Постанова

від 06.03.2024 по справі 320/3856/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3856/20 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., за участі представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Давидюк С.О., представника позивача Литвиненко А.В., представників відповідача Безкровної О.О. та Бондаря Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства "Ірпіньводоканал" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Ірпіньводоканал" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Громадська організація "Ірпінська спілка споживачів", про визнання протиправним та скасування припису

В С Т А Н О В И В :

Рух справи.

05.05.2020 до Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства Ірпінської міської ради «Ірпіньводоканал» (надалі - КП «Ірпіньводоканал») до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання неправомірними та скасування припису від 02.03.2020 року № 4 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування та встановлення державних (регульованих) цін та акт перевірки від 28.02.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача відсутні повноваження щодо проведення перевірки дотримання вимог по формуванню, встановленню та застосування державних регульованих цін, оскільки такі повноваження належить виключно до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у задоволені позовних вимог відмовлено.

Приймаючі таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що вони не ґрунтуються на нормі закону, оскільки НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) за діяльністю суб`єктів господарювання на ринку комунальних послуг шляхом перевірки стану виконання суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках вимог закону та/або ліцензійних умов відповідно до порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов, тоді як повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, зокрема й у сфері комунальних послуг є повноваженням Держпродспоживслужби та її територіальних органів.

Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Апелянтом наголошено, що не підтверджені належними доказами висновки відповідача про порушення позивачем пункту 3 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме незастосування у період з 27.11.2019 по 31.01.2020 тарифів на послуги постачання холодної води і водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж), встановлених постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2004 та надлишковим нарахуванням споживачам сум за послуги з постачання холодної води та водовідведення.

Також надійшла апеляційна скарга від особи, яка не була залучена судом першої інстанції до участі, від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Доводи цього апелянта аналогічні доводам апеляційної скарги позивача, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, посилаючись в апеляційній скарзі на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вважає, що рішення відповідача є протиправним, оскільки дублювання функцій (повноважень) державних контролюючих органів чинним законодавством не допускається, а тому саме Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, належать повноваження щодо контролю по формуванню, встановленню та застосування державних регульованих цін.

Цим апелянтом наголошено, що відповідно до Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» застосування позивачем у своїй діяльності установлених НКРЕКП тарифів є вимогою Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 року № 307, тому саме названа Комісія є уповноваженим органом здійснювати контроль за діяльністю позивача в частині застосування тарифів, встановлених НКРЕКП.

Відповідачем та третьою особою подано відзиви на апеляційні скарги, в яких зазначено про правильність висновків суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача та представник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (особа, яка не була в суді першої інстанції учасником справи) підтримали доводи апеляційних скарг.

Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційних скарг.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та особи яка не була учасником справи, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Статуту КП «Ірпіньводоканал», затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 30.01.2020 року № 6202-77VII, це підприємство є комунальним унітарним підприємством, створеним відповідно до рішення Ірпінської міської ради 16.06.1975 року № 315 на базі відокремленої комунальної власності територіальної громади м. Ірпінь. Метою створення і діяльності КП «Ірпіньводоканал» є господарська діяльність, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів з метою отримання прибутку (доходу). Предметом діяльності підприємства є видобування підземних питних вод для господарсько-питного водопостачання м. Ірпеня, м. Буча, смт. Гостомель, смт. Ворзель та надання послуг, пов`язаних з утриманням та експлуатацією водопровідно-каналізаційних міських магістральних мереж і споруд та право спеціалізованого водокористування і скиду стічних вод; технічні випробування та дослідження якості питної води і склад стоків - КВЕД-2010, клас - 71,20. Підприємство, поміж іншого, виконує такі функції: - надання послуг водопостачання і водовідведення юридичним та фізичним особам регіону; - облік постачання та використання води споживачам; - оформлення абонентів - відкриття особових рахунків та систематичне отримання плати із них за надані послуги, контроль за додержанням абонентами умов договору.

Рішенням сесії Ірпінської міської ради від 20.12.2012 року № 2651-39-VІ КП «Ірпіньводоканал» визначено виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення територіальної громади м. Ірпінь. Підприємство надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в м. Ірпінь, м. Буча, смт. Ворзель та смт. Гостомель.

КП «Ірпіньводоканал» володіє ліцензіями на централізоване водопостачання та водовідведення, видані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

Отже, позивач здійснює діяльність у сфері надання комунальних послуг відповідно до тарифів, що сформовані та затверджені спеціальним уповноваженим органом.

У період з 17.02.2020 по 27.02.2020 року Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області провело планову перевірку дотримання КП «Ірпіньводоканал» вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатами якої складено акт від 28 лютого 2020 року № 9 (далі - акт, акт перевірки).

Згідно з актом предметом перевірки були, поміж іншого, питання: встановлення та застосування цін (тарифів) (стаття 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», стаття 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення»); перевірка бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін (тарифів) (статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення», нормативно-правові акти Кабінету Міністрів та центральних органів виконавчої влади щодо затвердження порядків (методик) формування державних регульованих цін (тарифів).

В розділі акту «Порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки» відображено встановлені перевіркою порушення КП «Ірпіньводоканал» порядку формування, встановлення і застосування державних регульованих цін, а саме: «Постановою НКРЕКП від 21 грудня 2018 року № 2004 КП «Ірпіньводоканал» встановлено (скориговано) для усіх груп споживачів тарифи на: - послугу з централізованого постачання холодної води - 6,15 грн за 1 м3 (без ПДВ); - послугу з централізованого водовідведення - 10,63 грн за 1 м3 (без ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 19 листопада 2019 року № 2444 КП «Ірпіньводоканал» встановлено (скориговано) тарифи для усіх груп споживачів на: - централізоване водопостачання - 6,53 грн за 1 м3 (без ПДВ); - централізоване водовідведення - 11,27 грн за 1 м3 (без ПДВ).

Наведені обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами, і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1,2, 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормативно-правове обґрунтування.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон № 877).

Так, згідно зі статтею 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 5 Закону № 877 встановлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Відповідно до приписів статей 5 та 6 Закону № 877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові та позапланові заходи з державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частинами сьомою та восьмою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 21 червня 2012 року № 5007-VI (далі - Закон № 5007-VІ) визначено основні засади цінової політики і врегульовано відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Статтею 2 цього Закону визначено, що його дія поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

За змістом статті 16 Закону № 5007-VІ органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.

Відповідно до статті 17 Закону № 5007-VІ основними функціями уповноважених органів, є:

1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення;

3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

Відповідно до статті 18 Закону № 5007-VІ уповноважені органи мають право:

1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки:

достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін;

наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;

2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;

3) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу;

4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;

5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику, зокрема з контролю за цінами.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

За змістом Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24 лютого 2020 року № 153, Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Назване Головне управління у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

- здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

- надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV (діяв до 01 травня 2019 року) передбачалася наявність комунальної послуги - централізоване водопостачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ (далі Закон № 2189-VІІ), який введено в повному обсязі в дію з 01 травня 2019 року, передбачено комунальні послуги - централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Відповідно до статті Закону № 2189-VІІ надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Істотною умовою договору про надання житлово-комунальної послуги, зокрема є ціна послуги.

Послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення надаються згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом, та вимогами Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VІІ договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону.

Висновки суду.

Зі системного аналізу вищевказаних норм закону вбачається, що повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, зокрема й у сфері комунальних послуг є повноваженням Держпродспоживслужби та її територіальних органів.

Вказане передбачено нормою права.

Проте, НКРЕКП є органом, який уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) за діяльністю суб`єктів господарювання на ринку комунальних послуг шляхом перевірки стану виконання суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках вимог закону та/або ліцензійних умов відповідно до порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов.

Зазначене апелянтами не спростовано, тому відповідач в межах повноважень визначених законами № 5007-VI та № 877 здійснив перевірку дотримання позивачем вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до приписів статей 5 та 6 Закону № 877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові та позапланові заходи з державного нагляду (контролю).

Отже, складення акту перевірки та припису про усунення виявлених перевіркою порушень є кінцевим результатом її оформлення.

Окремо слід зазначити, що позивач не обґрунтовує позовні вимоги щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки.

Таким чином, спірний припис прийнято відповідно до чинного законодавства у спосіб визначений порядком.

Щодо обґрунтованості спірного припису, то матеріалами справи підтверджено, що між КП «Ірпіньводоканал» та співвласниками багатоквартирних будинків не укладено договори про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за правилами, визначеними вищевказаним Законом, та відповідно до типових договорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690.

Тобто, у період з 27 листопада 2019 року по 31 січня 2020 року при застосуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, встановлених постановою НКРЕКП від 19 листопада 2019 року № 2444, КП «Ірпіньводоканал» порушено пункт 3 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VІІ, в результаті чого підприємством було необґрунтовано нараховано суму за послугу з постачання холодної води (використанням внутрішньобудинкових систем) в розмірі 293 792,27 грн та за послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) в розмірі 503 294,95 грн».

До акту було долучено довідку про необґрунтовано нараховані позивачем суми за надані споживачам у період з 27 листопада 2019 року по 31 січня 2020 року послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, обраховані із застосуванням тарифів з порушенням вимог пункту 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Щодо спростування вказаних обставин апелянт-позивач не надав належних та допустимих доказів на спростування вищенаведених обставин.

Щодо апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, колегія суддів вважає доречним розглянути по суті, її доводи є аналогічними доводам апеляційної скарги позивача, та також не заслуговують на увагу.

Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог є правильними.

Щодо інших доводів апелянтів, колегія суддів зазначає, що вони не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що надаючи оцінку всім доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст постанови виготовлено 11.03.2024.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Комунального підприємства "Ірпіньводоканал" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Ірпіньводоканал" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Громадська організація "Ірпінська спілка споживачів", про визнання протиправним та скасування припису - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель