Рішення

від 22.09.2023 по справі 520/11150/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 вересня 2023 року № 520/11150/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду у м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алакит" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алакит" (далі по тексту позивач, ТОВ "Алакит") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач-1, ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач-2, ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 21.03.2023 року №19223 про відповідність ТОВ «Алакит» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України виключити ТОВ «Алакит» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 22.02.2022 №3840162/41330325 та від 22.02.2022 року №3840161/41330325 про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 року та від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 року та від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021 року, складені ТОВ «Алакит»;

- стягнути на користь ТОВ «Алакит» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 5368,00 грн;

- стягнути на користь ТОВ «Алакит» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрат за сплату судового збору в загальному розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було отримано рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 19223 від 21.03.2023 року, відповідно до якого позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (підприємство та/або контрагенти задіяні в проведенні ризикових операцій). як зазначено у вказаному рішенні № 19223 від 21.03.2023 року, підставою для прийняття рішення про відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку є наявна у контролюючого органу податкова інформація, що відповідає наступним кодам:- код 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);- код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» код ЄДРПОУ 36457169), додаткова інформація: взаємовідносини з ризиковим контрагентом ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» (п.н.36457169).

Позивач вважає, що контролюючим органом не зазначено жодних реальних доказів, що податкова інформація підтверджує ризиковість саме Позивача. Також зазначає що ГУ ДПС у Харківській області не було надано протоколу засідання Комісії і матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, а також іншої інформації, що розглядається Комісією яка, відповідно до Порядку, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Вказує, що у оскарженому рішенні №19223 від 21.03.2023 року про відповідність позивача п.8 Критеріям ризиковості платника податку відповідач не конкретизував, які саме первинні документи не надано позивачем, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а тільки йдеться посилання на формулювання: «Взаємовідносини з ризиковим контрагентом ТОВ «Спецбудмонтаж -Україна» (код ЄДРПОУ 36457169). Також спірними у даній справі рішеннями було відмовлено позивачу у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної від 30.12.2021 року №2 та від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної від 30.12.2021 року №1.

Позивачем зазначено, що спірні рішення є незаконними та такими, що порушують його права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарських операцій, що стали підставою для складення та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, а Головним управління ДПС у Харківській області , в свою чергу не було надано належної правової оцінки наданим первинним документам, як наслідок останнім як суб`єктом владних повноважень прийнято протиправне рішення.

Ухвалою суду від 19.05.2023 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

ГУ ДПС у Харківській області не погодився з позовними вимогами та 06.06.2023 року направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому в обґрунтування заперечень на позов зазначив, що комісією ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН прийнято рішення № 19223 від 21.03.2023 року про відповідність ТОВ «Алакит» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, у податкового органу виник сумнів щодо господарської діяльності ТОВ «Алакит», наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платника у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення до переліку ризикових. Використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах Державної податкової служби або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання, здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків і є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Щодо зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним, в той же час суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень. Рішення ГУ ДПС у Харківській області №3840162/41330325 від 22.02.2022 року та №3840161/41330325 від 22.02.2022 року про відмову в реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної від 30.12.2021 року №2 та від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної від 30.12.2021 року №1 в ЄРПН прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, представником позивача через канцелярію суду було подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції стосовно доводів ГУ ДПС у Харківській області.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алакит» зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата запису: 12.05.2017, номер запису: 1004801073197.

Основним видом діяльності позивача за кодом КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); код КВЕД - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД -68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; код КВЕД- 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; код КВЕД -41.10 Організація будівництва будівель; код КВЕД- 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель

З 13.05.2017 року позивач перебуває на податковому обліку у Головному управлінні у Харківській області, Шевченківська ДПІ (Шевченківський район м. Харкова), є платником податку на загальній системі оподаткування та є платником податку на додану вартість згідно Реєстру платників податку на додану вартість.

Ведення господарської діяльності позивач здійснює за своїм місцезнаходженням (61020, м. Харків, вул. Тобольська, б. 42, кім. 311), де останній орендує нежитлове приміщення згідно договору суборенди №14/6 від 01.08.2019 року, укладеного з ТОВ «Імпульспроммережа».

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що 31.01.2022 року комісією ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 8659, в обґрунтування якого зазначено про наявність податкової інформації та відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій».

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням, подав до податкового органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 15.03.2023 року, до якого разом із заявою щодо виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (Додаток №1 до повідомлення), додано документи на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку в кількості 23 додатків, яке прийнято податковим органом та підтверджується квитанцію № 2 від 15.03.2023 року до повідомлення.

Зі змісту поданої позивачем заяви щодо виключення останнього з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку до вказаного повідомлення вбачається, що останній має дозвіл на виконання підготовчих робіт зареєстрований в Електронному реєстрі дозвільних документів ДАБІ 01.07.2019р. під номером ХК 010191921222. Об`єкт будівництва на який видано дозвіл: «Нове будівництво багатофункціонального комплексу по пр. Науки, 14 у м. Харкові» (далі «Об`єкт будівництва»). Будівництво ведеться на земельній ділянці за адресою: м. Харків, просп. Науки, земельна ділянка 14, кадастровий номер 6310136300;07:006:0141, площа 0,6441га. Земельна ділянка належить ТОВ «Алакит» на праві власності, реєстраційний номер 1192259263101. Генеральним підрядником будівництва є ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» (ЄДРПОУ 36457169), що має відповідну ліцензію № 27 Л серія АЕ від 29.06.2017 року (реєстраційний запис 2013038694), видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України; дата видачі 13.07.2017р. термін дії з 29.06.2017р. (безстрокова). Обєкт незавершеного будівництва багатофункціонального комплексу по пр. Науки , 14 у м. Харкові облікується на рахунках 231 (основне виробництво).Балансова вартість об`єкта будівництва станом на 31.122022 року склала 6 059 тис. грн.

Також, судом встановлено, що до вказаного повідомлення позивачем додано наступні документи:- копія наказу про призначення директора № 1910-01/22 від 19.10.2022 року; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №101786711 від 27.10.2017р.; копія повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП; копія договору суборенди нежитлового приміщення з ТОВ «Імпульспроммережа» №14/6 від 01.08.2019р.;копія договору генерального підряду з усіма додатками та додатковими угодами №19/21 від 07.06.2021р. з ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна»; копія договору з усіма додатками та додатковими угодами на виконання проектних робіт №03.2019 від 03.05.2019р. з ТОВ НВК «Академія»; копія договору поставки №17/1 від 26.05.2021р. з ТОВ "АВ метал груп"; копія договору поставки №15/12/1-П від 15.12.2020р з ПП "БУДТРАНС-ГРУП"; копія договору поставки №8 від 18.02.2021р. з ТОВ "Юнайтед Стіл Україна"; копія договору підряду №30 від 27.10.2021р. з ТОВ "ЦКС-СТАЛЬ"; копія договору перевезення вантажів автотранспортом, виконання робіт автокраном, екскаватором та іншими механізмами №1 від 01.12.2020р. з ФОП ОСОБА_1 ; Копія договору №22/1 від 02.08.2021 з ТОВ "СПЕЦБУДМОНТАЖПРОМБУД"; копія договору №2 від 18.01.2022 ТОВ "СПЕЦБУДМОНТАЖПРОМБУД" копія договору перевезення вантажів автотранспортом, виконання робіт автокраном, екскаватором та іншими механізмами №4 від 01.12.2020 ФОП ОСОБА_2 ; копія договору поставки №36 від 07.12.2021р. ТОВ "Енергосервіс-ПМК"; копія видаткових накладних №12301,123002 від 30.12.2021р. та повернення постачальнику №1,2 від 17.01.2022р; копія видаткової накладної №32501 від 25.03.2021р.; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 231;Оборотно-сальдова відомість по рахунку 101; копія штатного розкладу від 30.11.2021р., та від 30.11.2022р.

Вказане повідомлення розглянуто комісією ГУ ДПС у Харківській області, за результатами якого було прийнято рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 19223 від 21.03.2023 року, відповідно до якого позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції).

Зокрема, як зазначено у вказаному рішенні № 19223 від 21.03.2023 року, підставою для прийняття рішення про відповідність Позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку є наявна у контролюючого органу податкова інформація, що відповідає наступним кодам:

- код 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

- код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» код ЄДРПОУ 36457169).

Як зазначено у рішенні № 19223 від 21.03.2023 року у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості (тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.» зазначено::

- за операціями з придбання у періоді з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року по взаємовідносинах ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» (код ЄДРПОУ 36457169);

- за операцією постачання у періоді з 01.04.2022 по 31.01.2022 року по взаємовідносинах з платником податку, задіяного в ризиковій операції (ГУ ДПС у Харківській області у рішенні зазначено код ЄДРПОУ Позивача-41330325) (код згідно із УКТЗЕД операції, визначеної як ризикової 7216; 7306);

- за операцією постачання у періоді з 01.01.2022 по 28.02.2022 року по взаємовідносинах з платником податку, здіяного в ризиковій операції (ГУ ДПС у Харківській області у рішенні зазначено код ЄДРПОУ Позивача-41330325) (код згідно із УКТЗЕД операції, визначеної як ризикової 7214; 8544).

При цьому, у графі «Ненадання копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку Відповідач 1 зазначив: взаємовідносини з ризиковим контрагентом ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» (код ЄДРПОУ 36457169).

Надаючи правову оцінку спірному рішенні №19223 від 21.03.2023 року, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. зазначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктом 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вищенаведене суд приходять до висновку, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування, при цьому у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що передумовою для прийняття комісією ГУ ДПС у Харківській області рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку від 21.03.2023 року №19223 за наслідками розгляду поданого Позивачем повідомлення від 15.03.2023 року №1 є прийняте раніше рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 8659 від 31.01.2022 року.

Зі змісту отриманого Позивачем рішення № 8659 від 31.01.2022 року вбачається, що підставою для віднесення Позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, є наявна податкова інформація, а саме «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій».

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Таким чином, Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.

При досліджені матеріалів справи судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській до суду області не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку №1165, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Зі змісту поданого відзиву на позов вбачається, що в обґрунтування прийнятого ГУ ДПС у Харківській області рішення №19223 від 21.03.2023 року про відповідність Позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку останній зазначає, що аналіз діяльності Позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету , підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій.

Також, в обґрунтування спірного рішення ГУ ДПС у Харківській області зазначає, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів зборів, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податку до переліку таких платників, які відповідають критеріям.

Так, аналіз пункту 6 Порядку №1165 як на момент винесення рішення № 8659 від 31.01.2022 року, так і на момент прийнятого в подальшому рішення про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку від 21.03.2023 року №19223 вказує на те, що можливість надання платником податків пояснень та копій документів на виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку прямо залежить від визначення у полях рішення детальної податкової інформації, за якою встановлено відповідність п.8 Критеріям ризиковості платника податку (суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, ідентифікація конкретних ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, докази, що свідчать про ознаки ризиковості ведення діяльності). Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв без наведення відповідного розшифрування, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним за якою податковою інформацією (а саме, за який період здійснення ризикових господарських операцій та з яким контрагентом, задіяного у такій ризиковій операції) віднесено до ризикових платників податків, та в подальшому позбавляє останнього, виходячи із деталізованої податкової інформації надати повний пакет документів на виключення з переліку платників податків, а не будь-яких на власний розсуд.

Судом встановлено, що зміст прийнятого ГУ ДПС у Харківській області рішення № 8659 від 31.01.2022 року свідчить про те, що останній формально послався на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, обмежившись загальною фразою «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій», не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не зазначив, які саме докази свідчать про ознаки ризиковості ведення діяльності, проте хоча затверджена форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (додаток 4) постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 у редакції на момент прийняття такого рішення вимагає від комісії регіонального рівня у разі відповідності платника податку п.8 вказаних Критеріїв розшифрувати, яка саме податкова інформація вказує на відповідність платника податку вказаним критеріям.

Також, при дослідженні винесеного Відповідачем 1 рішення №19223 від 21.03.2023 року про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника судом встановлено, що воно прийнято з порушення встановленого п.6 Порядку №1165, зокрема у відповідних полях рішення не зазначено детальна інформація (не ідентифікував ризикові операції з конкретним платником податку), за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, не зазначено з переліку документи, не надані Позивачем, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Як свідчить зміст прийнятого спірного рішення від 21.03.2023 року №19223, а саме у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості (тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.) Головне управління ДПС у Харківській області по операціям з постачання у періоді з 01.04.2022 по 31.01.2022 року (код згідно із УКТЗЕД операції, визначеної як ризикової 7216; 7306); у періоді з 01.01.2022 по 28.02.2022 року (код згідно із УКТЗЕД операції, визначеної як ризикової 7214; 8544) замість податкового номеру платника податку платника податку, задіяного у ризиковій операції зазначив податковий номер Позивача (п.н.41330325), у зв`язку із чим суд вважає констатувати, що останній не деталізував господарські операції визначені як ризикові з конкретним платником податку, як наслідок, не деталізував інформацію, за якою встановлена відповідність критеріям ризиковості платника податку.

При дослідженні судом матеріалів справи судом встановлено, що наявна у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості» рішення №19223 від 21.03.2023 року про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку не відповідає наявним в матеріалах справи доказам, зокрема, у періоді з 01.04.2022 по 31.01.2022 року Позивач не здійснював господарських операцій за кодом 7216 та 7306 згідно із УКТЗЕД.

Як зазначено Позивачем у позові встановлена у спірному рішенні господарська операції з постачання як ризикова за кодом 7216 та 7306 згідно із УКТЗЕД, останнім проведена з ТОВ «Тобет» у березні 2021 року, про свідчить наявні в матеріалах справи складена та зареєстрована Позивачем в ЄРПН податкова накладна від 25.03.2021 року №1 разом з квитанцією від 07.04.2021 року, а також видаткова накладна №32501 від 25.03.2021 року.

З приводу наведеного факту ГУ ДПС у Харківській області не надано до суду доказів спростування, у зв`язку із чим виходячи із презумпції винуватості, що покладається на суб`єкта владних повноважень останнім не доведено правомірність свого рішення.

Також, в обґрунтування прийнятого ГУ ДПС у Харківській області спірного рішення останній посилається на те, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» (код ЄДРПОУ 36457169) по господарським операціям за період з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року, визначених як ризикові.

Проте, при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що долучене ГУ ДПС у Харківській області рішення про відповідність ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» критеріям ризиковості платника податку датовано 21.02.2023 року за №3203.

У зв`язку із чим, суд вважає за необхідне констатувати, що у визначений Відповідачем 1 у спірному рішенні період здійснення господарських операцій з ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна (код ЄДРПОУ 36457169) з 01.01.2022 року по 30.06.2022 року, відносно останнього ще не було прийнято податковим органом рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а за таких обставин у Відповідача 1 відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку були відсутні підстави для прийняття спірного рішення № 19223 від 21.03.2023 року про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку за вказаною господарською операцією, визначеною як ризиковою.

У оскарженому рішенні №19223 від 21.03.2023 року про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку Відповідач 1 не конкретизував, які саме документи не надано Позивачем, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а тільки зазначено, що останній мав взаємовідносини з ризиковим контрагентом ТОВ «Спецбудмонтаж -Україна» (код ЄДРПОУ 36457169).

Так, затверджена форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (додаток 4) постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 у редакції на момент прийняття спірного рішення №19223 від 21.03.2023 року чітко вимагає від комісії регіонального рівня зазначити конкретні документи, які не надані платником, що можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. При цьому до переліку таких документів, визначених встановленим порядком не входить загальне посилання на формулювання як «взаємовідносини з ризиковим контрагентом».

З огляду на вказане суд приходить до висновку, що посилання ГУ ДПС у Харківській області у спірному рішення у графі «ненадані документи»: «Взаємовідносини з ризиковим контрагентом ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» (код 36457169) не відповідає ані затвердженій Порядком №1165 формі рішення (додаток 4), ані п.6 Порядку №1165, що свою чергу вказує на необґрунтованість та невмотивованість прийнятого оскаржуваного рішення.

Також, суд не приймає посилання ГУ ДПС у Харківській області на те, шо у нього наявна податкова інформація за кодом 07, яка свідчить про недостатність кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Зі змісту поданого Відповідачем 1 відзиву на позов вбачається, що останнім не надано детальних пояснень з посиланням на відповідні докази з приводу відсутності трудових відносин, враховуючи види діяльності Позивача, а також не врахування поданої Позивачем інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції.

Проте, при дослідженні судом матеріалів справи встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності, а саме, будівництва на об`єкті: «Нове будівництво багатофункціонального комплексу по пр. Науки, 14 у м. Харкові», позивачем укладено договір генерального підряду №19/21 від 07.06.2021р. з ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна», а також зі сторонніми організаціями на перевезення вантажів автотранспортом, виконання робіт автокраном, екскаватором та іншими механізмами за укладеними господарськими договорами №1 від 01.12.2020р. з ФОП ОСОБА_1 ; №22/1 від 02.08.2021, №2 від 18.01.2022 з ТОВ "СПЕЦБУДМОНТАЖПРОМБУД"; №4 від 01.12.2020 ФОП ОСОБА_2 . Вказана інформація було надана Позивачем в рамках поданого повідомлення до ГУ ДПС у Харківській області про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 15.03.2023 року, проте останнім не було враховано при прийнятті оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що твердження Відповідача 1 про недостатність трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції ґрунтується є необґрунтованим.

Суд вважає за необхідне врахувати правові висновки суду, викладені у постановах Верховного суду від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15, зокрема, що будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Комісія регіонального рівня приймаючи рішення щодо віднесення платника податку до ознак ризиковості платника на додану вартість з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

У Постанові від 22.07.2021 р. у справі № 520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз діяльності платника податків свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №2040/7089/18 від 03.06.2021, який вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи наведене, суд вважає, що Відповідачем 1 не доведено обґрунтованість та вмотивованість прийнятого ним спірного рішення, що в свою чергу спричиняє протиправність акту індивідуальної дії, як акту правозастосування.

Також суд відзначає, що Так, пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Із аналізу зазначених норм судом встановлено, що вирішенню питання щодо відповідності/невідповідності платника податків Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування та моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зауважує, що правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів і методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності. Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що відповідачем, в порушення процедури встановленої Порядком №1165, вирішено питання про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на висновки суду щодо протиправності рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки зважаючи на п.6 Порядку №1165 саме відповідне рішення суду є підставою для виключення платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на вказане, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 21.03.2023 року №19223 про відповідність ТОВ «Алакит» критеріям ризиковості платника податку є необґрунтованим та не визнається судом належним мотивом його прийняття.

Враховуючи вищенаведені норми Порядку №1165 суд приходить до висновку, що заявлена Позивачем вимога у позові зобов`язального характеру щодо виключення ТОВ «Алакит» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача визнати протиправними та скасувати рішення від 22.02.2022 №3840162/41330325 та від 22.02.2022 року №3840161/41330325 про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 року та від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021 року та зобов`язати ДПС України зареєструвати такі розрахунки таких коригувань, то суд зазначає наступне:

У грудні 2021 року позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Енергосервіс ПМК» (код ЄДРПОУ 37368164) на підставі укладеного між ними договору поставки №36 від 07.12.2021 року (надалі за текстом Договір №36 від 07.12.2021 року), предметом якого є постачання товару в асортименті, за ціною, в кількості і строки, передбачені цим договором.

Пунктом 1.2 Договору поставки №36 від 07.12.2021 року визначено, що ціна, загальна кількість , асортименті номенклатура товару, який поставляється за Договором , визначені сторонами в Специфікації №1 до даного Договору (додаток№1) та Специфікації №2 до даного Договору (додаток №2).

Відповідно до п.2.1 Договору №36 від 07.12.2021 року визначено, що постачальник зобов`язується поставити товар покупцю у строк до 31.12.2021 року.

Згідно із п.2.6 Договору №36 від 07.12.2021 року визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання представниками сторін видаткової накладної на поставку даного товару.

Згідно із п.3.1 Договору №36 від 07.12.2021 року визначено, що загальна вартість товару за цим Договором становить 3 162 503, 77 грн., в т.ч. ПДВ 20%-527 083, 96 грн.

Згідно із п.3.2 Договору №36 від 07.12.2021 року визначено, що оплата товару за цим Договором проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (в гривні) на поточний рахунок Постачальника, у строк до 31.12.2021 року.

На виконання умов вказаного Договору позивач здійснив ТОВ «Енергосервіс ПМК» (код ЄДРПОУ 37368164) обумовлену між ними поставку товару, про що між сторонами підписано видаткові накладні №123001 від 30.12.2021 року на загальну суму 1 604 925, 38 грн. (у тому числі ПДВ -267 487, 56 грн.) та №123002 від 30.12.2021 року на загальну суму 1 557 578, 39 грн. (у тому числі ПДВ - 259 596, 40 грн.). Факт отримання уповноваженою особою від ТОВ «Енергосервіс ПМК» поставленого Позивачем товару підтверджується доданою до адміністративного позову копією довіреністю №1295 від 24.12.2021 року отримання ТМЦ за договором №36 від 07.12.2021 року.

В свою чергу, 30.12.2021 року ТОВ «Енергосервіс ПМК» здійснив на розрахунковий рахунок Позивача часткову оплату за поставлений за видатковими накладними №123001 від 30.12.2021 року та №123002 від 30.12.2021 року товар у розмірі 500 000, 0 грн., у тому числі ПДВ -83 333, 33 грн., про свідчить додана до адміністративного позову виписка по особовому рахунку за 30.12.2021 року з банку АТ «СЕНС БАНК».

На дату виникнення податкових зобов`язань, визначених відповідно до пункту 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а сама за датою відвантаження товару ТОВ «Енергосервіс ПМК» за видатковими накладними №123001 від 30.12.2021 року та №123002 від 30.12.2021 року, Позивачем склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі за текстом ЄРПН) податкові накладні №1 від 30.12.2021 року на загальну суму 1 604 925, 38 року (у тому числі ПДВ -20% у розмірі 267 487, 56 грн.) та №2 від 30.12.2021 року на загальну суму 1 557 578, 30 грн. грн. ( у тому числі ПДВ -20% у розмірі 259 596, 40 грн.).

Однак, оскільки в обумовлений сторонами у п.3.2 Договору строк оплати ТОВ «Енергосервіс ПМК» не було повністю здійснено сплату Позивачу за поставлений товар, а саме станом на 06.01.2022 року заборгованість за договором склала 2 662 503, 77 грн., у зв`язку із чим останній звернувся до ТОВ «Енергосервіс ПМК» з вимогою від 06.01.2022 року №06/01 погасити заборгованість по договору.

У відповідь на направлену позивачем вимогу від 06.01.2022 року №06/01 ТОВ «Енергосервіс ПМК» листом від 06.01.2022 року №СО2222 повідомив, що у зв`язку із скрутним становищем просить відстрочити оплату до 11.01.2022 року.

Проте, станом на 11.01.2022 року заборгованість за поставлений товар у розмірі 2 662 503, 77 грн. так і не надійшла від ТОВ «Енергосервіс ПМК» на банківський рахунок Позивача, у зв`язку із чим останній листом від 12.01.2022 року №12/ 01 у порядку п.4.3 Договору направив угоду про розірвання Договору поставки.

12.01.2022 року між Позивачем та ТОВ «Енергосервіс ПМК» було підписано угоду про розірвання Договору поставки №36 від 07.12.2021 року, згідно п.1 якої сторони прийшли до взаємної згоди розірвати укладений договір. Відповідно до п.2 угоди від 12.01.2022 року, у зв`язку із розірванням договору поставки товар, поставлений Постачальником Покупцеві, підлягає поверненню у строк до 20.01.2022 року, а згідно п.3 якої грошові кошти, перераховані Покупцем у сумі 500 000, 0 грн. підлягають поверненню Покупцеві протягом 20 робочих днів з дати повернення товару. Постачальнику.

Відповідно до підписаних між сторонами накладних на повернення постачальнику товару № 1 від 17.01.2022 року та №2 від 17.01.2022 року ТОВ «Енергосервіс ПМК» повернув Позивачу поставлений товар, а останній, в свою чергу, 01.02.2022 року повернув ТОВ «Енергосервіс ПМК» попередню плату у розмірі 500 000, 00 грн., про що свідчить завірена копія платіжного доручення №48 від 01.02.2022 року на повернення коштів за договором №36 від 07.12.2021 року.

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку із поверненням ТОВ «Енергосервіс ПМК» позивачу поставленого в рамках договору поставки №36 від 07.12.2021 року товару за податковими накладними №1 від 30.12.2021 року на загальну суму 1 604 925, 38 року (у тому числі ПДВ -20% у розмірі 267 487, 56 грн.) та №2 від 30.12.2021 року на загальну суму 1 557 578, 30 грн. грн. ( у тому числі ПДВ -20% у розмірі 259 596, 40 грн.), останнім відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України було складено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної від 30.12.2021 року №2 та від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної від 30.12.2021 року №1 та направлено засобами електронного зв`язку до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, направлені Позивачем засобами електронного зв`язку ДПС України розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної від 30.12.2021 року №2 та від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної від 30.12.2021 року №1 для реєстрації в ЄРПН було прийнято, але реєстрація таких розрахунків коригувань зупинена.

16.02.2022 року Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ «Енергосервіс ПМК», за наслідками яких складені розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної від 30.12.2021 року №2 та від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної від 30.12.2021 року №1 було надіслано до Головного управління ДПС у м. Харківській області засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копії документів від 16.02.2022 року №1 щодо вказаних вище розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 року №1 від 17.01.2022 року №2, реєстрація яких зупинено, та підтверджується квитанціями №2 від 16.02.2022 року. Разом з вказаним повідомлення про подання пояснень та копії документів Позивач надав пояснення №2 від 16.02.2022 року та копії підтверджуючих документів щодо здійснення господарських операцій (зокрема, договору поставки №36 від 07.12.2021 року разом із специфікаціями №1 та №2, угоду про розірвання договору поставки від 12.01.2022 рок , листи Позивача від 06.01.2022 року №06/01, №12/01 від 12.01.2022 року, лист ТОВ «Енергосервіс ПМК» від 06.01.2022 року №СО2222, видаткові накладні №123001 від 30.12.2021 року та №123002 від 30.12.2021 року, довіреність №1295 від 24.12.2021 року отримання ТМЦ за договором №36 від 07.12.2021 року накладні на повернення постачальнику товару № 1 від 17.01.2022 року та №2 від 17.01.2022 року, платіжне доручення №48 від 01.02.2022 року, виписки з банку, договір відповідального зберігання №30/12-21 від 30.2021 року з додатками до нього, акт приймання-передачі будівельних матеріалів від 30.12.2021 року до договору №30/12-21 від 30.2021 року; акт приймання-передачі (повернення) будівельних матеріалів від 17.01.2022 року до договору №30/12-21 від 30.2021 року; акт надання послуг №11701 від 17.01.2022 року.)

22.02.2022 року рішеннями Відповідача 1 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3840162/41330325 та №3840161/41330325, Позивачу відмовлено в реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної від 30.12.2021 року №2 та від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної від 30.12.2021 року №1 в ЄРПН, у зв`язку із ненадання копій наступних документів:.

07.02.2023 року Позивачем подано скаргу до ДПС України на рішення Відповідача 1 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2022 року №3840162/41330325 та від 22.02.2022 року №3840161/41330325 розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної від 30.12.2021 року №2 та від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної від 30.12.2021 року №1 в ЄРПН (квитанції №2 від 07.02.2023 року додаються до адміністративного позову).

14.02.2023 року рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань ЄРПН № 14898/41330325/2 та №14899/41330325/2 залишено скаргу Позивач без задоволення та рішення регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2022 року №3840162/41330325 та від 22.02.2022 року №3840161/41330325 без змін.

Суд надаючи правову оцінку законності підстав відмови Відповідачем 1 у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної від 30.12.2021 року №2 та від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної від 30.12.2021 року №1 в ЄРПН виходить з наступного:

Згідно п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно п.201.7. ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р. (далі-Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою №1165 від 12.12.2019 (далі - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК) платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК).

Окрім цього, податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК).

Відповідно до Критеріїв ризиковості здійснення операцій відповідно до додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК , складені платниками податку ПН/РК, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості платника податку, до яких належать:

- платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

- платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

- платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

- платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

- у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до Критеріїв ризиковості здійснення операцій відповідно до додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК , складені платниками податку ПН/РК, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, до яких належать :

- Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі. {Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1154 від 12.10.2022; в редакції Постанови КМ № 1428 від 23.12.2022};-

- відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

- Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

- Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

- перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданого отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, над величиною залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зменшеного у 1,5 раза та зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

- подання для реєстрації в Реєстрі розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, у строк, що перевищує 30 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом, крім розрахунку коригування до податкової накладної, у якій відображені операції з постачання електричної енергії (товарна підпозиція 2716 згідно з УКТЗЕД), постачання природного газу (товарні підпозиції 2705, 2709 та 2711 11 згідно з УКТЗЕД), постачання теплової енергії (умовний код товару 00401).

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Крім того, відповідно до п.10-11 зазначеного Порядку зупинення реєстрації ПН/РК у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з положеннями п.4 та п.6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації, податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК) (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з п.5 Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Цим пунктом вказаного Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК визначено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно із п.10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом, при цьому прийняття рішення комісією регіонального рівня про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі насамперед, залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку документів необхідних для реєстрації поданих накладних.

Іншими словами, саме на стадії зупинення реєстрації податкової накладної податковий орган повинен конкретно вказати перелік документів, які необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРП, що свою чергу дає право платнику податку бути повідомленим про необхідність надання документів за конкретним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

При, цьому посилання податкового органу на те, що п.10-11 зазначеного Порядку зупинення реєстрації ПН/РК не передбачено, що у квитанції про зупинення податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної податковий орган має визначити конкретний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної не відповідає принципу правової визначеності, як наслідок, у питанні реєстрації зупиненої податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що відповідно створює для контролюючого органу передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

У постанові від 11.01.2023 по справі №500/2237/20, в якій зазначено, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, у питанні прийняття рішення щодо реєстрації зупиненої податкової накладної платник податку подає, а контролюючий орган, в свою чергу, розглядає первинні бухгалтерські документи, виключно, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, а саме настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної Позивачем.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, в підтвердження правомірності підстав виникнення коригувань податкових зобов`язань та настання обставин, з якими закон пов`язує права складання розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної від 30.12.2021 року №2 та від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної від 30.12.2021 року №1 Позивачем шляхом направлення повідомлення №1 від 16.02.2022 року про надання та копій документів до Відповідача1 засобами електронного зв`язку були надана первинна документація за фактом проведення господарської операції між Позивачем та ТОВ «Енергосервіс» а саме: договору поставки №36 від 07.12.2021 року разом із специфікаціями №1 та №2, угоду про розірвання договору поставки від 12.01.2022 рок , листи Позивача від 06.01.2022 року №06/01, №12/01 від 12.01.2022 року, лист ТОВ «Енергосервіс ПМК» від 06.01.2022 року №СО2222, видаткові накладні №123001 від 30.12.2021 року та №123002 від 30.12.2021 року, довіреність №1295 від 24.12.2021 року отримання ТМЦ за договором №36 від 07.12.2021 року накладні на повернення постачальнику товару № 1 від 17.01.2022 року та №2 від 17.01.2022 року, платіжне доручення №48 від 01.02.2022 року, виписки з банку, договір відповідального зберігання №30/12-21 від 30.2021 року з додатками до нього, акт приймання-передачі будівельних матеріалів від 30.12.2021 року до договору №30/12-21 від 30.2021 року; акт приймання-передачі (повернення) будівельних матеріалів від 17.01.2022 року до договору №30/12-21 від 30.2021 року; акт надання послуг №11701 від 17.01.2022 року.)

Так, надаючи правову оцінку вказаним первинним документом судом встановлено, що внаслідок розірвання між сторонами договору поставки №36 від 07.12.2021 року Позивачу повернуто поставлений товар ТОВ «Енергосервіс» за накладними на повернення постачальнику товару № 1 від 17.01.2022 року та №2 від 17.01.2022 року, то суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та покупця підлягають відповідному коригуванню, у зв`язку із чим дане зумовило відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України складання розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної від 30.12.2021 року №2 та від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної від 30.12.2021 року №1 та відповідної їх реєстрації в ЄРПН.

Вищенаведене свідчить про те, що у Позивача виникли законні підстави згідно п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, що зумовило відповідному коригуванню раніше сформованого податкового зобов`язання з ПДВ по податковим накладним від 30.12.2021 року №2 та від 30.12.2021 року №1, та відповідно складанню розрахунків коригувань і вартісних показників від 17.01.2022 року №1 та від 17.01.2022 року №2 до вказаних податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що Позивачем доведено підстави, за якими закон пов`язує виникнення коригування податкових зобов`язань у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, та відповідно складання розрахунків коригування і вартісних показників до податкової накладної.

Відтак, оскаржувані рішення від 22.02.2022 №3840162/41330325 та від 22.02.2022 року №3840161/41330325 про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 року та від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021 року є необґрунтованими та такими, що підлягають визнання як протиправними та скасуванню. Вимога зобов`язати ДПС України зареєструвати спірні розрахунки коригувань і вартісних показників в ЄРПН є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Про це зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку Відповідач 1 не дотримала вимоги закону про захист охоронюваних прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому рішення суб`єкта владних повноважень, є протиправними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алакит" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 21.03.2023 року №19223 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакит» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Алакит» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 22.02.2022 №3840162/41330325 та від 22.02.2022 року №3840161/41330325 про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 року та від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2022 року №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 року та від 17.01.2022 року №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021 року, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Алакит».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакит» (вул. Тобольська, буд. 42, кім. 311, м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 41330325) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакит» (вул. Тобольська, буд. 42, кім. 311, м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 41330325) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) судові витрат за сплату судового збору в загальному розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22 вересня 2023 року.

Суддя Бадюков Ю.В.