Постанова

від 19.09.2023 по справі 160/845/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/845/23Суддя І інстанції Царікова О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом згідно з яким, просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №346496 від 28 грудня 2022 року у сумі 17000 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №346496 від 28.12.2022 року у сумі 17000,00 гривень, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області оскаржила його в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована правомірністю винесеної відносно позивача постанови №346496 від 28 грудня 2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн., у зв`язку з наявністю порушень позивачем вимог ст. 48 Закону України «про автомобільний транспорт».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець 30.12.2021 та має основний вид економічної діяльності 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

20.10.2022 підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №033/в від 17.10.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом щодо ФОП ОСОБА_1 .

В ході проведення перевірки за адресою: а/д М-14 Одеса-Мелітополь 21км+434 було зупинено транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричіпом марки BENALU, номерний знак НОМЕР_3 , та виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час перевірки транспортного засобу відсутні документи передбачені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.

За результатами проведеної перевірки Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області складено акт №346851 від 20.10.2022.

Зазначений акт підписано посадовою особою, що провела перевірку та водієм транспортного засобу ОСОБА_2 .

18.11.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Харківській області складено повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт №46033/23/24-22, яким керівника (уповноважену особу) ФГ «Федорик» було запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту №346851 від 20.10.2022 на 29.11.2022 з 09:00 год. до 12:00 год. у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 7 поверх.

29.11.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Харківській області листом №21331/40/18-22 передано до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області за належністю (за місцем реєстрації суб`єкта господарювання згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів) для подальшого прийняття рішення та вжиття заходів за місцем реєстрації суб`єкта господарювання.

09.12.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області складено повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт №46033/23/24-22, яким ОСОБА_1 було запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту №346851 від 20.10.2022 на 21.12.2022 з 10:00 год. до 15:00 год., перерва з 12:00 год. до 12:45 год., у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, ІІ поверх, каб. 209.

Зазначене повідомлення направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення №0600022407365, яке згідно відмітки вручено особисто позивачу 20.12.2022.

21.12.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області складено повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт №48400/23/24-22, яким ОСОБА_1 було запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту №346851 від 20.10.2022 на 28.12.2022 з 10:00 год. до 15:00 год., перерва з 12:00 год. до 12:45 год., у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, ІІ поверх, каб. 209.

Зазначене повідомлення направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення №4900098577977, яке згідно відмітки вручено особисто позивачу 27.12.2022.

27.12.2022 ОСОБА_1 подано Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області заяву про закриття розгляду справи з причин порушення строків розгляду справи.

Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №346496 від 28.12.2022, якою на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення адміністративно- господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, передбачена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (Порядок № 1567).

Відповідно до ст. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг (ст. 5 Закону України Про автомобільний транспорт).

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт).

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

За унормуванням ч. 8 ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Пунктом 13 Порядку № 1567 визначено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Відповідно до вимог п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

В пункті 15 Порядку 1567 визначено, що під час рейдової перевірки перевіряються, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Отже, в розумінні зазначеної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів, а також від виду перевезення внутрішнього чи міжнародного.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (Інструкція № 385).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 тахограф це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п. 3.5 Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (Положення № 340).

Згідно з пунктами 1.3, 7.1. Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку № 1567.

Відповідно до п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно з п. 6.3 Положення водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Отже, у випадку відсутності тахографа водій вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тон повинен мати індивідуальну контрольну книжку, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування і є іншим способом контролю водіїв.

Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

Зазначені висновки відповідають застосуванню норм матеріального права у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 823/1199/17.

Отже, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. У зв`язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. До документів для здійснення внутрішніх перевезень обов`язковими є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.

Отже, водій за приписами п. 3.5 Інструкції № 385 повинен був мати протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Суд зауважує, що в цій справі не є спірним питання доведеності факту відсутності у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Спірним є питання правомірності стягнення саме з власника транспортного засобу адміністративно-господарських санкцій та визначення такого власника перевізником.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За змістом частини першої статті 33 Закону № 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до договору оренди транспортних засобів з екіпажем (водієм) №17/10 від 17.10.2022, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Фермерським господарством «Федорик» (орендар), орендодавець зобов`язується передати орендареві в строкове платне користування транспортні засоби, перелік яких та характеристики яких зазначаються в акті приймання-передачі в оренду транспортних засобів, а також зобов`язуються забезпечити своїми силами їх керування та технічну експлуатацію, а орендар зобов`язується прийняти транспортні засоби під керуванням екіпажу (водіїв) орендодавця, використовувати їх виключно з метою господарської діяльності підприємства, пов`язаною з перевезенням вантажів, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Згідно акту приймання-передачі від 19.10.2022 до договору оренди транспортних засобів №17/10 від 17.10.2022 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 передано Фермерському господарству «Федорик» транспортні засоби: автомобіль марки MAN TGX 18.40, реєстраційний № НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, номер шасі: НОМЕР_4 ; причіп BENALU BENCERE, реєстраційний № НОМЕР_3 , рік випуску: 2009, номер шасі: НОМЕР_5 .

Згідно акту приймання-передачі від 23.10.2022 до договору оренди транспортних засобів №17/10 від 17.10.2022 (повернення) Фермерське господарство «Федорик» отримало від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 транспортні засоби: автомобіль марки MAN TGX 18.40, реєстраційний № НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, номер шасі: НОМЕР_4 ; причіп BENALU BENCERE, реєстраційний № НОМЕР_3 , рік випуску: 2009, номер шасі: НОМЕР_5 . Даним актом сторони підтвердили, що фактично за період з 19.10.2022 по 23.10.2022 транспортні засоби перебували в оренді 5 днів, а саме: 19.10.2022, 20.10.2022, 21.10.2022, 22.10.2022, 23.10.2022.

За змістом абзацу 4 пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371), за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Пунктом 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС від 11.08.2010 № 379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.11.2011 за № 123/18861, передбачено, що якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ. При цьому в графі "Особливі відмітки" тимчасового реєстраційного талона робиться запис "Дійсний до _____ 20__ року за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії ___ N

Отже, звернення до сервісних центрів МВС з питання отримання тимчасового реєстраційного талону при передачі транспортного засобу в оренду є правом власника транспортного засобу або особи, якій такий транспортний засіб передано у тимчасове користування.

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є саме автомобільний перевізник.

Статтею 799 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 800 Цивільного кодексу України наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

Отже, оскільки транспортний засіб передано позивачем в оренду Фермерському господарству «Федорик», договір оренди є чинним, недійсним не визнавався, то саме наймач Фермерське господарство «Федорик» є автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ в межах спірних правовідносин, а не позивач.

Тобто, в межах спірних правовідносин позивач не мав статусу автомобільного перевізника, тому не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 09.08.2019 в адміністративній справі № 06/1450/16.

Доводи скаржника про відсутність факту видачі тимчасового реєстраційного документа, який підтверджує право користування транспортним засобом ФГ «Федорик», правового значення для вирішення спору не мають, оскільки не спростовують юридичного факту передання позивачем транспортного засобу в оренду зазначеному вище товариству.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що спірна постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу є неправомірною, а відповідно наявні підстави для її скасування і задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 19 вересня 2023 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова

суддяС.М. Іванов