Постанова

від 16.11.2023 по справі 420/19241/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/19241/23

Головуючий в І інстанції: Бездрабко О.І.

Дата та місце ухвалення рішення: 22.09.2023 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форес» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форес» до Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Форес» звернулось з позовною заявою до Одеської міської ради, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо не розгляду у передбачений законом строк клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Форес» про припинення права постійного користування земельною ділянкою Відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай» за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6185 га за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9;

- зобов`язати Одеську міську раду повторно розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Форес» від 16.03.2023 року про припинення права постійного користування земельною ділянкою Відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай» за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6185 га за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року закрито провадження у даній справі згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та роз`яснено позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, а також неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи.

Представником відповідача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Колегія суддів зазначає, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Вирішуючи питання щодо предметної юрисдикції спору у даній справі, колегія суддів виходить з наступного.

Так, згідно обставин даної справи, 19.06.1999 року Одеською міською Радою народних депутатів видано ВАТ «Одеський коровай» державний акт на право постійного користування ІІ-ОД № 004057 на земельну ділянку 3,2466 га по вул. Армійській, 11 (ділянка № 1), вул. Одарія, 9 (ділянка № 2) для експлуатації хлібокомбінату № 5, площею 1,2843 га, хлібозаводу № 1, площею 1,9603 га.

Як зазначає позивач та підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до договорів купівлі-проваджу від 25.04.2001 року № 3298 та від 20.02.2002 року № 1283, які укладені між ВАТ «Одеський коровай» та ТОВ «Форес», останній придбав частини нежитлових будівель хлібозаводу № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, загальна площа 2241,8 кв.м.

Сторонами також не заперечується, що за клопотанням позивача 16.04.2015 року Одеською міською радою було прийнято рішення № 6648-VІ про припинення права постійного користування ВАТ «Одеський коровай» земельною ділянкою площею 0,6185 га за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, та про надання ТОВ «Форес» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,6185 га, за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, для експлуатації і обслуговування виробничо-складських приміщень.

Проте, ВАТ «Одеський коровай» оскаржено вказане рішення в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2016 року у справі № 916/4380/15, залишеним без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 12 травня 2016 року та Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року, визнано недійсним вказане рішення Одеської міської ради від 16 квітня 2015 року № 6648-VІ.

Вирішуючи справу № 916/4380/15, суди виходили з того, що ВАТ «Одеський коровай» є єдиним належним користувачем 3,2446 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування по вулиці Армійська, 11 (ділянка М1) та по вулиці Одарія, 9 (ділянка М2), право на користування якою виникло та продовжує діяти на підставі державного акта № 63 від 17.06.1999 року, а позбавлення відповідачем відповідного права позивача на користування земельною ділянкою площею 0,6185 га за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, що входить до меж (є частиною) земельної ділянки М2 за планом згідно державного акта № 63 від 17.06.1999 року, без згоди позивача є безпідставним.

Суди у справі № 916/4380/15 також послались на те, що обставини у справі свідчать про відсутність згоди ВАТ «Одеський коровай» щодо відчуження спірної ділянки.

Крім того, у справі № 916/4380/15 суди звернули увагу на те, що ТОВ «Форес» звертався до господарського суду з позовом про визначення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що знаходиться в м. Одеса по вул. Одарія, 9, виділивши позивачу в користування 31/100 частини земельної ділянки, на якій розташована його 31/100 частина об`єкту нерухомого майна. В обґрунтування своїх вимог посилався на отримання на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2011 року реєстровий номер 3298 та договору купівлі-продажу від 20.02.2002 року реєстровий номер 1283 на праві спільної часткової власності 31/100 нежитлових будівель хлібозаводу № 1, що знаходиться в м. Одеса по вул. Одарія, 9.

Однак, рішенням Господарського суду Одеської області від 13 лютого 2015 року у справі № 916/4900/14 у задоволенні позову відмовлено.

За таких обставин, суди у справі № 916/4380/15 дійшли висновку, що спірне рішення № 6648-VІ від 16.04.2015 року є таким, що прийняте Одеською міською радою поза межами, які визначені у статті 141 Земельного кодексу України, в порушення cт.cт.12, 123, 124 Земельного кодексу України, а отже існують підстави для визнання його недійсним.

20.03.2023 року ТОВ «Форес» звернулось із повторним клопотанням про припинення права постійного користування ТОВ «Одеський коровай» (ВАТ «Одеський коровай») земельною ділянкою по вулиці Одарія, 9 та надання ТОВ «Форес» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовної площею 0,6185 га, за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, для експлуатації та обслуговування виробничо-складських приміщень.

Вказане клопотання вмотивовано тим, що відповідно до договорів купівлі-проваджу від 25.04.2001 року № 3298 та від 20.02.2002 року № 1283, які укладені між ВАТ «Одеський коровай» та ТОВ «Форес», останній придбав частини нежитлових будівель хлібозаводу № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, загальна площа 2241,8 кв.м.

Позивач посилається на те, що у зв`язку із відчуженням нерухомого майна за вказаною адресою ТОВ «Одеський коровай» не користується земельною ділянкою, на якій розташована нерухомість ТОВ «Форес».

З огляду на викладене, позивач вважає, що право користування ТОВ «Одеський коровай» має бути припинено, а ТОВ «Форес» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовної площею 0,6185 га, за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, для експлуатації та обслуговування виробничо-складських приміщень.

На виконання доручення в.о. заступника міського голови, розгляд заявленого клопотання здійснено Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради, яким повідомлено позивача про неможливість припинення права постійного користування ТОВ «Одеський коровай», а також підготовки проекту рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки позивачу, мотивуючи це наведеними вище обставинами, а саме тим, що рішення про припинення права постійного користування відносно ТОВ «Одеський коровай» та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ «Форес» спірної земельної ділянки вже приймалось міською радою, однак, воно було визнано недійсним судовим рішенням у зв`язку з відсутністю відмови ТОВ «Одеський коровай» від права постійного користування земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9 (лист від 17.04.2023 року).

Позивач вважає, що Одеською міською радою протиправно не розглянуто клопотання ТОВ «Форес» про припинення права постійного користування ВАТ «Одеський коровай» земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6185 га за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9, та просить суд зобов`язати Одеську міську раду розглянути клопотання ТОВ «Форес» від 16.03.2023 року про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВАТ «Одеський коровай» за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6185 га за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що заявлене позивачем клопотання про припинення права постійного користування ВАТ «Одеський коровай» земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6185 га за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9, обґрунтовано наявністю існуючого речового права на земельну ділянку, а саме - права користування земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно, що належить позивачу на праві власності.

За таких обставин, оскільки суб`єкт владних повноважень відмовив ТОВ «Форес» у вчиненні певних дій щодо земельної ділянки, користувачем якої вважає себе позивач, а саме щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою іншої юридичної особи, а також підготовки проекту рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки позивачу в оренду, та які (дії) пов`язані з припиненням права постійного користування земельною ділянкою іншої юридичної особи та набуттям позивачем права користування (оренди) на цю земельну ділянку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у цьому випадку обраний позивачем спосіб захисту приватного права спрямований на захист цивільних прав і інтересів в отриманні спірної земельної ділянки і саме від встановлення обставин, з якими позивач пов`язує виникнення в нього речового права на спірну земельну ділянку, залежить правильне вирішення спору.

З огляду на предмет і підстави поданого позову та характер спірних правовідносин, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі з тих підстав, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що даний позов спрямований на захист його прав від порушень суб`єктом владних повноважень у сфері публічних правовідносин, оскільки міською радою не було розглянуто подане позивачем клопотання та не прийнято відповідного рішення, колегія суддів вважає такими, що не спростовують наведених висновків суду.

Колегія суддів наголошує, що позивач не заперечує, що він вже звертався до міської ради із клопотанням про припинення права постійного користування ВАТ «Одеський коровай» земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6185 га за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9, в оренду.

Як вже зазначалось колегією суддів, 16.04.2015 року Одеською міською радою було прийнято рішення № 6648-VІ про припинення права постійного користування ВАТ «Одеський коровай» земельною ділянкою площею 0,6185 га за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, та про надання ТОВ «Форес» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,6185 га, за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, для експлуатації і обслуговування виробничо-складських приміщень.

Однак, ВАТ «Одеський коровай» оскаржено вказане рішення в судовому порядку та рішенням Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2016 року у справі № 916/4380/15, залишеним без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 12 травня 2016 року та Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року, визнано недійсним вказане рішення Одеської міської ради від 16 квітня 2015 року № 6648-VІ.

Ці рішення судів вмотивовані тим, що ВАТ «Одеський коровай» є єдиним належним користувачем 3,2446 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування по вулиці Армійська, 11 (ділянка М1) та по вулиці Одарія, 9 (ділянка М2), право на користування якою виникло та продовжує діяти на підставі державного акта № 63 від 17.06.1999 року, а позбавлення відповідачем відповідного права позивача на користування земельною ділянкою площею 0,6185 га за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 9, що входить до меж (є частиною) земельної ділянки М2 за планом згідно державного акта № 63 від 17.06.1999 року, без згоди позивача є безпідставним.

Суди у справі № 916/4380/15 також послались на те, що обставини у справі свідчать про відсутність згоди ВАТ «Одеський коровай» щодо відчуження спірної ділянки.

За таких обставин вбачається, що між ТОВ «Форес» та ВАТ (ТОВ) «Одеський коровай» існує спір про право користування земельною ділянкою.

ВАТ (ТОВ) «Одеський коровай» вважає, що йому належить право постійного користування земельною ділянкою, а ТОВ «Форес» обґрунтовує свою позицію наявністю права користування земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно, що належить позивачу на праві власності.

В свою чергу, у даній справі позивач просить зобов`язати міську раду розглянути заявлене ним повторно клопотання про припинення права постійного користування ВАТ «Одеський коровай» земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6185 га за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9, яке обґрунтовано наявністю існуючого речового права на земельну ділянку, а саме - права користування земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно, що належить позивачу на праві власності.

Проте, враховуючи, що міською радою вже приймалось рішення про припинення права постійного користування ВАТ «Одеський коровай» земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9 та надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6185 га за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9, в оренду, яке визнано недійсним рішенням господарського суду у зв`язку з відсутністю відмови ТОВ «Одеський коровай» від права постійного користування земельною ділянкою, тобто, між ТОВ «Форес» та ВАТ (ТОВ) «Одеський коровай» існує спір про право користування земельною ділянкою, колегія суддів вважає, що підстави для розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства відсутні, оскільки від вирішення спору про право користування земельною ділянкою залежить і правильне вирішення даної справи щодо зобов`язання міської ради розглянути заявлене позивачем повторно клопотання про припинення права постійного користування ВАТ «Одеський коровай» земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9 та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6185 га за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9, яке обґрунтовано наявністю існуючого речового права на земельну ділянку, а саме - права користування земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно, що належить позивачу на праві власності.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги щодо належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача, належності розгляду вказаних вимог в порядку адміністративного судочинства, як публічно-правового спору, спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форес» залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 16.11.2023 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька