Постанова

від 12.09.2023 по справі 521/7260/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2438/23

Справа № 521/7260/21

Головуючий у першій інстанції Маркарова С. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Маркарової С.В. 13 жовтня 2021 року у м. Одеса, -

встановила:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (а.с. 1-12).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що 20.04.2015 року він взяв участь в електронних торгах з реалізації майна боржника у виконавчому провадженні, за наслідком яких придбав будинок за адресою: АДРЕСА_1 , сплативши 357380 гривень.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.06.2016 року у справі № 520/1157/16-ц електронні торги, протокол проведення електронних торгів,акт державного виконавця про проведені електронні торги - були визнані недійсними. Рішення набрало законної сили. Питання про повернення позивачу сплачених грошових коштів судом не вирішувалось, в досудовому порядку сплачені позивачем кошти відповідачами не повернені.

Так, позивачем було сплачено 17869 гривень на рахунок Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України як гарантійний внесок, та 339511 гривень на рахунок Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції як вартість лоту.

Звертаючись за захистом порушеного права, ОСОБА_1 просив застосувати наслідки недійсності правочину купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, та в порядку реституції стягнути з відповідачів сплачені ним грошові кошти з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних.

Окрім того, позивач вважав можливим застосувати при вирішенні спору частин 10, 11 статті 265 ЦПК України, за якими суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13.10.2021 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Стягнуто зПершого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 339511 гривень.

Стягнуто з Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 17869 гривень.

В решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с. 114-119).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, нарахування 3% річних на основну суму боргу до моменту виконання рішення, та ухвалити у відповідній частині нове судове рішення, змінити рішення в частині розподілу судових витрат, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с. 122-129).

Рішення суду в частині вимог позову про стягнення основної суми боргу сторонами до апеляційного суду не оскаржувалось, а тому перегляду в апеляційному порядку не підлягає.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що жодної залежності від обов`язку відповідачів зі сплати інфляційних нарахувань та 3% річних від дати, коли відповідачі дізналися про набрання рішенням суду, яким встановлена недійсність торгів, законної сили, діюче законодавство не встановлює, пов`язуючи такий обов`язок виключно з фактом набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

Відзив на апеляційну скаргу від інших сторін у справі до Одеського апеляційного суду не надходив, що не заважає розгляду справи у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування судом норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанніПершого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебувало рішення Малиновського районного суду м. Одеси по справі№ 1519/23757/2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 250755 грн.

В межах виконавчого провадження була проведена реалізація майна боржника ОСОБА_3 , а самедвоповерхового будинку у стані незавершеного будівництва АДРЕСА_1 .

Майно було реалізовано з електронних торгів в електронній системі «СЕТАМ», проведених 20.04.2015 року. Переможцем торгів став позивач ОСОБА_1 , який придбав спірний будинок за 357380 гривень.

Вказані кошти були перераховані позивачем таким чином:

- 17869 гривень, як сума сплаченого гарантійного внеску, на р/р ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України,зараховані в рахунок часткової оплати за будинок;

- 339511 гривень, як вартість лоту, на р/р Першого Малиновського ВДВС ОМУЮ в ГУДКУ в Одеській області.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.06.2016 року у справі № 520/1157/16-ц було:

- визнано недійсними електронні торги, проведені 20.04.2015 року ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України з реалізації спірного будинку;

- визнано недійсним протокол проведення електронних торгів №74551 від 20.04.2015 року, згідно з яким спірний будинок (лот № 55800) придбаний ОСОБА_1 ;

-визнано недійсним акт державного виконавця про проведені електронні торги, складений 06.05.2015 року старшим державним виконавцем першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиціїСемко Б.О.про проведення 20.04.2015 року у електронній системі «СЕТАМ» електронних торгів з реалізації двоповерхового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 53,9 кв.м., належного ОСОБА_3 .

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28.03.2017 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.02.2021 року рішення судупершої інстанції від 14.06.2016 рокута ухвала апеляційного суду від 28.03.2017 року залишені без змін.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

За змістом статей 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

За змістом зазначеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В постанові Верховного Суду від 02.06.2021 року у справі № 552/5052/20 (провадження № 61-3585св21) вказано, що у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, виникають права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, а саме: у покупця - повернути придбане майно, у продавця - повернути отримані від покупця кошти. У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу (основне зобов`язання), суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми (акцесорне зобов`язання (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 року у справі № 910/4590/19)). Оскільки набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів, а покупцем - переможець прилюдних торгів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 910/856/17), відповідно, у разі визнання прилюдних торгів недійсними, настають наслідки недійсності правочину. Задовольняючи позов частково, апеляційний суд виходив з того, що оскільки договір купівлі-продажу квартири, укладений за результатами електронних торгів, визнано недійсним, то позивачу підлягають поверненню сплачені ним грошові кошти. Разом з тим не підлягають задоволенню вимоги відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки між сторонами наявні деліктні, а не зобов`язальні правовідносини. Верховний Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми на підставі статті 625 ЦК України, оскільки з набранням законної сили судовим рішенням про визнання торгів недійсними у відповідачів як продавців виник обов`язок повернути грошові кошти, отримані від покупця. Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення інфляційних втрат за період з дня наступного за днем проведення торгів по день перерахування частини коштів, проте такі вимоги підлягають задоволенню частково, тільки за період з дня набрання чинності судовим рішення про визнання торгів недійсними і до дня звернення до суду з цим позовом.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2020 року у справі № 489/7680/18 (провадження № 61-15397св19) зазначено, що встановивши, що, реалізовуючи квартиру на електронних торгах, виконавча служба самостійно виступала від свого імені як продавець і такі електронні торги визнані недійсними за рішенням суду, суди обґрунтовано виходили з того, що сплачена сума коштів за недійсним правочином підлягає стягненню на користь позивача саме з відділу державної виконавчої служби. У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань. Оскільки між відділом державної виконавчої служби та позивачем виникло грошове зобов`язання з повернення сплаченої суми коштів за результатами придбання квартири на електронних торгах, суди дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з виконавчої служби 3 % річних та інфляційних втрат за порушення зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 24.02.2021 року у справі № 285/3523/18 (провадження № 61-19213св19) вказано, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що у даному випадку продавцем арештованого майна виступає орган державної виконавчої служби, який цього не заперечував, й та обставина, що після реалізації цього майна кошти були перераховані на рахунок стягувача, не позбавляє виконавчу службу статусу продавця у спірних правовідносинах, дотримання передбачених законодавством умов і порядку проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності цього правочину та у разі визнання прилюдних торгів недійсними сторони договору повертаються у первісний стан шляхом реституції, а тому з виконавчої служби на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти, сплачені нею за придбане майно. Разом з тим, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції щодо відмови у позові про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань, апеляційний суд виходив з того, що стаття 625 ЦК України застосовується виключно у разі порушення грошового зобов`язання. Однак суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання. У разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Таким чином, апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази, що свідчить про порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи в частині вирішення вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України.

На підставі викладеного колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доказів про безпосередню дату, з якої достовірно можливо встановити про обізнаність відповідачів із набранням рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.06.2016 року законної сили, позивачем не надано, - оскільки вказані доводи не мають правового значення для вирішення справи, так як судом, при вирішенні питання стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, мав бути врахований період з дня набрання чинності судовим рішення про визнання торгів недійсними і до дати ухвалення судового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України у редакції, чинній на день ухвалення рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.06.2016 року, таке рішення набрало законної сили 28.03.2017 року.

Таким чином, період прострочення виконання відповідачами грошового зобов`язання становить період з 28.03.2017 року по 12.09.2023 року.

Загальна сума інфляційних нарахувань на суму боргу у 339511 гривеньза вказаний періодскладає 296 132,03 гривень, та 65 827,93 гривень - 3% річних.

(100,90:100) x (101,30:100) x (101,60:100) x (100,20:100) x (99,90:100) x (102,00:100) x (101,20:100) x (100,90:100) x (101,00:100) x (101,50:100) x (100,90:100) x (101,10:100) x (100,80:100) x (100,00:100) x (100,00:100) x (99,30:100) x (100,00:100) x (101,90:100) x (101,70:100) x (101,40:100) x (100,80:100) x (101,00:100) x (100,50: 100) x (100,90:100) x (101,00:100) x (100,70:100) x (99,50:100) x (99,40:100) x (99,70:100) x (100,70:100) x (100,70:100) x (100,10:100) x (99,80:100) x (100,20:100) x (99,70:100) x (100,80:100) x (100,80:100) x (100,30: 100) x (100,20:100) x (99,40:100) x (99,80:100) x (100,50:100) x (101,00:100) x (101,30:100) x (100,90:100) x (101,30:100) x (101,00:100) x (101,70:100) x (100,70:100) x (101,30:100) x (100,20:100) x (100,10:100) x (99,80:100) x (101,20:100) x (100,90:100) x (100,80:100) x (100,60: 00) x (101,30:100) x (101,60:100) x (104,50:100) x (103,10:100) x (102,70:100) x (103,10:100) x (100,70:100) x (101,10:100) x (101,90:100) x (102,50:100) x (100,70:100) x (100,70:100) x (100,80:100) x (100,70:100) x (101,50:100) x (100,20:100) x (100,50:100) x (100,80:100) x (99,40:100) x (98,60:100) = 1.87223102. Інфляційне збільшення: 339511,00 x 1.87223102 - 339511,00 =296132,03 гривень.

Період прострочення грошового зобов`язання 2360 днів, 339511,00 (сума боргу)+296132,03 (інфляційне збільшення)= 635643,03 гривень.

Період прострочення грошового зобов`язання з 28.03.2017 до 31.12.2019 - 339511,00 x 3 % x 1009:365:100 (кількість днів 1009), сума 28156,16 гривень, період прострочення грошового зобов`язання з 01.01.2020 до 31.12.2020 - 339511,00 x 3 % x 366:366: 00 (кількість днів 366), сума 10185,33 гривень, період прострочення грошового зобов`язання з 01.01.2021 до 12.09.2023 - 339511,00 x 3 % x 985:365:100 (кількість днів 366), сума 27486,44. Всього штрафних санкцій: 65827,93 гривень.

Загальна сума інфляційних нарахувань на суму боргу у17 869 гривеньза вказаний періодскладає 15585,90 гривень, та 3464,63 гривень - 3% річних.

(100,90:100) x (101,30:100) x (101,60:100) x (100,20:100) x (99,90:100) x (102,00:100) x (101,20:100) x (100,90:100) x (101,00:100) x (101,50:100) x (100,90:100) x (101,10:100) x (100,80:100) x (100,00:100) x (100,00: 100) x (99,30:100) x (100,00:100) x (101,90:100) x (101,70:100) x (101,40:100) x (100,80:100) x (101,00:100) x (100,50:100) x (100,90:100) x (101,00:100) x (100,70:100) x (99,50:100) x (99,40:100) x (99,70:100) x (100,70:100) x (100,70:100) x (100,10:100) x (99,80:100) x (100,20:100) x (99,70:100) x (100,80:100) x (100,80:100) x (100,30:100) x (100,20:100) x (99,40:100) x (99,80:100) x (100,50: 100) x (101,00:100) x (101,30:100) x (100,90:100) x (101,30:100) x (101,00:100) x (101,70:100) x (100,70:100) x (101,30:100) x (100,20:100) x (100,10:100) x (99,80:100) x (101,20:100) x (100,90:100) x (100,80:100) x (100,60:100) x (101,30:100) x (101,60:100) x (104,50:100) x (103,10:100) x (102,70:100) x (103,10:100) x (100,70:100) x (101,10:100) x (101,90:100) x (102,50 : 100) x (100,70:100) x (100,70:100) x (100,80:100) x (100,70:100) x (101,50:100) x (100,20:100) x (100,50:100) x (100,80:100) x (99,40:100) x (98,60:100)= 1.87223102. Інфляційне збільшення: 17869,00 x 1.87223102 - 17869,00 =15585,90 гривень. Період прострочення грошового зобов`язання 2360 днів 1769,00 (сума боргу)+1585,90 (інфляційне збільшення)= 3354,90 гривень.

Період прострочення грошового зобов`язання з 28.03.2017 до 31.12.2019 - 17869,00 x 3 % x 1009:365:100 (кількість днів у періоді 1009) сума 1481,90 гривень, період прострочення грошового зобов`язання з 01.01.2020 до 31.12.2020 - 17869,00 x 3 % x 366:366:100 (кількість днів у періоді 1009) сума 536,07 гривень, період прострочення грошового зобов`язання з 01.01.2021 до 12.09.2023 - 17869,00 x 3 % x 985:365:100 кількість днів у періоді 1009) сума 1446,65 гривень. Всього штрафних санкцій: 3464,63 гривень.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що до моменту виконання рішення суду на суму основного боргу необхідно нараховувати, за методом факт/факт, три відсотки річних, розрахувавши остаточну суму, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , за правилами обчислення простих точних процентів.

З урахуванням встановлених обставин справи колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував обставини справи, не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, порушив норми матеріального права що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи в частині, що переглядається, що є підставою для скасування заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13.10.2021 року та постановлення нового судового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних на основну суму боргу до моменту виконання рішення, з наведених вище підстав.

Щодо судових витрат.

Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, зПершого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 7524,67 гривень.

ЗДержавного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 396,03 гривень.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2021 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних на основну суму боргу до моменту виконання рішення та в частині стягнення судових витрат.

В цій частині ухвалити нове судове рішення.

Стягнути зПершого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 296132,03 гривень інфляційних нарахувань та 65827,93 гривень - 3% річних.

Стягнути з Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 15585,90 гривень інфляційних нарахувань та 3464,63 гривень - 3% річних.

Стягнути зПершого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 7524,67 гривень.

Стягнути зДержавного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 396,03 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 21 вересня 2023 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді О.В. Князюк

О.М. Таварткіладзе