Ухвала

від 22.09.2023 по справі 420/19241/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19241/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про закриття провадження у адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форес" до Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форес" звернулося з позовною заявою до Одеської міської ради, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо не розгляду у передбачений законом строк клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Форес" про припинення права постійного користування земельною ділянкою Відкритого акціонерного товариства "Одеський коровай" за адресою: м.Одеса, вулиця Одарія, 9 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6185 га за адресою: м.Одеса, вулиця Одарія, 9;

- зобов`язати Одеську міську раду повторно розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Форес" від 16.03.2023 р. про припинення права постійного користування земельною ділянкою Відкритого акціонерного товариства "Одеський коровай" за адресою: м.Одеса, вулиця Одарія, 9 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6185 га за адресою: м.Одеса, вулиця Одарія, 9.

Ухвалою від 01.08.2023 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

31.08.2023 р. від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що спір у даній справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своїм характером не є публічно-правовим. Вказує, що спір між ТОВ "Форес" та Одеською міською радою виник щодо припинення майнового права на земельну ділянку, вже сформовану як об`єкт цивільного права відповідно положень земельного законодавства, чинних на момент надання земельної ділянки у постійне користування ВАТ "Одеський коровай". У цих правовідносинах Одеська міська рада на момент звернення ТОВ "Форес" із клопотанням здійснює функції власника земельних ділянок, який реалізує свою волю щодо розпорядження належними їй об`єктами цивільних прав та передачі права на них іншим суб`єктам, за наявності їх відповідного зустрічного волевиявлення.

При вирішенні даного клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 30.05.2018 р. у справі № 826/5737/16, від 13.06.2018 р. у справі № 307/2765/15-ц, від 28.11.2018 р. у справі № 463/1865/17, від 15.05.2019 р. у справах № 729/608/17 та № 352/1414/15-ц, від 12.06.2019 р. у справі № 749/942/18.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 3 статті 19 КАС України передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом України у постанові від 17.04.2018 р. у справі № 815/6956/15 зазначено, що при визначенні підсудності спору слід орієнтуватися не на суб`єктний склад його учасників, а на суть спірних взаємовідносин. Сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясувати у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо з установлених судами фактичних обставин справи вбачається спір про цивільне право, це виключає можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 р. у справі № 826/13628/16, у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент звернення позивача до відповідача із клопотаннями про припинення права постійного користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою, спірна земельна ділянка вже існувала як об`єкт цивільного права, речові права на який належать ТОВ "Одеський коровай".

Тому клопотання позивача стосуються припинення майнових правовідносин між ТОВ "Одеський коровай" та Одеською міською радою щодо постійного користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим спір є приватно-правовим, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що дана справа має розглядатись судом господарської юрисдикції.

Аналогічна правова позиція щодо подібних правовідносин викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 823/2042/16.

Отже, зважаючи на те, що між сторонами існує спір про цивільні (майнові) права, а саме похідне право власності на земельну ділянку, позивачем неправильно визначено юрисдикцію суду, який має розглядати вказаний спір.

Згідно п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст.238, 241, 246, 248, 256 КАС України, суд -

ухвалив:

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форес" (65003, м.Одеса, вул.Одарія, буд.9, код ЄДРПОУ 22467767) до Одеської міської ради (65026, м.Одеса, площа Думська, буд.1, код ЄДРПОУ 26597691) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.І. Бездрабко

.