Постанова

від 04.12.2023 по справі 160/16777/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/16777/23(суддя Лунана О.С., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі №160/16777/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД» 11 липня 2023 року звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, згідно з яким просить визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 004655 від 05 липня 2023 року відносно товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД» про стягнення адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що тахограф у транспортному засобі не встановлено, а водій здійснює внутрішнє перевезення, у зв`язку з чим веде індивідуальну книжку водія, яка була надана інспектору для огляду.Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що приписами Положення № 340 передбачено, що перевізник не може на власний розсуд визначати, чи буде він встановлювати тахограф на вантажному автомобілі з повною масою понад 3,5 тони, чи ні, з огляду на обов`язкову наявність такого у зазначених вище транспортних засобах. Зважаючи на обов`язковість обладнання вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тонн, яким є HYUNDAI HD120, д.н.з. НОМЕР_1 , зупинений під час проведення рейдової перевірки, позивачем було допущено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за яке його притягнуто до відповідальності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що у діях позивача відсутній склад правопорушення за яке його притягнуто до відповідальності оскаржуваною постановою.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що на підставі направлення на рейдову перевірку № 000306 від 15.05.2023, посадовими особами Укртрансбезпеки (Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області) 16.05.2023 року проводилась рейдова перевірка на А/Д Н-18 «Івано-Франківськ Тернопіль», км 14.

Під час проведення рейду, був зупинений транспортний засіб марки HYUNDAI HD120, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки: посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортну накладну.

За результатом перевірки, посадовими особам Держтрансбезпеки складено акт № 009595 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.05.2023, яким встановлено порушення статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», наказів Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 № 385 та від 24.06.2023 № 340, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа (а.с.63).

В тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 частини 1, що полягала у відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа.

У акті перевірки містяться пояснення водія транспортного засобу, який зазначив, що здійснює внутрішнє перевезення, у зв`язку з чим веде індивідуальну книжку водія відповідно до наказу № 340 та ТТН № OFD00011675 від 13.05.2023 року, інспектору надані вказані документи. Також у акті наявний особистий підпис водія ОСОБА_1 .

Укртрансбезпека направила на офіційну електронну адресу ТОВ «БЕРЛІ ЛТД» повідомлення про розгляд справи, в якому зазначено, що 05.07.2023 року з 10 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. у приміщенні відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, ІІ поверх, відбудеться розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акта № 009595 від 16.05.2023 року (а.с.62 зворот).

При розгляді справи був присутній адвокат ТОВ «БЕРЛІ ЛТД» Вітько Є.О., що підтверджено власноручним підписом адвоката на повідомленні про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.62 зворот).

05.07.2023 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 004655, якою, за порушення стататей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», з товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД» стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн (а.с.62).

Законність та обгрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ (далі Зкон № 2344-ІІІ) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно із ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 49 Закону № 2344-III, яка визначає основні права та обов`язки водія транспортного засобу при перевезенні вантажу у внутрішньому сполученні, водій транспортного засобу зобов`язаний:

мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;

дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що відповідно до ст. 48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. При цьому, водій зобов??язаний дотримуватись визначеного режиму праці та відпочинку та підтверджувати це відповідними документами.

При цьому, за умовами статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник зобов`язаний забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут та забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 № 385 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241 (далі - Інструкція № 385) визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції № 385, ця Інструкція поширюється на суб?єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 терміни вживаються у такому значенні:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації а автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Приписами п. 3.1 Інструкції № 385 передбачено, що виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР (994_016).

За умовами п. 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого він керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотньому боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахоргафі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.06.2010 № 340 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106 (далі - Положення № 340) встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до п. 1.5 Положення № 340 у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

За приписами п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Отже, для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон передбачено обов`язкову наявність обладнання діючими та повіреними тахографами.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , транспортний засіб марки HYUNDAI HD120, д.н.з. НОМЕР_1 має повну масу 12400 кг, тобто 12,4 тони.

Таким чином, приписами п. 6.1 передбачено для транспортного засобу позивача, який був зупинений для перевірки, обов`язкову наявність обладнання діючим та повіреним тахографом.Відповідно до приписів пункту 2.15 Порядку ведення переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють установлення та технічне обслуговування контрольних пристроїв (тахографів) в автомобільних транспортних засобах №226 від 17.04.2023 року, пункт сервісу тахографів повинен застосовувати для маркування та пломбування тахографів позначку «UA» з номером ПСТ, зазначеним у Переліку.

В свою чергу, як вбачається з фотофіксації правопорушення на транспортному засобі позивача міститься маркування «UA 102» (а.с.64), що свідчить про те, що такий транспортний засіб обладнано тахографом.

Зважаючи на те, що тахограф має бути повіреним, при цьому обов`язок щодо забезпечення контролю технічного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут та забезпечення умов праці та відпочинку водіїв покладено на автомобільного перевізника, колегія суддів зробила висновок про те, що відповідач обґрунтовано притягнув позивача до відповідальності за таке порушення, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення цього позову.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковими твердження позивача про те, що ведення водієм індивідуальної контрольної книжки звільняє його від обов`язку повірки тахографу з посиланням на правову позицію Верховного Суду зроблену у постанові від 19.03.2020 року у справі №823/1199/17, зважаючи на те, що транспортний засіб обладнаний тахографом, в той час як ведення індивідуальної контрольної книжки водія здійснюється у разі якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом

В п. 23 рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України" (Заява N63566/00) Європейський суд з прав людини нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N303-A, параграф 29).

При цьому, колегія суддів зазначає, що інші аргументи, наведені в апеляційній скарзі позивача, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЛІ ЛТД» залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі №160/16777/23 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 04 грудня 2023 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва