Рішення

від 22.09.2023 по справі 916/3049/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3049/23Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №916/3049/23

за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (01601, м. Київ, вул. Лисенка, буд.6, код ЄДРПОУ 40081221)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інерлайн (65012, м. Одеса, вул. Французький бульвар, б. 9, код ЄДРПОУ 40681746)

про стягнення 650516, 40 грн.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Інерлайн коштів у розмірі 65 516, 40 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на порушення відповідачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки останній не надав позивачу зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на поставлений товар, що позбавило позивача права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 65 516, 40 грн., що є підставою для стягнення збитків.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

24.07.2023 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвалу суду від 24.07.2023, яку надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позові та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, повернуто до суду органами поштового зв`язку із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач відзив на позов у встановлений в ухвалі суду від 24.07.2023 строк до суду не надав.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено:

19.03.2019 між Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інерлайн (Постачальник) укладено договір поставки №ПЗ/НХ-19215/НЮ, згідно з яким Постачальник зобов`язується у 2019 році поставити і передали у власність Покупцю певну продукцію, далі товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток № 1), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатиш цей Товар на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 3.2. договору загальна сума Договору становить 748 410,00 грн. у тому числі ПДВ 20% 124 735,00 грн.

Згідно з п. 4.1. договору оплата за кожну партію поставленого Товару по даному Договору здійснюється Покупцем у безготівковій формі не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів після дати поставки партії Товару, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію Товару, обумовлену згідно з п. 6.1 Договору та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства.

У п. 6.3. договору встановлено, що тільки після отримання звіту про доставку та квитанції про підтвердження реєстрації (прийняття) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкової накладних Постачальник відправляє таку податкову накладну разом з квитанцією про реєстрацію Покупцю в електронному вигляді за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення «M.E.DocIS». Відправка Покупцю зареєстрованої податкової накладної Постачальником здійснюється не пізніше дня, наступного за днем отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної, але не пізніше 10 (десяти) календарних днів від дати виписки по ланкової накладної /корегування податкової накладної.

Згідно з умовами п.8.6. договору у разі нездійснення Постачальником реєстрації податкових накладних у строки, передбачені Податковим кодексом України, та/або порушення Постачальником строків та порядку заповнення і реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, Постачальник зобов`язується відшкодувати Покупцю суму недоотриманого Покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість, а також збитки, понесені у зв`язку з застосування до останнього фінансових санкцій.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 року включно.

Також судом встановлено, що на виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 393 098,40 грн., про що свідчать підписані сторонами видаткові накладні №36 від 26.09.2019 на суму 177 660 грн. в т.ч. ПДВ 29 610 грн., №35 від 17.09.2019 на суму 173 880 грн. в т.ч. ПДВ 173 880 грн., №30 від 25.06.2019 на суму 41 558, 40 грн., в т.ч. ПДВ 6 926, 40 грн.

В свою чергу позивачем на виконання умов договору здійснено оплату за поставлений відповідачем товар, що підтверджується платіжними дорученнями №2099594 від 29.08.2019 в сумі 41 558,40 грн. в т.ч. ПДВ 6926,40 грн., №2692109 від 08.04.2020 в сумі 177 660 грн., в т.ч. ПДВ 29610 грн., №2692096 від 08.04.2020 в сумі 173 880 грн. в т.ч. ПДВ 28980 грн.

У зв`язку із тим, що відповідач в порушення вимог діючого законодавства, зокрема ст. 201 ПК України, не зареєстрував у ЄРПН податкові накладні на поставлений товар та не надав їх позивачу, що позбавило останнього права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 65 516, 40 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі 65516,40 грн.

Висновки суду.

Як встановлено господарським судом, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача збитків, що спричинені позивачу неможливістю отримати податкових кредит внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та надання їх позивачу.

Згідно п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/ розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/ послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Як встановлено господарським судом, реєстрація податкової накладної за поставкою товару 25.06.2019 на суму 41558,40 грн. повинна була бути здійснена до 15.07.2019. Реєстрація податкової накладної за поставкою товару 17.09.2019 на суму 173880 грн. та за поставкою товару 26.09.2019 на суму 177660 грн. повинна була бути здійснена до 15.10.2019.

Як стверджує позивач, відповідачем не здійснено реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Між тим, позивачем не надано до суду доказів, які підтверджують його посилання на те, що відповідачем не здійснено реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Більш того, судом встановлено, що позивач оплатив товар, який поставлений відповідачем, а саме, товар, який поставлений відповідачем 25.06.2019 на суму 41558,40 грн. позивач оплатив 29.08.2019 (платіжне доручення №2099594), товар, який поставлений відповідачем 17.09.2019 на суму 173880 грн. та 26.09.2019 на суму 177660 грн. позивач оплатив 08.04.2020 (платіжне доручення №2692109 та платіжне доручення №2692096).

Водночас відповідно до умов п. 4.1 договору оплата позивачем поставленого відповідачем товару здійснюється при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що позивачем не доведено суду обставин, які свідчать про наявність протиправної поведінки відповідача, яка є одним із важливих елементів складу господарського правопорушення та підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця.

На підставі ст.129 ГПК України витрати позивача з оплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити Акціонерному товариству Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Інерлайн про стягнення 650516, 40 грн.

2.Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн. покласти на Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 22 вересня 2023 р.

Суддя Г.Є. Смелянець