Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі - Порядок №557).

Пунктом 2 Розділу І Порядку №557 визначено, що електронний документообіг - це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів; електронні документи - це документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Пунктом 2 Розділу II Порядку № 557 встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Згідно із пунктами 5-7 Розділу II Порядку №557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»;

- перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі (пункт 8 Розділу II Порядку № 557).

Судом встановлено, що на час виникнення події, з якою ПК України пов`язує виникнення у платника податку обв`язку по складенню податкової накладної від 25 липня 2022 року № 20 керівником ТОВ «Укршпон Трейд» був ОСОБА_1 (а.с. 28-29), однак станом на дату реєстрації вказаної податкової накладної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вже містився запис про нового керівника підприємства Яремчук Олександр Сергійович (а.с. 31-32), який мав повноваження щодо реєстрації документів та електронний підпис якого був чинним.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем як платником податків були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкової накладної. Ці обставини відповідачем в ході судового розгляду цієї справи не були спростовані, як і не заперечується той факт, що на час направлення податкової накладної для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (тобто, станом 15.02.2023 та 16.02.2023) новий директор ТОВ «Укршпон Трейд» Яремчук О.С. мав чинний кваліфікований електронний підпис.

Положеннями статей 192 та 201 ПК України не передбачено заборони щодо складення податкової накладної одним керівником підприємства та її надіслання у подальшому новим керівником юридичної особи, яким набуто повноваження. При цьому, як слідує з порядку реєстрації податкових накладних, безпосереднім обов`язком відповідача є перевірка повноважень особи, яка підписує податкову накладну та надсилає її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позиція ДПС України полягає у тому, що новий керівник не може підписати податкові накладні, оскільки діє в рамках іншого договору про електронний документообіг, дата набрання чинності якого відрізняється від дат створення електронних документів (податкових накладних), та ніяким чином не ідентифікує посадову (уповноважену) особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, фактично позиція відповідача полягає у тому, що створити та подати електронний документ (податкову накладну) має право лише той керівник платника податку, за участі якого відбувалась господарська операція.

З такою позицією відповідача суд не може погодитися з огляду на те, що Податковий кодекс України відрізняє подію виникнення обов`язку скласти податкову накладну від події зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних. Такі події не збігаються в часі їх виникнення. Так, у першому випадку момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну виникає за першою подією у відповідності до вимог положень статті 187 ПК України, а подія зареєструвати податкову накладну протягом часу, зазначено в абзацах 14 - 18 пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Протягом проміжку часу між вказаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку, так і в особі, яка є керівником платника податку (як в результаті звільнення, відсторонення, так і за наслідками інших подій, як наприклад, хвороби або смерті особи). При цьому, такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов`язку та права зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.

Таким чином, податковим законодавством не встановлено прямої заборони щодо неможливості складення податкових накладних в один день, а подачу їх на реєстрацію в інший із застосуванням чинного електронного цифрового підпису нового керівника.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Сама юридична конструкція вказаної норми дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. Тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

При цьому, недосконалість законодавства та програмного забезпечення (телекомунікаційної системи) не може бути причиною неприйняття податкової накладної, враховуючи, що накладення кваліфікованого електронного підпису діючого керівника не завадить ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань. До того ж, діючий порядок не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації податкової накладної як зміна посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації.

Натомість застосування податковим органом у спірних правовідносинах формального підходу до вирішення питання про прийняття податкової накладної до реєстрації не відповідає принципу пропорційності рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки має наслідком перешкоджання виконанню платником податків його обов`язку, встановленого пунктом 201.1 статті 201 ПК України, без належного обґрунтування необхідності або ж доцільності прийняття такого рішення у розрізі реалізації відповідачем повноважень з адміністрування податків та зборів.

Оскільки відповідачем не надано доказів нечинності кваліфікованого електронного підпису керівника ТОВ «Укршпон Трейд» Яремчука О.С., а також того, що ДПС України у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у прийнятті до реєстрації спірної податкової накладної, складеної позивачем, у ЄРПН, зважаючи на встановлені обставини справи і чинне законодавство суд дійшов висновку про безпідставне і протиправне не прийняття органом ДПС податкової накладної та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Суд зауважує, що позивач у прохальній частині позову просить визнати протиправною відмову у реєстрації податкової накладної №20 від 25.07.2022.

Разом з тим, належними доказами підтверджується, що податкову накладну не було прийнято. Питання щодо наявності чи відсудності підстав для її реєстрації в ЄРПН відповідачем не вирішувалось, оскільки у даному випадку не прийняття поданої до реєстрації податкової накладної відбулось лише на етапі перевірки електронного підпису. В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем всіх перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246, при цьому оцінка правомірності дій стосувалася лише тих мотивів, які наведено у квитанціях про неприйняття податкових накладних на реєстрацію, а тому в даному позовному провадженні не надається правова оцінка господарській операції, яка відображена у ПН №20 від 25.07.2022

З огляду на встановлену судом протиправність відмови відповідача у прийнятті податкової накладної та віднесення законодавством вирішення питання про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних саме до повноважень податкового органу, суд вважає що належним способом захисту порушеного прав позивача, з урахуванням обставин справи, є зобов`язання відповідача прийняти податкову накладну позивача для вирішення питання про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

За правилами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн. згідно з платіжної інструкції від 01.03.2023 №117, тобто за одну позовну вимогу немайнового характеру, який підлягає відшкодуванню за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо заяви позивача про стягнення з відповідачів витрат на оплату послуг на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Суд також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

До позову позивачем додано (а.с.9-15):

- договір №02/23 від 13.02.2023 про надання правової (професійної правничої) допомоги, який укладено між адвокатом Гарбузюк О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" (клієнт);

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- ордер серії АМ №1051193;

- акт від 06.03.2023 наданих послуг згідно договору №02/23 у якому вказано, що адвокатом надано послуги - вивчення матеріалів справи та написання адміністративного позову у кількості одна послуга, вартість 5000,00 грн;

- платіжна інструкція №129 від 06.03.2023 про оплату послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Заперечуючи щодо розміру витрат на правову допомогу, відповідач у відзиві вказує, що справа не є складною з урахуванням її фактичних обставин, предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів.

Однак, перевіривши зміст наведених документів, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 5000,00 грн є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг).

Разом з тим, враховуючи приписи ч. 3 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнуваль відповідача, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Отже, розмір судових витрат позивача, який підлягає стягненню з відповідача становить 5184,00 грн (2684,00 грн + 2500,00 грн)

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" (пров. 1-й Іподромний, 15 а, м.Житомир,10001, ЄДРПОУ: 42768320) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8,Київ 53,04053, ЄДРПОУ: 43005393) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" №20 від 25 липня 2022 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" №20 від 25 липня 2022 року для вирішення питання щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" документально підтверджені судові витрати у сумі 5184 ( п`ять тисяч сто вісімдесят чотири ) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук