Постанова

від 19.09.2023 по справі 606/10/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/10/23Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В. Провадження № 22-ц/817/843/23 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Бершадська Г. В., Хома М. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу №606/10/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 березня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду до з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 5000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею 23-х років та закінчення навчання, оскільки вона продовжує навчання та у зв`язку із цим потребує матеріальної допомоги.

Зазначає, що їхня спільна дочка ОСОБА_3 навчається у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнології, а тому потребує матеріальної допомоги, зокрема на навчання, харчування, проїзд, придбання підручників тощо.

Вказує, що відповідач офіційно працює в ТДВ "Коломийьске АТП" та отримує регулярний дохід. Крім того стверджує, що у відповідача на праві приватної власності є два житлових будинки, земельна ділянка та дві квартири. У зв`язку з наведеним вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі 5 000 грн. щомісячно.

Заочним рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 березня 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23- річного віку, щомісячно, починаючи з 04.01.2023 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп. в дохід держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити оскаржуване рішення суду в частині розміру стягнення з нього аліментів до 2000 грн.

Зокрема зазначає, що за 2022 рік його дохід становив лише 48 745, 41 грн., тобто 4062,11 грн. в місяць.

Також вказує, що інформація щодо наявного в нього на праві приватної власності майна не відповідає дійсності, оскільки долучені позивачкою витяги з реєстру нерухомого майна стосуються іншої особи, з таким же прізвищем, іменем та по батькові. Вказує, що позивачка при здійсненні пошуку майна в даному реєстрі не зазначила його ідентифікаційний код, оскільки саме за цим кодом згідно інформаційної довідки від 25.05.2023 року №333506539 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у нього відсутнє будь яке майно, в тому числі і транспортні засоби.

Крім того зазначає, що він 29 липня 2016 року уклав шлюб із ОСОБА_5 і у них народився син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що таким чином у нього, окрім зобов`язання сплачувати аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_3 , є також зобов`язання утримувати свого малолітнього сина ОСОБА_1 від іншого шлюбу, що суттєво впливає на його матеріальний стан і можливість сплачувати аліменти.

Також вказує, що його батько ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дуже часто хворіє та переніс два інсульти, внаслідок чого його стан періодично погіршується і йому постійно потрібно приймати медикаменти, проходити обстеження та лікування, що він в силу незначної суми пенсії не в змозі самостійно забезпечити та в чому йому допомагає фінансово.

Зазначає, що при ухваленні рішення судом не було враховано дані обставини, а тому суд дійшов помилкового висновку про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання саме в сумі 5000 грн. щомісяця.

Відзиву на апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду в повній мірі не відповідає.

Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем ОСОБА_2 11 серпня 2001 року укладено шлюб, який в даний час розірвано.

Від спільного подружнього життя сторін народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнології.

Згідно довідки, виданої ОСОБА_3 , вона є студентом І курсу факультету харчових технологій та біотехнології, денної форми навчання, за рахунок коштів фізичної особи, закінчує навчання в червні 2026 року.

Позивачка ОСОБА_2 оплачує навчання у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнології ОСОБА_3 , вказане підтверджується договором 3-59 про надання освітніх послуг між університетом і фізичною / юридичною особою.

Згідно довідки від 15.02.2023 року виданої ТДВ «Коломийське АТП», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 18.04.2012 року по даний час працює водієм автобуса у відділі експлуатації.

Згідно довідки про заробітну плату від 24.01.2023 року, заробітна плата ОСОБА_1 за період 01.01.2022 по 31.12.2022 року становить - 48745 грн.41 коп.

Відповідач має стабільний регулярний дохід, крім того йому належить на праві приватної власності нерухоме майно: житловий будинок загальною площею (кв.м): 119.4, житловою площею (кв.м): 63. Номер об`єкта в РПВН: 20810767. Реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна: 2473092526100; земельна ділянка кадастровий номер 2623284801:01:001:0726, Площа(га): 0.0755, для ведення особистого селянського господарства. Реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна: 2132143926232; житловий будинок, загальна площа (кв.м): 98.9, житлова площа (кв.м): 33.4. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2128831126232; квартира однокімнатна, загальна площа (кв.м): 45.1. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1065764126101; квартира двокімнатна, загальна площа (кв.м): 51,7, житлова площа (кв.м): 28,5. Реєстраційний номер майна: 32139554.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача аліменти в сумі 5 000 грн., суд першої інстанції виходив з необхідності забезпечення прав дітей сторін на рівень життя, достатній для їх розвитку, матеріального становища платника аліментів, який працює та має регулярний дохід, його віку, а також матеріального становища позивачки.

Разом з тим, колегія суддів не може у повній мірі погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).

Відповідно до ч.1ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У частині першій статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:стан здоров`я та матеріальне становище дитини;стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;наявність уплатника аліментівінших дітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Тож стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Так Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання.При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Колегія суддів вважає встановленим той факт, що у зв`язку з навчанням ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати як позивач, так і відповідач.

Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на повнолітню доньку, яка продовжує навчатися, суд першої інстанції не встановив наявності обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 у виконанні його батьківських обов`язків стосовно його повнолітньої дочки та врахував, що відповідач офіційно працює та має стабільний дохід.

Із матеріалів справи вбачається, що донька сторін будь-якого доходу не має (зокрема вона не отримує стипендію), не має можливості працювати у зв`язку із денною формою навчання, а також те, що вона перебуває на повному утриманні матері.

Таким чином, враховуючи те, що витрати на утримання дитини батьки повинні нести порівну, вказані витрати є доведеними.

Встановивши, що відповідач, який працює та має можливість надавати дочці таку допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів.

Проте, визначаючи розмір аліментів в сумі 5000 грн., суд першої інстанції не звернув увагу на наступне.

Так, при визначенні розміру аліментів, необхідно взяти до уваги матеріальне становище платника аліментів, а також те, що утримання дитини на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків, а також те, що дитина, яка продовжує навчання, безсумнівно потребує принаймні мінімальних витрат на власне утримання.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 працює в ТДВ "Коломийьске АТП" водієм, та згідно виданої товариством довідки про заробітну плату відповідача, останній отримав за 2022 рік дохід в сумі 48745, 41 грн., або 4062, 11 грн. на місяць.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 29 липня 2016 року відповідач зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 29 липня 2016 року серія НОМЕР_1 , від якого у них народився син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Крім того, матеріалами справи встановлено, що викладені в позовній заяві ОСОБА_2 доводи про наявність у відповідача нерухомого майна, а також долучені нею до позовної заяви витяги з реєстру речових прав та прав власності на нерухоме майно, є недоведеними, оскільки дані витяги були сформовані на особу з аналогічним прізвищем, ім`ям та по-батькові без урахування ідентифікаційного коду відповідача. Натомість згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідач ОСОБА_1 за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_3 від 6.11.2006, копія якого при цьому долучена самою ж позивачкою, у відповідача у власності відсутнє будь-яке нерухоме майно.

Крім того відповідачем до матеріалів справи долучено копії медичних довідок щодо незадовільного здоров`я його батька ОСОБА_7 , який переніс два церебральні ішемічні інсульти, копії квитанцій про купівлю ряду медикаментів, а також копію довідки Пенсійного фонду від 25.05.2023 про доходи батька згідно з якої останній отримав за 6 місяців 22712, 58 грн. доходів, яких, як зазначає відповідач, не достатньо для проживання, купівлі медикаментів, здійснення обстежень, тощо.

На вказані вище обставини, із долученням відповідних доказів, відповідач ОСОБА_1 звертав увагу суду першої інстанції при перегляді за його заявою оскаржуваного заочного рішення суду. Однак Теребовлянський районний суд Тернопільської області своєю ухвалою від 13 липня 2023 року на зазначені доводи апелянта уваги не звернув та не надав їм будь-якої оцінки, залишивши його заяву без задоволення.

На думку колегії суддів, наведені вище обставини справи та докази, які їх підтверджують, викладені в апеляційній скарзі аргументи щодо необхідності зменшення суми сплачуваних аліментів, свідчать про наявність достатніх підстав для зменшення призначеної оскаржуваним рішенням суми стягнутих аліментів, із врахуванням також і того, що будь-яких доказів існування у відповідача інших джерел доходу позивач суду не надала і судом не встановлено. При цьому колегія суддів також бере до уваги і наявність у відповідача ОСОБА_1 іншої сім`ї та відповідно здійснення ним витрат на потреби, пов`язані з утриманням і свого малолітнього сина від іншого шлюбу.

Враховуючи, що донька відповідача є повнолітньою, продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, беручи до уваги, що відповідач спроможний надавати таку матеріальну допомогу, а також приймаючи до уваги те, що відповідно до ст. 141 СК України, батько та мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, а відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, колегія суддів з урахуванням того, що розмір призначених аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб дитини і не повинен призводити до обмеження матеріальних прав, інтересів та потреб відповідача, який також зобов`язанний забезпечувати і свого малолітнього сина від іншого шлюбу, із врахуванням його доходу та зважаючи на дохід і стан здоров`я його батька, якому потрібна також матеріальна підтримка сина, вважає, що аліменти у розмірі 2500 грн. щомісячно, будуть достатніми для належного утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Крім того, 18 серпня 2023 року від позивачки ОСОБА_2 на адресу апеляційного суду надійшла заява про визнання вимог апеляційної скарги.

Як вбачається зі змісту її заяви, вона не заперечує проти вимог відповідача та призначення на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку, щомісячно, починаючи з 04.01.2023 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За вказаних обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення зміні з вищевказаних підстав.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 березня 2023 року змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 2500 грн. у твердій грошовій сумі щомісяця, починаючи з 04 січня 2023 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2023 року.

Головуючий

Судді