Рішення

від 21.09.2023 по справі 160/16777/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року Справа № 160/16777/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД» (вул. Любарського, буд. 93, каб. 8, м. Дніпро, 49098, код ЄДРПОУ 42673056 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду у Дніпропетровській області (вул. Воскресенська, 24, м. Дніпро, 49000), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 004655 від 05 липня 2023 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД», про стягнення адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що тахограф у транспортному засобі не встановлено, а водій здійснює внутрішнє перевезення, у зв`язку з чим веде індивідуальну книжку водія, яка була надана інспектору для огляду. А тому, на переконання позивача, постанова є необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

15.08.2023 року до суду надійшов відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД», в якому відповідач не погоджується з викладеними у позові доводами та зазначає наступне. Під час проведення перевірки встановлено відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа. Згідно п. 2.15 Порядку № 226 ПСТ повинен застосовувати для маркування та пломбування тахографів позначку «UA» з номером ПСТ, зазначеним у Переліку. У матеріалах справи наявне фото, яке містить маркування «ТОВ «ТАХОСЕРВІС» 03680, вул. Малинська, 1 тел. (044) 587-89-89, UA102». Згідно переліку об?єктів господарювання, що здійснюють установлення та технічне обслуговування контрольних пристроїв (тахографів) у транспортних засобах, який міститься на офіційному сайті Державної служби України з безпеки на транспорті, в ньому наявний такий пункт сервісу тахографів - ТОВ «ТАХОСЕРВІС» 03680, вул. Малинська, 1 тел. (044) 587-89-89 з позначкою UA та номером пункту сервісу тахографів 102. З наведеного вбачається, що у відповідності до приписів пункту 2.15 Порядку № 226 у транспортному засобі міститься маркування UA102, що в свою чергу є беззаперечним доказом того, що у транспортному засобі наявний обладнаний тахограф, а тому у водія в обов`язковому порядку має бути наявний протокол перевірки та адаптації тахографа.

21.08.2023 року до суду надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД» на відзив Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач вважає доводи відповідача хибними та просить задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що під час рейдової перевірки та складання акту, водієм ТОВ «БЕРЛІ ЛТД» був наданий повний та безперешкодний доступ до кабіни транспортного засобу, вантажу. Водночас, незважаючи на оснащення кожного інспектора боді-камерою, інспектору, як особі, якій добре відомо про вигляд та місце знаходження тахографу у транспортних засобах, на підтвердження існування тахографу, сфотографовано лише маркування, яке здійснено ПСТ у період, коли транспортний засіб був зареєстрований за попереднім власником (маркування містить відмітку про адаптацію та перевірку 2014 року). При цьому, табличка перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу не є сама по собі доказом існування тахографу, оскільки, зокрема пунктом 2.15 Порядку № 216 визначено, що ПСТ здійснює не тільки маркування, але й опломбування тахографу позначкою UA. Поряд із цим докази існування пломбування, яке здійснюється разом із маркуванням, та, як наслідок тахографу, відсутні. ТОВ «ДНІПРОІНВЕСТ» набуло у власність транспортний засіб HYUNDAI HD120, д.н.з. НОМЕР_1 14.05.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . 20 червня 2019 року відповідно до Договору найму транспортних засобів № 09-19 від 20.06.2019 року та Акту № 2 від 20.06.2019 передало ТОВ «БЕРЛІ ЛТД» в оренду транспортний засіб HYUNDAI HD120, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до переліченого в акті комплекту, тахограф та будь-яке інше додаткове обладнання відсутнє. Наявність таблички, яка містить інформацію про адаптацію та перевірку тахографу у 2014 році, враховуючи, що транспортний засіб зареєстровано за теперішнім власником у 2015 році, за відсутності фото та/або відеофіксації фізичного існування тахографу, відсутність будь-яких інших доказів, зокрема, із відповідної бази даних, не може бути достовірним та достатнім доказом для підтвердження облаштування ТЗ тахографом. Відповідачем не наведено положень законодавства, які б зобов?язували власника транспортного засобу, орендаря, змінити маркування, за умови відсутності тахографу. Саме по собі маркування не створює будь-яких прав та обов?язків. Маркування лише свідчить про те, що тахограф, який був встановлений на момент нанесення наліпки, був перевірений та адаптований у 2014 році, поміж цього не може свідчити про фізичну/фактичну його наявність на момент перевірки. Позивач повторно наголошує на безпідставності тверджень відповідача щодо імперативності вимоги встановлення тахографу, з огляду на положення п. 6.3 Положення № 340, згідно вимог якого, у випадку відсутності тахографа водій вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тон повинен мати індивідуальну контрольну книжку, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування і є іншим способом контролю водіїв. ТОВ «БЕРЛІ ЛТД» є реальним сектором економіки, будь-які розрахунки з контрагентами, тощо ведуться виключно у безготівковій формі. За відсутності законодавчого обов?язку, позивач будь-яких договорів та оплат із жодним ПСТ (з придбання, встановлення, опломбування, повірки, тощо - тахографу) не укладав та такі послуги не сплачував, на балансі позивача тахографи з моменту державної реєстрації по теперішній час відсутні. Водій ТОВ «БЕРЛІ ЛТД» під час перевірки та позивач наголошують на фізичній відсутності тахографу з моменту прийняття в користування від власника та веденні у зв`язку з цим індивідуальної картки водія.

20.09.2023 року до суду від відповідача надійшли додаткові документи по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення на рейдову перевірку № 000306 від 15.05.2023, посадовими особами Укртрансбезпеки (Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області) 16.05.2023 року проводилась рейдова перевірка на А/Д Н-18 «Івано-Франківськ Тернопіль», км 14.

Під час проведення рейду, був зупинений транспортний засіб марки HYUNDAI HD120, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортну накладну.

За результатом перевірки, посадовими особам Держтрансбезпеки складено Акт № 009595 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.05.2023, яким встановлено порушення статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», наказів Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 № 385 та від 24.06.2023 № 340, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.

В тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 частини 1, що полягала у відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа.

У акті перевірки містяться пояснення водія транспортного засобу, який зазначив, що здійснює внутрішнє перевезення, у зв`язку з чим веде індивідуальну книжку водія відповідно до наказу № 340 та ТТН № OFD00011675 від 13.05.2023 року, інспектору надані вказані документи. Також у акті наявний особистий підпис водія ОСОБА_1

28.02.2023 року Укртрансбезпека направила на офіційну електронну адресу ТОВ «БЕРЛІ ЛТД» повідомлення про розгляд справи, в якому зазначено, що 05.07.2023 року з 10 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, ІІ поверх, відбудеться розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту № 009595 від 16.05.2023.

При розгляді справи був присутній адвокат ТОВ «БЕРЛІ ЛТД» Вітько Є. О., що підтверджено власноручним підписом адвоката на повідомленні про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

05.07.2023 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 004655, якою, за порушення стататей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД» стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

Позивач, не погодившись з вказаною постановою, звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (далі - Закон № 2344-III).

Згідно зі ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

На виконання вимог ст. 6 Закону № 2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з п. 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За умовами п. 3 Порядку № 1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п. 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із п. 12 - 14 Порядку №1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Умовами п. 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено п. 21 Порядку № 1567.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно зі ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 49 Закону № 2344-III, яка визначає основні права та обов`язки водія транспортного засобу при перевезенні вантажу у внутрішньому сполученні, водій транспортного засобу зобов`язаний:

мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;

дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що відповідно до ст. 48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. При цьому, водій зобов?язаний дотримуватись визначеного режиму праці та відпочинку та підтверджувати це відповідними документами.

Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 № 385 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241 (далі - Інструкція № 385) визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції № 385, ця Інструкція поширюється на суб?єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 терміни вживаються у такому значенні:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації а автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Приписами п. 3.1 Інструкції № 385 передбачено, що виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР (994_016).

За умовами п. 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого він керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотньому боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахоргафі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 № 340 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106 (далі - Положення № 340) встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до п. 1.5 Положення № 340 у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

За приписами п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Отже, для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон передбачено обов`язкову наявність обладнання діючими та повіреними тахографами.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , транспортний засіб марки HYUNDAI HD120, д.н.з. НОМЕР_1 - повною масою НОМЕР_3 , тобто 12,4 тони.

Таким чином, приписами п. 6.1 передбачено для транспортного засобу, який був зупинений для перевірки, обов`язкову наявність обладнання діючими та повіреними тахографами.

З пояснень позивача вбачається, що транспортний засіб з моменту його придбання новим власником ТОВ «ДНІПРОІНВЕСТ» (з14.05.2015 року) тахографом не обладнаний.

У свою чергу, позивач керується п. 6.3 Положення № 340, згідно з яким, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

При цьому, індивідуальна контрольна книжка водія була надана інспектору під час проведення рейдової перевірки.

Водночас, суд вважає визначальною у спірних правовідносинах умову п. 6.1 Положення № 340, якою передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

За вкладених обставин, приписами Положення № 340 передбачено, що перевізник не може на власний розсуд визначати, чи буде він встановлювати тахограф на вантажному автомобілі з повною масою понад 3,5 тони, чи ні, з огляду на обов`язкову наявність такого у у зазначених вище транспортних засобах.

Тобто, посилання позивача на наявність у його водія, який керував вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тони, індивідуальної контрольної книжки водія, яка була пред`явлена інспектору під час рейдової перевірки, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Зважаючи на обов`язковість обладнання вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тонн, яким є HYUNDAI HD120, д.н.з. НОМЕР_1 , зупинений під час проведення рейдової перевірки, позивачем було допущено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за яке його притягнуто до відповідальності.

За умовами п. 7.1 Положення № 340 саме Укртрансбезпека є органом, який уповноважений здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху та проводить перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Таким чином, протокол перевірки та адаптації тахографа, відносить до переліку документів, визначених ст. 34 і 48 Закону № 2344-ІІІ, як інші документи, передбачені законодавством.

За викладених обставин, відповідачем здійснено рейдову перевірку у відповідності до п. 15 Постанови № 1567, а саме, перевірено наявність визначених статтями 34 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядком № 1567 визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту.

Приписами п. 25 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що порушення позивачем вимог ст. 48 Закону № 2344-III виявлено 16.05.2023 року, справу розглянуто та прийнято відповідну постанову 05.07.2023 року, тобто з дотриманням двомісячного строку, встановленого Порядком № 1567.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законами України «Про валюту і валютні операції», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні послуги» та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи.

Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «;Про загальну безпечність нехарчової продукції».

З аналізу вказаних статей можна дійти висновку, що ст. 250 Господарського кодексу України поширюється на адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Таким чином, Господарським кодексом України, який також регулює строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлено, що такі санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

При цьому, постанову № 004655 від 05.07.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, прийнято з дотриманням шестимісячного строку з дня виявлення порушення.

Отже, відповідач приймаючи постанову застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, діяв з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме: Закону України «Про автомобільний транспорт», Господарського кодексу України, Порядку № 1567, що свідчить про її правомірність та відсутність підстав для її скасування.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всупереч вимогам ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, та не надано належних доказів протиправності дій відповідача під час прийняття оскаржуваної постанови. Водночас відповідачем обґрунтовано правомірність дій Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки та прийняття постанови про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД» адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна