Рішення

від 21.09.2023 по справі 420/7049/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7049/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРКАС ГРУП» до Одеської митниці про визнання протиправною та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та карток відмови

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРКАС ГРУП» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2023/000009/2, № UA500000/2023/000010/2 від 14.03.2023 р.;

визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної Декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2023/000030, № UA500110/2023/000031 від 14.03.2023 p.

В обґрунтування вимог позову зазначається, що з метою митного оформлення товарів «напівпричепи-цистерни», декларант ТОВ «ЕРКАС ГРУП» 06.03.2023 р. подав до Одеської митниці електронні митні декларації, які зареєстровані митним органом за номерами №23UA500110000724U7, №23UA500110000726U5, №23UA500110000727U4, заявивши митну вартість імпортованого товару за ціною договору у відповідності з положеннями статті 58 Митного кодексу України, додавши до ціни товару складову хитної вартості товару - витрати на транспортування товару, враховуючи умови поставки FCA згідно Інкотермс. Митна декларація № 23UA500110000724U7 від 06.03.2023 р. на напівпричіп-цистерну за VIN кодом NP9SNTYSBPW225014 за заявленою декларантом митною вартістю за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору була оформлена Одеською митницею без зауважень і товар випущено у вільний обіг.

Проте, митні декларації на інші два напівпричепа-цистерни не були оформлені Одеською митницею у зв`язку з виявленням розбіжностей у поданих документах, що стосуються числових складових митної вартості товару, незважаючи на те, що до митного оформлення усіх трьох напівпричепів-цистерн були подані одні й ті ж самі документи на підтвердження митної вартості імпортованих товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів Одеською митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів за МД № 23UA500110000726U5, № 23UA500110000727U4 від 06.03.2023 р. та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2023/000010/2, № UA500000/2023/000009/2 від 14.03.2023 р., якими збільшено митну вартість товару «напівпричіп-цистерна» з 40 000 Євро до 64 380,75 Євро.

У зв`язку з коригуванням митної вартості Одеською митницею 14.03.2023 р. прийняті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA500110/2023/000031, № UA500110/2023/000030.

Представник позивача зазначає, що позивач вважає прийняті відповідачем рішення безпідставними та такими, що порушують встановлений МК України порядок визначення митної вартості товару.

Також представник позивача вказує, що відповідачем не було зазначено які саме відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів відсутні; проігноровано документи, надані позивачем, якими підтверджується як ціна товарів так і розмір фактично здійсненої оплати за ці товари; не зазначено конкретних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості імпортованих товарів. Вказує, що відповідачем було формально запитано додаткові документи, які передбачені статтею 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей у числовому виразі задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на стосувався наміру визначення митної вартості товару. Подані позивачем (декларантом) документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо фактично сплаченої ціни та не містять розбіжностей.

На підставі викладеного та не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 10.04.2023 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі з а правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник позивача зазначив, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 23UA500110000727U4 від 06.03.2023, № 23UA500110000726U5 від 06.03.2023 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2023/000010/2 від 14.03.2023, № UA500000/2023/000009/2 від 14.03.2023.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п,2 ч.б ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Також представник відповідача зазначив, що у рішеннях про коригування митної вартості №UA500000/2023/000010/2 від 14.03.2023, №UA500000/2023/000009/2 від 14.03.2023 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю..

Таким чином, на переконання представника відповідача, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ЕРКАС ГРУП».

На підставі викладеного представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до якої вважає необґрунтованими доводи, викладені відповідачем у відзиві.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 07.12.2022 р. між ТОВ «ЕРКАС ГРУП» та «SINANLI TANKER DORSE METAL OTOMOTIV VE NAKLIYE SANAYI TIC.LTD.STI» укладено Контракт № 03, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець купує напівпричепи, причепи, комерційний транспорт, супутнє обладнання та комплектуючі, у кількості за цінами та на умовах, викладених у Додатках (Специфікаціях), які є невід`ємними частинами цього Договору.

Додатком № 01 до Контракту № 03 від 07.12.2022 р. (Специфікацією) визначено, що предметом договору є напівпричіп-цистерна для перевезення світлих нафтопродуктів 33000 л, осі SAF - Holland, виробництва SINANLI TANKER DORSE METAL OTOMOTIV, Туреччина, у кількості трьох одиниць вартістю 40 000 Євро/шт, загальною вартістю 120 000 Євро.

Пунктом 2 Додатку № 01 до Контракту № 03 від 07.12.2022 р. визначено термін виробництва - 30 календарних днів.

Сторонами погоджені умови поставки FCA Конья (п.3 Додатку № 01 до Контракту).

Пунктом 4 Додатку № 01 до Контракту № 03 від 07.12.2022 р. визначені умови оплати: передплата 50% протягом трьох банківських днів з дати підписання цього додатку та 50% протягом 5 банківських днів з дати офіційного повідомлення про готовність Товару до відправлення із заводу виробника.

09.12.2022 р. ТОВ «ЕРКАС ГРУП» здійснило передплату за три напівпричепа- цистерни у сумі 60 000 Євро, як передбачено пунктом 4 Додатку № 01 до Контракту № 03 від 07.12.2022 р.

12.12.2022 р. ТОВ «ЕРКАС ГРУП» перерахувало Продавцю 60 000 Євро в якості оплати по Контракту № 03 від 07.12.2022 р.

На виконання вказаного контракту позивачем ввезено (імпортовано) на митну територію України обумовлений контрактом товар, а саме три напівпричепа- цистерни за VIN кодами NP9SNTYSBPW225014, NP9SNTYSBPW225015, NP9SNTYSBPW225016, що підтверджується експортною митною декларацією -23060500ЕХ00003450 від 28.02.2023 р.

З метою митного оформлення напівпричепа-цистерни за VIN кодом NP9SNTYSBPW225015 06.03.2023 р. позивачем подано електрону митну декларацію, яка зареєстрована митним органом за номером №23UA500110000726U5, та на напівпричеп-цистерну за VIN кодом NP9SNTYSBPW225016 - №23UA500110000727U4 від 06.03.2023.

У графі 22 митних декларацій №23UA500110000726U5, №23UA500110000727U4 вказано ціну товару згідно виставленого рахунку - інвойсу №ІHR2023000000006 від 27.02.2023 р. на суму 40 000 Євро, а в графі 12 МД зазначена у валюті України загальна сума митної вартості товарів, визначена декларантом з урахуванням витрат на транспортування товару - 1 661 897,80 грн. (1 552 192 грн. ціна товару (40 000 Євро х 38,8048 курс грн/Євро) + 109 705,80 грн. - транспортні витрати (3 000 дол.США х 36,5686 курс грн/дол.США)).

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів, що була визначена декларантом за основним методом визначення митної вартості, були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів від 07.12.2022 № 03; доповнення до контракту № 01 від 07.12.2022 р., рахунок-фактура (інвойс) № IHR2023000000006 від 27.02.2023 р.; CMR №0010166 (до МД №23UA500110000726U5), CMR №0010167 (до МД №23UA500110000727U4); документ, що підтверджує вартість перевезення - лист від 06.03.2023 р. № 08-03/23 (до МД №23UA500110000726U5), лист від 06.03.2023 р. № 07-03/23 (до МД №23UA500110000727U4); копія митної декларації країни відправлення від 28.02.2023 №23060500ЕХ00003450 та інші товаросупровідні документи, зазначені в графі 44 МД.

13.03.2023 р. митницею декларанту надіслані повідомлення про те, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: в додатку № 01 до Контракту № 03 від 07.12.2022 р. вказана сума за три напівпричепа-цистерни - 120 000 Євро, проте в цьому ж додатку прописом вказано загальну суму сорок тисяч чотириста Євро; в додатку № 01 до Контракту № 03 від 07.12.2022 р. зазначено, що матеріал колби алюміній, проте в графі 31 ЕМД та в електронному інвойсі не зазначено матеріал колби; в пункті 3.1 Контракту зазначено, що 50 % від загальної суми інвойсу оплачуються покупцем на умовах передплати за товар протягом 5 робочих днів з моменту виставленні інвойсу, але банківський платіжний документ до митного оформлення не надано.

