Ухвала

від 21.09.2023 по справі 340/3116/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

21 вересня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3116/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши адміністративну справу за позовом керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Устинівської селищної ради до відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Устинівської селищної ради звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради щодо не нарахування та не виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального, захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , випускниці КЗ "Устинівське навчально-виховне об`єднання «Загальноосвітня школа I-II ступенів" Устинівської селищної ради", ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , випускниці КЗ. "Устинівське навчально-виховне об`єднання «Загальноосвітня школа I-III ступенів" Устинівської селищної ради", ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , випускнику КЗ "Устинівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа I-II ступенів" Устинівської селищної ради", ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , випускнику КЗ "Устинівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа I-II ступенів" Устинівської селищної ради", ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , випускнику КЗ "Устинівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-II ступенів" Устинівської селищної ради", ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , випускниці К3 "Димитровське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа I-III ступенів" Устинівської селищної ради, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , випускнику "Устинівський Докучаєвської філії ліцей Устинівської селищної ради", ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , випускниці Докучаєвської філії "Устинівський ліцей Устинівської селищної ради";

- зобов`язати Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , випускниці КЗ "Устинівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа I-III ступенів" Устинівської селищної ради", ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , випускниці КЗ "Устинівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа I-II ступенів" Устинівської селищної ради", ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , випускнику КЗ "Устинівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-ШІ ступенів" Устинівської селищної ради", ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , випускнику КЗ "Устинівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа I-III ступенів" Устинівської селищної ради", ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , випускнику КЗ "Устинівське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів" Устинівської селищної ради", ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , випускниці КЗ "Димитровське навчально-виховне об`єднання "Загальноосвітня школа I-II ступенів" Устинівської селищної ради, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , "Устинівський ліцей Устинівської випускнику Докучаєвської філії селищної ради", ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , випускниці Докучаєвської філії "Устинівський ліцей Устинівської селищної ради".

В обґрунтування вимог позову вказував, що при опрацюванні інформації щодо стану додержання вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на території Устинівської селищної ради встановлено фактів дотримання Службою у справах дітей Устинівської селищної ради факт неналежного виконання Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради вимог ст.8 Закону України ''Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування'' щодо не виплати випускникам навчальних закладів з числа дітей-сирі та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги упродовж 2021 та 2022 року.

Прокурор зазначає, що через невиконання державою взятих на себе міжнародних зобов`язань, визначених Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, щодо забезпечення дитині такого захисту і піклування, які необхідні для її благополуччя та вжиття всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, підриває принцип довіри особи до держави та призводить до порушення засад соціальної правової держави. Пославшись на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 28.01.2021 у справі №380/3398/20, зазначив, що інтереси держави охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема дітей, як особливої групи, у таких сферах як охорона здоров`я, охорона дитинства, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в України найвищою соціальною цінністю.

Прокурором у позові наголошено, що у даному випадку прокурор звернувся до суду з вказаним позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм, вимог ст. ст. 46, 52 Конституції України та прийнятих на її основі інших нормативно-правових актів гарантує, забезпечує та охороняє права і свободи дітей, у тому числі соціально вразливих категорій, а саме: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування (подібні правові відносини були предметом спору у низці справ: № 200/11907/18, № 200/11924/18, № 620/1668/19, № 620/1153/19).

Рух справи:

Суддя ухвалами від 29.05.2023 року та від 15.06.2023 року залишила без руху позовну заяву керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.

За ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлено строки подання процесуальних заяв по суті справи.

Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (далі відповідач) ухвалу про відкриття провадження у справі отримано, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.159), проте відзив на позов не подано.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 7 статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом частин 3-5 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Водночас, перевірка права прокурора на звернення до адміністративного суду передує розгляду питання щодо правомірності дій (бездіяльності) відповідача, що оскаржуються (розгляду справи по суті). При цьому, встановлення обставин, що свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті.

В силу частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10. 2014 № 1697-VII (далі - Закон від 14.10. 2014 № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз частини 3, 4 статті 53 КАС України у взаємозв`язку з частиною 3 статті 23 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування у позовній заяві підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу. При цьому, відсутність у позовній заяві належного обґрунтування прокурором підстав для звернення до суду вказує на її невідповідність вимогам ч. 7 ст. 160 КАС України.

Разом з тим, з огляду на наведені норми, виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3).

Ці висновки Конституційним Судом України зроблено у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. З наведеного констатується, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.

Це відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 240/401/19.

Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.07.2022 у справі № 910/5201/19.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Вищенаведені висновки суду відповідають практиці Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.08.2023 року у справі № 120/2940/23.

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону №1697-VII дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

В свою чергу, варто зауважити, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 №826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, прокурор послався на порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства, яке, на його переконання, полягало у тому, що відповідачем не виконуються покладені на нього повноваження щодо виплати грошової допомоги всім випускникам загальноосвітніх шкіл, які мають статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а захист цих інтересів у спірних відносинах повинна здійснювати саме Служба у справах дітей Устинівської селищної ради, яка жодних дій з цією метою не вчиняла, що й зумовило подання цього позову в особі вказано органу місцевого самоврядування.

Принагідно, суд зазначає, що за змістом позову, прокурор вказує, що усі треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є дітьми, позбавлені батьківського піклування та ОСОБА_6 є дитиною-сиротою. Проте, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 станом на день відкриття провадження у даній справі були повнолітніми особами, тобто досягли 18 літнього віку.

Згідно визначення наведеним у Законі України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" перелічені особи є особами із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та відповідно до статті 34 Цивільного кодексу України мають повну цивільну дієздатність, оскільки досягли вісімнадцяти років (повноліття).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правову позицію, відповідно до якої прокурор має право звернутися у порядку, передбаченого статтею 23 Закону України ''Про прокуратуру'', із позовом в інтересах держави, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.

Служба у справах дітей:

- бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів; оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом;

- оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Аналогічні за змістом положення містяться у постанові Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини", якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (далі - Порядок № 866).

Пунктом 3 Порядку № 866 визначено, що безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).

Пунктом 3-1 Порядку № 866 передбачено, що з метою створення належних умов для забезпечення реалізації права кожної дитини на виховання в сім`ї, підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і захисту прав дітей у таких сім`ях органи державної влади та органи місцевого самоврядування утворюють, зокрема служби у справах дітей, що забезпечують виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання (перебування), надання їм послуг у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, інформують інших уповноважених суб`єктів у разі потреби здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів таких дітей і надання підтримки їх сім`ям (у разі наявності) відповідно до Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати життю та здоров`ю дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800 (далі - Порядок № 800).

Відповідно до пункту 6 Роздулі ІІІ Положення про Службу у справах дітей виконавчого Устинівської селищної ради, затвердженого рішенням Устинівської селищної ради від 24.11.2022 Служба має право представляти в разі необхідності інтереси дітей у судах, у їх взаємодії з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, брати участь у розгляді судами справ щодо дітей і захисту їхніх прав та інтересів.

Отже, держава здійснює захист прав дітей, у тому числі через діяльність служб у справах дітей, які безпосередньо забезпечують реалізацію на території відповідних рад державної політики з питань захисту прав дітей. При цьому передбачено, що безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, покладається на служби у справах дітей, зокрема, виконавчих органів міських, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад.

Суд зазначає, що у розумінні положень пункту 8 частини 1 статті 4 та статті 46 КАС України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, судом встановлено, що прокурор, визначаючи позивачами Службу у справах дітей Устинівської селищної ради, фактично звернувся до суду з позовом на захист прав та інтересів конкретних 8 фізичних осіб, перелік яких наведено у позовній заяві, 7 із яких станом на день відкриття провадження у справі набули повної цивільної дієздатності.

У даному випадку, з урахуванням положень статті 53 КАС України Служба у справах дітей Устинівської селищної ради є органом, який формально набуває статус позивача у даному спорі, а отже, заявлені у цій справі позовні вимоги першочергово мають бути спрямовані на захист прав та інтересів саме Устинівської селищної ради, як органу (який уособлюють інтереси держави).

У той же час, у позовній заяві фактично викладені факти порушення або загроза порушення не інтересів держави, захист яких має здійснювати Служба у справах дітей, а порушення інтересів 7 повнолітніх осіб із числа дітей-сирів та дітей, позбавлених батьківського піклування та 1 дитини, позбавленої батьківського піклування, яким при закінченні навчального закладу не було виплачено одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України ''Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''.

Тобто, позовні вимоги сформульовані прокурором так, що при примусовому виконанні рішення суду, саме ці 7 повнолітніх осіб і 1 дитини повинні бути стягувачами у виконавчому провадженні, проте ці особи не є позивачами у цій справі.

Положеннями частини 7 статті 8 Закону України ''Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування'' передбачено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Таким чином невиплата одноразової грошової допомоги порушує інтереси саме осіб - випускників навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а не відповідної Служби. В цьому разі інтереси осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування не збігаються з інтересами держави, оскільки саме держава не виплатила через свої уповноважені органи їм одноразову грошову допомогу після закінчення навчального закладу.

Отже, у межах даної справи прокурор фактично звернувся не в інтересах держави в особі Служби у справах дітей, а в інтересах конкретних фізичних осіб, що не можна вважати зверненням до суду з вимогами в інтересах держави.

Суд не виключає, що представництво цих же осіб у суді може здійснюватися й прокурором в порядку частини 2 статті 23 Закону № 1697-VII, якою встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За правилами частини 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Органи та особи, які визначені у статті 53 цього Кодексу і звертаються до адміністративного суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права закінчувати справу примиренням (ч. 1 ст. 54 КАС України).

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що прокурор не позбавлений можливості здійснювати представництво в суді інтересів вищевказаних громадян, однак повинен довести існування передбачених законом підстав для цього, зокрема, неспроможність ними самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, не здійснення або неналежне здійснення захисту цих осіб законними представниками або органами, яким законом надано право захищати їх права, свободи та інтереси.

Лише за доведеності таких обставин прокурор може звернутися до суду з позовною заявою. У такому випадку прокурор набуває процесуальні права й обов`язки осіб, в інтересах яких він діє, за винятком права закінчувати справу примиренням, а справа, в силу вимог частини першої статті 56 КАС України, може розглядатись судом із залученням до участі у такій справі відповідних, зокрема, неповнолітніх осіб, або без такого залучення.

У справі ж яка розглядається, підстави для звернення до суду з цим позовом прокурор обґрунтовував порушенням саме інтересів держави у сфері охорони дитинства й тим, що Служба у справах дітей, в особі якого подано позов, і яка, на думку прокурора, уповноважена здійснювати функції держави у спірних прав у спірних правовідносинах, захисту цих інтересів, у тому числі в судовому порядку, не здійснює.

Разом з тим, як вже зазначалось вище у цій постанові, з позовної заяви прокурора не вбачається існування у спірних відносинах інтересів держави, захист яких необхідно здійснювати у обраний прокурором спосіб, а наявність визначених законом підстав для представництва ним в суді інтересів вищевказаних осіб не доведена з посиланням на ті обставини, які вказані у ч. 2 ст. 23 Закону № 1697-VII, і можуть зумовлювати право прокурора на подання такого позову.

Варто знову зазначити, що за визначенням, що міститься в статті 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування, відносяться до категорії осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Тобто, це інша категорія, ніж вказує прокурор.

Відповідно до частини 1 статті 56 КАС України визначено, що права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Згідно з частиною 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає, що на момент звернення прокурора із даним позовом до суду (22.05.2023) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 досягли повноліття та набули адміністративно процесуальної дієздатності у розумінні ч. 2 ст. 43 КАС України та у спорах з приводу публічно-правових відносин вони можуть самостійно брати участь, в тому числі звернутися за захистом оспорюваного чи порушеного права, а ОСОБА_4 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_9 (на наступний день після звернення прокурора до суду, проте до вирішення питання про відкриття провадження у справі). В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що вищевказані особи, маючи повну адміністративну процесуальну дієздатність, мають бажання ініціювати такий спір на захист власних прав чи інтересів чи висловлювали свою неспроможність захистити свої права самостійно, у зв`язку з чим є потреба захисту його інтересів органами прокуратури.

При цьому, суд зазначає про відсутність процесуальної можливості роз`єднання цієї справи в розмірі третіх осіб (7 повнолітніх та 1 неповнолітня).

Процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді. У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи, тобто позов має бути спрямований саме на захист інтересів держави. Натомість, як встановлено судом, даний адміністративний позов подано, насамперед, в інтересах фізичних осіб, представництво інтересів яких прокурором не доведено, а не держави.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18.11.2021 у справі №140/4953/20, а також від 08.08.2023 у справі № 120/2940/23.

Беручи до уваги усе вищевикладене, суд констатує, що у справі, яка розглядається, прокурор, зазначаючи у своєму позові про необхідність захисту інтересів держави, не навів належних обґрунтувань стосовно того, у чому саме виражається порушення або загроза порушення таких інтересів і які саме інтереси держави, сумісні з вказаними у цій постанові критеріями, підлягають судовому захисту.

Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Така позиція була також підтримана Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 29 червня 2022 року у справах № 820/726/17, №820/724/17.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, серед іншого, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її.

Отже, позов керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області слід залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 240 КАС України.

Керуючись статтями 53, 169, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам`янка, Кіровоградська область, 27400; код ЄДР 02910025) в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Устинівської селищної ради (вул. Ювілейна, будинок 2, смт. Устинівка, Кропивницького район, Кіровоградська область, 28600; код ЄДРПОУ 45076148) до відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (вул. Ювілейна, 6, смт. Устинівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28600; код ЄДРПОУ 43954244), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 залишити без розгляду.

Копію ухвали судді невідкладно надіслати сторонам.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК