Ухвала

від 22.09.2023 по справі 480/12354/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 вересня 2023 року

Київ

справа № 480/12354/21

адміністративне провадження № К/990/31064/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі № 480/12354/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснопільський ММК» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2023 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду засобами поштового зв`язку 08.09.2023.

Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 06.06.2023, 13.07.2023, 17.08.2023 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі.

Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Перевіркою змісту вчетверте поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній, аналогічно попереднім касаційним скаргам, міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України і наведені доводи щодо неправильного застосування норм права, пов`язаних із перевіркою правильності висновків контролюючого органу, зроблених в акті перевірки, по суті виявлених порушень. ГУ ДПС доводить, що господарські операції позивача з ТОВ «Вектор-МК» і ТОВ «Мостгрей» не мали реального характеру. До того ж позивач не надав до перевірки документів, що відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності.

Однак, висновки контролюючого органу по суті виявлених порушень не були предметом оцінки згідно з постановою апеляційного суду. Цей суд змінив мотиви рішення суду першої інстанції щодо підстав, з яких позов підлягає задоволенню. Апеляційний суд, врахувавши низку постанов Верховного Суду, дійшов висновку про протиправність призначеної відносно позивача перевірки, оскільки наказ про її проведення видано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" (далі - Постанова КМУ №89), в той час як був чинним і незміненим пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, яким введено мораторій на проведення відповідної документальної перевірки.

Отже, доводи скаржника щодо неправильного застосування норм права, пов`язаних із перевіркою правильності висновків контролюючого органу, зроблених в акті перевірки, по суті виявлених порушень, а також щодо застосування пункту 44.6 статті 44 ПК України, виходять за межі висновків суду апеляційної інстанції.

Водночас у касаційній скарзі також міститься посилання на не врахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2023 у справі №280/5316/21. У цій постанові зазначено, що порушення контролюючим органом норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (проведення перевірки під час установленого на період дії карантину мораторію) не були підставою позову в суді першої інстанції. Позивач не скористався правом змінити підстави позову до першого судового засідання суду першої інстанції, а фактично виклав в касаційній скарзі нове обґрунтування, яке існувало на момент подання позову, але не визначалося в якості підстави позову.

Безпосереднього обґрунтування посилання на таку постанову Верховного Суду касаційна скарга не містить, як і не містить посилання на конкретну норму матеріального права, висновок щодо застосування якої міститься в цій постанові.

Водночас суд звертає увагу, що у зазначеній постанові Верховного Суду не вирішувалося питання можливості/неможливості розгляду судом апеляційної інстанції підстав позову, які не заявлялися в суді першої інстанції, яке ставиться у касаційній скарзі.

У справі № 280/5316/21 суди не перевіряли і не надавали оцінки порушенню контролюючим органом пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (проведення перевірки під час установленого на період дії карантину мораторію). За змістом цієї постанови відповідні доводи не були підставою позову в суді першої інстанції, а знайшли своє відображення лише в касаційній скарзі.

Тобто, у справі № 280/5316/21 доводи про допущення істотних порушень процедури призначення і проведення перевірки виходили за межі касаційного перегляду. Натомість у справі, у якій подано касаційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив допущення контролюючим органом порушення процедури проведення перевірки, що тягне за собою скасування податкового повідомлення-рішення, а відтак, висновки апеляційного суду в цій частині утворюють межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України.

Отже, у цілому касаційна скарга не містить обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі № 480/12354/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснопільський ММК» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон