Рішення
від 22.09.2023 по справі 320/2149/22
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2023 року м. Київ справа №320/2149/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку та виплаті позивачу щорічної одноразової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленої ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2021 рік;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як інваліду війни за 2021 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеною ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, а отже має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком. Водночас, всупереч рішенню Конституційного Суду України рішення від 27 лютого 2020 р. №3-р/2020, відповідач протиправно не виплатив грошову допомогу у повному розмірі, як передбачено приписами статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відрито провадження у справі за правилами опрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

19 травня 2022 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня виплачена у 2021 році в розмірі 3906 грн. відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2021 р. № 325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач має інвалідність 2 групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням, виданим 29 жовтня 2020 р., що дає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 р. у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, що у 2021 року позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, було виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 3906 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з розміром отриманої грошової допомоги за 2021 рік, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу до 5 травня як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи за 2021 рік у розмірі, що відповідає положенням статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 20 вересня 2021 р. № 01-12/5903 відповідач повідомив позивача про те, що одноразова грошова допомога до 5 травня виплачена в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2021 р. № 325. Також зазначив, що виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету, передбачених на виплату грошової допомоги у 2021 році, органи соціального захисту проводять її відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" у межах бюджетних призначень.

Вважаючи протиправною таку бездіяльність відповідача щодо виплати щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV), щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008 визнано неконституційними, зокрема, положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2021 року № 325, якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, додатком до якого вказаним особам встановлена допомога до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачений цим Законом.

Так, з метою забезпечення виплати у 2021 році разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 8 квітня 2021 року № 325, якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.

Додатком до вказаного Порядку є «Розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"», якими передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах, зокрема особам з інвалідністю внаслідок війни: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Відповідно до вимог частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та приписи статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції пункту 20 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня інвалідам війни.

Тому, з 27 лютого 2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІ групи як вісім мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 9 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача.

У даному випадку безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у квітні 2021 року здійснив відповідач в розмірі 3906 грн. 00 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з 27 лютого 2020 р. заявник набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 р. №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю 2 групи внаслідок війни - восьми мінімальних пенсій за віком.

Указаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 р., залишеного в силі Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 р., у справі №440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20) за результатами розгляду зразкової справи.

Так, Верховний Суд у зразковій справі зазначив, що "…У зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 р. у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 р..

Із 27 лютого 2020 р. розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 р.:

"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".".

Відповідно до частини десятої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

Водночас, як встановлено судом, з 27 лютого 2020 р. позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 р. для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - восьми мінімальних пенсій за віком, а виплачено йому було лише 3906 грн. 00 коп.

Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у квітні 2021 року у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі та визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо перерахунку та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2021 р. №325, як на акт, який регулює розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає, що вказані посилання є необґрунтованими та безпідставними, оскільки станом на момент розгляду справи нормами чинного законодавства не встановлено, що Кабінет Міністрів України має визначати інші розміри виплати грошової допомоги, тобто положення норми частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" діє в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 р. № 367-XIV, яким передбачено розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було відмовлено у перерахунку та виплаті вказаної допомоги, отже порушено права позивача на її отримання та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії відповідача були протиправними. Право позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 р у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком у відповідності до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи за 2021 рік відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» у розміри восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України за 2021 рік» на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області, адреса: вул. Гагаріна, 18, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 03193637.

Суддя Журавель В.О.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.09.2023
Оприлюднено25.09.2023
Номер документу113659757
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування)

Судовий реєстр по справі —320/2149/22

Постанова від 20.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ганечко Олена Миколаївна

Ухвала від 23.01.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ганечко Олена Миколаївна

Ухвала від 23.01.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ганечко Олена Миколаївна

Ухвала від 11.01.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ганечко Олена Миколаївна

Ухвала від 24.10.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Ганечко Олена Миколаївна

Рішення від 22.09.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Журавель В.О.

Ухвала від 14.02.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Журавель В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні