Номер провадження: 22-ц/813/5526/23
Справа № 522/19317/21
Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.
Доповідач Погорєлова С. О.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2023 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про стягнення шкоди, на рішення Приморського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Чернявської Л.М. 06 березня 2023 року у м. Одеса, -
встановила:
У жовтні 2021 року до суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до КП «ЖКС «Порто-Франківський» про стягнення шкоди.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що 17.06.2021 року, приблизно з 12.00 по 13.00 годин, на його автомобіль Toyota Corolla державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований біля житлового будинку на вул. Пушкінська, 5 у м. Одесі (на проїзній часині з правого боку по руху від вулиці Грецької до вул. Дерибасівська по вулиці Пушкінська), впала гілка з дерева, розташованого на тротуарі по ходу руху з правої сторони від припаркованого автомобіля на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 . У результаті падіння частини дерева автомобілю завдано механічні пошкодження: розбито скло заднього виду, пошкоджено деформовано дах, деформовано заднє праве крило. Згідно висновку № 24/21-Е експертного автотоварознавчого дослідження від 19.07.2021 року, сума матеріального збитку становить 37355 грн.
У зв`язку із викладеним, ОСОБА_1 просив суд стягнути з КП «ЖКС «Порто-Франківський» на його користь матеріальну шкоду та відшкодування витрат за надання експертного висновку автомобіля з урахуванням інфляційних витрат у загальному розмірі 49487 грн., а також 908 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 березня 2023 року позов ОСОБА_1 було задоволено.
Стягнуто з КП «ЖКС «Порто-Франківський» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду та відшкодування витрат за надання експертного висновку автомобіля у розмірі 49487 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі представник КП «ЖКС «Порто-Франківський», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено факту завдання шкоди у зазначеному розмірі саме через падіння гілки дерева, не доведено обов`язку саме з КП «ЖКС «Порто-Франківський» відшкодувати спричинену шкоду, а також не обґрунтовано існування причинного зв`язку між діянням КП «ЖКС «Порто-Франківський» та завданням шкоди майну позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що саме КП «ЖКС «Порто-Франківський» є управителем та балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та саме апелянт мав доглядати та підтримувати у належному стані зелені насадження перед вказаним будинком, укладати договори з КП «Міськзелентрест» на санітарне обслуговування таких насаджень. Тому, саме апелянт несе відповідальність за те, що внаслідок недбалого догляду за зеленими насадженнями - вони спричинили матеріальний збиток позивачу.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника КП «ЖКС «Порто-Франківський» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України,апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно п. п. 1-3 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 17.06.2021 року на автомобіль позивача Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований біля житлового будинку на вул. Пушкінська, 5 у м. Одесі, впала гілка з дерева, розташованого на тротуарі по ходу руху з правої сторони від припаркованого автомобіля.
На підтвердження зазначеного факту ОСОБА_1 додано до матеріалів справи фотографії, лист Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області № 60.2, довідку начальника Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області від 23.06.2021 року, лист Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області 60.2-23789ЕО від 23.06.2021 року.
Внаслідок падіння частини дерева автомобілю позивача було завдано наступні механічні пошкодження: розбито скло заднього виду, пошкоджено деформовано дах, деформовано заднє праве крило.
Згідно висновку № 24/21-Е експертного автотоварознавчого дослідження від 19.07.2021 року, наданого ОСОБА_1 , сума матеріального збитку становить 37355,00 грн., однак, з врахуванням інфляційних витрат, станом на червень 2022 року загальна сума матеріального збитку становила 49487,00 грн.
Крім того, позивачем було сплачено на рахунок ФОП ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2 000 гривень за проведення експертного дослідження автомобіля Тoyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України від 06.09.2005 року N 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон N 2807-IV) визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.
Згідно ст. 25 Закону N 2807-IV утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Згідно ч. 5 ст. 24 Закону N 2807-IV посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 28 Закону N 2807-IV визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що саме потерпілий має довести належними та допустимими доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частин першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону N 2807-IV передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.
Згідно частин першої, третьої статті 18 Закону N 2807-IV, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.
Згідно ч.7 ст. 28 Закону N 2807-IV, правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року N 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Згідно пункту 5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Таким чином, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Підпунктами 1,2 пункту 4.14. Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року №1631-УІ, передбачено, що відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста покладається на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров`я, розташованих на території житлової забудови, а на територіях підприємств, а також прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах - на дані підприємства.
Згідно з п.п. 10, 11 п. 7.2 Правил благоустрою території міста Одеси - на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: регулярно знищувати бур`яни, скошувати траву заввишки більше 10 см, видаляти сухостійні дерева та чагарники, видаляти сухе та поламане гілля та забезпечувати їх вивезення. Видалення сухостійних дерев та чагарників провадиться на підставі рішення Компетентного органу; проводити заходи, що забезпечують збереження насаджень, квітників, газонів, а також заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами зелених насаджень шляхом укладання відповідних договорів із спеціалізованими підприємствами.
Згідно розпорядження Міського голови №97-01р від 28.01.2003 року «Про передачу майна у повне господарське відання КП «Дирекція єдиного замовника», було передано майно на баланс КП ДЄЗ «Жовтневе», КП «ДЄЗ «Центральне», правонаступником яких згідно рішення ОМР від 05.04.2007 року №1165-V «Про реорганізацію комунальних підприємств..» є КП «ЖКС «Порто-Франківський». Вказаним рішенням КП «ЖКС «Порто-Франківський» було передано житловий та нежитловий фонд.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що при передачі вказаного майна на баланс КП «ЖКС «Порто-Франківський» також були передані зелені насадження на території, яку обслуговує КП.
Колегія суддів враховує, з відповіді Департаменту міського господарства від 06.09.2021 р. вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , має юридичну адресу вул. Дерібасівська, 5, та знаходиться на балансі КП «ЖКС «Порто-Франківський».
Однак, аналізуючи нормативну базу щодо регулювання діяльності КП «ЖКС «Порто-Франківський», а саме ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року тощо, колегія суддів зазначає, що до обов`язку підприємств по наданню послуг з утримання будинків не входить обов`язок перевірки стану зелених насаджень.
Відповідно, КП «ЖКС «Порто-Франківський» є балансоутримувачем вказаного житлового будинку, проте не об`єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території цього будинку.
Статтею 42 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, тобто його власником є територіальна громада міста, відсутність даних, що останнє у відповідності до вимог ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку відповідача, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування, колегія суддів приходить до висновку, що обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди слід покласти саме на виконавчий комітет Одеської міської ради, до відання виконавчого органу якої в силу пп.7 п. «а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення та яким не було належним чином забезпечено організацію роботу з питань благоустрою, а саме щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, проведення періодичних оглядів.
Колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_1 доведено факт завдання йому шкоди в результаті падіння дерева на автомобіль позивача, протиправну бездіяльність виконавчого комітету Одеської міської ради, яка виразилась у невизначені балансоутримувача цього зеленого насадження. Таким чином, обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева у даному випадку мав бути покладений саме на виконавчий комітет Одеської міської ради.
Однак, ОСОБА_1 виконавчий комітет Одеської міської ради до участі у справі в якості відповідача не залучався, позовні вимоги до нього не заявлялись.
Згідно ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
При цьому неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.
Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Відповідний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), а також Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року в справі № 705/3876/18 (провадження № 61-697св20), від 08.07.2020 року у справі № 612/808/18 (провадження №61-15537 св 19), від 06.12.2021 року у справі № 640/10507/18 (провадження № 61-18941св20)
На підставі викладеного колегія суддів доходить до висновку, що позовні вимоги пред`явлені ОСОБА_1 до КП «ЖКС «Порто-Франківський», яке є неналежним відповідачем у даній справі, що являється самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.03.2023 року, та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.
Крім того, згідно положень статті 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.
У зв`язку із наведеним, з ОСОБА_1 на користь КП «ЖКС «Порто-Франківський» належить стягнути 1362 грн. судових витрат за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 березня 2023 року - скасувати.
Постановити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про стягнення шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (код ЄДРПОУ 35303262) судові витрати в сумі 1362 гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2«а» - 2 «г» ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 18 вересня 2023 року.
Судді Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова
О.В. Князюк
О.М. Таварткіладзе
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2023 |
Оприлюднено | 26.09.2023 |
Номер документу | 113674635 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Погорєлова С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні