Рішення

від 06.09.2023 по справі 314/2427/23

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/2427/23

Провадження № 2/314/693/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2023 року м.Вільнянськ

Справа № 314/2427/23;

провадження № 2/314/693/2023;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Румянцева А.М.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ;

- відповідач ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна,

за участю: представника позивача адвоката Войтовича Є.М.,

представника відповідача адвоката Кравченка В.А.,

стислий виклад позицій сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Войтович Є.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,3472 га, кадастровий номер 2321585600:02:004:0082 що розташована на території Новогупалівської сільської ради Запорізького (Вільнянського) району Запорізької області. 26.08.2016 позивач уклав договір, згідно з умовами якого вищезазначена земельна ділянка була передана в оренду ПП «Агрофірма «Родіна» ЄДРПОУ 30796653. Орендна плата за період з 2016 року по 2021 рік включно отримана відповідачем ОСОБА_2 . Позивач не уповноважував ОСОБА_2 на зазначені дії в жодний спосіб. Отримані кошти ОСОБА_2 позивачу не передавала. Відповідно до інформації з відповіді ПП «Агрофірма «Родіна» на адвокатський запит за 2016 рік орендної плати нараховано 18387,86 грн., за 2017 рік - 20411,79 грн.; за 2018 рік - 22999,20 грн.; за 2019 рік - 20999,20 грн.; за 2020 рік - 24149,15 грн.; за 2021 рік - 29611,47 грн. З урахуванням утримання прибуткового податку та військового збору загальна сума безпідставно отримана відповідачем становить 111913,84 грн.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, просив задовольнити в повному обсязі на тих підставах, що зазначені в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, просив відмовити в повному обсязі.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням осіб, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

08.08.2023 від представника відповідача адвоката Кравченка В.А. до суду надійшли пояснення по справі та застосування строків позовної давності.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За визначенням ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтуванняпозову позивачпосилається нате,що він є власником земельної ділянки площею 5,3472 га, кадастровий номер 2321585600:02:004:0082 що розташована на території Новогупалівської сільської ради Запорізького (Вільнянського) району Запорізької області (а.с. 9).

26.08.2016 позивач уклав договір оренди з ПП «Агрофірма «Родіна», ЄДРПОУ 30796653 (а.с. 6-8).

ПП «Агрофірма «Родіна» нараховувала орендну плату за використання спірної земельної ділянки, яка належить позивачу починаючи з 2016року. За період з 2016 по 2021 орендна плата нараховувалась та видавалась не позивачу як власнику землі, а його сестрі ОСОБА_2 .

Позивач не уповноважував ОСОБА_2 на зазначені дії в жодний спосіб. Таким чином позивач вважає, що відповідач безпідставно отримала належні йому кошти, а саме орендну плату, починаючи з 2016 по 2021, що становить 111913грн.84коп.

За даною цивільною справою предметом спору є безпідставно набуте майно, а саме отримання орендної плати за іншу особу не маючи на то права, а отже встановленню підлягають обставини: чи дійсно таке порушення відбулось, яке порушення закону з боку відповідача мало місце, чи є така дія правомірною (вчинена відповідно до Закону, в межах повноважень).

Суд погоджується з позицією позивача відносно того, що поставлене в позові питання стосується права позивача, яке виникає з договірних відносин, а саме неотримання орендної плати за договором оренди, суть спору, вирішення питання, встановлення фактів та обставин зводяться до встановлення обставин: чи мала юридична особа, а саме орендар ПП «Агрофірма «Родіна» видавати нараховану орендну плату відповідачу, хто саме з учасників спору вчинив правопорушення, яке призвело до порушення прав позивача, та надання правової оцінки таким діям.

Для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за земельну ділянку необхідно з`ясувати, чи є земельна ділянка об`єктом цивільних прав, а також установити обґрунтованість порядку та підстав нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою (правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 11.06.2019 у справі №922/551/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 17.03.2020 у справі №917/353/19).

З матеріалів справи вбачається що між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Родіна» 26.08.2016 існують договірні відносини, відповідно до укладеного договору оренди землі з 26.08.2016 (а.с. 10).

Відповідно до договору оренди, нараховується і сплачується орендна плата. В даній справі було з`ясовано, що орендна плата за користування земельною ділянкою, нараховувалась, але відповідно до документів отримана не власником земельної ділянки, а іншою особою, в даному випадку сестрою власника, тобто з даної ситуації вбачається, неотримання орендної плати орендодавцем.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, - яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі від початку правовідношення, - та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Якщо тлумачити приписи ст.1212 ЦК України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку).

В даному випадку позивач ОСОБА_1 не уповноважував відповідача ОСОБА_2 на вчинення жодної дії, а саме отримання за нього орендної плати.

Тобто в даній справі вбачається порушення прав орендодавця з боку орендаря, а саме не виплата орендної плати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В п. 1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зазначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993 року рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст.55Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненимизакономзасобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в справі № 6-951цс16 від 24.05.2017 року, з урахуванням норм ст.4 ЦПК Українитаст.15 ЦК України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Виходячи з вище викладеного, невідповідності обраного позивачем способу захисту свого права способам, визначенимзаконом, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-80, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

у задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.09.2023.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

06.09.2023