Рішення

від 22.09.2023 по справі 320/3856/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2023 року м. Київ № 320/3856/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Ірпінської міської ради "Ірпіньводоканал" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Громадська організація "Ірпінська спілка споживачів", про визнання протиправним та скасування припису,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне підприємство Ірпінської міської ради «Ірпіньводоканал» (далі також позивач, КП «Ірпіньводоканал») з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі також відповідач), в якому просило:

- визнати неправомірним і скасувати припис від 02 березня 2020 року № 4 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування та встановлення державних (регульованих) цін та акт перевірки від 28 лютого 2020 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року позовну заяву КП «Ірпіньводоканал» залишено без руху.

Ухвалою від 20 травня 2020 року Київський окружний адміністративний суду відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 01 липня 2020 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року задоволено заяву представника Громадської організації «Ірпінська спілка споживачів» про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та залучено її до участі у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність у відповідача повноважень щодо проведення перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за наслідками якої складено оскаржуваний акт та надано оскаржуваний припис, оскільки такі повноваження належить виключно до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП).

Окрім того, оскаржуваний припис є неправильним по суті з огляду на відсутність у ньому та в акті перевірки, що слугував підставою для його прийняття, обґрунтованих висновків про порушення КП «Ірпіньводоканал» пункту 3 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у зв`язку з незастосуванням у період з 27 листопада 2019 року по 31 січня 2020 року тарифів на послуги постачання холодної води і водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж), встановлених постановою НКРЕКП від 21 грудня 2018 року № 2004, та надлишковим нарахуванням споживачам сум за послуги з постачання холодної води та водовідведення. Твердження відповідача про виявлені порушення не підтверджені жодним доказом.

Відповідач надав суду відзив, у якому позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Спростовуючи доводи позивача про відсутність у нього повноважень здійснювати перевірку, за результатами якої винесено оскаржуваний припис, відповідач зазначив, що згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення» та Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667, як територіальний орган Держпродспоживслужби є уповноваженим органом державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, тому в порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», має право здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та надавати органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Перевірку позивача проведено відповідно до приписів указаного Закону, наслідки якої оформлено актом перевірки, в розділі якого «Порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки» детально викладені виявлені перевіркою порушення позивачем вимог законодавства щодо застосування державних регульованих цін. На підставі акту прийнято припис про усунення позивачем цих порушень. У приписі також викладено суть зазначених порушень, які полягають у порушенні пункту 3 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в результаті чого підприємством було необґрунтовано нараховано споживачам суму за послугу з постачання холодної води ( використанням внутрішньо будинкових систем) та за послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) в розмірі 797 087,22 грн.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що не заперечує повноваження відповідача щодо здійснення державного нагляду за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, проте наполягав на відсутності у нього повноважень здійснювати такого виду перевірку саме щодо КП «Ірпіньводоканал» як суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сфері комунальних послуг відповідно до ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, наданої НКРЕКП. Уважає, що відповідно до Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» застосування позивачем у своїй діяльності установлених НКРЕКП тарифів є вимогою Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою НКРЕКП від 22 березня 2017 року № 307, тому саме названа Комісія є уповноваженим органом здійснювати контроль за діяльністю позивача в частині застосування тарифів, встановлених НКРЕКП. Повторно зазначив про необґрунтованість викладених в акті перевірки висновків відповідача про порушення ним законодавства.

Відповідач надав суду письмові пояснення, в яких, спростовуючи твердження позивача про те, що він не є контролюючим суб`єктом у сфері комунальних послуг і обмеження, визначені частиною другою статті 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», не підлягають застосуванню до Держпродспоживслужби та її територіальних органів, послався на роз`яснення Міністерства розвитку громад та територій України від 08 січня 2020 року вих. № 7/10.1/180-20 та відповідь НКРЕКП на депутатське звернення від 15 липня 2020 року вих. № 7284/15.3/7-20.

У відповідь на вказані пояснення позивач надав суду своє пояснення, в якому повторно зазначив, що на момент його перевірки відповідачемкомунальна сфера була виключена із Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», тому відповідач не міг проводити перевірку, здійснення якої належало до повноважень НКРЕКП. Щодо листа Міністерства розвитку громад та територій України від 08 січня 2020 року вих. № 7/10.1/180-20 зазначив, що вінмає інформаційний характер, не містить норм права та не підлягає застосуванню щодо правовідносин, з яких виник спір. Розміщена в листі інформація не суперечить діям позивача, оскільки саме в такому порядку, як зазначено в листі він діяв при наданні послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Лист НКРЕКП від 15 липня 2020 року вих. № 7284/15.3/7-20стосується послуг з вивезення побутових відходів, а не послуг централізованого водопостачання та водовідведення, тому відповідач безпідставно посилається на нього.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2020 р. залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Громадську організацію "Ірпінська спілка споживачів".

Третя особа в наданих суду поясненнях просила відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідач обґрунтовано встановив порушення КП «Ірпіньводоканал» законодавства щодо застосування державних регульованих цін при наданні послуг з водопостачання та водовідведення, тому названому підприємству обґрунтовано надано припис про усунення цих порушень.

08 лютого 2021 року учасники справи звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, подальший розгляд справи здійснено судом без участі представників учасників справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до Статуту КП «Ірпіньводоканал», затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 30 січня 2020 року № 6202-77VII, це підприємство є комунальним унітарним підприємством, створеним відповідно до рішення Ірпінської міської ради 16 червня 1975 року № 315 на базі відокремленої комунальної власності територіальної громади м. Ірпінь. Метою створення і діяльності КП «Ірпіньводоканал» є господарська діяльність, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів з метою отримання прибутку (доходу). Предметом діяльності підприємства є видобування підземних питних вод для господарсько-питного водопостачання м. Ірпеня, м. Буча, смт. Гостомель, смт. Ворзель та надання послуг, пов`язаних з утриманням та експлуатацією водопровідно-каналізаційних міських магістральних мереж і споруд та право спеціалізованого водокористування і скиду стічних вод; технічні випробування та дослідження якості питної води і склад стоків КВЕД-2010, клас 71,20. Підприємство, поміж іншого, виконує такі функції:

- надання послуг водопостачання і водовідведення юридичним та фізичним особам регіону;

- облік постачання та використання води споживачам;

- оформлення абонентів відкриття особових рахунків та систематичне отримання плати із них за надані послуги, контроль за додержанням абонентами умов договору.

Рішенням сесії Ірпінської міської ради від 20 грудня 2012 року № 2651-39-VІ КП «Ірпіньводоканал» визначено виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення територіальної громади м. Ірпінь. Підприємство надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в м. Ірпінь, м. Буча, смт. Ворзель та смт. Гостомель.

КП «Ірпіньводоканал» володіє ліцензіями на централізоване водопостачання та водовідведення, видані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП).

Отже, позивач здійснює діяльність у сфері надання комунальних послуг відповідно до тарифів, що сформовані та затверджені спеціальним уповноваженим органом.

У період з 17 лютого по 27 лютого 2020 року Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області провело планову перевірку дотримання КП «Ірпіньводоканал» вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатами якої складено акт від 28 лютого 2020 року № 9 (далі акт, акт перевірки).

Згідно з актом предметом перевірки були, поміж іншого, питання: встановлення та застосування цін (тарифів) (стаття 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», стаття 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення»); перевірка бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін (тарифів) (статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення», нормативно-правові акти Кабінету Міністрів та центральних органів виконавчої влади щодо затвердження порядків (методик) формування державних регульованих цін (тарифів).

В розділі акту «Порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки» відображено встановлені перевіркою порушення КП «Ірпіньводоканал» порядку формування, встановлення і застосування державних регульованих цін, а саме:

«Постановою НКРЕКП від 21 грудня 2018 року № 2004 КП «Ірпіньводоканал» встановлено (скориговано) для усіх груп споживачів тарифи на:

- послугу з централізованого постачання холодної води 6,15 грн за 1 м3 (без ПДВ);

- послугу з централізованого водовідведення 10,63 грн за 1 м3 (без ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 19 листопада 2019 року № 2444 КП «Ірпіньводоканал» встановлено (скориговано) тарифи для усіх груп споживачів на:

- централізоване водопостачання 6,53 грн за 1 м3 (без ПДВ);

- централізоване водовідведення 11,27 грн за 1 м3 (без ПДВ).

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (діяв до 01 травня 2019 року) передбачалася наявність комунальної послуги централізоване водопостачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ (далі Закон № 2189-VІІ), який введено в повному обсязі в дію з 01 травня 2019 року, передбачено комунальні послуги централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Відповідно до статті Закону № 2189-VІІ надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Істотною умовою договору про надання житлово-комунальної послуги, зокрема є ціна послуги.

Послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення надаються згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом, та вимогами Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VІІ договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону.

Між КП «Ірпіньводоканал» та співвласниками багатоквартирних будинків не укладено договори про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за правилами, визначеними вищевказаним Законом, та відповідно до типових договорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690.

Таким чином, в період з 27 листопада 2019 року по 31 січня 2020 року при застосуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, встановлених постановою НКРЕКП від 19 листопада 2019 року № 2444, КП «Ірпіньводоканал» порушено пункт 3 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VІІ, в результаті чого підприємством було необґрунтовано нараховано суму за послугу з постачання холодної води (використанням внутрішньобудинкових систем) в розмірі 293 792,27 грн за послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) в розмірі 503 294,95 грн».

До акту долучено довідку про необґрунтовано нараховані позивачем суми за надані споживачам у період з 27 листопада 2019 року по 31 січня 2020 року послугицентралізованого водопостачання та централізованого водовідведення, обраховані із застосуванням тарифів з порушенням вимог пункту 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Із указаною довідкою та актом перевірки посадові особи КП «Ірпіньводоканал» не погодилися, що підтверджується їхніми запереченнями на цих документах.

Письмове заперечення КП «Ірпіньводоканал`від 28 лютого 2020 рокудо акту перевірки відповідачем до уваги не взяте та на підставі зазначеного акту перевірки складено припис від 02 березня 2020 року № 4 про виконання законних вимог щодо усунення порушень формування, встановлення і застосування державних (регульованих) цін, яким позивача зобов`язано:

1. В термін до 01 травня 2020 року повернути споживачам шляхом здійснення перерахунку необґрунтовано нараховану суму в розмірі 797 087,23 грн, а саме:

1) за послугу з постачання холодної води (з використанням внутрішньобудинкових систем), наданих в період:

- з 27 листопада 2020 року по 31 січня 2020 року населенню (співвласникам багатоквартирних будинків) 285 039,31 грн;

- з 01 грудня 2019 року по 31 січня 2020 року бюджетним установам 322,85 грн;

- з 01 грудня 2019 року по 31 січня 2020 іншим споживача (госпрозрахунковим підприємствам) 8 430,12 грн;

2) реєстри з 27 листопада 2020 року по 31 січня 2020 року населенню (співвласникам багатоквартирних будинків) 285 039,31 грн;

- з 01 грудня 2019 року по 31 січня 2020 бюджетним установам 541,44 грн; підприємствам) 8 430,12 грн;

- з 01 грудня 2019 року по 31 січня 2020 року іншим споживача (госпрозрахунковим підприємствам) 14 984,66 грн.

2. Реєстри перерахунків та інформацію про виконання припису та вжиті заходи надати до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.

Припис також містить виклад обставин щодо порушення відповідачем вимог законодавства щодо порядку формування, встановлення і застосування державних регульованих цін, які відображені в акті перевірки.

Суд також бере до уваги, що позивач надав до суду оскаржуваний припис, який датований саме 02 березня 2020 року, тоді як відповідач надав до суду такий же припис, датований 03 березня 2020 року. При цьому відповідач дану обставину не пояснив.

Водночас, суд дійшов висновку про те, що правильною датою оскаржуваної постанови є 02 березня 2020 року, що вбачається також з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі № 320/4617/20 за позовом КП «Ірпіньводоканал» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним і скасування рішення від 08 травня 2020 року №14 про накладення стягнення в розмірі 34000,00 грн. у зв`язку з невиконанням вимог припису Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 02 березня 2020 року №4.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 21 червня 2012 року № 5007-VI (далі Закон № 5007-VІ) визначено основні засади цінової політики і врегульовано відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Статтею 2 цього Закону визначено, що його дія поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

За змістом статті 16 Закону № 5007-VІ органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.

Відповідно до статті 17 Закону № 5007-VІ основними функціями уповноважених органів, є:

1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення;

3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

Відповідно до статті 18 Закону № 5007-VІ уповноважені органи мають право:

1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки:

достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін;

наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;

2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;

3) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу;

4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;

5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику, зокрема з контролю за цінами.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

За змістом Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24 лютого 2020 року № 153, Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Назване Головне управління у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

- здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Беручи до уваги викладене, відповідач як територіальний орган Держпродспоживслужби є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, зокрема шляхом проведення планових і позапланових перевірок, та надання органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Суд критично сприймає доводи позивача про відсутність у відповідача повноважень здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у сфері комунальних послуг, а відтак проводити його перевірку, за результатами якої йому надано оскаржуваний припис, які позивач обґрунтовує частиною другою статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статтею 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», відповідно до якої такі повноваження належать виключно НКРЕКП.

Спростовуючи наведені доводи позивача, суд бере до уваги те, що визначення понять «державний нагляд (контроль) у сфері ціноутворення» та «державний нагляд (контроль) у сфері комунальних послуг» не є тотожними. Здійснення державного нагляду (контролю) у сфері ціноутворення, тобто за дотриманням вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін не є здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг, оскільки мають різний предмет, характер перевірки та регулюються різним нормами спеціального законодавства.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

За змістом частини 1 статті 1 названого Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частинами першою-третьою статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення, зокрема державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг. Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Правові засади державного регулювання у сфері комунальних послуг визначені Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09 липня 2010 року№ 2479-VI (далі Закон № 2479-VI).

Статтею 2 цього Закону визначено, що органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Статтею 3 Закону № 2479-VI визначені завдання національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які полягають у здійсненні державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 2479-VI державний нагляд (контроль) за діяльністю суб`єктів господарювання на ринку комунальних послуг здійснюється шляхом перевірки стану виконання суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках вимог закону та/або ліцензійних умов відповідно до порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов.

Тобто, дія Закону № 2479-VI як спеціального закону визначена чіткими рамками щодо державного нагляду (контролю) у сфері комунальних послуг, тому дія Закону № 877-V не поширюється на відносини, що виникають саме під час здійснення НКРЕКП заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Водночас Закон №5007-VI визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Отже, НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) за діяльністю суб`єктів господарювання на ринку комунальних послуг шляхом перевірки стану виконання суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках вимог закону та/або ліцензійних умов відповідно до порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов, тоді як повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, зокрема й у сфері комунальних послуг є повноваженням Держпродспоживслужби та її територіальних органів.

Аналогічного висновку дійшов також Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 320/4617/20 за позовом КП «Ірпіньводоканал» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним і скасування рішення від 08 травня 2020 року №14 про накладення стягнення в розмірі 34000,00 грн. у зв`язку з невиконанням вимог припису Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 02 березня 2020 року №4.

Ураховуючи викладене, відповідач в межах повноважень визначених законами № 5007-VIта№ 877-V здійснив перевірку дотримання КП «Ірпіньводоканал» вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до приписів статей 5 та 6 Закону № 877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові та позапланові заходи з державного нагляду (контролю).

За відсутності у позовній заяві доводів позивача про порушення відповідачем процедури призначення та проведення вищевказаної перевірки, визначеної Законом № 877-V, суд дійшов висновку про її дотримання.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частинами сьомою та восьмою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Отже, складення акту перевірки та припису про усунення виявлених перевіркою порушень є кінцевим результатом її оформлення.

Аналіз змісту оскаржуваних позивачем акту перевірки та припису дає підстави стверджувати про їх оформлення відповідно до вимог закону.

Доводи позивача про те, що відповідач в цих документах не пояснив суть виявлених порушень, спростовуються змістом цих документів, які містять детальний виклад обставин щодо порушення позивачем вимог законодавства із зазначенням його норм.

Стосовно суті оскаржуваного припису, з яким не погоджується позивач, суд звертає увагу на таке.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, - є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі Закон № 2189-VIII).

Відповідно до частини першої статті 10 цього Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Частиною першою статті 12 Закону № 5007-VI визначено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. У сфері надання житлово-комунальних послуг державний контроль за тарифами запроваджено для суб`єктів господарювання, які надають (виробляють) послуги з теплопостачання та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до частини третьої статті 191 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Частиною першою статті 5 та пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 року №1682-III передбачено, що відповідно до цього Закону регулюється діяльність суб`єктів природних монополій у таких сферах, зокрема, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, а предметом державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій згідно з цим Законом є ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій.

Пунктом 13 статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року№ 1540-VIII повноваження щодо встановлення державних регульованих ціни і тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг належить до відання НКРЕКП.

Отже, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення є регульованими.

Як встановлено судом, КП «Ірпіньводоканал» є виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення територіальної громади м. Ірпінь та надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в м. Ірпінь, м. Буча, смт. Ворзель та смт. Гостомель.

Відповідно до Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженої постановою НКРЕКП від 24 березня 2016 року № 364, та Процедури встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), затвердженої постановою НКРЕКП від 15 січня 2015 року № 13, розрахунки тарифів виконуються заявником відповідно до вимог чинного законодавства та надаються до НКРЕКП.

Постановами НКРЕКП від 26 квітня 2017 року № 551, від 26 квітня 2017 року № 552, від 02 листопада 2017 року № 1343, від 02 листопада 2017 року № 1344, від 21 червня 2018 року№ 539, від 21 червня 2018 року № 540, від 21 грудня 2018 року № 2003, від 21 грудня 2018 року № 2004, від 28 травня 2019 року № 804, від 19 листопада 2019 року № 2444, від 04 лютого 2020 року № 283 встановлено тарифи для усіх груп споживачів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Зокрема, постановою НКРЕКП від 21 грудня 2018 року № 2004 КП «Ірпіньводоканал» встановлено (скориговано) для усіх груп споживачів тарифи на:

- послугу з централізованого постачання холодної води 6,15 грн за 1 м3 (без ПДВ);

- послугу з централізованого водовідведення 10,63 грн за 1 м3 (без ПДВ).

Відповідно до наказу по підприємству від 29 грудня 2018 року № 78 зазначені тарифи введені в дію з 01 січня 2019 року.

Постановою НКРЕКП від 19 листопада 2019 року № 2444 КП «Ірпіньводоканал» встановлено (скориговано) тарифи для усіх груп споживачів на:

- централізоване водопостачання 6,53 грн за 1 м3 (без ПДВ);

- централізоване водовідведення 11,27 грн за 1 м3 (без ПДВ).

Відповідно до наказу по підприємству від 26 листопада 2019 № 76 вказані тарифи введено в дію з 27 листопада 2019 року.

У подальшому постановою НКРЕКП від 04 лютого 2020 № 283 встановлено тарифи для усіх груп споживачів на:

- централізоване водопостачання 8,53 грн за 1 м3 (без ПДВ);

- централізоване водовідведення 14,76 грн за 1м№ (без ПДВ).

Відповідно до наказу по підприємству від 05 лютого 20020 № 40 тарифи введено в дію з 05 лютого 2020 року.

Як зазначено в оскаржуваних акті перевірки та приписі, позивач у період з 27 листопада 2019 року по 31 січня 2020 року здійснював нарахування плати за послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 19 листопада 2019 року № 2444. Ця обставина позивачем не заперечувалася. Не заперечував позивач також і обсяг наданих споживачам у цей період послуг і розмір суму, нарахованих споживачам, які відображені в довідці, що є додатком до акту перевірки.

Суд відхиляє доводи позивача про правомірне застосування ним у вказаний період тарифів, встановлених постановою НКРЕКП від 19 листопада 2019 року № 2444, та погоджується з доводами відповідача про те, що застосування КП «Ірпіньводоканал» цих тарифів призвело до порушення вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VIII.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року№ 1875-IV в редакції, що діяла до 01 травня 2019, передбачалася наявність комунальної послуги централізоване постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Відповідно до статті Закону № 2479-VI в редакції, що діяла до 01 травня 2019 року, тарифи на комунальні послуги це, поміж іншого, - тарифи на послуги централізованого водопостачання а водовідведення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для суб`єктів, які є виконавцями цих послуг.

Законом № 2189-VІІІ, який набрав чинності в повному обсязі з 01 травня 2019 року, передбачено такі комунальні послуги як централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Відповідно до статті 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Однією з істотних умов договору про надання житлово-комунальної послуги є ціна послуги.

Пунктом 3 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VIII визначено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

При цьому Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типові договори про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690.

Із наведеного слідує, що до переходу на нові договори про надання комунальних послуг, що укладатимуться за правилами, визначеними Законом № 2189-VIII, та відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України окремо для різних моделей організації договірних відносин, продовжують діяти договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію вищевказаного Закону. Внаслідок цього зміна цін (тарифів) на комунальні послуги після 01 травня 2019 року без укладання нових договорів за новою типовою формою відповідно до Закону № 2189-VIII неможлива.

Тарифи на комунальні послуги є однією з істотних умов договору про надання комунальних послуг.

КП «Ірпіньводоканал» у ході його перевірки відповідачем, а також під час судового розгляду справи не надав суду докази укладення між ним та співвласниками багатоквартирних будинків договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за правилами, визначеними Законом № 2189-VIII, та відповідно до типових договорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 № 600.

За відсутності таких договорів позивач в період з 27 листопада 2019 року по 31 січня 2020 року повинен був застосовувати тарифи на послуги постачання холодної води і водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), встановлені постановою НКРЕКП від 21 грудня 2018 року № 2004. Підстав для застосування тарифів, встановлених постановою НКРЕКП від 19 листопада 2019 року № 2444 у цей період у нього не було.

Застосування тарифів, встановлених постановою НКРЕКП від 19 листопада 2019 року № 2444, призвело до порушення позивачем пункту 3 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VIII та, як наслідок, необґрунтованого нарахування споживачам суми за послугу з постачання холодної води (з використанням внутрішньобудинкових систем) в розмірі 293792,27 грн та за послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) в розмірі 503294,95 грн, що в сукупності становить 797 087,23 грн.

Тому, 02 березня 2020 року відповідач обґрунтовано склав припис №4, яким зобов`язав КП «Ірпіньводоканал» в термін до 01 травня 2020 року повернути споживачам кошти в розмірі 797 087,23 грн шляхом здійснення перерахунку.

За наведених обставин Головне управління Держпродспоживслужби правомірно надало позивачу припис від 02 березня 2020 року № 4 про усунення виявлених порушень і у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про визнання цього припису протиправним і скасування.

Водночас судом не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправним і скасування вищевказаного акту перевірки, що обґрунтовується таким.

Відповідно до усталеної судової практики (постанови Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 140/388/19,від 16 липня 2020 року у справі № 826/4/16, від 23 вересня 2020 року у справі № 640/2911/19) акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Акт перевірки у цій справі відображає опис виявлених перевіркою порушень позивачем вимог законодавства, на підставі якого відповідачем прийнято припис про усунення цих порушень, тому в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України цей акт не є актом індивідуальної, який встановлює його відповідальність та не породжує для нього жодних правових наслідків. У свою чергу суд перевірив викладені в акті обставини та висновки щодо порушення позивачем законодавства обставини, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи. Отже, позовна вимога про визнання протиправним і скасування зазначеного акту перевірки є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Установлені судом обставин та наведені висновки є достатніми для відмови у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

З огляду на відмову позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі підстави для повернення йому судового збору, сплаченого у зв`язку зі зверненням до суду із адміністративним позовом, відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Комунальне підприємство Ірпінської міської ради «Ірпіньводоканал», адреса: вул. Соборна, 1А, м. Ірпінь, Київська область, 08200, код ЄДРПОУ - 03362471.

Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, адреса: вул. Балукова, 22, м. Вишневе, Київської області, 08133, код ЄДРПОУ - 40323081.

Третя особа - Громадська організація "Ірпінська спілка споживачів", адреса: вул. Садова, 24, м. Ірпінь, Київська область, 08205, код ЄДРПОУ - 43727306.

Суддя Журавель В.О.