13.03.2023 р. декларантом надіслано додаткові документи: електронний вид -експортної декларації з QR-кодом від 28.02.2023 №23060500ЕХ00003450, повідомлення від виробника товару «SINANLI TANKER DORSE METAL OTOMOTIV VE NAKLIYE SANAYI TIC.LTD.STI» від 09.03.2023 p. SWIFT від 09.12.2022 p., лист- уточнення до Додатку № 01 від 13.03.2023 р.

14.03.2023 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2023/000009/2 по МД №23UA500110000727U4.

Так, відповідно до рішення про коригування митна вартість товару була відкоригована відповідачем шляхом збільшення її розміру, при цьому замість першого методу визначення митної вартості застосовано 2 метод (графа 31 рішення) - другорядний.

В якості підстави такого збільшення відповідачем у рішенні про коригування зазначено, що:

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України (далі - МКУ) перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МКУ. Згідно частини п`ятої статті 54 МКУ митні органи України мають право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товарів. Згідно частини другої статті 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати у митні органи України достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

у додатку від 07.12.2022 № 01 до зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2022 №03 вказана сума за три напівпричепа-цистерни -120 000 Євро, проте в цьому ж додатку прописом загальна сума вказана - 40 400 Євро (сорок тисяч чотириста євро 00 центів);

у додатку від 07.12.2022 № 01 до зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2022 №03 зазначено, що матеріал з якого виготовлена колба - алюміній, проте в графі 31 ЕМД від 06.03.2023 № 23UA500110000727U4 та в електронному інвойсі не зазначено матеріал виготовлення колби;

підпунктом 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2022 № 03 продавець виконує поставку товару покупцеві протягом 5 календарних днів після закінчення виробництва та оплати покупцем 100 % вартості товару, підпунктом 3.1. зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2022 № 03 зазначено, що 50 % від загальної суми кожного інвойсу оплачуються покупцем на умовах передоплати за товар протягом 5 робочих днів з моменту виставлення інвойсу, решта 50 % інвойсу оплачується покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 робочих днів після отримання повідомлення від продавця про готовність товару до постачання але банківські платіжні документи до митного оформлення не надавалися;

документ, що підтверджує вартість перевезення від 06.03.2023 № 07-03/33. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат. Дані документи до митного оформлення не надавались;

у копії митної декларації країни відправлення від 28.02.2023 № 23060500ЕХ00003450 зазначено номер інвойсу відмінний від того який було надано до митного оформлення, що ставить під сумнів наданий до митного оформлення документ та інші розбіжності.

З огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до частини третьої статті 53 МКУ запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, прейскуранти фірми - виробника товару.

14.03.2023 № б/н надіслано заяву з проханням у найкоротший строк закінчити митне оформлення. Також надіслано swift від 09.12.2022 на якому відсутня печатка (штамп) банку. Таким чином, декларантом наявні розбіжності не скасовані. Не подані всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ.

Згідно частини шостої статті 54 митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Відповідно до частини другої статті 58 МКУ, у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні, відповідно до частини третьої статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Згідно частини другої статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Посадова особа митного органу здійснює перевірку документів та відомостей, які надаються митним органам під час переміщення товарів, у відповідності ст. 336 МКУ, враховуючи вимоги наказу ДМСУ від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями було обрано другорядний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів. У митного органу наявна інформація, щодо вартості операцій з ідентичними товарами.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час, є більшим та становить: по товару № 1 - ЕМД від 28.12.2022 № UA100230/2022/623084, UA100230/2022/623116, UA100230/2022/623117 становить 64 380,75 EUR/шт., ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом - 40 000 EUR/шт.

Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 64 380,75 EUR/шт. Декларанту роз`яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього МКУ або суду.

Відповідачем прийнято картку відмови №UA500110/2023/000030, відповідно до якої причини відмови у митному оформленні полягали у наступному:

«Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості UA500110/2023/000007/2 від 14.03.2023, рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4496-VІ «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».

14.03.2023 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2023/000010/2 по МД №23UA500110000726U5.

Так, відповідно до рішення про коригування митна вартість товару була відкоригована відповідачем шляхом збільшення її розміру, при цьому замість першого методу визначення митної вартості застосовано 2 метод (графа 31 рішення) - другорядний.

В якості підстави такого збільшення відповідачем у рішенні про коригування зазначено, що:

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України (далі - МКУ) перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МКУ. Згідно частини п`ятої статті 54 МКУ митні органи України мають право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товарів. Згідно частини другої статті 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати у митні органи України достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

у додатку від 07.12.2022 № 01 до зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2022 №03 вказана сума за три напівпричепа-цистерни -120 000 Євро, проте в цьому ж додатку прописом загальна сума вказана - 40 400 Євро (сорок тисяч чотириста евро 00 центів);

у додатку від 07.12.2022 № 01 до зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2022 №03 зазначено, що матеріал з якого виготовлена колба - алюміній, проте в графі 31 ЕМД від 06.03.2023 № 23UA500110000727114 та в електронному інвойсі не зазначено матеріал виготовлення колби;

підпунктом 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2022 № 03 продавець виконує поставку товару покупцеві протягом 5 календарних днів після закінчення виробництва та оплати покупцем 100 % вартості товару, підпунктом 3.1. зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2022 № 03 зазначено, що 50 % від загальної суми кожного інвойсу оплачуються покупцем на умовах передоплати за товар протягом 5 робочих днів з моменту виставлення інвойсу, решта 50 % інвойсу оплачується покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 робочих днів після отримання повідомлення від продавця про готовність товару до постачання але банківські платіжні документи до митного оформлення не надавалися;

документ, що підтверджує вартість перевезення від 06.03.2023 № 07-03/33. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат. Дані документи до митного оформлення не надавались;

у копії митної декларації країни відправлення від 28.02.2023 № 23060500ЕХ00003450 зазначено номер інвойсу відмінний від того який було надано до митного оформлення, що ставить під сумнів наданий до митного оформлення документ та інші розбіжності.

З огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до частини третьої статті 53 МКУ пропонуємо надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, прейскуранти фірми - виробника товару.

14.03.2023 № б/н надіслано заяву з проханням у найкоротший строк закінчити митне оформлення. Також надіслано swift від 09.12.2022 на якому відсутня печатка (штамп) банку. Таким чином, декларантом наявні розбіжності не скасовані. Не подані всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ. Згідно частини шостої статті 54 митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Відповідно до частини другої статті 58 МКУ, у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні, відповідно до частини третьої статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Згідно частини другої статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Посадова особа митного органу здійснює перевірку документів та відомостей, які надаються митним органам під час переміщення товарів, у відповідності ст. 336 МКУ, враховуючи вимоги наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями було обрано другорядний метод визначення митної вартості-за ціною договору щодо ідентичних товарів. У митного органу наявна інформація, щодо вартості операцій з ідентичними товарами.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час, є більшим та становить: по товару № 1 - ЕМД від 28.12.2022 № UA100230/2022/623084, UA100230/2022/623116, UA100230/2022/623117 становить 64 380,75 EUR/шт., ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом - 40 000 EUR/шт. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 64 380,75 EUR/шт. Декларанту роз`яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів-за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього МКУ або суду.

Відповідачем прийнято картку відмови №UA500110/2023/000031, відповідно до якої причини відмови у митному оформленні полягали у наступному:

«За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний . Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500000/2023/000010/2 від 14.03.2023, Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13.03.2012 № 4495-VI «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару № UA500000/2023/000010/2, № UA500000/2023/000009/2 від 14.03.2023 р. підстави їх винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Разом з тим, визначення більшої ціни товару у МД від 28.12.2022 № UA100230/2022/623084, UA100230/2022/623116, UA100230/2022/623117 не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митним органом в оскаржуваних рішеннях зазначено, що у додатку від 07.12.2022 № 01 до зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2022 № 03 вказана сума за три напівпричепа-цистерни 120 000 Євро, проте в цьому ж додатку прописом загальна сума вказана 40 400 Євро (сорок тисяч чотириста євро 00 центів).

Так, дійсно у додатку № 01 до Контракту № 03 від 07.12.2022 р. прописом вказано загальну вартість товару 40 400 Євро замість 120 000 Євро.

Разом з тим, декларантом на вимогу митного органу надано пояснення щодо технічної помилки до яких додано лист - уточнення виробника до Додаток №01 / Appendix №01 до Контракту 03To the contract №03 від 07/12/2022. / dated 07/12/2022, де зазначено про те, що В таблиці Специфікація товару/ Specification зроблена технічна помилка в підсумку по загальній сумі товару . Специфікація товару/ Specification зі змінам вважати вірно загальну суму 120000,00 Євро.

В сукупності досліджених документів цілком підтверджується, що 40000,00 Євро це вартість 1 одиниці товару, а вартість партії з 3 одиниць складає 120000,00 Євро, та жодним чином не свідчить про недостовірність поданих документів та не впливає на визначення митної вартості товарів.

Також в оскаржуваних рішеннях митним органом зазначено, що у додатку від 07.12.2022 № 01 до зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2022 № 03 зазначено, що матеріал з якого виготовлена колба алюміній, проте в графі 31 ЕМД від 06.03.2023 № 23UA500110000727U4 та в електронному інвойсі не зазначено матеріал виготовлення колби.

Суд зазначає, що відсутність інформації в графі 31 ЕМД та в інвойсі про матеріал з якого вироблено колбу не впливає на визначення митної вартості товару, та не є перешкодою для ідентифікації товару.

Так, комерційним інвойсом передбачено постачання напівпричепів-цистерн для перевезення світлих нафтопродуктів у кількості 3 одиниць за ціною 120000,00 Євро. Технічні характеристики детально зазначені у специфікації.

Разом з тим, в графі 31 ЕМД окрім зазначеного опису товару та кількості вантажних місць, міститься допис «Див. доп.». Оскільки специфікація, яка відповідно до умов контракту була подано до митного органу для здійснення митного оформлення товару, у митного органу у наявності була повна інформація про товар, його кількість, вартість та технічні характеристики.

Стосовно зауваження митного органу щодо оплати товару.

Так, підпунктом 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2022 № 03 продавець виконує поставку товару покупцеві протягом 5 календарних днів після закінчення виробництва та оплати покупцем 100 % вартості товару по кожному інвойсу.

Підпунктом 3.1. зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2022 № 03 зазначено, що 50 % від загальної суми кожного інвойсу оплачуються покупцем на умовах передоплати за товар протягом 5 робочих днів з моменту виставлення інвойсу, решта 50 % інвойсу оплачується покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 робочих днів після отримання повідомлення від продавця про готовність товару до постачання.

Митним органом зауважено, що банківські платіжні документи до митного оформлення не надавалися.

Також, митним органом зазначено, що декларантом надіслано swift від 09.12.2022 на якому відсутня печатка (штамп) банку.

Разом з тим, посадовою особою контролюючого органу залишено поза увагою той факт, що у наданому електронному повідомленні SWIFT міститься посилання на контракт ("commercial transport CNTR №03 DD 07/12/2022"), зазначено дату операції, суму операції в Євро та зазначено найменування банку відправника та банку отримувача, а чинним законодавством не передбачено проставлення банківської печатки на Swift повідомленні.

Крім того, на підтвердження здійснення оплати за Контрактом № 03 від 07.12.2022 р. у загальній сумі 120 000 Євро до суду надано платіжні інструкції в іноземній валюті № 3 від 09.12.2022 р. на суму 60 000 Євро, та № 4 від 12.12.2022 р. на суму 60 000 Євро, в призначені яких вказано оплату за контрактом № 03 від 07.12.2022 р.

Щодо зауваження митного органу стосовно того, що у копії митної декларації країни відправлення від 28.02.2023 № 23060500EX00003450 зазначено номер інвойсу відмінний від того який було надано до митного оформлення, що ставить під сумнів наданий до митного оформлення документ та інші розбіжності.

Згідно правил до митного оформлення подаються електронні відомості експортних цін, сформованих на державному порталі рахунків-фактур (Е-фатура) експорту https://efatura.gtb.gov.tr/.

Е-фатура є витягом з електронного реєстру, відомості з електронної системи передаються у експортну декларацію, що повністю виключає можливість його підробки. Номер документу формує електронна державна система, що відповідає ID документу, зазначеному в експортній декларації.

Так, подана до митного оформлення експортна декларація країни відправлення від 28.02.2023 № 23060500EX00003450 не містить номера комерційного інвойсу, а містить номер, який надано цьому документу в електронній митній базі Туреччини.

Правила заповнення митної декларації Туреччини регулюються турецьким законодавством, та позивач жодним чином на це впливати не може. Документ TPS-E Fatura V 23243160110886027877288/1 №27-02-23 це номер електронного документа, що в електронній базі Туреччини формується експортером при митному оформленні (електронна фактура з системи єдиного вікна).

Вказана «розбіжність» жодним чином не вплинула на числові складові митної вартості товару, оскільки поданою до митного оформлення експортною декларацією підтверджується, що від компанії «SINANLI TANKER DORSE METAL OTOMOTIV VE NAKLIYE SANAYI TIC.LTD.STI» на адресу ТОВ «ЕРКАС ГРУП» було відправлено три напівпричепи за VIN кодами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , загальною вартістю 120 000 Євро.

Стосовно зауваження митного органу щодо документу, який підтверджує вартість перевезення від 06.03.2023 № 07-03/33. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат. Дані документи до митного оформлення не надавались.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для митного органу подано довідки від 06.03.2023 № 07-03/33 та № 08-03/33, відповідно до яких транспортні витрати по перевезенню вантажу по маршруту KONYA (Туреччина) України, автомобілями перевізника (ФОП ОСОБА_1 ) DAF XF держ. номер НОМЕР_4 та DAF XF держ. номер НОМЕР_5 , складає по 3000,00 дол США відповідно.

Суд зазначає, що відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (надалі Наказ), на який посилається інспектор, до документів які містять відомості про транспорті витрати можуть належати перелічені документи, однак цей перелік виходячи із логіки зазначеного не є вичерпним та обов`язковим. При цьому сам перелік документів вказаний у правилах заповнення Графи 20-ї ВМД. Також в цьому Наказі вказується, що якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для вiдповiдного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Проте, інспектором не зазначається, що відомості відсутні як такі та не зазначається про вірний, на його думку, розрахунок зазначених витрат як того вимагає вказаний Наказ.

Разом з тим, Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом па підтвердження витрат на перевезення товарів. Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного суду від 31 травня 2019 року справа №804/16553/14; від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 та від 31 січня 2018 року у справі №810/2839/17.

Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару № UA500000/2023/000009/2, № UA500000/2023/000010/2 від 14.03.2023 р. прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем карток відмови у митному оформленні № UA500110/2023/000030, № UA500110/2023/000031 від 14.03.2023 p, які є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500110/2023/000030, №UA500110/2023/000031 від 14.03.2023 p. зазначено такі причини для відмови у митному оформлені: митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500000/2023/000009/2, №UA500000/2023/000010/2 від 14.03.2023 р.

Оскільки судом скасовані рішення про коригування митної вартості UA500000/2023/000009/2, № UA500000/2023/000010/2 від 14.03.2023 р. через їх протиправність, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500110/2023/000030, №UA500110/2023/000031 від 14.03.2023 p також підлягають скасуванню.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «ЕРКАС ГРУП» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 13467,46 грн, відповідно до платіжного доручення №0000000066 від 03.04.2023 року.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 13467,46 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРКАС ГРУП» до Одеської митниці про визнання протиправною та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та карток відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2023/000009/2, № UA500000/2023/000010/2 від 14.03.2023 р.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної Декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500110/2023/000030, № UA500110/2023/000031 від 14.03.2023 p.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРКАС ГРУП» сплачений судовий збір у розмірі 13467,46 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРКАС ГРУП» (код ЄДРПОУ 39894841, адреса: вул. Шевченка, буд. 118, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, 09100);

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а)

Суддя П.П.Марин