Постанова
від 24.01.2024 по справі 520/11150/23
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 р. Справа № 520/11150/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 22.09.23 по справі № 520/11150/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алакит" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алакит" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "Алакит") звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України (далі за текстом також відповідачі), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 21.03.2023 за №19223 про відповідність ТОВ «Алакит» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України виключити ТОВ «Алакит» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 22.02.2022 за №3840162/41330325 та від 22.02.2022 за №3840161/41330325 про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 та від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 та від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021, складені ТОВ «Алакит»;

- стягнути на користь ТОВ «Алакит» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 5368,00 грн;

- стягнути на користь ТОВ «Алакит» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрат за сплату судового збору в загальному розмірі 2684,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 21.03.2023 за №19223 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакит» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Алакит» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 22.02.2022 за №3840162/41330325 та від 22.02.2022 за №3840161/41330325 про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 та від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 та від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Алакит».

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакит» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 5368,00 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакит» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрат за сплату судового збору в загальному розмірі 2684,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області зазначило, що ухвалюючи рішення, Харківський окружний адміністративний суд невірно застосував приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, а також пунктів 4, 5, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520. Просить урахувати, що оскаржувані у цій справі рішення прийняті відповідачем з урахуванням приписів Порядку №1165, а отже є правомірними. Вказує, що позивачем за розрахунками коригування, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів, необхідних для реєстрації РК, визначених у п. 5 Порядку № 520, а отже рішення Комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняті відповідно до чинного законодавства.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алакит» зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата запису: 12.05.2017, номер запису: 1004801073197.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля; 68.10. Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.32. Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 41.10. Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель

З 13.05.2017 позивач перебуває на податковому обліку у Головному управлінні у Харківській області, Шевченківська ДПІ (Шевченківський район м. Харкова), є платником податку на загальній системі оподаткування та є платником податку на додану вартість згідно з Реєстром платників податку на додану вартість.

Ведення господарської діяльності позивач здійснює за своїм місцезнаходженням (61020, м. Харків, вул. Тобольська, б. 42, кім. 311), де останній орендує нежитлове приміщення згідно з договором суборенди №14/6 від 01.08.2019, укладеним з ТОВ «Імпульспроммережа».

31.01.2022 комісією ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 8659, в обґрунтування якого зазначено про наявність податкової інформації та відповідність ТОВ «Алакит» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій».

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав до податкового органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 15.03.2023, до якого разом із заявою щодо виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (Додаток №1 до повідомлення), додав документи на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку в кількості 23 додатків, яке прийнято податковим органом, що підтверджується квитанцію № 2 від 15.03.2023 до повідомлення.

Зі змісту поданої позивачем заяви щодо виключення останнього з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку до вказаного повідомлення вбачається, що останній має дозвіл на виконання підготовчих робіт, зареєстрований в Електронному реєстрі дозвільних документів ДАБІ 01.07.2019 під номером ХК 010191921222. Об`єкт будівництва на який видано дозвіл: «Нове будівництво багатофункціонального комплексу по пр. Науки, 14 у м. Харкові» (далі «Об`єкт будівництва»). Будівництво ведеться на земельній ділянці за адресою: м. Харків, просп. Науки, земельна ділянка 14, кадастровий номер 6310136300;07:006:0141, площа 0,6441га. Земельна ділянка належить ТОВ «Алакит» на праві власності, реєстраційний номер 1192259263101. Генеральним підрядником будівництва є ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» (ЄДРПОУ 36457169), що має відповідну ліцензію № 27 Л серія АЕ від 29.06.2017 (реєстраційний запис 2013038694), видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України; дата видачі 13.07.2017, термін дії з 29.06.2017 (безстрокова). Об`єкт незавершеного будівництва багатофункціонального комплексу по пр. Науки , 14 у м. Харкові обліковується на рахунках 231 (основне виробництво). Балансова вартість об`єкта будівництва станом на 31.122022 склала 6 059 тис. грн.

До вказаного повідомлення позивачем додано копії документів: наказу про призначення директора № 1910-01/22 від 19.10.2022; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №101786711 від 27.10.2017; повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП; договору суборенди нежитлового приміщення з ТОВ «Імпульспроммережа» №14/6 від 01.08.2019; договору генерального підряду з усіма додатками та додатковими угодами №19/21 від 07.06.2021, укладеного з ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна»; договору з усіма додатками та додатковими угодами на виконання проектних робіт №03.2019 від 03.05.2019, укладеного з ТОВ НВК «Академія»; договору поставки №17/1 від 26.05.2021, укладеного з ТОВ "АВ метал груп"; договору поставки №15/12/1-П від 15.12.2020, укладеного з ПП "БУДТРАНС-ГРУП"; договору поставки №8 від 18.02.2021,укладеного з ТОВ "Юнайтед Стіл Україна"; договору підряду №30 від 27.10.2021, укладеного з ТОВ "ЦКС-СТАЛЬ"; договору перевезення вантажів автотранспортом, виконання робіт автокраном, екскаватором та іншими механізмами №1 від 01.12.2020, укладеного з ФОП ОСОБА_1 ; договору №22/1 від 02.08.2021, укладеного з ТОВ "СПЕЦБУДМОНТАЖПРОМБУД"; договору №2 від 18.01.2022, укладеного з ТОВ "СПЕЦБУДМОНТАЖПРОМБУД"; договору перевезення вантажів автотранспортом, виконання робіт автокраном, екскаватором та іншими механізмами №4 від 01.12.2020, укладеного з ФОП ОСОБА_2 ; договору поставки №36 від 07.12.2021, укладеного з ТОВ "Енергосервіс-ПМК"; видаткових накладних №12301, 123002 від 30.12.2021 та накладних про повернення постачальнику №1, 2 від 17.01.2022; видаткової накладної №32501 від 25.03.2021; оборотно-сальдової відомості по рахунку 231; оборотно-сальдової відомості по рахунку 101; штатного розкладу від 30.11.2021 та від 30.11.2022.

Вказане повідомлення розглянуто комісією ГУ ДПС у Харківській області і за результатами прийнято рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 19223 від 21.03.2023, відповідно до якого позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції).

Зокрема, як зазначено у вказаному рішенні № 19223 від 21.03.2023, підставою для прийняття рішення про відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку є наявна у контролюючого органу податкова інформація, що відповідає наступним кодам:

- код 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

- код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» код ЄДРПОУ 36457169).

Як зазначено у рішенні № 19223 від 21.03.2023 у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості (тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції»:

- за операціями з придбання у періоді з 01.01.2022 по 30.06.2022 за взаємовідносинами з ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» (код ЄДРПОУ 36457169);

- за операцією постачання у періоді з 01.04.2022 по 31.01.2022 за взаємовідносинами з платником податку, задіяним в ризиковій операції (ГУ ДПС у Харківській області у рішенні зазначено код ЄДРПОУ позивача - 41330325) (код згідно із УКТЗЕД операції, визначеної як ризикової, - 7216; 7306);

- за операцією постачання у періоді з 01.01.2022 по 28.02.2022 за взаємовідносинами з платником податку, задіяним в ризиковій операції (ГУ ДПС у Харківській області у рішенні зазначено код ЄДРПОУ позивача - 41330325) (код згідно із УКТЗЕД операції, визначеної як ризикової, - 7214; 8544).

При цьому, у графі «Ненадання копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку контролюючим органом зазначено: взаємовідносини з ризиковим контрагентом ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» (код ЄДРПОУ 36457169).

У подальшому контролюючим органом прийнято рішення від 22.02.2022 за №3840162/41330325 та від 22.02.2022 за №3840161/41330325 про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 та від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021, складених ТОВ «Алакит».

Позивач не погодився з такими рішеннями та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакит» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з огляду на що визнав протиправним та скасував рішення від 21.03.2023 за №19223 з покладенням на ГУ ДПС у Харківській області обов`язку виключити ТОВ «Алакит» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення від 22.02.2022 за №3840162/41330325 та від 22.02.2022 за №3840161/41330325 про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 та від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021 є необґрунтованими та такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню, з покладенням на ДПС України обов`язку зареєструвати спірні розрахунки коригувань і вартісних показників в ЄРПН.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку № 1165 терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За приписами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

Отже пунктом 8 додатка 1 до Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Таким чином, Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.

Як убачається з матеріалів справи, передумовою прийняття комісією ГУ ДПС у Харківській області рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку від 21.03.2023 за №19223 за наслідками розгляду поданого позивачем повідомлення від 15.03.2023 за №1 є прийняте раніше рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 8659 від 31.01.2022.

Зі змісту отриманого позивачем рішення № 8659 від 31.01.2022 вбачається, що підставою для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, є наявна податкова інформація, а саме «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій».

Тобто у рішенні № 8659 від 31.01.2022 не було зазначено суть наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

При цьому ГУ ДПС у Харківській області не було надано до суду ані протоколу засідання Комісії, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; іншої інформації, що розглядалася Комісією, яка відповідно до Порядку №1165 обов`язково додається до протоколу засідання Комісії; не повідомлено під час судового розгляду справи відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття Комісією рішення № 8659 від 31.01.2022 та чи існувала взагалі.

Отже відповідач, приймаючи рішення № 8659 від 31.01.2022 обмежився лише загальною оцінкою, не навівши ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях тощо.

Зі змісту поданого відзиву на позов вбачається, що в обґрунтування прийнятого ГУ ДПС у Харківській області рішення №19223 від 21.03.2023 про відповідність Позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку останній зазначає, що аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій.

Також в обґрунтування спірного рішення ГУ ДПС у Харківській області зазначає, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, здійснення податкового контролю, зокрема віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів зборів, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податку до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Так, аналіз пункту 6 Порядку №1165 як на момент винесення рішення № 8659 від 31.01.2022, так і на момент прийнятого в подальшому рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку від 21.03.2023 за №19223, вказує на те, що можливість надання платником податків пояснень та копій документів на виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку прямо залежить від визначення у полях рішення детальної податкової інформації, за якою встановлено відповідність п.8 Критеріям ризиковості платника податку (суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, ідентифікація конкретних ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, докази, що свідчать про ознаки ризиковості ведення діяльності). Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв без наведення відповідного розшифрування, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним за якою податковою інформацією (а саме, за який період здійснення ризикових господарських операцій та з яким контрагентом, задіяного у такій ризиковій операції) віднесено до ризикових платників податків, та в подальшому позбавляє останнього, виходячи із деталізованої податкової інформації надати повний пакет документів на виключення з переліку платників податків, а не будь-яких на власний розсуд.

Зміст прийнятого ГУ ДПС у Харківській області рішення № 8659 від 31.01.2022 свідчить про те, що останній формально послався на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, обмежившись загальною фразою «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій», не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не зазначив, які саме докази свідчать про ознаки ризиковості ведення діяльності, хоча затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (додаток 4) вимагає від комісії регіонального рівня у разі відповідності платника податку п.8 вказаних Критеріїв розшифрувати, яка саме податкова інформація вказує на відповідність платника податку вказаним критеріям.

Також, при дослідженні оскаржуваного рішення №19223 від 21.03.2023 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника, судом встановлено, що воно прийнято з порушення встановленого п.6 Порядку №1165, зокрема у відповідних полях рішення не зазначено детальна інформація (не ідентифіковано ризикові операції з конкретним платником податку), за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, не зазначено з переліку документи, не надані позивачем, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Як свідчить зміст прийнятого спірного рішення від 21.03.2023 за №19223, а саме у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості (тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції» Головне управління ДПС у Харківській області за операціями з постачання у періоді з 01.04.2022 по 31.01.2022 (код згідно із УКТЗЕД операції, визначеної як ризикової, - 7216; 7306); у періоді з 01.01.2022 по 28.02.2022 (код згідно із УКТЗЕД операції, визначеної як ризикової, - 7214; 8544) замість податкового номеру платника податку, задіяного у ризиковій операції зазначило податковий номер позивача (п.н.41330325), у зв`язку із чим колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що контролюючим органом не деталізовано господарські операції, визначені як ризикові з конкретним платником податку, як наслідок, не деталізовано інформацію, за якою встановлена відповідність критеріям ризиковості платника податку.

При дослідженні судом матеріалів справи встановлено, що наявна у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості» рішення №19223 від 21.03.2023 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку не відповідає наявним в матеріалах справи доказам, зокрема у періоді з 01.04.2022 по 31.01.2022 позивач не здійснював господарських операцій за кодом 7216 та 7306 згідно із УКТЗЕД.

Як зазначено позивачем у позові, встановлена у спірному рішенні господарська операції з постачання як ризикова за кодом 7216 та 7306 згідно із УКТЗЕД, останнім проведена з ТОВ «Тобет» у березні 2021 року, про свідчить наявна в матеріалах справи складена та зареєстрована позивачем в ЄРПН податкова накладна від 25.03.2021 за №1 разом з квитанцією від 07.04.2021, а також видаткова накладна №32501 від 25.03.2021, що відповідачами під час розгляду справи не спростовано.

Також в обґрунтування прийнятого ГУ ДПС у Харківській області спірного рішення останній посилається на те, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» (код ЄДРПОУ 36457169) за господарським операціям за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, визначених як ризикові.

Проте при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що долучене ГУ ДПС у Харківській області рішення про відповідність ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» критеріям ризиковості платника податку датовано 21.02.2023 за №3203 (т.2 а.с. 36-38), що виключає можливість його врахування за господарським операціям за період з 01.01.2022 по 30.06.2022.

У зв`язку із зазначеним колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у визначений у спірному рішенні період здійснення господарських операцій з ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» (код ЄДРПОУ 36457169) з 01.01.2022 по 30.06.2022, відносно останнього ще не було прийнято податковим органом рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а за таких обставин у контролюючого органу відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку були відсутні підстави для прийняття спірного рішення № 19223 від 21.03.2023 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку за вказаною господарською операцією, визначеною як ризиковою.

При цьому в оскарженому рішенні №19223 від 21.03.2023 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку контролюючий орган не конкретизував, які саме документи не надано позивачем, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а тільки зазначив, що останній мав взаємовідносини з ризиковим контрагентом ТОВ «Спецбудмонтаж -Україна» (код ЄДРПОУ 36457169).

Так, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (додаток 4) чітко вимагає від комісії регіонального рівня зазначити конкретні документи, які не надані платником, що можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. При цьому до переліку таких документів, визначених встановленим порядком не входить загальне посилання на формулювання як «взаємовідносини з ризиковим контрагентом».

З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання ГУ ДПС у Харківській області у спірному рішення у графі «ненадані документи» на «Взаємовідносини з ризиковим контрагентом ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна» (код 36457169)» не відповідає ані затвердженій Порядком №1165 формі рішення (додаток 4), ані п.6 Порядку №1165, що свою чергу вказує на необґрунтованість та невмотивованість оскаржуваного рішення.

Також колегія суддів не бере до уваги посилання ГУ ДПС у Харківській області у спірному рішенні на наявність податкової інформація за кодом 07, яка свідчить про недостатність кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Так, зі змісту поданого ГУ ДПС у Харківській області відзиву на позов вбачається, що останнім не надано детальних пояснень з посиланням на відповідні докази з приводу відсутності трудових відносин, враховуючи види діяльності позивача, а також не враховано подану позивачем інформацію щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарських операцій.

Водночас, при дослідженні судом матеріалів справи встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності, а саме, будівництва на об`єкті: «Нове будівництво багатофункціонального комплексу по пр. Науки, 14 у м. Харкові», позивачем укладено договір генерального підряду №19/21 від 07.06.2021 з ТОВ «Спецбудмонтаж-Україна», а також зі сторонніми організаціями на перевезення вантажів автотранспортом, виконання робіт автокраном, екскаватором та іншими механізмами за укладеними господарськими договорами №1 від 01.12.2020 з ФОП ОСОБА_1 ; №22/1 від 02.08.2021, №2 від 18.01.2022 з ТОВ "СПЕЦБУДМОНТАЖПРОМБУД"; №4 від 01.12.2020 ФОП ОСОБА_2 . Вказана інформація надавалася позивачем у поданому до ГУ ДПС у Харківській області повідомленні про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 15.03.2023, проте останнім не було врахована при прийнятті оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження ГУ ДПС у Харківській області про недостатність трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій позивачем, є необґрунтованим.

Колегія суддів ураховує правові висновки, викладені Верховним судом у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15, щодо того, що будь-яка податкова інформація, зокрема надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Комісія регіонального рівня, приймаючи рішення щодо віднесення платника податку до ознак ризиковості платника на додану вартість з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

У постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз діяльності платника податків свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №2040/7089/18 від 03.06.2021 загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що контролюючим органом не доведено обґрунтованість та вмотивованість прийнятого ним спірного рішення, що в свою чергу спричиняє протиправність акту індивідуальної дії, як акту правозастосування.

Також колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

З огляду на викладений принцип контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті рішення.

Колегія суддів зауважує, що правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів і методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності. Встановлена правова процедура, як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, колегією суддів установлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, зі змісту такого рішення, відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією.

Тобто рішення прийняте з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправними.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняте необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 22 липня 2021 року у справі № 520/480/20, від 07 квітня 2023 року у справі № 280/3639/20.

Щодо висновків суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування рішень від 22.02.2022 за №3840162/41330325 та від 22.02.2022 за №3840161/41330325 про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 та від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Абзацами першим, третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 за №1246 зі змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до підпункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Пунктом 17 Порядку № 1246, визначено, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати:

1) порядковий номер та дату складення податкової накладної;

2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної;

3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію та податкової накладної.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до п. 5 Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку 1165)

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. п. 10, 11 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті ПК України зупинено у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520 (далі за текстом - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

З наведеного слідує, що виключного переліку документів, які надаються на підтвердження господарської операції, не встановлено.

Проте, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Як убачається з матеріалів справи, у грудні 2021 року позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Енергосервіс ПМК» (код ЄДРПОУ 37368164) на підставі укладеного між ними договору поставки №36 від 07.12.2021 (далі за текстом - Договір №36 від 07.12.2021), предметом якого є постачання товару в асортименті, за ціною, в кількості і строки, передбачені цим договором.

Пунктом 1.2 Договору поставки №36 від 07.12.2021 визначено, що ціна, загальна кількість, асортименті номенклатура товару, який поставляється за Договором, визначені сторонами в Специфікації №1 до даного Договору (додаток№1) та Специфікації №2 до даного Договору (додаток №2).

Відповідно до п.2.1 Договору №36 від 07.12.2021 постачальник зобов`язується поставити товар покупцю у строк до 31.12.2021.

Згідно із п.2.6 Договору №36 від 07.12.2021 датою поставки товару вважається дата підписання представниками сторін видаткової накладної на поставку товару.

За умовами п.3.1 Договору №36 від 07.12.2021 загальна вартість товару за цим Договором становить 3 162 503,77 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 527 083,96 грн.

Згідно із п.3.2 Договору №36 від 07.12.2021 оплата товару за цим Договором проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (в гривні) на поточний рахунок Постачальника, у строк до 31.12.2021.

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив ТОВ «Енергосервіс ПМК» (код ЄДРПОУ 37368164) обумовлену між ними поставку товару, про що між сторонами підписано видаткові накладні №123001 від 30.12.2021 на загальну суму 1 604 925, 38 грн. (у тому числі ПДВ - 267 487, 56 грн) та №123002 від 30.12.2021 на загальну суму 1 557 578, 39 грн (у тому числі ПДВ - 259 596, 40 грн.). Факт отримання уповноваженою особою від ТОВ «Енергосервіс ПМК» поставленого Позивачем товару підтверджується доданою до адміністративного позову копією довіреністю №1295 від 24.12.2021 на отримання ТМЦ за договором № 36 від 07.12.2021.

В свою чергу, 30.12.2021 ТОВ «Енергосервіс ПМК» здійснило часткову оплату поставленого за видатковими накладними №123001 від 30.12.2021 та №123002 від 30.12.2021 товару в сумі 500 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 83 333, 33 грн, про свідчить додана до адміністративного позову виписка по особовому рахунку за 30.12.2021 з АТ «СЕНС БАНК».

На дату виникнення податкових зобов`язань, визначених відповідно до пункту 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме за датою відвантаження товару ТОВ «Енергосервіс ПМК» за видатковими накладними №123001 від 30.12.2021 та №123002 від 30.12.2021, позивачем складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) податкові накладні №1 від 30.12.2021 на загальну суму 1 604 925,38 року (у тому числі ПДВ 20% - 267 487,56 грн.) та №2 від 30.12.2021 на загальну суму 1 557 578,30 грн ( у тому числі ПДВ 20% - 259 596,40 грн).

Однак, оскільки в обумовлений сторонами у п.3.2 Договору строк оплати ТОВ «Енергосервіс ПМК» не здійснено повну оплату поставленого позивачем товару, а саме станом на 06.01.2022 заборгованість за договором склала 2 662 503,77 грн, позивач звернувся до ТОВ «Енергосервіс ПМК» з вимогою від 06.01.2022 за №06/01 про погашення заборгованості за договором.

У відповідь на направлену позивачем вимогу від 06.01.2022 за №06/01 ТОВ «Енергосервіс ПМК» листом від 06.01.2022 за №СО2222 повідомило, що у зв`язку зі скрутним становищем просить відстрочити оплату до 11.01.2022.

Проте станом на 11.01.2022 заборгованість за поставлений товар в сумі 2 662 503,77 грн так і не надійшла від ТОВ «Енергосервіс ПМК» на банківський рахунок позивача, у зв`язку із чим останній листом від 12.01.2022 за №12/ 01 у порядку п.4.3 Договору направив угоду про розірвання Договору поставки.

12.01.2022 між позивачем та ТОВ «Енергосервіс ПМК» укладено угоду про розірвання Договору поставки №36 від 07.12.2021, згідно з п.1 якої сторони дійшли до взаємної згоди розірвати укладений договір. Відповідно до п.2 угоди від 12.01.2022, у зв`язку із розірванням договору поставки, товар, поставлений Покупцеві, підлягає поверненню у строк до 20.01.2022, а грошові кошти, перераховані Покупцем у сумі 500 000,00 грн, підлягають поверненню покупцеві протягом 20 робочих днів з дати повернення товару Постачальнику.

Відповідно до підписаних між сторонами накладних на повернення постачальнику товару № 1 від 17.01.2022 та №2 від 17.01.2022 ТОВ «Енергосервіс ПМК» повернуло позивачу поставлений товар, а останнє, в свою чергу, 01.02.2022 повернуло ТОВ «Енергосервіс ПМК» попередню плату в сумі 500 000,00 грн, про що свідчить завірена копія платіжного доручення №48 від 01.02.2022 на повернення коштів за договором №36 від 07.12.2021.

У зв`язку із поверненням ТОВ «Енергосервіс ПМК» позивачу поставленого в рамках договору поставки №36 від 07.12.2021 товару за податковими накладними №1 від 30.12.2021 на загальну суму 1 604 925,38 року (у тому числі ПДВ 20% - 267 487,56 грн.) та №2 від 30.12.2021 на загальну суму 1 557 578, 30 грн (у тому числі ПДВ 20% - 259 596,40 грн), ТОВ «Алакит» відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України склало розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної від 30.12.2021 за №2 та від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної від 30.12.2021 за №1 та направило засобами електронного зв`язку до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, направлені позивачем розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної від 30.12.2021 за №2 та від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної від 30.12.2021 за №1 для реєстрації в ЄРПН прийнято, але реєстрація їх зупинена.

Позивачем отримано квитанції, у яких зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ «Енергосервіс ПМК», за наслідками яких складені розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної від 30.12.2021 за №2 та від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної від 30.12.2021 за №1, надіслано до Головного управління ДПС у м. Харківській області засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копії документів від 16.02.2022 за №1 та №2 щодо вказаних вище розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 за №1 від 17.01.2022 за №2, реєстрацію яких зупинено

Разом з вказаним повідомленням про подання пояснень та копії документів позивач надав пояснення №2 від 16.02.2022 та копії підтверджуючих документів щодо здійснення господарських операцій (зокрема, договору поставки №36 від 07.12.2021 разом із специфікаціями №1 та №2, угоду про розірвання договору поставки від 12.01.2022, листи позивача від 06.01.2022 за №06/01, №12/01 від 12.01.2022, лист ТОВ «Енергосервіс ПМК» від 06.01.2022 за №СО2222, видаткові накладні №123001 від 30.12.2021 та №123002 від 30.12.2021, довіреність №1295 від 24.12.2021 на отримання ТМЦ за договором №36 від 07.12.2021, накладні на повернення постачальнику товару № 1 від 17.01.2022 та №2 від 17.01.2022, платіжне доручення №48 від 01.02.2022, виписки з банку, договір відповідального зберігання №30/12-21 від 30.2021 з додатками до нього, акт приймання-передачі будівельних матеріалів від 30.12.2021 до договору №30/12-21 від 30.2021; акт приймання-передачі (повернення) будівельних матеріалів від 17.01.2022 до договору №30/12-21 від 30.2021; акт надання послуг №11701 від 17.01.2022.)

22.02.2022 рішеннями контролюючого органу про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3840162/41330325 та №3840161/41330325, позивачу відмовлено в реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної від 30.12.2021 за №2 та від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної від 30.12.2021 за №1 в ЄРПН, у зв`язку із ненадання копій документів: «первинних документів щодо зберігання, транспортування товару».

07.02.2023 позивачем подано скаргу до ДПС України на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2022 за №3840162/41330325 та від 22.02.2022 за №3840161/41330325 розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної від 30.12.2021 за №2 та від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної від 30.12.2021 за №1 в ЄРПН.

14.02.2023 рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань ЄРПН № 14898/41330325/2 та №14899/41330325/2 залишено скаргу позивача без задоволення та рішення регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2022 за №3840162/41330325 та від 22.02.2022 за №3840161/41330325 без змін.

Надаючи правову оцінку законності підстав відмови контролюючого органу у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної від 30.12.2021 за №2 та від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної від 30.12.2021 за №1 в ЄРПН, колегія суддів виходить з того, що внаслідок розірвання між сторонами договору поставки №36 від 07.12.2021 позивачу повернуто поставлений товар ТОВ «Енергосервіс» за накладними на повернення товару № 1 від 17.01.2022 та №2 від 17.01.2022 і суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та покупця підлягають відповідному коригуванню, що зумовило відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України складання розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної від 30.12.2021 за №2 та від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної від 30.12.2021 за №1 та, відповідно, подання їх на реєстрацію в ЄРПН.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено підстави, за якими закон пов`язує виникнення коригування податкових зобов`язань у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, та відповідно складання розрахунків коригування і вартісних показників до податкової накладної.

Колегія суддів констатує, що отримавши квитанції про зупинення ПН/РК, якими запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «Алакит» направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копії усіх необхідних документів щодо розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

В свою чергу в оскаржуваних рішеннях контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи, надані платником, складені з порушенням законодавства, чому документи платника не є достатніми для прийняття Комісією ДПС рішення про реєстрацію РК.

Як убачається з оскаржуваних рішень, у реєстрації спірних розрахунків коригувань позивача відмовлено з причин ненадання первинних документів щодо зберігання, транспортування товару.

Проте колегія суддів наголошує, що вказані документи не є документами, які підтверджують здійснення господарських операцій щодо яких ТОВ «Алакит» складено спірні РК.

В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операції поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.

Колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

Отже відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної від 30.12.2021 за №2 та від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної від 30.12.2021 за №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням ДПС у Харківській області не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2022 за №3840162/41330325 та від 22.02.2022 за №3840161/41330325, а тому позовні вимоги в частині визнання таких рішень протиправними та їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо висновків суду першої інстанції про зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ "Алакит" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 та від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021, складені ТОВ «Алакит», колегія суддів зауважує таке.

За приписами пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження) шляхом прийняття відповідного рішення.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно з якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, з урахуванням установлених обставин, у цій справі контролюючий орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

При цьому судом ураховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності.

Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Оскільки рішення про визначення ТОВ «Алакит» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

З урахуванням того, що відмова у реєстрації розрахунків коригування визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 17.01.2022 за №2 до податкової накладної №1 від 30.12.2021 та від 17.01.2022 за №1 до податкової накладної №2 від 30.12.2021, складені ТОВ «Алакит».

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи.

Твердження ГУ ДПС у Харківській області про те, що судом першої інстанції у рішенні неправомірно зобов`язано ДПС України здійснити реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних позивача з посиланням на те, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, є безпідставним та таким, що спростовується наведеним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 по справі № 520/11150/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов


Суд	Другий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	24.01.2024
Оприлюднено	26.01.2024
Номер документу	116518775
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —520/11150/23

Ухвала від 28.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 24.01.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 04.12.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 04.12.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 30.10.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Рішення від 22.09.2023

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бадюков Ю.В.

Ухвала від 19.05.2023

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бадюков Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 24.01.2024 по справі 520/11150/23ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/11150/23

Ухвала від 28.02.2024

Постанова від 24.01.2024

Ухвала від 04.12.2023

Ухвала від 04.12.2023

Ухвала від 30.10.2023

Рішення від 22.09.2023

Ухвала від 19.05.2023

Постанова
від 24.01.2024 по справі 520/11150/23
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД